Постанова № 18548922, 31.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р. Справа № 5023/2713/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя-доповідач Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Сиротніковій Я.Є.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. (дов. №167-Ф/11 від 01.07.2011р.),

відповідача - ОСОБА_2. (дов. №51 від 29.08.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, ТОВ "Український промисловий банк" (вх. №3460Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.06.11р. у справі № 5023/2713/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП-2001", м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2011р. (суддя Задорожна І.М.) призначено по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та зупинено провадження у справі до вирішення питань, поставлених судовому експерту.

Позивач -ТОВ "Український промисловий банк", з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 22.06.2011р. скасувати в частині зупинення провадження у справі. Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом було обґрунтовано лише необхідність призначення експертизи та не надано обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі з урахуванням того, що процесуальним законодавством зупинення провадження у справі у випадках призначення господарським судом судової експертизи визначено як право, а не обовязок суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу та просить ухвалу суду скасувати.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує та просить ухвалу суду залишити без змін.

У судовому засіданні 29.08.2011р. оголошувалась перерва до 30.08.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В квітні 2011р. ТОВ "Український промисловий банк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство - 2001" 4295818,57 грн. заборгованості, яка складається з: поточної заборгованості за кредитом - 2005714,30 грн., простроченої заборгованості за кредитом 1210966,67 грн., поточної заборгованості по нарахованим процентам 1958,39 грн., поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в сумі 440,64 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам 683671,25 грн., простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в сумі 308448,98 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту 37300,11 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів 36886,74 грн., пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією 10431,49 грн., посилаючись на укладення між сторонами кредитного договору №38/КЛ-06 від 17.11.2006 року на відкриття відновлювальної кредитної лінії, зі змінами і доповненнями, встановленими додатковими договорами.

Позов обґрунтовано тим, що позивач надав відповідачеві кредитні кошти, відповідно до меморіальних ордерів та виписок з особового рахунку №2600801300818 за період 17.11.2006 року по 01.03.2011 року, проте, оскільки відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по цьому договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою (листом) про усунення порушення за №07/1 - 787 від 17.03.2010 року, однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення заборгованості не здійснив.

31.05.2011р. відповідачем до суду надано клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи.

14.06.2011р. позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог, в яких він просив суд стягнути з відповідача: поточної заборгованості за кредитом станом на 10.06.2011 року - 1337142,88 грн., простроченої заборгованості за кредитом, що виникла за період з 01.10.2006 року по 10.06.2011 року включно 1879538,09 грн., поточної заборгованості по нарахованим процентам за період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно 32814,96 грн., поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно в сумі 6168,97 грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам, що виникла за період з 28.12.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 876755,58 грн., простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, що виникла за період з 28.03.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 347666, 03 грн.,пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 65205,56 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 16139,74 грн., пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року включно в сумі 3909,91 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.11.2006р. між сторонами було укладено кредитний договір №38/КЛ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, зі змінами і доповненнями, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 500000,00 грн. на поповнення обігових коштів, а відповідач зобов'язався в порядку, передбаченому кредитним договором повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18,0% річних у гривнях, комісії, а у разі прострочення платежів основного боргу та процентів, також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Строк кредитної лінії по кредитному договору -16.11.2011 року.

06.02.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого сторони встановили ліміт кредитування у сумі 6000000,00 грн., продовжили строк дії кредитної лінії до 16.11.2011 року, встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 1,0% від суми фактичної заборгованості, а також встановлено графік зменшення ліміту кредитної лінії.

24.04.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 5,0% від суми фактичної заборгованості.

19 травня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір №3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 3,5% від суми фактичної заборгованості.

23 жовтня 2008 між позивачем та відповідачем укладено договір №4 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 5,0% від суми фактичної заборгованості.

19 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір №5 про внесення змін та доповнень до кредитного договору у відповідності до якого змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії.'

22.06.2011р. ухвалою господарського суду Харківської області призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі до вирішення питань, поставлених судовому експерту.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, предметом судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП-2001" про стягнення коштів.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Питання зупинення провадження у справі регулюються статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 2 вказаної статті унормовано, що господарський суд зупиняє провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Згідно з приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Тобто, експертиза призначається, коли для вирішення справи необхідні специфічні знання в певній галузі, а призначення судової експертизи є правом господарського суду, яке він використовує для розяснення питань, що виникають при вирішенні спору і потребують спеціальних знань. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області зупинено провадження у справі у звязку з призначенням судової експертизи. Приймаючи до уваги, що проведення експертизи може зайняти тривалий час та з метою дотримання строку розгляду господарської справи, господарський суд визнав необхідним у зв'язку з призначення експертизи, також зупинити провадження у справі.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, як необхідного наслідку призначення судово- економічної експертизи у відповідності з вимогами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначення судової експертизи та, як наслідок, зупинення провадження у справі, здійснено місцевим господарським судом у відповідності з вимогами норм чинного законодавства, зокрема: ст.ст. 41, 79 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з чим підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу господарського суду Харківської області від 22.06.11р. у справі № 5023/2713/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.06.11 у справі № 5023/2713/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови складено 31.08.2011р.