Постанова № 18548881, 29.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2011 р. Справа № 5023/3948/11

Колегія суддів у складі : головуючого судді Пуль О.А.,

судді Білоусової Я.О.,

судді Крестьянінова О.О.,

при секретарі Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,за довіреністю №01-62 юр/9215 від 19.11.2010р.,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3048Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2011 року у справі №5023/3948/11,

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго», м. Харків,

до Управління праці та соціального захисту населення первомайської міської ради, м. Первомайський,

про стягнення коштів, -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2011 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області на користь АК Харківобленерго” збитків на суму 48831,05 грн., держмито у сумі 489 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт в обґрунтування своїх вимог посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р № 879, зазначаючи, що визначені цією постановою норми пільгового споживання житлово-комунальних послуг поширюється на всі категорії громадян, які відповідно до законодавства мають право на пільги в оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги.

Управління праці та соціального захисту населення первомайської міської ради стверджує, що щомісячно і своєчасно надавало і надає інформацію фінуправлінню Первомайської міської ради про фактично нараховані у поточному місяці суми, та на основі цієї інформації фінуправління готує уточнений зведений реєстр.

Також апелянт зазначає, що судом були порушені вимоги ст.4-3 Господарського процесуального Кодексу України, щодо створення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

09.08.2011р.через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу ( вх.№ 7722), в якому він просить апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2011р. залишити без змін.

У судовому засіданні 22.08.2011р. представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 22.08.2011р. була направлена Управлінню праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради рекомендованим листом 25.07.2011р. за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ним 28.07.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, відповідач у судове засідання не зявився, про причини не з'явлення суд не повідомив.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

У травні позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, про стягнення збитків в сумі 48831,05 грн., які несе енергопостачальник від надання пільгових знижок окремим категоріям пільговиків за період з червня 2008 року по 01.05.2011р.

В матеріалах справи наявний наданий позивачем акт звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Ветеранам ОВС, та пільгам за соціальною ознакою між Первомайським РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, Управлінням праці та соціального захисту населення Первомайського району Харківської міської ради станом на 01.05.2011 р., по формі №3-пільга затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003 р. за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом. Зазначена звірка проводиться між позивачем та відповідачем щомісячно за вимогами “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”.

Також Первомайським РВЕ надана інформація стосовно розбіжностей в нарахуванні витрат від надання пільг окремим категоріям пільговиків з причини розрахунків без врахування середніх норм споживання між Первомайським районним відділом енергозбуту та управлінням праці та соціального захисту населення міста Первомайськ, де вказано, що з жовтня 2008р. по квітень 2011р. різниця в сумі нарахування між РВЕ та УПНСЗН складає 48831,05 грн. Саме цю суму і не визнає відповідач.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни у Закон України “Про міліцію”, Закон України “Про пожежну безпеку”, Закон України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України”.

Викладено ч.4 Закону України “Про міліцію” з доповненнями “працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”.

Згідно ст. 22 Закону України “Про пожежну безпеку” доповнено відповідним положенням: “особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”.

Крім того, статтю 24 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну” доповнено положенням: “пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань”.

Згідно з розділом III Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, розділ II діє з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. Таким чином, введення середніх норм споживання передбачалося лише на 2008 бюджетний рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу розділу ІІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) було визнано неконституційними положення пунктів 36-100 розділу ІІ Закону України "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів", тобто норми стосовно введення середніх норм споживання при наданні пільг та житлових субсидій на оплату певних комунальних послуг конкретним категоріям громадян.

Отже, положення вищезазначених законів стосовно введення “середніх норм споживання” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Відповідно до п.6 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України). Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , визнаних неконституційними.

Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно зі ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов"язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України “Про електроенергетику” збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.

Відповідно до п. 6 “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”, у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

Таким чином, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 та положень Закону України “ Про міліцію ”, Закону України “ Про пожежну безпеку ”, Закону України “ Про Державну кримінально-виконавчу службу України ”, управління праці та соціального захисту населення первомайської міської ради повинно було надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які готують уточнені реєстри.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у даному випадку правовідносини сторін виникли в сфері енергопостачання між Акціонерною компанією “Харківобленерго” та Управлінням праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради, щодо розрахунку головним розпорядником коштів місцевих бюджетів з постачальником, при виконанні програм соціального захисту.

Матеріали справи свідчать, що станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду (станом на 20.05.2011 року) заборгованість відповідача становить 48831,05 грн. Цей факт підтверджується наявними у справі доказами, а саме актом звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Ветеранам ОВС, та пільгам за соціальною ознакою між Первомайським РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, Управлінням праці та соціального захисту населення Первомайського району Харківської міської ради станом на 01.05.2011 р., якій підписано у двосторонньому порядку і завірені печатками, а також підтверджується інформацією розбіжностей в нарахуванні витрат від надання пільг окремим категоріям пільговиків, наданою начальником Первомайського РВЕ та не спростовано відповідачем.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст.17 Закону України “Про електроенергетику ” збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача коштів у сумі 48831,05 грн., які Управління праці та соціального захисту населення первомайської міської ради не компенсувала АК “ Харківобленерго ” за надані пільги за період з 2008 року по 1 травня 2011року.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на лист №7304/0/14-10/5 від 08.07.2010р. Міністерства Фінансів України, яким було повідомлено відповідача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.96р. № 879 встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг та зазначено, що постанова не передбачає виключень, тому визначені цією постановою норми поширюються на осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону «Про міліцію».

Зазначений документ не є нормативним актом, а має розяснювальний характер. До того ж, в будь-якому випадку, положення Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку" та "Про державну кримінально-виконавчу службу України" щодо надання 50-процентної знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання були чинні до 31.12.2008 року, а з 01.01.2009 року зазначені положення законів передбачають надання 50-процентної знижки пільговим категоріям без будь-яких обмежень.

Посилання відповідача на порушення місцевим господарським судом процесуальних норм, а саме ст.4-3 Господарського процесуального Кодексу України, на думку колегії суддів, є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального Кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а обовязок господарського суду створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від 23.05.2011р. була направлена за вказаною в позовній заяві адресою рекомендованим листом та отримана відповідачем 27.05.2011р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

У судовому засіданні 07.06.2011р.був присутній представник відповідача, ОСОБА_2, за довіреністю № 10-01-19/1533 від 05.08.2010р. Саме в цьому засіданні представник відповідача палення просив надати час для ознайомлення з матеріалами справи, про що свідчить протокол судового засідання від 07.06.2011р., у звязку з чим у судовому засіданні була оголошена перерва до 15.06.2011р.

15.06.2011р. представник відповідача не зявився в судове засідання не скористався своїми процесуальними правами, зазначеними у ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, надавати свої доводи і міркування з усіх питань , що виникають в ході судового процесу, оскільки саме 15.06.2011р. було відкладено розгляд справи на 22.06.2011р., коли і було винесено оскаржуване рішення.

З урахуванням наведеного, з моменту отримання ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі (27.05.22011р.) і до прийняття рішення у справі ( 22.06.2011р.) відповідач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву на позовну заяву з документами в його обґрунтування, прийнявши участь в судовому засіданні, чи направивши їх поштою, у звязку з чим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції сторонам було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, тому рішення господарського суду Харківської області є законним та обґрунтованим і прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2011 року по справі № 5023/3948/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Пуль О.А.

суддя Білоусова Я.О.

суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст складено 25.08.2011р.