Постанова № 18548756, 04.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р.Справа № 17/121-08-3794 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В. Суддів:Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л. При секретарі:Хом'як О.С.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

від Виконкому: ОСОБА_1. довіреність № 03-79 вих/д від 16.12.2010 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області

від 15.10.2008 р.

по справі № 17/121-08-3794

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Долингре”

до відповідача: Приватного підприємства „Аркада Південь”

про усунення перешкод у користуванні майном та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

09 вересня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долингре»(далі ТОВ «Долингре») звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Аркада Південь»(в подальшому ПП «Аркада Південь») про зобовязання відповідача не перешкоджати позивачу у користуванні належним йому майном приміщеннями третього поверху основної будівлі літ. «А», площею 509,1 кв. м., розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 97, обґрунтовуючи тим, що за умовами укладеного між сторонами договору оренди від 30.04.2008 р. не передбачено передання відповідачу у користування приміщень третього поверху.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд також визнати за ним право власності на нежилі будівлі № 501, що знаходяться у м. Одеса по вул. Пантелеймонівська, 97 та складаються в цілому з основної будівлі літ. «А»площею 1814,5 кв. м., складу під літ. «Б»- 48,2 кв. м., вбиральні під літ. «В», огорожі №№ 1-3, мостіння 1, а всього загальною площею 1862,7 кв. м., розташованих на земельній ділянці 1700 кв. м., вказуючи на те, що позивачу на праві власності належать нежилі приміщення № 501, які згідно з технічним паспортом КП «Одеське МБТІ та РОН»були загальною площею 1257,5 кв. м., але внаслідок реконструкції площа приміщень збільшилась у звязку зі збільшенням висоти приблизно на 0,8 м. в коньку даху.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2008 р. (суддя Зуєва Л.Є.) уточнені позовні вимоги ТОВ «Долингре»задоволені у повному обсязі. ПП «Аркада Південь»зобовязано не перешкоджати позивачу у користуванні належним йому майном приміщеннями третього поверху основної будівлі літ. «А»площею 509,1 кв. м., розташованим по вул. Пантелеймонівська, 97 у м. Одеса. Також за позивачем визнано право власності на нежилі будівлі № 501, що знаходяться у м. Одеса по вул. Пантелеймонівська, 97 та складаються в цілому з основної будівлі літ. «А»площею 1814,5 кв. м., складу під літ. «Б»- 48,2 кв. м., вбиральні під літ. «В», огорожі №№ 1-3, мостіння 1, а всього загальною площею 1862,7 кв. м., розташованих на земельній ділянці 1700 кв. м.

Не погоджуючись з цим рішенням, Виконавчий комітет Одеської міської ради в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин справи, оскільки позивачем реконструкція приміщень була здійснена без проектної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, тобто самовільно, а також через те, що приміщення не здано в експлуатацію, що унеможливлює визнання за позивачем права власності.

Представники сторін в судові засідання не зявилися, хоча сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судових засіданнях останні не скористалися.

Заслухавши пояснення представника Виконавчого комітету Одеської міської ради, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних під став.

ТОВ «Долингре», згідно з договором купівлі-продажу від 30.05.2007 р., посвідченим нотаріально та зареєстрованим у державному реєстрі правочинів та в реєстрі прав власності, є власником нежилих будівель № 501, що знаходяться у м. Одеса по вул. Пантелеймонівська, 97 та складаються в цілому з основної будівлі літ. «А», складу літ. «Б», вбиральні літ. «В», огорож №№ 1-3, мостіння 1, загальною площею 1257,5 кв. м., які розташовані на земельній ділянці розміром 1700 кв. м.

При цьому, п. 7.1 цього договору визначений обовязок ТОВ «Долингре»не проводити реконструкцію, розширення, ремонт, зміну цільового призначення обєкту нерухомості без узгодження з органами архітектури та містобудування Одеської міської ради.

30 квітня 2008 року між ТОВ «Долингре»та ПП «Аркада Південь»був укладений договір оренди № 1.1108, за умовами якого відповідачу надано у тимчасове платне користування нежилі приміщення площею 1305,4 кв. м., що знаходяться по вул. Пантелеймонівська, 97 у м. Одеса та складаються з підвалу площею 440,6 кв. м., приміщень першого поверху 385 кв. м. та другого поверху 479,8 кв. м. Строк дії договору визначений сторонами до 30.09.2010 р.

Отже, умовами договору оренди не передбачена передача ПП «Аркада Південь»приміщень третього поверху нежитлової будівлі № 501.

Як вбачається з матеріалів справи, після набуття власності на нежилі будівлі № 501, позивач здійснив реконструкцію.

За технічним паспортом КП «Одеське МБТІ та РОН»від 17.12.2007 р. загальна площа належної позивачу будівлі збільшена до 1862,7 кв. м., при цьому зазначено самочинно збудовані будівлі: котельна під літ. «Г»та приміщення третього поверху, що підтверджується й ТОВ «Долингре».

Приймаючи рішення про задоволення позову щодо зобовязання відповідача не перешкоджати позивачу у користуванні належним йому майном приміщеннями третього поверху основної будівлі літ. «А»площею 509,1 кв. м., розташованим по вул. Пантелеймонівська, 97 у м. Одеса, та визнання за позивачем права власності на реконструйовані приміщення № 501 по вул. Пантелеймонівська, 97 у м. Одеса загальною площею 1862,7 кв. м., господарський суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Аркада Південь»своїми діями перешкоджало ТОВ «Долингре»користуватись належним йому на праві власності майном, реконструйована будівля збудована позивачем без порушень будівельних норм та правил.

Однак зазначені висновки місцевого господарського суду судова колегія вважає зробленими при неповно встановлених обставинах справи та з порушенням норм процесуального права.

Так, спір був вирішений господарським судом без обовязкових його учасників Одеської міської ради як представника територіальної громади м. Одеса та Виконавчого комітету Одеської міської ради, якому делеговані повноваження з введення будівництва в експлуатацію та оформлення права власності.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Крім цього, правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначає Закон України «Про основи містобудування».

Статтею 22 зазначеного Закону передбачено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій»встановлено, що будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»також встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеномустаттею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».

Матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проектної документації органами архітектури на спірні будівлі.

Зі змісту ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій»вбачається, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Разом з цим, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 16 ст. 29 цього Закону здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відтак, проведена ТОВ «Долингре»реконструкція і добудова є самочинними.

За приписами ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином, суть самочинного будівництва обумовлює презумпцію неможливості виникнення права власності на неправомірно збудований обєкт. Це означає, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього, оскільки будівництво було здійснене без дотримання передбаченого законом порядку його здійснення і не може бути законною підставою для виникнення права власності на такий обєкт.

Виключення з цієї норми передбачено ч. 3 зазначеної статті ЦК України, згідно з якою право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Крім того, самочинно здійснена забудова не може порушувати чиїх не будь прав чи спричиняти нецільове використання землі (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт необхідно встановити, що спірні споруди завершені будівництвом (введені в експлуатацію в установленому законом порядку), а також те, що земельна ділянка, яка не була відведена позивачу для цієї мети, надана йому в установленому порядку під уже збудований об'єкт (п. 3.2. листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 р. «Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами»). Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, що відображено в його постанові від 03.04.2007 р. по справі № 14/317 (№ 3-892к07).

Одночасно з цим, відповідно до частин 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Забороняється експлуатація об'єктів, не прийнятих у встановленому законодавством порядку (частина 3 статті 18 Закону України «Про основи містобудування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243 (чинного на момент вирішення спору судом) передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Проте, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про прийняття спірного нерухомого майна в експлуатацію у встановленому законодавством порядку та проведення його державної реєстрації, а відтак висновок суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин положень ст. 331 ЦК України є неправомірним.

Правова позиція з аналогічних спорів щодо обовязковості у даному випадку прийняття до експлуатації нерухомого майна та наявності дозволу на виконання будівельних робіт для здійснення будівництва викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.08.2011 р. у справі № 10/570/08 та у постанові Верховного Суду України від 07.07.2009 р. по справі № 3-2418к09/46/19.

Таким чином, зазначені вище обставини (відсутність передбаченої законодавством дозвільної документації та введення обєкта будівництва в експлуатацію, які є передумовою для визнання права власності у порядку ст.ст. 331, 376 ЦК України), виключають можливість визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

Крім того, висновок господарського суду про те, що відповідач перешкоджав позивачу користуватися належним йому на праві власності майном являється передчасним, оскільки позивачем всупереч ст. 33 ГПК України не було надано суду будь-яких доказів того, що ПП «Аркада Південь» дійсно здійснювало таку перешкоду.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення, яким у задоволенні уточнених позовних вимог ТОВ «Долингре»слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2008 р. по справі № 17/121-08-3794 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долингре»(65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 97, ідентифікаційний код 35118605) на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1) 42 грн.50 коп. держмита за апеляційний розгляд справи.

Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

Головуючий суддяВ.В.Лашин

СуддяГ.А. Єрмілов

СуддяО.Л. Воронюк

Повна постанова складена 06.10.2011 р.