Постанова № 18548730, 15.09.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.08.2011 р. справа №39/20пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівПриходько І. В.,

Донця О. Є., Ломовцевої Н. В.,

за участю представників сторін:

від позивача:не зявились;

від відповідача:не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»м. Маріуполь

на рішення

господарського суду Донецької області

від12.05.2011р.

у справі№ 39/20пд (суддя Морщагіна Н.С.)

за позовомзакритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»м. Маріуполь

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Органіка»м. Чортків Тернопільської області

провизнання договору недійсним, - В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2011р. у справі №39/20пд відмовлено у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»м. Маріуполь (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Органіка»м. Чортків Тернопільської області (далі відповідач) про визнання договору недійсним з мотивів недоведеності та необґрунтованості.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним договору №146АЭСсн від 28.02.2006р.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню у звязку з неповним зясуванням судом обставин у справі. Зокрема посилається на те, що сторони у спірному договорі не дійшли згоди щодо істотних умов договору, а саме щодо предмету та ціни договору, оскільки у видаткових накладних зазначено інший товар та ціна на нього ніж встановлено Договором.

Представники сторін у судові засідання 26.07.2011р., 15.08.2011р. та 25.08.2011р. не зявились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.63-64).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти скарги заперечував, вважає рішення законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права та зазначає, що при укладенні спірного договору сторони керувались чинним законодавством України та дійшли згоди щодо всіх істотних умов, визначених для даного виду договору.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

28.02.2006р. між сторонами був укладений договір № 146АЭСсн (далі - Договір), відповідно до якого постачальник (відповідач) зобовязується поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити товар 2006р. виготовлення, в асортименті, кількості та за ціною згідно з специфікацією №1 (Додаток №1), що є невідємною частиною даного договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 12.1 Договору, він вступає в силу з моменту укладення його сторонами та діє до 31.12.2007р. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

З тексту Договору вбачається, що вказана угода підписана з боку постачальника директором ОСОБА_1., що діє на підставі Статуту, з боку покупця головою правління ОСОБА_2., що діє на підставі Статуту.

14.11.2007 р., 26.12.2008р. та 31.12.2009р. були підписані Додаткові угоди №№1, 2, та 3 до Договору № 146АЭСсн від 28.02.2007р., згідно яких сторонами внесені зміни у пункт 12.1 Договору та визначено, що строк дії договору продовжується до 31.12.2008 р., 31.12.2009 р., 31.12.2010 р. відповідно.Вказані додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Оскільки між сторонами у справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач наполягає на визнанні Договору недійсним з підстав того, що сторонами у спірному договорі не було погоджено предмет та ціну договору, що є істотними умовами договору поставки.

Вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. Отже, предметом судової оцінки, спрямованої на зясування законності спірного договору, мають бути фактичні обставини щодо правовідносин між сторонами.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно положень ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1.1 Договору сторони дійшли згоди, що асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у специфікації №1, що є невідємною частиною Договору.

Крім того, пунктом 6.1 Договору встановлено, що ціна товару визначена на умовах FCA склад Постачальника м. Чортків, відповідно до «Інкотермс 2000»та зазначається у специфікації. Відповідно до пункту 6.2 Договору загальна сума договору складає 822507,00 грн. (у тому числі ПДВ 137084,50 грн.)

Додатком № 1 до Договору № 146АЭСсн є саме Специфікація № 1 (а.с. 9), де зазначено найменування товару «Крахмалореагент ЭКР ТУ У 156.30903651-003-2001, двойной мешок, 20кг», кількість товару та його ціна, що складає 1958, 35 грн. (без ПДВ). Загальна сума специфікації - 822507,00 грн. Специфікація №1 як додаток №1 до Договору підписана сторонами та підписи сторін скріплені печатками підприємств.

У пунктах 1.2, 6.1 спірного Договору сторони узгодили, що зміни асортименту, номенклатури, кількості та ціни товару оформлюються шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод.

Згідно з вищенаведеними пунктами Договору сторонами укладені Додаткові угоди №1 від 14.11.2007р. та №2 від 26.12.2008р. (а.с. 24-25) й погоджено відповідно Специфікації №2 та №3.

У Специфікації №2 сторони узгодили постачання товару - «Крахмалореагент ЭКР ТУ У 156.30903651-003-2001, двойной мешок, 20кг», у кількості 350 тон, за ціною 1958,35грн. (без ПДВ), на загальну суму 822507,00грн. (з урахуванням ПДВ).

Із Специфікації №3 вбачається, що ціна на товар була змінена та сторони дійшли згоди про постачання товару - «Крахмалореагент ЭКР ТУ У 156.30903651-003-2001, двойной мешок, 20кг»у кількості 350 тон, за зменшеною ціною 1908,33 грн. (без ПДВ), загальною вартістю 801498,60грн. (з урахуванням ПДВ).

Отже, викладене свідчить, що сторонами погоджено усі істотні умови договору: предмет (найменування (асортимент), кількість продукції), ціну та строк дії договору та додержано письмової форми.

З огляду на зазначене не приймаються доводи апелянта щодо відсутності погодження сторонами у спірному договорі істотних умов договору.

Посилання відповідача на те, що у видаткових накладних зазначено інший товар та ціна на нього ніж встановлено Договором не є, згідно діючого законодавства України, підставою для визнання договору недійсним та тягне інші правові наслідки, а тому відхиляється судовою колегією.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязок доказування покладається на сторони, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи позивачем, всупереч положенням вказаної статті, не надано належних та допустимих доказів у підтвердження доводів.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним та відмову у позові за недоведеністю.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2011р. у справі №39/20пд ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2011р. у справі №39/20пд залишити без задоволення, рішення господарського Донецької області від 12.05.2011р. у справі №39/20пд без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам у справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді О. Є. Донець

Н. В. Ломовцева

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу;

2-відповідачу;

3-у справу;

4-ГСДО;

5-ДАГС.