Постанова № 18548547, 02.09.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.08.2011 р. справа №16/50пн/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Дучал Н.М.

суддівКалантай М.В.

Склярук О.І.

При секретарі Мірошник Г.І.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2., за довіреністю

від третіх осіб не зявилися розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства виробничого обєднання “Луганський верстатобудівний завод», м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області

Від20.06.2011р. (підписане 25.06.2011р.)

у справі№ 16/50пн/2011 ( суддя Шеліхіна Р.М.)

за позовомДержавного закладу «Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка», м. Луганськ

ДоДержавного підприємства виробничого обєднання “Луганський верстатобудівний завод», м. Луганськ

Про

за зустрічним позовом

до

про

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача за первісним позовом

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

боці відповідача за первісним позовомвизнання права державної власності

Державного підприємства виробничого обєднання “Луганський верстатобудівний завод», м. Луганськ

Державного закладу «Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка», м. Луганськ

визнання права державної власності

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ

Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, м. Київ ВСТАНОВИВ: Державний заклад «Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка»звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства виробничого обєднання “Луганський верстатобудівний завод»про визнання права власності на будівлю навчального корпусу з підвалом (літера А-4), розташовану за адресою: вулиця Шеремета, 7, м. Луганськ, 91001 за Державою Україна в особі Міністерства освіти і науки України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що Державний заклад «Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка»(далі по тексту "Університет") є правонаступником Луганського професійного машинобудівного ліцею (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2008р. № 968 "Про реорганізацію Луганського професійного машинобудівного ліцею"). На цей час колишній ліцей є відокремленим підрозділом "Вище професійне училище Луганського національного університету імені Тараса Шевченка" без утворення юридичної особи (далі по тексту "Училище". В оперативному управлінні Училища перебувають будівлі господарського призначення та навчальні корпуси на праві повного господарського відання. Будівлі, окрім однієї, є власністю Держави, а їх балансоутримувачем є Університет.

Нову будівлю навчального корпусу Училища (прибудова з"єднана з головним корпусом повітряним переходом , літ.А-4) в 1979 році було збудовано Луганським верстатобудівним заводом, введено в експлуатацію та безоплатно передано Луганському професійному машинобудівному ліцею в безоплатне користування як базовому училищу заводу з метою покращення матеріально-технічної бази та поліпшення умов навчання та підготовки робочих кадрів.

Протягом останніх десяти років велися переговори та офіційне листування з метою передачі будівлі навчального корпусу (літера А-4) на баланс Училища ( в подальшому Університета). Незважаючи на відсутність заперечень, питання стосовно передання спірної будівлі (А-4) на баланс Університету, та писання власності будівлі не вирішено. Відповідно до експертного висновку Донбаського державного науково-дослідного та проектно-технологічного інституту будівельного виробництва, будівля (А-4) перебуває в аварійному стані вже понад 10 років та потребує вжиття негайних протиаварійних заходів.

Зазначав, що спірна будівля є частиною єдиного майнового комплексу учбового закладу - Вищого професійного училища Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, розташованого за адресою: м. Луганськ, вулиця ім. Шеремета, 7.

04.04.2011р. Державне підприємство виробниче обєднання “Луганський верстатобудівний завод»(далі по тексту "Завод") звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до Державного закладу «Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка» про визнання за державою Україна в особі Верховної ради України (балансоутримувач ДПВО "Луганський верстатобудівний завод" м. Луганськ, вул. Поштова,1, код 14311005), право власності на обєкт нерухомого майна, а саме: Будівлю навчального корпусу літ А-4 з надбудовою літ. нб, підвалом літ. пд., ганками літ. а1, а5, а6, переходом літ. а7 та приямками лит. а2, а3, загальною площею 4670,9 кв.м., яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Шеремета № 7. В обґрунтування посилався, що на сьогоднішній день спірний Обєкт нерухомості знаходиться на відповідальному зберіганні Державного закладу «Луганський національний Університет імені Тараса Шевченка»відповідно до договору № 87 від 25.12.2010р. ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод» наміру передавати у власність Державному закладу «Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка»даний Обєкт нерухомості не має. Вищевказаний Обєкт нерухомості входить до складу основних фондів ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод»і знаходиться на балансі підприємства.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.04.2011р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду сумісно з первісною позовною заявою по справі № 16/50пн/2011р.

Заявою від 27.04.2011р. № 301ю/22 про зміну позовних вимог, ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод»просив суд визнати за державою в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (балансоутримувач ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод», м. Луганськ, вул. Поштова, 1, код 14311005), право власності на обєкт нерухомого майна, а саме: Будівлю навчального корпусу літ А-4 з надбудовою літ. нб, підвалом літ. пд., ганками літ. а1, а5, а6, переходом літ. а7 та приямками лит. а2, а3, загальною площею 4670,9 кв.м., яка розташована за адресою м. Луганськ, вул. Шеремета № 7. Заяву прийнято судом до розгляду.

Ухвалою від 28.04.2011р. до участі у справі в якості третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача за первісним позовом, залучено Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України; в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача за первісним позовом -Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном.

Заявою від 24.05.2011р. № 1/2180 про уточнення позовних вимог позивач за первісним позовом (Університет) повідомив, що Указом Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 було утворено Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, реорганізувавши Міністерство освіти і науки України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту. Просив суд визнати право власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Луганськ, вулиця Шеремета, 7, який складається з: Літ. А-4 будівля навчального корпусу з підвалом літ. пд, надбудовою літ. ндб, переходом літ. а7, заг. пл. 4670,9 кв.м., з вхідними ганками літ. а1, а5, а6, приямками літ.а3, а4 за Державою Україна в особі Міністерства освіти і науки України, молоді та спорту України.

З огляду на заявлений предмет зустрічного позову з врахуванням змін, судом залишено без задоволення клопотання Міністерства промислової політики України надійшло клопотання №20/1-6-765 03.06.2011р. про залучення його до участі у справі в якості 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача за первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.06.2011р. (підписано 25.06.2011р.) задоволені позовні вимоги Державного закладу «Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка»у повному обсязі.

Визнано право державної власності на об'єкт нерухомості будівлю навчального корпусу Вищого професійного училища Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, розташовану за адресою: м. Луганськ, вулиця Шеремета, 7, яка складається з: літ. А-4 будівля навчального корпусу з підвалом літ. пд, надбудовою літ. ндб, переходом літ. а7, заг. пл. 4670,9 кв.м., з вхідними ганками літ. а1, а5, а6, приямками літ.а3, а4 - за Державою Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Зустрічний позов Державного підприємства виробничого обєднання “Луганський верстатобудівний завод»залишено без задоволення.

Визнано недійсним договір відповідального зберігання від 25.12.10 №87, укладений між Державним закладом "Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка" та Державним підприємством виробничим об'єднанням "Луганський верстатобудівний завод".

Оскаржуване судове рішення мотивоване обґрунтованістю первісного позову, та безпідставністю зустрічного позову.

Державне підприємство виробниче обєднання “Луганський верстатобудівний завод», не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою про скасування рішення, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування скарги заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції у рішенні невірно зроблений висновок, що ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод»ніколи не мав і не має права на здійснення права державної власності на спірну будівлю та що облік спірного обєкту державної власності в бухгалтерському балансі підприємства є неправомірним.

Місцевий господарський суд не взяв до уваги доводи і докази надані Заводом про те, що ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод» у листопаді 1997р., у квітні 1998р., у квітні 2001р., березні 2003р., червні 2003р. здійснював капітальний ремонт (на підтвердження цього, були надані копії інвентарних карток обліку основних засобів).

Вважає помилковим посилання суду на норми ст. 63 Закону України «Про освіту»яка вказує, що майно навчальних закладів належить їм на правах, визначених чинним законодавством, оскільки спірна будівля не є майном, що належить до майна навчальних закладів. Вважає безпідставним та непідтвердженим і висновок суду, що спірна будівля є частиною єдиного майнового комплексу учбового закладу Вищого професійного училища Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Наголошує на неправомірності прийнятого рішення стосовно визнання недійсним договору відповідного зберігання від 25.12.2010р. № 87.

Позивач за первісним позовом проти апеляційної скарги заперечив, про що виклав у відзиві № 1/3043 від 11.08.2011р. Вважає доводи, наведені в апеляційній скарзі необґрунтованими і безпідставними, а рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2011 р. у справі № 16/50пн/2011 таким, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України.

Треті особи не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду учасники процесу не зобов"язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

Як свідчать матеріали справи, ДП ВО "Луганський верстатобудівний завод" було збудовано та 01.09.1979р. введено в експлуатацію прибудову до ПТУ № 7 (Луганського професійного машинобудівного ліцею), яку передано у безоплатне користування ПТУ №7, для підготовки робочих кадрів, як базовому училищу Заводу.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.2008р. № 968 «Про реорганізацію Луганського професійного машинобудівного ліцею», з метою покращення координації діяльності навчальних закладів для підготовки фахівців у системі ступеневої освіти та ефективного використання матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу, розробки науково-методичного забезпечення навчального процесу, приписано: припинити юридичну особу Луганського професійного машинобудівного ліцею шляхом включення його до складу Луганського Національного Університету імені Тараса Шевченка; створити відокремлений структурний підрозділ з окремими правами фінансово-господарської самостійності, збереженням ліцензованого обсягу та фінансування підготовки фахівців і наданням йому статусу вищого професійного училища, який надалі іменувати: Вище професійне училище Луганського Національного Університету імені Тараса Шевченка; провести інвентаризацію майна (будівель, споруд, інших основних засобів та матеріальних цінностей), що знаходиться на балансі Луганського професійного машинобудівного ліцею, та здійснити його передачу на баланс Луганського Національного Університету імені Тараса Шевченка станом на листопад 2008р. (т. 1 а.с. 111).

Наказом № 1472/366-3Д/1 від 07.11.2008р. Луганського Національного Університету імені Тараса Шевченка створена спільна комісія з припинення діяльності Луганського професійного машинобудівного ліцею.

На підставі зазначеного складений Акт від 24.11.2008р. прийому-передачі будівель, всього майна, прав та обов"язків Луганського професійного машинобудівного ліцею, який входить у склад університету як структурний підрозділ, Луганському національному Університету імені Тараса Шевченка.

Згідно з п. 1.7. Статуту Державного закладу «Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка», затвердженого Міністерством освіти і науки України, Університет є юридичною особою і здійснює цивільну правоздатність у повному обсязі для виконання завдань і функцій, передбачених цим Статутом, має відокремлене майно, самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, рахунки в іноземній валюті, може набувати майнові та особисті немайнові права і нести обовязки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Університет є правонаступником Луганського професійного машинобудівного ліцею відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 27.10.2008р. № 968 "Про реорганізацію Луганського професійного машинобудівного ліцею". У складі Університету функціонують, зокрема: відокремлений підрозділ «Вище професійне училище Луганського національного університету імені Тараса Шевченка»( (п. 1.9. Статуту).

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти та науки є Міністерство освіти і науки України, яке згідно з чинним законодавством делегує повноваження ректору Університету для безпосереднього управління його діяльністю (п. 2.1. Статуту).

Відповідно до ст.63 Закону України «Про освіту»матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Протягом часу з 1979 року по даний час спірна будівля фактично використовується за її цільовим призначенням, навчання студентів, і є матеріально-технічною базою навчального закладу Вищого професійного училища Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, який є правонаступником Луганського машинобудівного ліцею.

Спірна будівля є частиною майнового комплексу учбового закладу - Вищого професійного училища Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, розташованого за адресою: м. Луганськ, вулиця ім. Шеремета, 7, перебуваючи при цьому на обліку в бухгалтерському балансі Заводу (відповідача за первісним позовом).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Університет в особі свого відокремленого підрозділу фактично здійснює права користування та оперативного володіння будівлею протягом всього вказаного періоду, несе витрати на утримання будівлі. Зазначене підтверджено документами, що надані до справи, зокрема: договори про надання комунальних послуг, електроенергії; документи про сплату земельного податку, тощо.

Згідно з довідкою Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»міста Луганська від 14.12.2010р. № 184544 (т.1 а.с.36), та листа від 17.05.11 №15-43/2243 (т.3 а.с.39) цього ж підприємства, належність спірного обєкту нерухомості не відома, оскільки правовстановлюючі документи на реєстрацію не пред"являлися. Таким чином, права власності на спірну будівлю сторони спору не мають.

Відповідно до ст.91 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції, станом на 1979 рік) "Порядок розпорядження державним майном, що належить до основних засобів", будівлі та споруди передаються від одного державного підприємства іншому державному підприємству (або державній організації чи державному закладу) безкоштовно. Тобто, із відання одного державного підприємства до відання іншого державне майно передається з метою оперативного управління та використання.

За спливом часу у жодної зі сторін відсутні докази фінансово-економічні документипро передачу обєкту державної власності від одного державного підприємства іншому державному підприємству (закладу).

Але жодна зі сторін не заперечує факт будування та передання спірної будівлі учбовому закладу для використання за призначенням.

Зазначене свідчить про добросовісне заволодіння позивачем майном та відкрите, безперервне володіння нерухомим майном протягом 32 років.

Докази фактичного володіння та користування спірною будівлею Заводом в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення Заводом права власності на спірне майно, докази правомірності обліковування спірної будівлі на балансі Заводу; докази правомірності нарахування та сплати земельного податку Заводом на землю під спірною будівлею.

З переданням спірної будівлі, згідно законодавства станом на 1979 рік, державне підприємство виробниче об'єднання "Луганський верстатобудівний завод", м. Луганськ втратив право на здійснення права державної власності на спірну будівлю. Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що облік спірної будівлі в бухгалтерському балансі підприємства є неправомірним.

Зазначене підтверджується і листом Виконавчого комітету Луганської міської ради від 16.12.2010р. № 01/03-15/5825/0/2-10, яким відмовлено ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод» у реєстрації права власності обєкта нерухомого майна навчального корпусу літ А-4 з надбудовою літ. нб, підвалом літ пд., ганками літ. а1, а5, а6, переходом літ. а7 та приямками лит. а2, а3, загальною площею 4670,9 кв.м., за адресою м. Луганськ, вул. Шеремета №7, у зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів (т. 1 а.с. 144).

Не є підтвердженням права ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод»на вказану будівлю і укладення між Заводом та Відокремленим підрозділом «Вище професійне училище Луганського національного Університету імені Тараса Шевченка»(Зберігач) договору відповідального зберігання від 25.12.2010р. № 87, згідно з яким Завод передає, а Зберігач приймає на відповідальне збереження приміщення учбового корпусу, загальною площею 4670,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Шеремета, 7 (т. 2 а.с. 9). Зазначений договір вступає в законну силу з 01.01.2011р. та діє до 31.12.2011р. (п. 5.1.)

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання означеного договору недійсним, використавши ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, пункт 1 якої надає суду право визнати недійсним повністю або у певній частині пов"язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Як вірно зазначено місцевим судом, згідно приписів правового інституту «Зберігання»Цивільного кодексу України (ст.936-954 ЦК України) передача нерухомості у платне зберігання є діями по розпорядженню майном. Розпоряджатись майном державною нерухомістю має право та особа, яка повноважна вчиняти такі дії і укладати такі правочини відносно державного майна. Повноваження щодо вчинення таких дій повинні бути визначені законом. В матеріалах справи відсутні докази існування у Заводу законних повноважень на розпорядження об"єктом державної власності.

З боку Зберігача договір укладений Відокремленим підрозділом «Вище професійне училище Луганського національного Університету імені Тараса Шевченка», яке не наділено статусом юридичної особи, про що зазначене в Статуті Університету, тобто не може бути самостійною стороною за правочином.

Згідно вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно з ч.2 цієї статті особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Отже, судом правомірно використано право, надане йому процесуальною нормою, та визнано договір зберігання недійсним.

Згідно зі ст.ст.316, 317 Цивільного кодексу України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Змістом права власності є володіння, користування та розпорядження майно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими субєктами.

Матеріалами справи підтверджено факт того, що Державний заклад "Луганський Національний Університет імені Тараса Шевченка", м. Луганськ, є державним закладом вищої освіти, фінансується за рахунок державного бюджету; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України здійснює контрольні функції по відношенню до університету (та його підрозділів).

Відповідно до Указу Президента України "Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України", Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (МОНмолодьспорт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МОНмолодьспорт України відповідно до покладених на нього завдань, виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (пп.60 п.4 Положення).

Згідно зі ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом пяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

З матеріалів справи вбачається, що Вище професійне училище Луганського національного Університету імені Тараса Шевченка»є відокремленим підрозділом позивача за первісним позовом, а Луганський Національний Університет правонаступником Луганського професійного машинобудівного ліцею, отже час володіння позивачем навчальним корпусом станом на 2011 рік складає 32 роки, що не спростовано сторонами.

Тому, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Крім того, в зустрічному позові ДП ВО "Луганський верстатобудівний завод" просить суд визнати за державою в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (балансоутримувач ДП ВО «Луганський верстатобудівний завод», м. Луганськ, вул. Поштова, 1, код 14311005).

З матеріалів справи вбачається, що права та обов"язки Міністерства промислової політики, яке згідно Указу Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010р. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" реорганізовано в Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, до Агентства не перейшли, оскільки, як зазначає Міністерство, процедура реорганізації не завершена, Мініпромполітики з Єдиного реєстру не виключено, передавальний акт не складено.

Крім того, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1221 від 29.12.2010р. "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" ДП ВО "Луганський верстатобудівний завод" включено до складу концерну.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення від 20.06.2011р. (підписане 25.06.2011р.) по справі 16/50пн/2011, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника Державне підприємство виробничого обєднання “Луганський верстатобудівний завод».

Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства виробничого обєднання “Луганський верстатобудівний завод»м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2011р. (підписане 25.06.2011р.) по справі 16/50пн/2011 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2011р. (підписане 25.06.2011р.) по справі 16/50пн/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М.Дучал

Судді: М.В. Калантай

О.І. Склярук

Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 2-тр. особам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО