Єдиний державний реєстр судових рішень донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.08.2011 р. справа №11/101
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників: від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № 06/15321 від 23.12.10 р. від відповідача:не зявився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства
“Горлівськтепломережа”, м. Горлівка
на рішення господарського судуДонецької області
від20.07.2011 р.
по справі№ 11/101 (суддя Соболєва С.М.)
за позовомЗакритого акціонерного товариства
“Горлівськтепломережа”, м. Горлівка
до Комунального підприємства “Містобудівник”, м. Горлівка
простягнення 9890,16 грн. В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства “Містобудівник”, м. Горлівка, про стягнення основного боргу в сумі 5340,55грн., пені в сумі 4361,44грн., 3% річних в сумі 43,44грн. та інфляційних витрат в сумі 144,73грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.2011 р. по справі № 11/101 (суддя Соболєва С.М.) позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, до Комунального підприємства “Містобудівник”, м. Горлівка, задоволені частково, а саме з ініціативи суду зменшено розмір стягуваної пені з 4361,44 грн. до 2180, 72 грн., решту позовних вимог задоволено, судові витрати розподілено між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.2011 р. по справі № 11/101 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.07.11 р. по справі № 11/101 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка”, пені в сумі 4361,44 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, в повному обсязі.
У якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що господарським судом Донецької області неповно зясовані обставини, які мають значення для справи, визнані встановленими обставини, які насправді є недоведеними, висновки, які викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а також що господарським судом Донецької області під час прийняття рішення щодо зменшення неустойки не був досліджений фінансовий стан підприємств і те, що Закрите акціонерне товариство “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, є основним теплопостачальним підприємством м. Горлівка, яка надає споживачам міста послуги з теплопостачання, а Споживачі теплової енергії несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують надану їм теплову енергію, у звязку з чим, позивач знаходиться у скрутному фінансовому становищі.
Представник позивача у судовому засіданні 29.08.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2011 р. по справі № 11/101 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийнятті нового рішення, яким просив суд задовольнити позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка, до Комунального підприємства “Містобудівник”, м. Горлівка, в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 29.08.11 р. не зявився, причин незявлення апеляційному суду не повідомив.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.10 р. між Комунальним підприємством „Містобудівник",м.Горлівка, та Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа" (далі - Постачальник) укладено Договір №2411 про поставку теплової енергії (далі Договір) за умовами якого Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію для теплопостачання приміщення за адресою:пр.Перемоги,72, загальною площею 49,4 кв.м., а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені даним договором.
Відповідно до п. 1.5. Договору, виконання Постачальником зобов'язань по даному договору підтверджується актами включення опалення житлових будинків, в які вбудовані нежитлові приміщення Споживача, підписані Постачальником та комунальним підприємством, на утриманні якого знаходяться зазначені житлові будинки, розпорядженням Горлівської міської ради про закінчення опалювального сезону.
Пунктом 3.2.1 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний оплачувати поставлену теплову енергію та здійснювати інші платежі, відповідно до умов даного Договору.
Згідно із п. 3.2.7. Договору, Споживач зобов'язаний щомісячно до 15-го числа розрахункового місяця прибути до Постачальника для проведення звірки сум заборгованості за відпущену теплову енергію.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Споживач оплачує теплову енергію відповідно тарифів, сума оплати в місяць складає 805,08грн.
Розрахунковим періодом відповідно до п. 5.3. Договору, є календарний місяць. Оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця відповідно платіжної вимоги-доручення, виставленої Постачальником.
Відповідно до п.п. 8.3 - 8.4 Договору, за весь час несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. У зв'язку із простроченням оплати теплової енергії Споживач на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Пунктом 10.1 Договору, встановлено строк дії даного договору, а саме - з 16.09.2009р.по 14.09.2012р.
Пунктом 10.2 10.3 Договору передбачено, що припинення дії договору не звільняє Споживача від зобов'язання повної сплати спожитої теплової енергії, а після закінчення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожний наступний такий же період.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір підписано обома сторонами. Сторонами доказів відмови від Договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.
Також, до укладеного Договору між сторонами було підписано Додаток №1 до Договору акт технічного огляду системи теплопостачання приміщення КП “Містобудівник”.
Факт включення центрального опалення до об'єктів Споживача підтверджується актам включення від 09.10.2010р. та актом відключення опалення від 15.04.2011р. Зазначені акти підписані без зауважень.
Позивачем були виставлені до оплати за надані послуги централізованого опалення позивачем платіжні вимоги-доручення, зокрема, платіжна вимога-доручення №2411 від 03.12.2010р. на суму 1186,79грн., №2411 від 04.01.2011р. на суму 1186,79грн., №2411 від 03.02.2011р. на суму 1186,79грн., №2411 від 03.03.2011р. на суму 1186,79грн., №2411 від 20.04.2011р. на суму 593,39.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання за Договором №2411 від 15.03.2010 р. належним чином не виконав, у звязку із чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу з несплати послуги з теплопостачання за період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р. у розмірі 5340,55 грн.
На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Донецької області про обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача боргу за період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р. в розмірі 5340,55 грн.
Крім того, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем було заявлено до стягнення суму 3% річних в розмірі 43,44 грн. та суму інфляції у розмірі 144,73 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3% річних від простроченої суми.
Отже, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними висновки господарського суду Донецької області щодо правомірного та обґрунтованого присудження до стягнення 3% річних в розмірі 43,44 грн. та інфляційних у розмірі 144,73 грн.
Також позивач просив господарський суд Донецької області стягнути з відповідача на його користь 4361,44 грн. суми пені, посилаючись на п.8.3 Договору.
Господарський суд Донецької області дійшов висновку про те, що оскільки сума основного боргу Відповідачем сплачена в повному обсязі, то вимоги Позивача щодо стягнення пені у розмірі 4361,44 грн., необхідно зменшити на 50 %, та задовольнити частково, а саме - в розмірі 2180,72 грн.
Закрите акціонерне товариство „Горлівськтепломережа", м.Горлівка, не погодившись з прийнятим судовим рішенням в частині стягнення суми пені, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.07.11 р. по справі № 11/101 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа", м. Горлівка, пені в сумі 4361,44 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа", м. Горлівка, в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, п.8.3 Договору, передбачено що, за весь час несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.
Зміст даного пункту Договору узгоджується із приписами ст.1 Закону України “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”
Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
зміна умов зобов'язання;
сплата неустойки;
відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 4361,44 грн. є обґрунтованими.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зменшення судом розміру пені ґрунтується на помилковому ствердженні про повне погашення відповідачем основного боргу, оскільки цей борг в сумі 5340,55 грн. стягнуто з відповідача даним рішенням.
В матеріалах справи на час прийняття оскаржуваного рішення були відсутні будь які документи про майновий стан сторін та про виключність обставин, які надали суду підстави для зменшення розміру пені.
До апеляційної скарги апелянт надав копії постанов рішень господарського суду Донецької, які свідчать про те, що позивач, перебуває в незадовільному фінансовому стані.
Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє апеляційну скаргу позивача та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача пені в розмірі 4361,44 грн.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно зясовані всі обставини, що мають значення для справи та висновки суду частково не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа", м.Горлівка, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2011 р. по справі № 11/101 - частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Комунальне підприємство “Містобудівник”, м. Горлівка.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа", м.Горлівка, на рішення господарського суду Донецької області від 20.07.20011 р. по справі № 11/101 задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.07.20011 р. по справі № 11/101 скасувати в частині зменшення розміру стягуваної пені та розподілу судових витрат.
Стягнути з Комунального підприємства “Містобудівник”, м. Горлівка (84638, м.Горлівка, вул.Макарова, 41; р/р 26009200908920 у ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 02498375) на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа", м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.. Академіка Павлова, 13, п/р 260070134601 у Горлівському філіалі АТ “Брокбізнесбанк”, МФО 394578, код ЄДРПОУ 03337007) 4361,44 грн. суму пені.
Стягнути з Комунального підприємства “Містобудівник”, м. Горлівка (84638, м.Горлівка, вул.Макарова, 41; р/р 26009200908920 у ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 02498375) на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа", м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.. Академіка Павлова, 13, п/р 260070134601 у Горлівському філіалі АТ “Брокбізнесбанк”, МФО 394578, код ЄДРПОУ 03337007) 102,00 грн. суму держмита, 236,00 грн. суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51,00 грн. суму державного мита за подання апеляційної скарги.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2011 р. по справі № 11/101 - залишити без змін.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Н.В.Ломовцева
СуддяО.А.Скакун
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
1. Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСДО
Судове рішення № 18548509, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 01.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/101. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: