Єдиний державний реєстр судових рішень донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.08.2011 р. справа №11/102
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівДонця О.Є., Колядко Т.М.
за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за дов., від відповідача:не зявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського судуДонецької області
від20.07.2011 року
по справі№11/102 (суддя Соболєва С.М.)
за позовомЗакритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Горлівка Донецької області
простягнення 4112грн. 06 коп. Рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №11/102 позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області (далі ЗАТ „Горлівськтепломережа”) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Горлівка Донецької області (далі - ФОП ОСОБА_5.) про стягнення 4112грн. 06коп. задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто пеню в розмірі 1007,91грн., 3% річних в сумі 17,65грн., інфляційні нарахування в розмірі 62,79грн. Також припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2015,81грн. В решті позовних вимог відмовлено. Судові витрати покладені на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені в розмірі 1007,90грн. та пропорційного розподілу судових витрат не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити в повному обсязі та судові витрати покласти на відповідача.
Свої апеляційні вимоги заявник мотивує безпідставністю зменшення судом першої інстанції розміру пені до 1007,91грн. в порядку ч.3 ст.83 ГПК України, оскільки господарським судом не було досліджено тих обставин, з якими закон повязує зменшення розміру неустойки ( матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача, причини неналежного виконання зобовязання та ін.), а відповідачем, в свою чергу, не доведено винятковості обставин, що стали причиною невиконання договірного зобовязання. Натомість, позивач звертає увагу апеляційного суду на наявність великої дебіторської заборгованості в результаті систематичного невиконання споживачами зобовязань по сплаті отриманих послуг, що також унеможливлює здійснення розрахунків за спожитий природний газ та приводить до збільшення кредиторської заборгованості підприємства-позивача.
Крім того, апелянт звертає увагу на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині пропорційного розподілу судових витрат, тоді як в даному випадку судові витрати повинні бути покладені на відповідача в повному обсязі.
В судовому засіданні повноважний представник позивача висловився на підтримку доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо участі свого повноважного представника в судовому засіданні.
Представник позивача не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Між ФОП ОСОБА_5 (споживач) та ЗАТ „Горлівськтепломережа” (Постачальник) 14 серпня 2009р. укладено договір №2157 про поставку теплової енергії, за умовами якого Постачальник бере на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію для теплопостачання приміщення за адресою :м.Горлівка, вул.Рудакова,58, загальною площею 45,3 кв.м., а Споживач зобовязується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені даним договором.
Відповідно до п. 1.5. договору, виконання Постачальником зобовязань по даному договору підтверджується актами включення опалення житлових будинків, в які вбудовані нежитлові приміщення Споживача, підписані Постачальником та комунальним підприємством, на утриманні якого знаходяться зазначені житлові будинки, розпорядженням Горлівської міської ради про закінчення опалювального сезону.
Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що Споживач зобовязаний оплачувати поставлену теплову енергію та здійснювати інші платежі, відповідно до умов даного договору.
Згідно із п. 3.2.7. договору Споживач зобовязаний щомісячно до 15-го числа розрахункового місяця прибути до Постачальника для проведення звірки сум заборгованості за відпущену теплову енергію.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що Споживач оплачує теплову енергію відповідно тарифів, сума оплати в місяць складає 1054,04грн.
Розрахунковим періодом відповідно до п. 5.3. договору є календарний місяць. Оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця відповідно платіжної вимоги-доручення, виставленої Постачальником (п. 5.4. Договору).
За весь час несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. У звязку із простроченням оплати теплової енергії споживач на вимогу Постачальника зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п.8.3-8.4 Договору).
Пунктом 10.1 строк дії даного договору встановлено з 01.06.2009р. по 31.07.2011р.
Припинення дії договору не звільняє Споживача від зобовязання повної сплати спожитої теплової енергії (п. 10.2 договору).
Після закінчення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожний наступний такий же період (п. 10.3 договору).
Договір підписано обома сторонами. Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вказаний договір є продовженим.
До укладеного договору між сторонами було підписано Додаток №1 до договору акт технічного огляду системи теплопостачання приміщення, яке займає відповідач.
Факт включення центрального опалення до обєктів Споживача підтверджується актам включення від 11.10.2010р. та актом відключення опалення від 15.04.2011р., які підписані сторонами без зауважень.
За надані послуги централізованого опалення позивачем були виставлені до оплати відповідні платіжні вимоги-доручення (а.с.17-23) на загальну суму 6722,82грн., які відповідач оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 2015,81грн.
Невиконання відповідачем своєчасно та в повному обсязі своїх договірних зобовязань з оплати наданих послуг з теплопостачання стало підставою для звернення позивача до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 2015,81грн., пені в сумі 2015,81грн., 3% річних в розмірі 17,65грн. та інфляційних витрат в сумі 62,79грн.
Протягом розгляду справи, відповідачем борг в сумі 2015,81грн. було сплачено у повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних документів за червень 2011р., відповідно до якого відповідачем була сплачена сума у розмірі 2015,81грн. за опалення за січень та березень 2011р.
Господарський суд Донецької області рішенням від 20.07.2011 року по справі №11/102 задовольнив вищевказані позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1007,91грн., зменшивши її в порядку ч.3 ст.83 ГПК України, 3% річних в сумі 17,65грн., інфляційні нарахування в розмірі 62,79грн. В частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2015,81грн. суд першої інстанції припинив провадження у справі, відповідно до пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В решті позовних вимог господарський суд відмовив за необґрунтованістю.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника позивача, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні з наступних підстав.
Предметом даного спору є стягнення основного боргу в розмірі 2015,81грн. за договором №2157 про поставку теплової енергії від 14.08.09р., пені в сумі 2015,81грн., 3% річних в розмірі 17,65грн. та інфляційних витрат в сумі 62,79грн.
Згідно ст. 3 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В звязку з тим, що відповідачем під час розгляду справи борг в сумі 2015,81грн. було сплачено у повному обсязі, що підтверджується наданим позивачем копіями платіжних документів, відповідно до яких відповідачем була сплачена сума у розмірі 2015,81грн. за січень, березень 2011р. відповідно до рахунку №2157 від 04.01.2011р. та 03.03.2011р., суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення суми 2015,81грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1ст.80 ГПК України, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Нормами ст.599 ЦК України та ст.202 ГК України закріплено, що господарське зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо ж зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки. Останні встановлені, зокрема, у ст.625 ЦК України, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, встановлених ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, позивачем відповідно до приписів ст.625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення інфляційні в сумі 62,79грн. та 3%річних в розмірі 17,65грн. згідно наданого розрахунку (а.с.25), які суд першої інстанції задовольнив в повному обсязі.
Перевіривши арифметичні розрахунки, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних у вищезазначених сумах.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.
Скориставшись правом на зменшення розміру штрафних санкцій, встановленим ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, суд першої інстанції зменшив розмір пені та стягнув з відповідача штрафну неустойку (пеню) в розмірі 1007,91грн.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, виходячи з оцінки ступеню виконання зобовязання, причин неналежного виконання Відповідачем зобовязань за спірним договором, майнового стану сторін, не лише майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу, погашення відповідачем суми основного боргу та враховуючи, систематичні неплатежі населення за спожиту теплову енергію, вважає, що суд попередньої інстанції обґрунтовано зменшив розмір пені, що нарахована позивачем до стягнення з відповідача.
Також предметом оскарження позивач визначив помилковість висновку суду першої інстанції щодо пропорційного розподілу судових витрат.
Колегія суддів апеляційної інстанції, прийнявши доводи скаржника в цій частині, встановила наступне.
Розподіл господарських витрат унормовано статтею 49 Кодексу, якою, зокрема, встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом першої інстанції в оскарженому рішенні позовні вимоги визнано законними та обґрунтованими, а розмір пені зменшено за ініціативою суду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, тому в даному випадку судові витрати повинні бути покладені на відповідача в повному обсязі у сумі, сплаченій позивачем, а не пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, Донецький апеляційний господарський суд вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №11/102 в частині стягнення з відповідача судових витрат та стягнути з нього відповідно до вимог ст. 49 ГПК України 102,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №11/102 залишається без змін, оскільки відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №11/102 змінити в частині стягнення з відповідача судових витрат.
Викласти абзац пятий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №11/102 в наступній редакції:
"Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (84624, АДРЕСА_1, свідотство про державну реєстрацію від 18.08.1995р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” (84601, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, п/р 260070134601 у Горлівському філіалі АТ „Брокбізнесбанк”, МФО 394578, код ЄДРПОУ 03337007) витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.".
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №11/102 залишити без змін.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: О.Є.Донець
Т.М.Колядко
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
4. апеляційному суду
5.ГСДО
Судове рішення № 18548471, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 31.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/102. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: