Постанова № 18548189, 29.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2011 року Справа № 5005/3283/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Верхогляд Т.А.., Білецька Л.М.

при секретарі –Алексєєв О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Марченко Д.Ю.

від відповідача: Лосєв Д.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промприбор", м. Харків на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011 року у справі № 5005/3283/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промприбор", м. Харків

до відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг

про стягнення 62 168,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 62 168,20 грн., що складаються з заборгованості за товар, поставлений за договором поставки № 1616д від 18.12.2009р. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011 року у справі № 5005/3283/2011 (суддя Калиниченко Л.М.) в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на те, що в порушення п. 5.1 умов договору позивач не надав відповідачу рахунок-фактуру для проведення оплати товару, що позбавило відповідача можливості здійснити оплату товару, та не дотримався умов договору щодо досудового врегулювання спору, а саме, не надав доказів надсилання відповідачу претензії.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на неповне з’ясування господарським судом обставин у справі, а саме, факту своєчасного отримання відповідачем відповідних рахунків-фактур на оплату товару.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на невиконання позивачем умов договору. Відповідач вказує на те, що:

- рахунок-фактура до видаткової накладної №РН-000060 від 11.02.2010р. на адресу ВАТ „ПівдГЗК” не надходила, внаслідок чого у відповідача не виникло обов’язку по оплаті товару, отриманого за цією накладною;

- позивач не дотримався досудового порядку врегулювання спору, в зв’язку з чим відповідач не може бути притягнутий до відповідальності згідно п. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов’язання внаслідок відсутності вини з його боку;

- сторони не підписували додатку до договору щодо поставки додаткових партій товару, відтак строк оплати такого товару сторонами не визначений.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 18.12.2009р. між ТОВ "Промприбор" (Постачальник) та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) був укладений договір № 1616д, відповідно до якого позивач зобов’язався передати відповідачу товар в обумовлені договором строки в асортименті та ціною згідно специфікації до договору, а відповідач зобов’язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Сторони договору узгодили всі істотні умови договору, обумовили порядок та строки поставки товару, ціну та порядок розрахунків та інше.

На виконання умов даного договору позивач відвантажив відповідачу товар

на суму 65 364,91 грн. за видатковою накладною № РН-0000060 від 11.02.2010р. (рахунок-фактура №СФ-0000116 від 11.02.2010р.);

на суму 43250,18 грн. за видатковою накладною № РН-0000088 від 26.02.2010р. (рахунок фактура №СФ-0000192 від 26.02.2010р.).

Відповідно до п. 5.1, .5.2 договору оплата товару здійснюється по факту поставки на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником за товар.

В порушення зобов’язань за договором оплата отриманого товару відповідачем була здійснена не в повному обсязі, а саме, за рахунок фактура №СФ-0000192 оплату товару здійснено у повному обсязі; рахунком-фактурою №СФ-0000116 - на суму 6 714,70 грн.; заборгованість за рахунком-фактурою №СФ-0000116 склала 58 650,21 грн.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України та ст. 265 ГК України покупець зобов’язаний прийняти та оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або на умовах, визначених договором.

Відповідачем зобов’язання за договором виконані не були, заборгованість складає 58 650,21 грн., факт наявності заборгованості посвідчується матеріалами справи, доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем не надано.

Не заперечуючи факту наявності заборгованості, відповідач посилається на неправомірність вимог позивача, оскільки, останнім на адресу відповідача не був надісланий рахунок-фактура, внаслідок чого підстави для перерахування коштів у підприємства відсутні.

Твердження відповідача про неотримання відповідного рахунку-фактури, як підстави для оплати товару, спростовується платіжними документами (виписками банку за 09.03.2010р. та за 26.03.2010р.), в яких в призначенні платежу міститься посилання на обидві видаткові накладні, за якими відповідачем був отриманий товар та обидва рахунки-фактури до цих накладних.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов’язання по оплаті отриманого товару, судова колегія вважає, що в частині стягнення з відповідача суми заборгованості позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 625 ЦК України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар в сумі 58 650,21 грн., суму основного боргу належить стягнути з відповідача з урахування інфляційних втрат за період прострочення плату з березня по жовтень 2010 року, що становить 62 168,20 грн.

Посилання скаржника на відсутність між сторонами додатку до договору на поставку додаткових партій товару у відповідності до п. 2.3 Договору не приймається до уваги колегією суддів, оскільки відвантаження позивачем додаткової партії товару місця не мало. Розбіжності у кількості та асортименті товару за видатковими накладними №№ РН-0000060 РН-0000088 не являються додатковою партією товару, оскільки в силу п. 3.1 договору сторони наділені правом узгоджувати конкретні обсяги товару у робочому порядку. На думку колегії, зміни у асортименті та кількості товару були узгоджені сторонами саме в робочому порядку (при отриманні товару на складі позивача), оскільки товар отримувався безпосередньо представником відповідача за довіреністю підприємства.

Посилання скаржника на недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору також не приймається колегією суддів, оскільки дотримання/недотримання цього порядку не позбавляє відповідача від своєчасного виконання зобов’язань за договором.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються обґрунтованими і підлягають задоволенню. Витрати на сплату державного мита (в тому числі за подання апеляційної скарги) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промприбор" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011 року у справі № 5005/3283/2011 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ВАТ „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (50034, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь ТОВ „Промприбор” (61001, м. Харків, код ЄДРПОУ 32760503) 58 650,21 грн. основного боргу, 3517,99 грн. інфляційних втрат, 953,35 грн. витрат на сплату державного мита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька