Рішення № 18547022, 27.09.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011 р.Справа №18/2059/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд і К", м.Полтава

до Комунального підприємства "Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця" (КП СМЕД), м.Кременчук

про стягнення 56950,69 грн.

Суддя Киричук О.А.

від позивача: ОСОБА_1., дов. від 08.08.10 р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки від 24.06.10 р. № П-01/06-2010 у розмірі 56 950, 69 грн. з них 47 116, 04 грн. основного боргу, 3700, 00 грн. пені, 4863,18 грн. інфляційних нарахувань та 1271, 47 грн. 3% річних.

23.08.11 р. позивачем надана заява про зменшення позовних вимог (вх. №19494д), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 47 116, 04 грн. основного боргу, 2100,86 грн. пені, 565,39 грн. інфляційних нарахувань, 406,62 грн. 3% річних.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог, у зв'язку з чим судом розглядаються позовні вимоги позивача в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Ухвали, що направлялися відповідачу за адресами, вказаними позивачем у позові як фактична та юридична, повернулися до суду з відміткою пошти, що за вказаною адресою адресат не знаходиться.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідач значиться за адресою: 39631, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, буд.1В. Дана адреса співпадає з адресою, що зазначана позивачем у позові як юридична адреса відповідача.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробуд і К»(надалі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця»(надалі - покупець, відповідач) 24 червня 2010 р. укладено Договір поставки № П-01/06-2010.

Відповідно до п.1.1 договору поставки Постачальник постачає, а Покупець купує лакофарбову продукцію, бісер скляний (мікрокульки), розчинник, надалі Продукція, асортимент якої зазначається в Специфікаціях до цього Договору, які підписуються сторонами. Специфікації є невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що кількість Продукції, що постачається по цьому Договору, зазначається в Специфікаціях, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 3.5. Договору, дата поставки є датою видаткової накладної, яка підписана сторонами.

25 червня 2010 р. сторонами Договору було укладено Додаток № 1 (Специфікацію), згідно з умовами якої позивач був зобов'язаний поставити відповідачу фарбу для розмітки доріг в кількості 840,0 кг по ціні 16,67 грн./кг, що загалом склало 16800,00 грн., в т.ч. ПДВ 2800,00 грн.

25 червня 2010 р. сторонами Договору було укладено Додаток № 2 (Специфікацію), згідно з умовами якої позивач був зобов'язаний поставити відповідачу фарбу для розмітки доріг в кількості 1050,0 кг по ціні 16,67 грн./кг, що загалом склало 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3500,00 грн.

25 червня 2010 р. сторонами Договору було укладено Додаток № З (Специфікацію), згідно з умовами якої позивач був зобов'язаний поставити відповідачу бісер скляний (мікрокульки) в кількості 600,00 кг по ціні 11,50 грн./кг на загальну суму 6900,00 грн. з ПДВ та Сольвент (розчинник) в кількості 180,00 кг по ціні 10,25 грн./кг на загалом склало 2214,00 гривень з ПДВ.

18 жовтня 2010 р. сторонами Договору було укладено Додаток № 4 (Специфікацію), згідно з умовами якої позивач був зобов'язаний поставити відповідачу фарбу для розмітки доріг в кількості 500,0 кг по ціні 16,67 грн./кг, що загалом склало 10202,04 грн., в т.ч. ПДВ 1700,34 грн.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що за кожну відпущену партію товару Покупець зобов'язаний провести оплату в розмірі 100% шляхом здійснення Покупцем перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Як зазначає позивач, він у відповідності до вимог договору здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 57 116,04 гривень.

Факт поставки позивачем товару та його отримання відповідачем підтверджується наступними документами: накладною № 1 на фарбу для розмітки доріг, накладною № 5 на фарбу для розмітки доріг, довіреністю відповідача №17 від 21.06.2010 р. на отримання товару; накладною № 12 на бісер скляний (мікрокульки) та сольвент, довіреністю відповідача №18 від 24.06.2010 р. на отримання товару; видатковою накладною № РН-090 на фарбу для розмітки доріг, довіреністю відповідача №44 від 19.10.2010 р. на отримання товару, що підписані сторонами та скріплені печатками (копії надані в матеріали справи).

Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме платіжним дорученням № 364 від 20.09.2010р. перерахував вартість поставленого по накладній № 1 від 25.06.2010р. товару у розмірі 10 000 грн. (копія в матеріалах справи).

20 березня 2011 р. сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків, в якому відображено наявність боргу відповідача перед позивачем в сумі 47116,04 гривень. Акт звірки посвідчений належним чином підписами та печатками сторін.

08.04.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію з вимогою перерахувати у семиденний термін суму боргу, яка вручена відповідачу згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 11.04.2011р. (докази направлення та отримання її відповідачем в матеріалах справи).

Таким чином, відповідно до направленої відповідачеві претензії строк сплати за отриманий Товар наступив 18.04.2011 р. Проте, як зазначає позивач, відповідач вимоги не виконав, відповіді за результатами розгляду претензії на адресу позивача не направив.

Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і не господарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, а відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач доказів сплати боргу у повному обсязі та спростування обставин, наведених у позові, суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 47116,04 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно із п. 6.2. Договору, в разі не оплати або несвоєчасної оплати продукції в строк, який визначено у Договорі, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої продукції за кожен день прострочки оплати на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений Договором або Законом.

Посилаючись на 6.2. Договору, ч.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2100,86 грн., 565,39 грн. інфляційних нарахувань та 406,62 грн. 3% річних за період з 08.04.2011р. по 21.07.2011р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, суд вважає позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1900,78 грн., 565,39 грн. інфляційних нарахувань та 367,89 грн. 3% річних за період з 18.04.2011р. по 21.07.2011р.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця»(39631, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд 40 років ГАІ, 1-в, фактична адреса: вул.60 років Жовтня, 150, м.Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 32079113; п/р 26005050003113 в АКБ «Індустріалбанк», м. Кременчук, МФО 331304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд і К»(36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2; код ЄДРПОУ 37115627, п/р 260066749 в ПАТ «Український Бізнес Банк», м. Донецьк, МФО 334969) суму основного боргу в розмірі 47 116,04 гривень, 1900,78 грн. пені, 565,39 грн. інфляційних нарахувань, 367,89 грн. 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 499,50 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 206,99 гривень.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

СуддяО.А.Киричук