Рішення № 18546867, 27.09.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011 р.Справа №18/2133/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода", м.Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Legion Garant", м.Рибниця, Молдова

про стягнення 1195650 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 06.06.11 р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про розірвання Контракту № 02/10Т від 02.11.2010р. та стягнення 1195650 грн. сплаченої за цим контрактом передоплати.

В судове засідання 27.09.2011р. позивач через канцелярію суду надав заяву про зміну позовних вимог, згідно з якою просить розірвати Контракт № 02/10Т від 02.11.2010 року та стягнути з відповідача сплачених на виконання Контракту 150 000 дол. США (вх. № 15130д від 27.09.2011р.).

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання, що є підставою для розірвання контракту та повернення сплаченої передоплати.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить додане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

02.11.2010 року між ТОВ «Згода»(надалі - позивач, покупець) та ТОВ Garant»(надалі - відповідач, продавець) було укладено Контракт № 02/10Т (надалі - Контракт) на загальну вартість 300000 доларів США.

Згідно п.1 Контракту Продавець продає, а Покупець приймає токарно-карусельний станок моделі 1550Т, 1988 року виробництва, заводський номер 47 (надалі - Товар) на умовах зазначених у Контракті.

Відповідно до положень статті 5 Контракту «Умови оплати»оплата за Товар здійснюється шляхом переказу валютних коштів через банки-кореспонденти у два етапи:

перший транш передоплата у розмірі 150000 доларів США протягом 3-х банківських днів після підписання Контракту,

другий транш кінцева оплата у розмірі 150000 доларів США протягом 3-х банківських днів після демонтажу станка і його відвантаження на транспорт Покупця.

Згідно статті 3 Контракту «Умови поставки Товару»Товар поставляється Покупцю протягом 50 банківських днів з дати отримання першого траншу передоплати на умовах FCA (м.Тирасполь, Молдова).

Як зазначає позивач та підтверджується наданими в матеріалами справи копіями платіжних доручень від 18.11.2010р., 23.11.2010р. та 29.11.2010р., він на виконання умов Контракту здійснив передоплату у розмірі 150000 доларів США, проте відповідач свої зобов'язання по договору не виконав в повному обсязі - не поставив позивачу обумовлений в Контракті товар.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Згідно пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Стаття 615 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пункт 9.2. Контракту передбачає, що усі спори, виникаючі з Контракту або у звязку з ним, вирішуються на основі Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (надалі - Конвенція).

Згідно статті 45 Конвенції у випадку невиконання будь-якого зобовязання за договором чи Конвенцією, покупець має право, використати права, передбачені статтями 46-52 Конвенції. Стаття 49 Конвенції передбачає, що покупець має право на розірвання договору у випадку, якщо невиконання будь-якого зобовязання за договором чи Конвенцією являється істотним порушенням договору. Стаття 25 Конвенції передбачає, що порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, яка у значній мірі втрачає те, на що мала право розраховувати на основі договору, за виключенням випадків, коли порушивши договір сторона не передбачала і не могла передбачити цього порушення. Згідно статті 26 Конвенції заява про розірвання договору має силу лише у тому випадку, якщо вона зроблена шляхом повідомлення іншої сторони.

Згідно статті 81 Конвенції сторона, яка виконала договір повністю чи частково, має право вимагати від другої сторони повернення усього того, що було першою стороною поставлено чи оплачено за договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 27 січня 2011 року та 25 лютого 2011 року звертався з претензіями до відповідача з вимогою про повернення суми передоплати та повідомленням про розірвання Контракту № 02/10Т.

Як зазначає позивач, його вимога про повернення 150000 доларів США відповідачем виконана не була. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем відображено у акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2011р., складеному та підписаному сторонами.

Відповідач доказів повернення позивачу коштів та спростування обставин, наведених у позові, суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 150000 доларів США є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Правовою підставою розгляду даної справи в Господарському суді Полтавської області є пункт 9.1. Контракту, згідно якого спори, які не вирішені шляхом переговорів сторін, підлягають розгляду в господарському суді Полтавської області.

Згідно зі статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»спори, що виникають між субєктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними субєктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України. Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, якою визначено випадки виключної підсудності у справах з іноземним елементом.

Таким чином, враховуючи положення зазначених законів, а також те, що сторонами у Контракті було передбачено підсудність розгляду спорів, які можуть виникнути між ними, зазначений спір підлягає розгляду в господарському суді Полтавської області.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати Контракт № 02/10Т від02.11.2010 року, укладений між ТОВ «Згода»та ТОВ ion Garant».

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Garant»(Молдова, м. Рибниця, вул. Гвардійська, 38) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода»(ІПН 210625916013, р/р 26008170516001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 331401, ЗКПОУ 21062595, м. Полтава, вул. Леваневського, 6/12, корп. 1, кв. 4) 150000 доларів США, державне мито в розмірі 1500 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 236 грн. 00 коп.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода»(ІПН 210625916013, р/р 26008170516001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 331401, ЗКПОУ 21062595, м. Полтава, вул. Леваневського, 6/12, корп. 1, кв. 4) в доход державного бюджету України1500 доларів США державного мита.

Після набрання рішенням законної сили видати накази на його виконання.

Суддя Киричук О.А.