Рішення № 18546709, 12.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р.Справа № 27/17-3148-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не зявились;

від 3-ї особи: не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";

до відповідача: Військової частини А 2171;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

про стягнення 35 046,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Військової частини А 2171, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 35 046,25 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору № 5 від 13.06.2006р. про постачання електричної енергії позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим, відповідач порушив умови даного договору, а саме фактично перевищив договірну величину споживання електричної енергії у липні-вересні 2010 року, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 12.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник 3-ї особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси у судові засідання не зявився будь-яких пояснень щодо суті спору не надав, між тим, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

13 червня 2006 року між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, його структурною одиницею Південним районом електричних мереж, в особі заступника начальника по роботі з юридичними особами Кочвара Сергія Володимировича, що діє на підставі довіреності №80 від 03.01.2006р. (надалі постачальник) та Військовою частиною А 2171 (надалі споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №5 (надалі договір), згідно якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком №2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Положеннями п. 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Умовами п. 2.2 договору передбачено обовязок постачальника виконувати умови цього договору (п.п. 2.2.1 договору); постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, зокрема, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу”) (п.п. 2.2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору встановлено обовязок споживача, серед іншого, виконувати умови цього договору (п.п. 2.3.1 договору); дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки(п.п. 2.3.2 договору).

Згідно з п.п. 4.2.2 договору, споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величин.

У відповідності до п. 5.1 договору визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом (по формі додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу").

У разі ненадання позивачем зазначених відомостей про розмір очікуваного обсягу споживання електричної енергії на наступний рік до 01 листопада поточного року, а також не узгодження між сторонами обсягів електричної енергії на наступний рік по формі додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" діючий додаток №1 на поточний рік до договору вважається продовженим на наступний рік, тобто помісячні обсяги споживання електричної енергії зазначені у діючому додатку №1 до договору є договірними величинами на наступний рік, до укладання сторонами нового додатку №1 до договору.

Пунктом 5.2 договору визначено, що узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком №1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" є договірними величинами споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 5.5 договору, споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку №5 "Порядок розрахунків" до цього договору, звернутись письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та граничної величини електричної потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електричної енергії.

Положеннями п. 5.7 договору встановлено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії.

Згідно п. 7.5 договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка №2 "Графік зняття показів засобів електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію; акт результатів замірів електричної потужності.

Умовами п. 9.4 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2006р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

30.12.2006 року додатком №1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу” до договору №5 від 13.06.2006р.сторони узгодили обсяги споживання відповідачем електричної енергії. Так, на липень 2007р. договірна величина споживання електричної енергії склала 33,0 тис.кВт.год., а на серпень та вересень 2007 року 46,0 тис.кВт.год. (а.с. 16).

Пунктом 1 даного додатку встановлено, що обсяги постачання електричної енергії, визначені цим додатком, являються договірними величинами на розрахунковий період відповідного місяця.

Умовами п. 3 додатка №1 до договору №5 від 13.06.2006р. передбачено, що споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку „Порядок розрахунків” до договору, але не пізніше ніж за пять робочих днів до дати закінчення розрахункового періоду звернутись письмово до постачальника електричної енергії для коригування договірної величини споживання електричної енергії та граничних величин електричної потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електричної енергії.

Відповідно до п. 5 додатка №1, у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживач несе відповідальність, згідно з частинами пятою і шостою статті 26 Закону України „Про електроенергетику”.

Положеннями п. 6 додатку №1 визначено, що додаток 1 укладається на строк до 31 грудня 2007р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, тобто помісячні обсяги споживання електричної енергії, зазначені у діючому додатку 1 є договірними величинами на наступний рік, якщо споживач до 01 листопада поточного року не подав відомості і не узгодив з постачальником електричної енергії обсяги очікуваного електроспоживання в наступному році з помісячним розподілом.

Разом з тим, позивач зазначає, що Військовою частиною А 2171 не узгоджувались, в установленому порядку обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2008-2010рр.

Отже, договірними величинами споживання електричної енергії протягом 2008-2010рр. є помісячні обсяги споживання електричної енергії узгоджені сторонами на 2007 рік, згідно додатку №1 до договору №5 від 13.06.2006р. (а.с. 16).

При цьому, 30.07.2010 року відповідач звернувся до позивача з листом про корегування договірної величини електроспоживання на липень 2010 року у сторону збільшення до 37308 кВт.год.

Таким чином, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” було скореговано договірну величину споживання електричної енергії відповідачу на липень 2010 року до 37308 кВт.год.

Між тим, 01.09.2010р. та 01.10.2010р. відповідач звернувся до позивача з заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії в сторону збільшення, а саме на серпень 2010 року до 80000 кВт.год та на вересень 2010 року до 90000 кВт.год (а.с.19-20). При цьому, згідно штампу реєстрації, заява щодо корегування договірної величини споживання електричної енергії на серпень 2010р. була зареєстрована структурною одиницею ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” - Південним районом електричних мереж 01.09.2010р. за вх. №6424, а на вересень 2010 року 01.10.2010р. за вх. №7232, після закінчення відповідного розрахункового періоду, в звязку з чим договірні величини споживання електричної енергії на дані періоди були залишені без змін, тобто у розмірі 46000 кВт.год. та відповідачу були направлені відповідні повідомлення про відмову у корегуванні договірних величин з підстав несвоєчасного звернення з даними заявами (а.с.23, 31).

Як встановлено матеріалами справи, згідно складених Військовою частиною А 2171 актів про обсяги спожитої електроенергії за липень, серпень та вересень 2010 року (а.с. 36-38) відповідачем фактично було спожито наступний обсяг електроенергії: у липні 80997 кВт.год, у серпні 47199 кВт.год та у вересні - 51779 кВт.год.

Отже, відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії: у липні 2010 року на 43689 кВт.год (80997 37308 = 43689), у серпні 2010 року на 1199 кВт.год (47199 46000 = 1199), у вересні 2010 року на 5779 кВт.год (51779 -46000 = 5779).

06.08.2010р., 09.09.2010р. та 08.10.2010р. позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за липень, серпень та вересень 2010р. відповідно (а.с.21, 25, 29). При цьому, зазначеними повідомленнями відповідача попереджено за наслідки вчинення відповідних дій та про відповідальність, передбачену ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.

На виконання умов договору, позивачем за період з липня по вересень 2010 року включно виставлялися відповідачу рахунки-фактури за кожен місяць щодо оплати вартості спожитої електроенергії, із зазначенням в них сум, що підлягають до сплати за перевищення граничного рівня споживання електроенергії на загальну суму 35046,25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за відповідний період (а.с.33-35).

Крім того, позивач зазначає, що вказані рахунки були отримані відповідачем, при цьому, залишились не сплаченими останнім лише в частині додаткової плати за перевищення договірних величин (у сумі 35046,25 грн.), між тим, доказів отримання Військовою частиною А 2171 вказаних рахунків, позивачем до суду не надано.

Як встановлено матеріалами справи, згідно розрахунку позивача (а.с.39) станом на момент розгляду спору за Військовою частиною А 2171 рахується заборгованість за договором №5 від 13.06.2006р. у розмірі 35046,25 грн. перед позивачем за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у липні, серпні та вересні 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Положеннями ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому, ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.2 ст. 1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановаю Національної комісії регулювання електроенергетики України N 28 від 31 липня 1996р. (надалі ПКЕЕ) визначено, що договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п. 4.1 ПКЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. При цьому, узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору, як договірні величини (п. 4.2 ПКЕЕ).

Як визначено ч. 4 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач енергії несе відповідальність, зокрема, за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Разом з тим, положеннями ст. 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За змістом ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором № 5 від 13.06.2006р., а саме перевищив договірні величини споживання електричної енергії. Так, у липні 2010р. перевищив обсяг споживання електроенергії на 43689 кВт.год (що згідно розрахунку позивача становить 30267,74 грн.) у серпні 2010 року на 1199 кВт.год (що згідно розрахунку позивача становить 814,12 грн.) та у вересні 2010 року на 5779 кВт.год. (що згідно розрахунку позивача становить 3964,39 грн.).

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо визначення суми заборгованості відповідача за перевищення договірних величини споживання електричної енергії у розмірі 35046,25 грн., розрахованого відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та з урахуванням тарифів затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України на відповідний період, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства України.

Отже, з аналізу змісту правових норм вбачається, що за порушення споживачем умов договору щодо встановлення договірної величини електроспоживання у постачальника електричної енергії виникає право вимагати від споживача сплати вартості різниці між фактичною спожитою і договірною величиною електричної енергії. Зазначена позиція також відображена у постанові Верховного Суду України від 06.12.2010 року по справі №6/75.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та стягнення з відповідача 35046,25 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Військової частини А 2171 (65012, м.Одеса, Італійський бульвар, 3, код ЄДРПОУ 08309566) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65029, м. Одеса, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603730103777 в Одеському обласному управлінні ВАТ „Ощадбанк”, МФО 328845) 35046/тридцять пять тисяч сорок шість/грн. 25 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

3.Стягнути з Військової частини А 2171 (65012, м.Одеса, Італійський бульвар, 3, код ЄДРПОУ 08309566) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65029, м. Одеса, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713, поточний рахунок №26001060262272 в Южному ГРУ Приватбанку м.Одеси, МФО 328704) 350/триста пятдесят/грн. 46 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 19.09.2011р.