Рішення № 18546122, 19.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р. Справа № 13/122-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Н-Лізинг”, м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Калита, Броварський р-н

про стягнення 152 968,97 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 11.07.2011р.;

від відповідача : не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Н-Лізинг” (далі позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 152 968,97 грн., з яких 139897,05 грн. основний борг, 520,76 3% річних, 7216,13 грн. пеня, 5335,03 грн. збитки від інфляції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №10000016 від 05.03.2010 р. в частині сплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2011 р. порушено провадження по справі 13/122-11.

В судове засідання 22.08.2011 р. представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 26.07.2011 р. не виконав, про причини неявки не повідомив, хоча фізична особа - підприємець Прокопець Тетяна Миколаївна належним чином була повідомлено про час та місце судового засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.08.2011 р. розгляд справи №13/122-11 відкладено на 19.09.2011 р. об 11 год. 00 хв.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

05.03.2010 року між ЗАТ "Єврофінанс" як Лізингодавцем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № 10000016.

Відповідно до пункту 1.1 договору Лізингодавець зобов'язувався надати, а відповідач прийняти предмет лізингу. Предметом лізингу визначено транспортний засіб Bogdan А-069.21 5МТ 3.3 Turbo Diesel.

Строком лізингу визначено 36 (тридцять шість) місяців (п. 1.3 договору).

Валютою договору визначено гривню (п. 1.5 договору)

Пунктом 3.4 договору сторони погодили розмір щомісячних лізингових платежів, а саме: 6 810 грн. 72 коп.

01.06.2010 року Сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору та встановили наступні умови договору:

1. Строк лізингу - 12 (дванадцять) місяців з дати передачі транспортного засобу;

2. Розмір щомісячного лізингового платежу - 15 278 грн. 27 коп.

3. Затверджено нову редакцію Додатку 4 до договору («Графік сплати лізингових платежів»).

Пунктом 2.1. Додатку 2 до договору визначено, що предмет лізингу вважається переданим у лізинг Лізингоодержувачу з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі предмету лізингу.

Пунктом 8.2 Додатку 2 до договору передбачено, що нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі предмету лізингу, але не пізніше 5 (п'яти) днів з дати повідомлення Лізингоодержувача про готовність предмета лізингу до передачі.

Судом встановлено, що акт приймання-передачі предмету лізингу по договору, був складений та підписаний сторонами 10.03.2010 року.

Відповідно до пункту 8.2 Додатку 2 до договору відповідач зобов'язується сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі згідно з договором, протягом п'яти днів з дати виставлення відповідних рахунків Лізингодавцем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця.

Одночасно, враховуючи те, що договір містить «Графік сплати лізингових платежів», а пункт 8.2 Додатку 2 до договору визначає порядок та строк сплати зазначених платежів, пунктом 8.4 передбачено, що неодержання рахунку Лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно з договором.

Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобовязань відповідач припинив сплату лізингових платежів з червня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що не сплаченими залишились наступні рахунки на суму 109340,44 грн.:

Рахунок-фактура № СФ-0004839 від 25.06.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0004840 від 25.06.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0005687 від 23.07.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0005688 від 23.07.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0006570 від 25.08.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0006571 від 25.08.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0007304 від 24.09.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0007305 від 24.09.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0007999 від 25.10.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0008000 від 25.10.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0008674 від 25.11.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0008675 від 25.11.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0009336 від 24.12.2010 р., Рахунок-фактура № СФ-0009337 від 24.12.2010 р.

10 січня 2011 року між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»був укладений договір відступлення права вимоги.

Відповідно до положень зазначеного договору, ЗАТ «Єврофінанс»відступило, а ТОВ «Н-Лзізинг»набуло право вимоги, належне ЗАТ «Єврофінанс»у відповідності із положеннями договорів лізингу, перелік яких вказаний у Додатку №1 до Договору (далі "Основні договори"), укладені між ЗАТ «Єврофінанс»та Лізингоодержувачами, згідно Додатку №1 до Договору.

За договором про відступлення права вимоги до ТОВ «Н-Лізинг»перейшло право замість ЗАТ «Єврофінанс»вимагати від боржників сплати грошових коштів визначених Основними договорами.

Також, до ТОВ «Н-Лізинг»перейшло право на стягнення штрафних санкцій за порушення основних договорів боржниками.

Відповідно ж до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи приписи частини другої статті 516 ЦК України ЗАТ «Єврофінанс»письмово повідомило відповідача про заміну кредитора у зобов'язані по договору.

На підставі положень договору про відступлення права вимоги від 10.01.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»продовжило нарахування Відповідачу щомісячних лізингових платежів по договору і виставлення рахунків на оплату.

Так, позивачем було нараховано відповідачу щомісячні лізингові платежі за січень - лютий 2011 року і виставлено рахунки, однак які також залишились не сплаченими, а саме:

- Рахунок № 10000016/1 від 25.01.2011 року- 15 278 грн. 27 коп.;

- Рахунок № 10000016/2 від 25.02.2011 року - 15 278 грн. 34 коп.;

Заборгованості по вищезазначеним рахункам складає 30 556 грн. 61 коп.

Таким чином, судом встановлено, що на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача по щомісячним лізинговим платежам за договором складає 139 897 грн. 05 коп.

Підпунктом 10.1.4 пункту 10.1 Додатку 2 до договору встановлено, що Лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення предмету лізингу, у випадку, якщо Лізиигоодержувач не сплатив щомісячний лізинговий платіж частково або повністю та прострочення сплати складає більше 30 (тридцяти) днів.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач прострочив сплату щомісячних лізингових платежів більше ніж на 30 (за червень 2010 - лютий 2011 року) позивач 09 лютого 2011 року , керуючись статтею 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», статтями 611, 615 Цивільного кодексу України, пунктом 10.1 Додатку 2 до договору, прийняло рішення в односторонньому порядку відмовитися від договору фінансового лізингу № 10000016 та припинив нарахування платежів.

Частиною третьою статті 651 ЦК встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно частини третьої статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2011 року відповідач повернув ТОВ «Н-Лізинг»предмет лізингу про, що складено Акт повернення предмету лізингу, що підтверджує поінформованість відповідача про односторонню відмову від договору в зв'язку з великою заборгованістю по щомісячним лізинговим платежам, яка не була погашена протягом 30 (тридцяти) днів з моменту її виникнення.

Крім того, відповідно до пункту 8.16 Додатку 2 договору у разі прострочення сплати лізингових платежів за договором відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязання. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 7216,13 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню. При цьому суд враховує, що оскільки розмір пені 1248,38 грн. на суму заборгованості 15639,11 грн. нараховано позивачем в порушення п. 6 ст. 232 ГУ України за 188 днів з 08.09.2010 р. по 14.03.2011 р., а не за шість місяців як передбачено п. 6 ст. 232 ГК України, проте згідно розрахунку зробленого судом за вказаний позивачем період за шість місяців сума пені становить 1248,56 грн., то судом при задоволенні вимоги про стягнення пені було взято до розрахунку суму пені визначену позивачем в розмірі 1248,38 грн.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір збитків від інфляції за весь час прострочення складає 5335,03 грн., а 3% річних 520,76 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Н-Лізинг” (02068, м. Київ, вул. Княжий Затон, 4; код 37258463) 138987 (сто тридцять вісім тисяч девятсот вісімдесят сім) грн. 05 коп. основного боргу, 7216 (сім тисяч двісті шістнадцять) грн. 13 коп. пені, 520 (пятсот двадцять) грн. 76 коп. 3% річних, 5335 (пять тисяч триста тридцять пять) грн. 03 коп. збитків від інфляції, а також судові витрати: 1529 (одну тисячу пятсот двадцять девять) грн. 69 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 22.09.2011 р.