Рішення № 18546111, 19.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" вересня 2011 р. Справа № 21/094-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», Донецька обл., м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєна», Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 105238,11 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність №66/1 від 16.04.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»(далі-ТОВ «ПБП «Азовінтекс»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєна»(далі-ТОВ «Галєна»/відповідач) про стягнення 98706,11 грн., з яких: 84954,10 грн. заборгованості за договором №522/2007-114 від 17.04.2007р., 3002,92 грн. 3% річних та 10749,09 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2011р. порушено провадження у справі №21/094-11 та призначено її до розгляду на 03.08.2011р.

01.08.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 105238,11 грн., з яких: 84954,10 грн. заборгованості за договором №522/2007-114 від 17.04.2007р., 6532,00 грн. пені, 3002,92 грн. 3% річних та 10749,09 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

Крім того, 01.08.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього.

Ухвалами господарського суду Київської області від 03.08.2011р., 17.08.2011р. та 29.08.2011р. розгляд даної справи відкладався на 17.08.2011р., 29.08.2011р. та 19.09.2011р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2007р. між ТОВ «ПБП «Азовінтекс»(далі-виконавець) та ТОВ «Галєна»(далі-замовник) укладено договір про здійснення технічного нагляду №522/2007-114 (далі-Договір), відповідно до якого в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобовязується здійснювати від імені замовника та за його рахунок технічний нагляд за будівництвом обєкту: «Торговий комплекс по вул. Петропавлівська, 6, у с. Петропавлівська Борщагівка Київської обл.», а замовник зобовязується прийняти зазначені роботи (послуги) та оплатити їх.

Оплата за роботи (послуги) здійснюється замовником щомісячно згідно Акту виконаних робіт (послуг) протягом 5 банківських днів з дня його підписання (п. 3.4 Договору).

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині здійснення технічного нагляду виконав належним чином.

Так, протягом, зокрема, червня-вересня 2009р. позивач виконав, а відповідач прийняв роботи (послуги) загальною вартістю 119738,80 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах здачі-прийняття виконаних робіт:

- за червень 2009р. від 30.06.2009р. на суму 29934,70 грн.,

- за липень 2009р. від 30.07.2009р. на суму 29934,70 грн.,

- за серпень 2009р. від 31.08.2009р. на суму 29934,70 грн.,

- за липень 2009р. від 30.09.2009р. на суму 29934,70 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов Договору.

30.09.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди врегулювати питання оплати робіт (послуг) за Договором.

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди на момент її укладання із загальної вартості робіт (послуг) за Договором залишаються неоплаченими 94454,10 грн. Сторони дійшли згоди, що замовник зобовязується оплатити ці остаточні 94454,10 грн. за Договором наступним чином:

10000,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту укладання цієї угоди,

10000,00 грн. до 31.10.2010р.,

10000,00 грн. до 30.11.2010р.,

10000,00 грн. до 31.12.2010р.,

10000,00 грн. до 31.01.2011р.,

10000,00 грн. до 28.02.2011р.,

10000,00 грн. до 31.03.2011р.,

10000,00 грн. до 30.04.2011р.,

14454,10 грн. до 31.05.2011р.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих робіт (послуг) належним чином не виконав.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку позовних вимог, враховуючи, що при підписанні Додаткової угоди, сторонами допущено описку при визначені розміру неоплачених робіт (послуг), а саме вказано 94454,10 грн., замість вірного 94954,10 грн., а також враховуючи сплату відповідачем 10000,00 грн. за Договором, розмір заборгованості відповідача за Договором, як зазначає позивач, становить 84954,10 грн.

Факт сплати відповідачем 10000,00 грн. за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки з поточного рахунку позивача від 30.10.2010р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 84954,10 грн. заборгованості за Договором.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобовязується здійснювати від імені замовника та за його рахунок технічний нагляд за будівництвом обєкту: «Торговий комплекс по вул. Петропавлівська, 6, у с. Петропавлівська Борщагівка Київської обл.», а замовник зобовязується прийняти зазначені роботи (послуги) та оплатити їх.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди на момент її укладання із загальної вартості робіт (послуг) за Договором залишаються неоплаченими 94454,10 грн. Сторони дійшли згоди, що замовник зобовязується оплатити ці остаточні 94454,10 грн. за Договором наступним чином:

10000,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту укладання цієї угоди,

10000,00 грн. до 31.10.2010р.,

10000,00 грн. до 30.11.2010р.,

10000,00 грн. до 31.12.2010р.,

10000,00 грн. до 31.01.2011р.,

10000,00 грн. до 28.02.2011р.,

10000,00 грн. до 31.03.2011р.,

10000,00 грн. до 30.04.2011р.,

14454,10 грн. до 31.05.2011р.

За таких обставин, підписання відповідачем Додаткової угоди без будь-яких зауважень чи заперечень щодо її змісту породжує для останнього обов'язок по сплаті 94454,10 грн. заборгованості за Договором у повному обсязі у строки, визначені п. 1.1 Додаткової угоди, що спростовує посилання відповідача на відсутність в нього обовязку по сплаті зазначених коштів.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас, статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Приписами ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів внесення відповідних змін до Додаткової угоди в частині визначення розміру неоплачених робіт (послуг) з 94454,10 грн. на 94954,10 грн. в порядку ст. 654 ЦК України, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача на наявність у відповідача обовязку по сплаті саме 94954,10 грн. за Договором.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача обовязку по сплаті 94454,10 грн. за Договором, сплату останнім лише 10000,00 грн., суд дійшов висновку, що арифметично вірний розмір заборгованості останнього за Договором становить 84454,10 грн., а не 84954,10 грн., як помилково вважає позивач.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість виконаних робіт (послуг), зазначений факт відповідачем не спростований, а арифметично вірний розмір заборгованості відповідача за Договором становить 84454,10 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 84954,10 грн. заборгованості за Договором підлягає частковому задоволенню у розмірі 84454,10 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 6532,00 грн. пені, нарахованої на сукупну суму заборгованості з урахуванням часткової оплати за періоди:

з 05.10.2010р. по 29.10.2010р. на 94954,10 грн. заборгованості,

з 30.10.2010р. по 30.04.2011р. на 84954,10 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1.3 Додаткової угоди та п. 6.2 Договору передбачено, що у випадку порушення замовником порядку оплати, передбаченої п. 1.1 Угоди, він несе відповідальність, передбачену п. 6.2 Договору.

За несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди на момент її укладання із загальної вартості робіт (послуг) за Договором залишаються неоплаченими 94454,10 грн. Сторони дійшли згоди, що замовник зобовязується оплатити ці остаточні 94454,10 грн. за Договором наступним чином:

10000,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту укладання цієї угоди,

10000,00 грн. до 31.10.2010р.,

10000,00 грн. до 30.11.2010р.,

10000,00 грн. до 31.12.2010р.,

10000,00 грн. до 31.01.2011р.,

10000,00 грн. до 28.02.2011р.,

10000,00 грн. до 31.03.2011р.,

10000,00 грн. до 30.04.2011р.,

14454,10 грн. до 31.05.2011р.

Виходячи з аналізу зазначеного пункту Додаткової угоди, суд дійшов висновку, що момент прострочення відповідачем виконання зобовязання встановлюється щодо кожного чергового платежу, визначеного Додатковою угодою окремо, і як наслідок пеня, 3% річних та інфляційні втрати також мають нараховуватись на суму боргу по кожному черговому платежу, строк оплати якого вже настав окремо з урахуванням вимог статей 612, 230, 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2008р. у справі №15/360-07 та від 06.08.2009р. у справі № 5/634-08.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, в тому числі Додаткової угоди, а також період обрахунку пені, заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за періоди:

з 08.10.2010р. по 29.10.2010р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 31.10.2010р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 30.11.2010р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 31.12.2010р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 31.01.2011р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 28.02.2011р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 31.03.2011р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 2802,74 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6532,00 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 2802,74 грн.

При винесенні даного рішення судом також встановлено, що позивачем не пропущено строки позовної давності для захисту порушеного права щодо вимоги про стягнення неустойки, встановленого статтею 258 ЦК України, про застосування якого було заявлено відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3002,92 грн. 3% річних та 10749,09 грн. інфляційних втрат, нарахованих з урахуванням часткових оплат за періоди:

з 07.08.2009р. по 29.10.2010р. на 29934,70 грн. заборгованості за Актом здачі-прийняття виконаних робіт за липень 2009р.,

з 30.10.2010р. по 31.05.2011р. на 19934,70 грн. заборгованості за Актом здачі-прийняття виконаних робіт за липень 2009р.,

з 08.09.2009р. по 31.05.2011р. на 29934,70 грн. заборгованості за Актом здачі-прийняття виконаних робіт за серпень 2009р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.4 Договору оплата за роботи (послуги) здійснюється замовником щомісячно згідно Акту виконаних робіт (послуг) протягом 5 банківських днів з дня його підписання.

Оскільки, судом встановлено факт укладання 30.09.2010р. Додаткової угоди, відповідно до якої сторони змінили порядок розрахунків за Договором, суд дійшов висновку, що до 30.09.2010р. відповідач мав здійснювати оплату вартості виконаних робіт (послуг) за спірними актами у строки, визначені п. 3.4 Договору, а після 30.09.2010р. у строки, визначені умовами Додаткової угоди.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору в частині строків оплати вартості виконаних робіт, а також період обрахунку 3% річних та інфляційних втрат, який заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат за наступні періоди:

з 07.08.2009р. по 29.09.2010р. на 29934,70 грн. заборгованості за Актом здачі-прийняття виконаних робіт за липень 2009р.,

з 08.09.2009р. по 29.09.2010р. на 29934,70 грн. заборгованості за Актом здачі-прийняття виконаних робіт за серпень 2009р.,

з 08.10.2010р. по 29.10.2010р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 31.10.2010р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 30.11.2010р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 31.12.2010р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 31.01.2011р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 28.02.2011р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 31.03.2011р. по 30.04.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості,

з 30.04.2011р. по 31.05.2011р. на 10000,00 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 2551,83 грн. та 9255,25 грн. відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3002,92 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 2551,83 грн., а вимога про стягнення 10749,09 грн. інфляційних втрат у розмірі 9255,25 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галєна»(08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 12, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31022642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»(87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Леніна, 68А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24155428) 84454 (вісімдесят чотири тисячі чотириста пятдесят чотири) грн. 10 коп. заборгованості, 2802 (дві тисячі вісімсот дві) грн. 74 коп. пені, 2551 (дві тисячі пятсот пятдесят одну) грн. 83 коп. 3% річних, 9255 (дев'ять тисяч двісті пятдесят пять) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 990 (девятсот девяносто) грн. 64 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 22.09.2011р.