Рішення № 18546066, 19.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" вересня 2011 р. Справа № 21/084-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі Таращанської міської ради, Київська обл., м. Тараща

до Публічного акціонерного товариства заводу «Мотор», Київська обл., м. Тараща про стягнення 98298,88 гривень

за участю представників:

від прокуратури:не з'явився

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 24.12.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі Таращанської міської ради (далі-Таращанська міська рада/позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства заводу «Мотор»(далі-ВАТ «Мотор»/відповідач) про стягнення 120298,88 грн., з яких: 98033,62 грн. заборгованості за договором оренди земельної ділянки №83 від 17.07.2006р., 8624,99 грн. пені та 13640,27 грн. штрафних санкцій, нарахованих внаслідок порушення останнім граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.06.2011р. порушено провадження у справі №21/084-11 та призначено її до розгляду на 25.07.2011р.

В судовому засіданні 25.07.2011р. представником позивача надано уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості, позивач просив суд стягнути з відповідача 98298,88 грн., з яких: 90200,01 грн. заборгованості за договором оренди земельної ділянки №83 від 17.07.2006р., 2652,55 грн. пені та 5446,32 грн. штрафних санкцій, нарахованих внаслідок порушення останнім граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалами господарського суду Київської області від 25.07.2011р., 10.08.2011р., 22.08.2011р. та 31.08.2011р. розгляд даної справи відкладався на 10.08.2011р., 22.08.2011р., 31.08.2011р. та 19.09.2011р. відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2011р. первісного відповідача у даній справі ВАТ «Мотор»замінено на належного відповідача Публічне акціонерне товариство завод «Мотор»(далі-ПАТ «Мотор»/відповідач) в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2006р. між Таращанською міською радою (далі-орендодавець) та ВАТ «Мотор», правонаступником якого є ПАТ «Мотор»(далі-орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №83 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.7, 1.8, 2.1-2,3, 3.3 та 7.1 Договору передбачено, що згідно з порядком та умовами, встановленими цим договором, орендодавець зобовязується передати орендарю у тимчасове володіння та користування земельну ділянку із земельного фонду Таращанської міської ради.

Земельна ділянка, що передається в оренду розташована по вул. Р.Люксембург, 37 А, загальною площею 4,5 га.

Цільове призначення орендованої земельної ділянки інші галузі промисловості.

Орендна плата вноситься виключно у грошовій формі.

Орендар вносить орендну плату рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця шляхом перерахування сум на розрахунковий рахунок орендодавця.

Розмір орендної плати за землю здійснюється з урахуванням щорічної індексації.

Орендар зобовязаний своєчасно вносити орендну плату.

Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації згідно з встановленим чинним законодавством України порядком і діє протягом 10 років.

Відповідно до додаткової до Договору, з 01.01.2010р. річний розмір орендної плати становить 130711,51 грн.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором виконав належним чином.

Так, 17.07.2006р. сторонами підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки згідно Договору.

Протягом, зокрема, квітня-грудня 2010р. відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов Договору.

У відповідності до умов Договору протягом зазначеного періоду орендар мав сплатити 98033,62 грн. орендної плати за Договором, з яких по 10892,63 грн. за період з квітня по листопад 2010р. та 10892,58 грн. за грудень 2010р.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 92200,01 грн. заборгованості.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку позовних вимог, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань, останнім було нараховано 98033,62 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за Договором, 8624,99 грн. пені та 13640,27 грн. штрафних санкцій, нарахованих внаслідок порушення останнім граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання.

Проте, за спірний період відповідачем було сплачено лише 22000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень відповідача №323 від 27.05.2011р., №460 від 18.07.2011р., з яких 7833,61 грн. було зараховано позивачем в рахунок сплати орендної плати за Договором за квітень 2010р.

Наявні у матеріалах справи копії інших платіжних доручень відповідача та банківських виписок з поточного рахунку позивача, свідчать про сплату останнім нарахованих позивачем штрафних санкцій, а також орендної плати за Договором за періоди, які не охоплюють спірні.

Наявність 92200,01 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №1977/10/24-009 від 28.07.2011р., виданою Таращанським відділенням Рокитнянської МДПІ.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 92200,01 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за квітень-грудень 2010р. згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Пунктом 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 13, 21 Закон України «Про оренду землі»встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктами 1.1, 3.3 Договору передбачено, що згідно з порядком та умовами, встановленими цим договором, орендодавець зобовязується передати орендарю у тимчасове володіння та користування земельну ділянку із земельного фонду Таращанської міської ради.

Орендар зобовязаний своєчасно вносити орендну плату.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що орендар вносить орендну плату рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця шляхом перерахування сум на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив орендну плату за спірний період, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 92200,01 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за квітень-грудень 2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача на відсутність в нього заборгованості за Договором з огляду на те, що при визначенні розміру орендної плати за спірний період позивачем застосовувались виключно тарифи, встановлені для земель інших галузей промисловості, у той час як цільове призначення частини орендованої земельної ділянки належить до земель рекреаційного призначення, тариф по сплаті за користуванням якими менший ніж для земель інших галузей промисловості,оцінюється судом критично з огляду на наступне.

Відповідно до довідки Управління Держкомзему у Таращанському районі Київської області №87 від 30.08.2011р. орендована земельна ділянка загальною площею 4,5 га відносяться до земель промисловості.

Проте, відповідно до наданих позивачем пояснень, протягом 2006-2010р. орендна плата помилково розраховувалась із застосування тарифів встановлених як для земель інших галузей промисловості, так і тарифи, встановлені для інших земель рекреаційного призначення, у зв'язку з чим позивачем було здійснено перерахунок розміру орендної плати за весь період (з липня 2006р. по грудень 2010р.), внаслідок чого розмір орендної плати за зазначений період збільшився, а сплачені відповідачем кошти за Договором були перераховані в рахунок погашення заборгованості по сплаті орендної плати за попередні періоди.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5446,32 грн. штрафних санкцій та 2652,55 грн. пені, нарахованих внаслідок порушення останнім граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання на підставі податкових рішень-повідомлень №0001741500/0 від 27.09.2010р., №0001581500/0 від 03.09.2010р., складених Таращанським відділенням Рокитнянської МДПІ, та з підстав ст. 129 Податкового кодексу України відповідно.

Водночас, пунктом 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до рекомендацій Президій Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. №04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»(із змінами та доповненнями) підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).

Так, відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Водночас приписами статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо, зокрема, стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Поняття "справа адміністративної юрисдикції" визначено у статті 3 КАС України, відповідно до якої справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Так, судом встановлено, що вимога про стягнення 5446,32 грн. штрафних санкцій та 2652,55 грн. пені, заявлена у зв'язку з порушенням відповідачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання на підставі податкових рішень-повідомлень №0001741500/0 від 27.09.2010р., №0001581500/0 від 03.09.2010р., складених Таращанським відділенням Рокитнянської МДПІ, та з підстав ст. 129 Податкового кодексу України відповідно.

Приписами статей 5, 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючими органами є:

2.1.1) митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;

2.1.2) органи Пенсійного фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

2.1.3) органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом;

2.1.4) податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:

- здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів;

- забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

- контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету.

За таких обставин, податкові рішення-повідомлення №0001741500/0 від 27.09.2010р., №0001581500/0 від 03.09.2010р., які покладені в основу обґрунтування зазначених позовних, складені Таращанським відділенням Рокитнянської МДПІ саме як субєктом владних повноважень, при здійсненні покладених на нього владних управлінських функцій на підставі Конституції України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5446,32 грн. штрафних санкцій та 2652,55 грн. пені, нарахованих внаслідок порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання за своєю правовою природою є вимогою про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, які підлягають розгляду, у відповідності до ст. 1832 КАС України, в порядку адміністративного судочинства, а не господарського, як помилково вважає позивач.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості обєднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги обєднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК України відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо в процесі розгляду справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2010р. у справі №3119-9/0.

Виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку про припинення провадження у даній справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 2652,55 грн. пені та 5446,32 грн. штрафних санкцій в порядку п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки зазначений спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі та пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №21/084-11 в частині вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства заводу «Мотор»2652,55 грн. пені та 5446,32 грн. штрафних санкцій, припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства заводу «Мотор» (09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Р.Люксембург, 37А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14312890) на користь Таращанської міської ради (09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Шевченка, 7, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04054955) 92200 (девяносто дві тисячі двісті) грн. 01 коп. заборгованості.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства заводу «Мотор» (09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Р.Люксембург, 37А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14312890) на користь Державного бюджету України 980 (девятсот вісімдесят) грн. 34 коп. державного мита та 192 (сто девяносто дві) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 22.09.2011р.