Рішення № 18545998, 06.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2011 р. Справа № 14/080-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 2/167 від 15.04.2011 р.)

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС Логістік Парк”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азимут”, с. Данилівка, Васильківський район

про стягнення 83437, 34 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „АВС Логістік Парк” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Азимут” про стягнення 72 467, 14 грн. заборгованості, 5 981, 50 грн. пені, 3 793, 26 грн. інфляційних збитків, 1 195, 44 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору купівлі-продажу № 108/р від 21.01.2009 р., укладеного між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „Азимут”, та договору про відступлення права вимоги № 320 від 01.04.2011 р., укладеного між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „АВС Логістік Парк”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2011 р. порушено провадження у справі № 14/080-11 за позовом ТОВ „АВС Логістік Парк” до ТОВ „Азимут” про стягнення 83437, 34 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 25.05.2011 р.

25.05.2011 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 56 від 25.05.2011 р. /уточнення до позовної заяви/, у якому він просить суд вважати вірною підставою виникнення у позивача права вимоги до відповідача за цим позовом договір про відступлення права вимоги № 320 від 01.04.2011 р., укладений між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „АВС Логістік Парк”.

Клопотання № 56 від 25.05.2011 р. /уточнення до позовної заяви/ позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

25.05.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.06.2011 р.

08.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.06.2011 р.

22.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.07.2011 р.

06.07.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2009 р. між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „Азимут” було укладено договір купівлі-продажу № 108/р, згідно умов п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості.

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу товар поставляться за вказаною покупцем адресою на підставі його замовлень та згідно з видатковими та податковими накладними. Кожна товарна партія формується шляхом подання покупцем та узгодження з постачальником замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом погоджень з постачальником наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснює транспортування товару, порядок розрахунку. Подання та погодження замовлень здійснюється за допомогою: телефону, факсимільного звязку, електронної пошти (Інтернет), пошти та інших засобів звязку. Підтвердженням виконання замовлення постачальником є підписання видаткової накладної покупцем при прийомі-передачі партії товару.

Пунктом 2.3. договору купівлі-продажу передбачено, що відпуск товару покупцеві згідно з видатковою накладною здійснюється на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої на предявника.

Пунктом 4.1. договору купівлі-продажу передбачено, що ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній.

Пунктом 4.3. договору купівлі-продажу передбачено, що покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з постачальником на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - у строки, що зазначені у видаткових накладних, складених постачальником.

Пунктом 10.1. договору купівлі-продажу визначено строк його дії, згідно якого договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє протягом одного року.

Згідно п. 10.2. договору купівлі-продажу у випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий календарний рік.

Одночасно із укладенням договору купівлі-продажу відповідачем було видано генеральну довіреність до договору поставки № 108/р від 21.01.2009 р. на своїх представників гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на отримання товару за договором від ТОВ „ВВС-ЛТД”.

На виконання умов договору купівлі-продажу ТОВ „ВВС-ЛТД” у період з 09.09.2010 р. по 25.11.2010 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 78 467, 14 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, перелік яких зазначений у розрахунку ціни позову ТОВ „АВС Логістік Парк” до ТОВ „Азимут” за період з 29.09.2010 р. станом на 18.04.2011 р., генеральною довіреністю до договору поставки № 108/р від 21.01.2009 р. на своїх представників гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на отримання товару за договором від ТОВ „ВВС-ЛТД”, наявними в матеріалах справи.

01.04.2011 р. між позивачем та ТОВ „ВВС-ЛТД” було укладено договір про відступлення права вимоги № 320, згідно умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника.

Згідно п. 1.2. договору про відступлення права вимоги під „Правом вимоги до Боржника” у п. 1.1. цього договору і надалі за його текстом сторони розуміють права грошових вимог первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азимут”, ідентифікаційний номер: 33018711, що виникли на підставі договору купівлі-продажу № 108/р від „21” січня 2009 p., укладеного між первісним кредитором та боржником.

Відповідно до п. 1.3. договору про відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобовязань за основним договором по сплаті заборгованості за поставлений товар в сумі 72 467 грн. 14 коп.

Пунктом 1.4. договору про відступлення права вимоги передбачено, що у випадку, якщо боржник порушує зобовязання за основним договором новий кредитор має право вимагати від боржника сплати штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, в тому числі, але не виключно, сплати штрафних санкцій за порушення зобовязання за основним договором перед первісним кредитором.

Пунктом 3.1. договору про відступлення права вимоги передбачено, що первісний кредитор зобовязується передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором протягом 2 (двох) робочих днів з моменту підписання цього договору.

Пунктом 3.2. договору про відступлення права вимоги передбачено, що первісний кредитор зобовязаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом 1 (одного) робочого дня з моменту підписання цього договору шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору.

Пунктом 3.3. договору про відступлення права вимоги передбачено, що з моменту укладення цього договору новий кредитор вважається таким, що набув право вимоги до боржника у повному обсязі на умовах, чинних станом на момент укладення цього договору. Новий кредитор повідомлений про заперечення, які існують у боржника на момент підписання цього договору і які можуть бути висунуті проти вимог нового кредитора, а також про зміст переговорів між первісним кредитором і боржником.

Пунктом 5.1. договору про відступлення права вимоги визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором.

В квітні 2011 р. новим кредитором ТОВ „АВС Логістік Парк” було надіслано відповідачу повідомлення б/н від 01.04.2011 р. про відступлення права вимоги, в якому він повідомив, що ТОВ „ВВС-ЛТД” за договором про відступлення права вимоги № 320 від „01” квітня 2011 p., відступило ТОВ „ABC ЛОПСТІК ПАРК” право вимоги сплати заборгованості за поставлений товару на суму 72467, 14 грн., а також сплати штрафних санкцій, в тому числі, але не виключно, сплати штрафних санкцій за порушення зобовязання перед первісним кредитором, що виникло на підставі договору купівлі-продажу № 108/р від „21” січня 2009 p., укладеного між ТОВ „Азимут” та первісним кредитором.

Після заміни кредитора у зобовязанні за договором купівлі-продажу у квітні 2011 р. відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 6000, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 08.04.2011 р. на суму 3000, 00 грн., випискою з банківського рахунку позивача за 11.04.2011 р. на суму 3000, 00 грн., наявними в матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару, заміною сторони у зобовязанні здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Отже, суд дійшов висновку, що на підставі вищевказаних норм у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 320 від 01.04.2011 р., укладеного між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „АВС Логістік Парк”, до останнього перейшло право вимоги виконання відповідачем обовязку по оплаті товару у розмірі 78 467, 14 грн. за договором купівлі-продажу № 108/р від 21.01.2009 р., укладеним між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „Азимут”.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 72 467, 14 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу № 108/р від 21.01.2009 р., укладеним між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „Азимут”, договором про відступлення права вимоги № 320 від 01.04.2011 р., укладеним між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „АВС Логістік Парк”, відповідними видатковими накладними, перелік яких зазначений у розрахунку ціни позову ТОВ „АВС Логістік Парк” до ТОВ „Азимут” за період з 29.09.2010 р. станом на 18.04.2011 р., генеральною довіреністю до договору поставки № 108/р від 21.01.2009 р. на своїх представників гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на отримання товару за договором від ТОВ „ВВС-ЛТД”, випискою з банківського рахунку позивача за 08.04.2011 р. на суму 3000, 00 грн., випискою з банківського рахунку позивача за 11.04.2011 р. на суму 3000, 00 грн., наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 72 467, 14 грн. за договором купівлі-продажу № 108/р від 21.01.2009 р., укладеним між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „Азимут”, та за договором про відступлення права вимоги № 320 від 01.04.2011 р., укладеним між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „АВС Логістік Парк”, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором купівлі-продажу № 108/р від 21.01.2009 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 30.09.2010 р. по 17.04.2011 р. всього на загальну суму 5 981, 50 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що за порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3.2. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобовязання до повного виконання такого зобовязання.

Розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 5 981, 50 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 30.09.2010 р. по 17.04.2011 р. всього на загальну суму 3 793, 26 грн. та 1 195, 44 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 3 793, 26 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 1 195, 44 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азимут” (ідентифікаційний код 33018711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС Логістік Парк” (ідентифікаційний код 37308739) 72 467 (сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 14 (чотирнадцять) коп. заборгованості, 5 981 (пять тисяч девятсот вісімдесят одна) грн. 50 (пятдесят) коп. пені, 3 793 (три тисячі сімсот девяносто три) грн. 26 (двадцять шість) коп. інфляційних збитків, 1 195 (одна тисяча сто девяносто пять) грн. 44 (сорок чотири) коп. 3 % річних та судові витрати 834 (вісімсот тридцять чотири) грн. 37 (тридцять сім) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

19 вересня 2011 р.