Рішення № 18545897, 15.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2011 р. Справа № 26/120-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Октан”, м. Київ до Відкритого акціонерного товариства „Бориспільська спеціалізована пересувна механізована колона ? 530”, м. Бориспіль про стягнення 57847,18 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № 469 від 03.08.2011 року, відповідача ОСОБА_2, довіреність № 01/1 від 10.01.2011 року

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 17943,80 грн. основного боргу, 4358,63 грн. інфляційної складової боргу, 1329,40 грн. 3% річних, 16490,06 грн. 0,096%, 17725,29 грн. 40% річних у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару за генеральним договором № 04/11-39 поставки нафтопродуктів від 04.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.08.2011 року.

У судовому засіданні 04.08.2011 року оголошувалася перерва на 18.08.2011 року.

Через канцелярію суду 12.08.2011 року відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких визнав позов в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 17943,80 грн., в іншій частині в позові просив відмовити.

У судовому засіданні 18.08.2011 року оголошувалася перерва на 01.09.2011 року.

Через канцелярію суду 01.09.2011 року позивач надав додаткові пояснення на заперечення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 15.09.2011 року.

Через канцелярію суду 06.09.2011 року позивач надав письмові пояснення у справі в яких уточнив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача 17943,80 грн. основного боргу, 4358,63 грн. інфляційної складової боргу, 16490,06 грн. 0,096%, 17725,29 грн. 40% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що 04.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»(продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Бориспільська спеціалізована пересувна механізована колонна-530” (покупець) укладено генеральний договір № 04/11-39, за умовами якого продавець зобовязується передати у встановлений строк нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти нафтопродукти і оплатити їх на умовах цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2008 року, за умови виконання сторонами своїх зобовязань. Строк дії цього договору щороку пролонгується на один рік за умови, якщо жодна з сторін не подала іншій заяву про його розірвання за один місяць до закінчення терміну його дії (п.п. 6.12 договору).

Доказів припинення договору у встановленому порядку сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за поставлені партії нафтопродуктів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця протягом 7 календарних днів з моменту поставки нафтопродуктів.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 30943,80 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ Рн090626/010 від 26.06.2009 року на суму 24058,80 грн., Рн090615 від 15.06.2009 року на суму 6885,00 грн.

Проте, відповідач за отриманий на суму 30943,80 грн. товар розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем у сумі 17943,80 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2011 р.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 17943,80 грн.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву поданих через канцелярію суду 12.08.2011 року визнав позов в частині стягнення основного боргу у сумі 17943,80 грн.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 17943,80 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

З посиланням на порушення відповідачем своїх грошових зобовязань позивач просить суд стягнути з відповідача 4358,63 грн. інфляційної складової боргу, 17725,29 грн. 40% річних, 16490,06 грн. 0,096%.

25.06.2010 року надано суду розрахунок пені відповідно до якого позивачем визначено свої вимоги до відповідача щодо стягнення пені в розмірі 4 843,46 грн.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що доданий до позовної заяви розрахунок інфляційної складової боргу, 40% річних, та 0,096% судом не може бути прийнятий, оскільки такий не відповідає чинному законодавству, нарахування проведені позивачем незрозумілим чином. Позивач проводить розрахунок пені зокрема по накладних, які не були предметом розгляду даної справи.

Як зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

У розписці про оголошення перерви у справі від 18.08.2001 року та в ухвалі суду від 01.09.2011 р. позивача було зобовязано надати суду докази часткової оплати товару поставленого на підставі накладних № 0906151006, № 0906261010 та обґрунтований розрахунок інфляції, 40 % річних, 0,096% з чітким розмежуванням періодів прострочення та зазначення кількості днів прострочення з врахуванням часткової оплати за товар поставлений за накладними № 0906151006, № 0906261010.

Однак позивач зазначені вимоги не виконав, без поважних причин не надав суду докази часткової оплати товару поставленого на підставі накладних № 0906151006, № 0906261010 та обґрунтований розрахунок інфляції, 40 % річних, 0,096% з чітким розмежуванням періодів прострочення та зазначення кількості днів прострочення із врахуванням часткової оплати за товар поставлений за накладними № 0906151006, № 0906261010.

В даному випадку, наведений у позовній заяві розрахунок інфляційної складової боргу, 40% річних, та 0,096%. був оцінений судом у відповідності з вимогами ГПК України та визнаний судом неналежним доказом заявлених вимог, та з боку суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та обєктивного вирішення спору в цій частині. Однак, доказів часткової оплати товару поставленого на підставі накладних № 0906151006, № 0906261010 та обґрунтованого розрахунку інфляції, 40 % річних та 0,096% з чітким розмежуванням періодів прострочення та зазначення кількості днів прострочення із врахуванням часткової оплати за товар поставлений за накладними № 0906151006, № 0906261010 не було надано позивачем, що позбавило суд можливості надати йому будь-яку оцінку.

У позивача, при вчинені підпису у розписці про оголошення перерви від 18.08.2011 року та отриманні ухвали господарського суду Київської області від 01.09.2011 року виник процесуальний обовязок по виконанню вимог суду, які є обовязковими до виконання в силу положень ст. 115 ГПК України, однак такі дії позивачем не виконані, і через їх невиконання, з огляду на ст. 33 ГПК України заявлені позивачем до стягнення суми інфляційної складової боргу, 40% річних, та 0,096% є необґрунтованими, у звязку з чим, суд не зобовязаний здійснювати їх розрахунок в обґрунтування вимог позивача.

Враховуючи факт неподання належних доказів (докази часткової оплати товару поставленого на підставі накладних № 0906151006, № 0906261010, обґрунтований розрахунок інфляції, 40 % річних, 0,096% з чітким розмежуванням періодів прострочення та зазначення кількості днів прострочення із врахуванням часткової оплати за товар поставлений за накладними № 0906151006, № 0906261010) на підтвердження позовних вимог в цій частині, господарський суд залишає позовні вимоги щодо стягнення інфляційної складової боргу, 40% річних, та 0,096% без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Позивач просить стягнути з відповідача також витрати, повязані з оплатою адвокатських послуг в розмірі 5500,00 грн.

15.06.2011 р. між позивачем (клієнт) та адвокатом ОСОБА_3 (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якої адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання останньому юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а клієнт зобовязується сплатити гонорар за дії адвоката.

Згідно п. 3.1 угоди розмір гонорару адвоката з надання клієнту визначеної угодою правової допомоги становить 5500,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 365 від 29.06.2011 року позивачем сплачено адвокату кошти у розмірі 5500,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

За таких обставин, державне мито в розмірі 179,44 грн., витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 74,93 грн. та адвокатські послуги в розмірі 1 746,25 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 81, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Бориспільська спеціалізована пересувна механізована колона-530” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 46, код 06953327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Октан” (03055, м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 31, код 24718890) 17 943 (сімнадцять тисяч девятсот сорок три) грн. 80 коп. основного боргу, 179 (сто сімдесят девять) грн. 44 коп. державного мита, 74 (сімдесят чотири) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 746 (одну тисячу сімсот сорок шість) грн. 25 коп. оплати послуг адвоката.

Позов в частині стягнення інфляційної складової боргу, 40% річних та 0,096% залишити без розгляду.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяТ.Д. Лилак

Повне рішення складено 20.09.2011р.