Рішення № 18545845, 19.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р. Справа № 4/128-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт "ВИ", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-ГМ", м. Бровари

про стягнення 54 505,60 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 предст., дов. № 15 від 16.09.2011р.

від відповідача:не зявився;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт "ВИ" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-ГМ" (відповідач) про стягнення 54 505,60 грн., які складаються із заборгованості за договором № 10 від 01.11.2010р. в сумі 49550,55 грн., 4955,05 грн. штрафу, а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 19.09.2011р.

19.09.2011р. позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України було подано уточнений розрахунок суми боргу, відповідно до якого позивач просить стягнути основний борг в сумі 29550,55 грн., у звязку з частковою оплатою в липні-серпні 2011 року заборгованості в розмірі 20000,00 грн. Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 19.09.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень за № 0103229058367 від 31.08.2011р., вимоги суду не виконав та витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, а також неподання витребуваних судом документів, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті у відповідності із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

встановив:

01 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт "ВИ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К-ГМ" (дистрибютор) було укладено дистрибюторський договір, відповідно до умов якого продавець зобовязується поставити, а дистрибютор прийняти та оплатити кондитерські вироби (товар) по цінам, в асортименті та кількості у відповідності до видаткової накладної на кожну партію товару, яка є невідємною частиною договору.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-СТ-О00389 від 03.04.2011р. на суму 16886, 03 грн. (яка частково була оплаченою, та борг в розмірі 5178,24 грн. залишився непогашеним), № РН-СТ-О00413 від 10.04.2011р. на суму 5814,52 грн., №РН-СТ-О00441 від 17.04.2011р. на суму 33998,88 грн., № РН-СТ-О00462 від 25.04.2011р. на суму 4558,90 грн., які підписані та скріплені печатками уповноваженим представників сторін.

Відповідно до п. 7.1 договору, дистрибютор оплачує товар з відстрочкою 21 календарний день з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата, яка вказана дистрибютором у видаткових накладних документах продавця в день отримання товару.

Проте, в порушення умов договору, відповідач належним чином та у встановлені договором строки за поставлений товар не розрахувався, здійснивши лише часткову оплату, у звязку з чим заборгованість станом на день подачі позову склала 49550, 55 грн.

19.09.2011р. позивачем на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, оскільки відповідачем було частково сплачено суми боргу в розмірі 20000,00 грн., та у звязку з чим станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем склала 29550,55 грн.

Відповідно до приписів частини 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо).

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Дана позиція також визначена у п. 5 інформаційного листа від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" Вищого господарського суду України, в якому визначено, що відсутність посилання на приписи норм процесуального права (статтю 22 ГПК України) не означає невідповідність заяви вимогам закону. У вирішенні наведеного питання господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року” та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Судом досліджено вказані уточнення та встановлено, що воно за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог. Враховуючи зазначене, вимоги позивача (з урахуванням їх уточнень у бік зменшення) суд визнає обґрунтованими в розмірі заявленому позивачем - 29550,55 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зважаючи на те, що відповідач заборгованість у розмірі 29550,55 грн. не погасив, доказів, які б свідчили про сплату суми боргу не подав та доводів позивача не спростував, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 29550,55 грн. основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить також стягнути з відповідача 4955,55 грн. штрафу.

Відповідно до п. 10.2 договору, у разі порушення термінів оплати, постачальник може стягнути з покупця штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, якщо заборгованість строків оплати перевищує 20 календарних дні.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачається з уточнень позовних вимог № 71 від 19.09.2011р., сума основного боргу в розмірі 20000,00 грн. сплачувалась відповідачем частинами (8000,00 грн. 29.07.2011р., 6000,00 грн. 23.08.2011р., 6000,00 грн. 31.08.2011р.), а розрахунки за договором повинні бути здійснені з відстрочкою платежу в 21 календарний день, тобто за видатковою накладною від 03.04.2011р. до 24.04.2011р. (включно), за видатковою накладною від 10.04.2011р. до 01.05.2011р. (включно), за видатковою накладною від 17.04.2011р.до 08.05.2011р. (включно) та за видатковою накладною від 25.04.2011р. до 16.05.2011р. (включно), а перший платіж (погашення боргу) було здійснено тільки 29.07.2011р., у звязку з чим вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 10%, виходячи з суми боргу в розмірі 49550,55 грн. є правомірною, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню в сумі заявленій позивачем - 4955,05 грн.

Відповідно до п. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

За таких обставин, суд вважає, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ГМ»на користь позивача підлягає до стягнення 29550,55 грн. боргу, 4955,05 грн. штрафу.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ГМ»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Марії Лагунової, 18б, кв. 93, код ЄДРПОУ 37284540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт "ВИ" (61009, м. Харків, вул.. Ванди Василевської, 2, код ЄДРПОУ 36817207) 29 550 (двадцять девять тисяч пятсот пятдесят) грн. 55 коп. боргу, 4955 (чотири тисячі девятсот пятдесят пять) грн.. 05 коп. штрафу, 345 (триста сорок пять) грн.. 05 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 21.09.2011р.