Рішення № 18545193, 06.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.11 Справа № 13/5009/5647/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд", м. Запоріжжя

про стягнення 87 874 грн. 95 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, доа. № 01/440 від 02.09.2011 р.

Від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд", м. Запоріжжя про стягнення 87 874 грн. 95 коп. неустойки за договором оренди № 1610/18-2000 від 25.10.2005 р.

06.10.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 87 874 грн. 95 коп. неустойки.

Відповідач у судове засідання 06.10.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В:

25.10.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області № 1610/18-2000.

Відповідно до п. 1.1 договору в цілях забезпечення підвищення ефективності використання державного майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме:

- вбудоване в підвальний поверх будинку нежитлове приміщення (приміщення 236 літера А-9; частини з № 1 по № 32 включно), загальною площею по внутрішньому обміру 368,3 кв.м.), відповідно до плану підвального поверху будівлі та експлікації з технічного паспорту будівлі, підготовленого Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 17.05.2005р.

Орендоване майно розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129.

Майно є державною власністю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк Серія САА № 961430), виданого 23.05.2005 р. виконавчим комітетом Запорізької міської ради, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.06.2005 р. за № 10851615, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно № 8472010, виданим орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 28.09.2005 р.

Майно знаходиться на балансі Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області.

Відповідно до п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийму-передачі орендованого майна.

Згідно п. 2.5 договору, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (за вказівкою орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Згідно з п.10.1 договору, строк його дії встановлений до 31 грудня 2008р.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Листом № 11-13-04451 від 09.10.2008р. позивач попередив відповідача про те, що після закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна від 25.10.2005р. вказаний договір продовжуватися на новий термін не буде.

Листом № 11-13-01107 від 27.02.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення державного нерухомого майна, яке розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129.

Відповідач зобовязань щодо повернення орендованого майна не виконав.

Орендодавцем подано до господарського суду позовну заяву про стягнення неустойки за період з 01.01.2009р. по 10.06.2009р. та зобов'язання повернути орендоване майно. Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.06.2009р. у справі № 28/211/09 позовні вимоги частково задоволено, а постановою апеляційної інстанції від 23.09.2009р. позовні вимоги задоволено.

Оскільки орендоване майно після закінчення строку дії договору не повернуто, орендодавцем подано позов про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 61,62 грн. та неустойки за період з 11.06.2009р. по 27.09.2010р., який рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 6/277/10 від 20.12.2010р. частково задоволено, а постановою апеляційної інстанції від 15.03.2011р. зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Згідно п. 5.8 договору, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов'язується повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані.

Як встановлено господарським судом при розгляді справ № 28/211/09 та № 6/277/10, ТОВ "Агротехбуд" не повернуло орендоване майно за договором оренди № 1610/18-2000 від 25.10.2005р. після закінчення його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На теперішній час орендарем не звільнено орендоване приміщення за договором оренди № 1610/18-2000 від 25.10.2005р.

Предметом договору оренди № 1610/18-2000 від 25.10.2005р. є державне майно, тому правовідносини з оренди вказаного майна регулюються нормами глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом по відношенню до інших актів цивільного законодавства.

Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачені підстави припинення договору оренди, серед яких, зокрема і закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припиненняабо зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на тойсамий термін і на тих самих умовах, які були передбаченідоговором. Аналогічна норма міститься у ст. 284 ГК України.

Згідно зі ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. ст. 785 ЦК України встановлено: якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до п. 9.3 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендодавця неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Оскільки ТОВ "Агротехбуд" не звільнило орендоване приміщення за договором оренди № 1610/18-2000 від 25.10.2005р., орендодавцем, на підставі п. 9.3 договору та ч. 2 ст. 785 ЦК України, орендарю донарахована неустойка за період з 28.09.2010 р. по 12.09.2011 р. у сумі 87 874 грн. 95 коп.

31.05.2011р. на адресу відповідача орендодавцем направлена претензія № 11-01-03293 про стягнення неустойки, яка залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема письмовими доказами.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 23, код ЄДРПОУ 32149777, р/р не відомі) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 2049528087) 87 874 (вісімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 95 коп. неустойки, перерахувавши кошти на р/р 31111093700007, банк одержувача УДК у Запорізькій області, одержувач - Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080200, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 23, код ЄДРПОУ 32149777, р/р не відомі) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн. 74 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 23, код ЄДРПОУ 32149777, р/р не відомі) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 06.10.2011р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва