Рішення № 18545119, 04.10.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" жовтня 2011 р.Справа № 17/5007/89/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача Каленський О.З. - директор

від відповідача ОСОБА_1. дор. від 23.03.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства "Аграрне господарство "Годиське" Відкритого акціонерного товариства фірми "Житомирінвест" (с.Годиха Романівського району Житомирської області)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 5334,02грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 5334,02грн., з яких: 5023,66грн. заборгованості, 243,20грн. пені, 20,09грн. інфляційних нарахувань, 47,07грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором на поставку молока №3 від 01.01.2011р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 04.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги визнав, разом з тим, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Аграрним господарством "Годиське" - постачальник (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" - покупець (відповідач у справі) договору на поставку молока №3 від 01.01.2011р. (а.с. 6,7), позивач за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. поставив відповідачу товар на загальну суму 10608,87грн., що підтверджується приймальною квитанцією (а.с. 8), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 4.2 вищезазначеного договору сторони погодили, що розрахунки за отриману продукцію проводяться за договірними погодженими цінами згідно протоколу погодження цін, протягом 15 банківських днів з моменту поставки продукції у звітному періоді, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 5023,66грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період: січень 2011р. - серпень 2011р. (а.с. 23).

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 6.2 вищезазначеного договору, відповідач несе відповідальність в разі невчасного перерахунку коштів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 26.05.2011р. по 16.09.2011р. за 114 днів в сумі 243,20грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за період з 26.05.2011р. по 16.09.2011р. 3% річних становить 47,07грн., інфляційних нарахувань за червень 2011р. - 20,09грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги визнав, разом з тим, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 5334,02грн., з яких: 5023,66грн. заборгованості, 243,20грн. пені, 20,09грн. інфляційних нарахувань, 47,07грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м. Житомир, вул. Ватутіна, 45, ідентифікаційний код 32176931 на користь Дочірнього підприємства "Аграрне господарство "Годиське" Відкритого акціонерного товариства фірми "Житомирінвест", 13016, Житомирська область, Романівський район, с.Годиха, ідентифікаційний код 03746059 - 5023,66грн. заборгованості, 243,20грн. пені, 20,09грн. інфляційних нарахувань, 47,07грн. 3% річних, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяШніт А.В.

<Поле для текста >

<Текст ><Поле для текста >

1 - в справу;

2,3-сторонам.

<Текст >

<Текст >