Постанова № 18544333, 04.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 5023/850/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І. (доповідач),

суддів: Білошкап О.В.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лиманський"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2011

у справі

господарського суду № 5023/850/11

Харківської області

за позовом Виконуючого обов'язки прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин"

до 1. Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лиманський",

2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" в особі Першої Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис"

про стягнення 3 980 437,72 грн.,

за участю представників сторін:

СВК "Лиманський" ОСОБА_1 (дов. выд 29.09.2011),

встановив:

У січні 2011 року Виконуючий обов'язки прокурора Ленінського району м.Харкова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лиманський", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" в особі Першої Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" про стягнення з СВК "ЛИманський" коштів у сумі 3980437,72 грн., ЗОБОВ'ЯЗАТИ ПХФ ПАТ АКБ "Базис" перерахувати" кошти у розмірі 3 980 437,72 грн. на розрахунковий рахунок ДП "Харківський завод шампанських вин".

Вказує, що директор Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" після 20.04.2010 без погодження із розпорядником майна перерахував відповідачу1 грошові кошти, що перевищують один відсоток балансової вартості активів ДП.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2011 (колегія суддів у складі: Жиляєв Є.М. головуючий, Жигалкін І.П., Тихий П.В.) відмовлено в задоволенні заяви АКБ "Базис" в особі Першої Харківської філії АКБ "Базис" про виключення його з числа відповідачів. Відмовлено в задоволенні ДП "Харківський завод шампанських вин" про залучення до участі у справі прокурора Харківської області. Відмовлено у задоволенні клопотання ДП "Харківський завод шампанських вин" про передачу справи за підсудністю. Відмовлено у задоволенні клопотання СВК "Лиманський" про передачу справи за підсудністю.

Позов Виконуючого обов'язки прокурора Ленінського району м.Харкова в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" до СВК "Лиманський" задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лиманський" на користь Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" кошти у сумі 3 980 437,72 грн., 25500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові Виконуючого обов'язки прокурора Ленінського району м.Харкова в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" до ПАТ АКБ "Базис" в особі Першої Харківської філії ПАТ "АКБ Базис" відмовлено полвністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 (колегія суддів у складі: Лакіза В.В. головуючий, Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.) рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що грошові кошти були перераховані в період дії мораторію, введено ухвалою господарського суду від 15.04.2010 у справі № Б-50/70-10 про порушення справи про банкротство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", що порушує правила про режим мораторію, та з порушенням порядку, встановленого ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не погоджені з розпорядником майна.

В касаційній скарзі Сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) "Лиманський" просить скасувати рішення суду першої інстанції від 18.04.2011 та постанову суду апеляційної інстанції від 12.07.2011, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в.о. прокурора Ленінського району м. Харкова відмовити в повному обсязі. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 4, 15, 17 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), строк виконання яких настав до введення мораторію та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з п.4 ст.12 зазначеного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. У випадку введення мораторію боржник не вправі самостійно задовольняти вимоги кредиторів поза межами справи про банкрутство.

Згідно з п.13 ст.13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, позов в.о. прокурора обґрунтовано тим, що в період з 04.10.2010 по 07.10.2010 керівником ДП "Харківський завод шампанських вин" неправомірно, в період дії мораторію та без погодження із розпорядником майна, були перераховані 3980437,72 грн. СВК "Лиманський".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2010 у справі № Б-50/70-10 за заявою СВК "Лиманський" порушено провадження у справі ДП "Харківський завод шампанських вин", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2010 введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бідну О.І.

Підставою для порушення даної справи про банкрутство була непогашена заборгованість ДП "Харківський завод шампанських вин" перед СВК "Лиманський" за договором поставки № 22/10/08 від 07.10.2008 у розмірі 3 980 437,72 грн., що підтверджено рішенням суду від 01.12.2009 у справі № 14/219-09.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2010 рішення від 01.12.2009 по справі № 14/219-09 скасоване, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

20.04.2010 між ДП "Харківський завод шампанських вин" (боржник) та СВК "Лиманський" (кредитор) укладено договір про врегулювання спору, відповідно до умов якого встановлено, що заборгованість за договором поставки шампанського виноматеріалу від 07.10.2008 № 22/10/08 складає 3980437,72 грн., яку боржник зобов'язується погасити: до 05.10.2010 1 млн. грн., до 15.10.2010 2987,72 грн.

ДП "Харківський завод шампанських вин" платіжними дорученнями від 04.10.2010 № 5192, від 06.10.2010 № 5220, від 07.0.2010 № 5231, № 5232 перерахував СВК "Лиманський" 3980437,72 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що грошові вимоги в сумі 3980437,72 грн., які є предметом спору у даній справі та є предметом договору про врегулювання спору від 20.04.2010, є кредиторською заборгованістю боржника ДП "Харківський завод шампанських вин" за договором поставки № 22/10/08 від 07.10.2008, що стало підставою для порушення провадження у справі № Б-50/70-10 про банкрутство боржника, а тому до правовідносин, що виникли у зв'язку з перерахуванням коштів, суди застосували приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема ст.ст. 12, 13 вказаного Закону.

Крым того, стягуючи з СВК "Лиманський" грошові кошти, суд апеляційної інстанції посилається на ст. 1212 ЦК України, в якій закріплено положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. При цьому, судом не було вказано, в чому саме полягає відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, в даному випадку грошових коштів, перерахованих за договором поставки, тобто чи мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

Крім того, судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги, що ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2011 заяву СВК "Лиманський" про відкликання заяви про порушення справи № Б-50/70-10 про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин" задоволено, заяву залишено без розгляду, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, вжиті відповідно до ухвали від 19.10.2010. Підставою для відкликання заяви стало повне погашення заборгованості за договором поставки № 22/10/08 від 07.10.2008, яка слугувала підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому, при розгляді справи № Б-50/70-10 суди встановили, що подана 19.10.2010 СВК "Лиманський" заява про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство відповідає вимогам ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": подана до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство та не порушує прав боржника та кредитора.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2011 ухвалу господарського суду Харківської області від 04.01.2011 скасовано.

Однак, постановою Вищого господарського суду від 24.03.2011 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2011 у справі № Б-50/70-10 скасована, ухвала господарського суду Харківської області від 04.01.2011 залишена без змін.

Крім того, суди попередніх інстанцій судами належним чином не було дотримано вимог щодо визначення складу учасників судового процесу. Так, відповідно до ст. 21 ГПК УКраїни сторонами в господарському процесі є учасники спірного матеріального правовідношення. Згідно з частиною 3 даної статті відповідачами є особи, до яких пред'явлено позовну вимогу, і перелічені у ст. 1 ГПК.

У ст. 54 ГПК України закріплено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Зокрема, якщо позов подано до кількох відповідачів позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є стягнення з СВК "Лиманський" на користь ДА 3980437,72 грн. та зобов'язання ПХФ ПАТ АКБ "Базис" перерахувати зазначені кошти на розрахунковий рахунок ДП. При цьому, в частині вимог до ПХФ ПАТ АКБ "Базис" позов взагалі не мотивований, обставин, на яких ґрунтуються вимоги до другого відповідача, позовна заява не містить.

Як свідчать матеріали справи, ПХФ ПАТ АКБ "Базис" не був учасником спірних правовідносин, які виникли між сторонами у справі виключно в рамках виконання укладеного між ними договору поставки № 22/10/08 від 07.10.2008.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що встановлено також і судами попередніх інстанцій, ПХФ ПАТ АКБ "Базис", отримавши від клієнта банку ДП "Харківський завод шампанських вин" платіжні доручення № 5153 від 04.10.2010, № 5164 від 04.10.2010, № 5192 від 05.10.2010, № 5220 від 06.10.2010, № 5231 від 07.10.2010, № 5232 від 07.10.2010, на виконання обов'язків за договором банківського рахунку № 1855/3 від 10.06.2009, перерахував на розрахунковий рахунок СВК "Лиманський" 3980437,72 грн.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

В ч. 3 ст. 1068 ЦК України закріплено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

За відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ, відповідальність несе платник (п. 33.2 ст. 33 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Зважаючи на наведене, посилання суду апеляційної інстанції на те, що АКБ "Базис", незважаючи на лист розпорядника майна Бідної О.І. від 21.05.2010 № 50/70-10-5 про необхідність згідно законодавства повідомляти його про всі дії, що пов'язані із розпорядженням майном ДП (укладання, виконання угод, проведення розрахунків, заліків, уступки вимоги, переведення боргу тощо), в порушення даних вимог, незаконно здійснив розрахункову операцію, колегія суддів вважає таким, що спростовується вищенаведеними нормами законодавства.

Приписами ст. 65 ГПК України передбачено, що з метою правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє у необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне зясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог статті 43 ГПК України щодо всебічного, повного та обєктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного зясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції в силу вимог ст. 111-7 ГПК України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та обєктивного встановлення обставин справи, прав та обовязків сторін, зокрема встановлення чи є особа, яка залучена до участі у справі в якості відповідача, належною, що є обовязковим для розгляду спору по суті, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лиманський" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 та рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2011 у справі № 5023/850/11 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Білошкап О.В.

Короткевич О.Є.