Постанова № 18543820, 04.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"04" жовтня 2011 р. Справа № 38/222пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Полянський А.Г.,

Сибіга О.М.,

Яценко О.В.(доповідач у справі)

розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка, Донецької області

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011 р.

у справі№ 38/222пд господарського суду Донецької області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка, Донецької області

доДержавного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" м. Зугрес, Донецької області

пророзірвання договору про постачання електричної енергії № 15 від 01.11.2005 р.; зобов’язання Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" припинити власне електроспоживання з дати набрання чинності рішення суду по даній справі

в судове засідання представники сторін не з’явились

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерно" м. Горлівка, Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" м. Зугрес, Донецької області про розірвання договору про постачання електричної енергії № 15 від 01.11.2005 р.; зобов’язання Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" припинити власне електроспоживання з дати набрання чинності рішення суду по даній справі.

Господарським судом Донецької області прийняті до уваги зміни у найменуванні позивача, у зв'язку з чим позивачем по справі слід вважати публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" м. Горлівка (код ЄДРПОУ 00131268), згідно нової редакції Статуту позивача „Загальні положення" Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" відповідно до вимог та положень Закону України „Про акціонерні товариства" № 514-У1 від 17.09.2008р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2011 р. в позовних вимогах Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка, Донецької області до Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" м. Зугрес, Донецької області про розірвання договору про постачання електричної енергії № 15 від 01.11.2005 р.; укладеного між ВАТ "Донецьобленерно" та ДП "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль", зобов’язання ДП "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" припинити власне електроспоживання з дати набрання чинності рішення суду по даній справі відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. по справі № 38/222пд, постановити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Донецькобленерго" задовольнити в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011 р. по справі № 38/222 пд залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" м. Горлівка, Донецької області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011р та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. по справі № 38/222пд, постановити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Донецькобленерго" м. Горлівка, Донецької області задовольнити в повному обсязі, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. 55 Конституції України, ст. ст. 13, 15, 16, 525, 526, 611, 651, 714 Цивільного кодексу України, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України,ст. ст. 20, 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 20, 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. ст. 7, 11 Закону України "Про антимонопольний комітет."

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 03.10.2011 року №03.8-5/656 для перегляду в касаційному порядку справи №38/222пд у зв’язку з відрядженням судді Муравйова О.В. сформовано колегію суддів у складі: головуючий –Полянський А.Г., судді –Сибіга О.М., Яценко О. В.

Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж (постачальник електричної енергії) та ДП "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" (споживач) 01.11.2005р. укладено договір про постачання електричної енергії № 15, відповідно до якого постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію, а споживач - оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами договору.

За умов додаткової угоди № 4 від 30.12.2009р. до договору про постачання електроенергії № 15 від 01.11.2005р. строк дії договору продовжено до 31.12.201р.

Підписанням додаткової угоди № 5 від 10.12.2010 р. до договору № 15 від 01.11.2005р. дія основного договору пролонгована до 01.03.2011р.

Додатковою угодою № 6 від 28.02.2011р. до договору про постачання електроенергії № 15 від 01.11.2005р. сторони пролонгували строк дії основного договору до 01.04.2011р., а додатковою угодою № 6 від 31.03.2011 р. до договору про постачання електроенергії № 15 від 01.11.2005 р. сторони пролонгували строк дії основного договору до 30.04.2011р.

Матеріалами справи підтверджується, що ВАТ "Донецькобленерго" листом № 03юр/ис-6425/09 від 22.09.2010р. направило ДП "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" додаткову угоду про розірвання договору про постачання електричної енергії №15 від 01.11.2005р., укладеного між ВАТ „Донецькобленерго" та ДП „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль".

ДП „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" у зазначений строк не надав відповідь вищевказаний лист та додаткову угоду про розірвання договору не підписав, як наслідок позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору про постачання електричної енергії № 15 від 01.11.2005р., укладеного між ВАТ „Донецькобленерго" та ДП „Зуївська екснериментальна теплоелектроцентраль."; та про зобов'язання ДП „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" припинити власне електроспоживання з дати набрання чинності рішенням суду по даній справі, посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 15 від 01.11.2005 р.

В силу статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до вимог ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

За умов ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України, договором енергопостачання є господарський договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами) зазначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону України „Про електроенергетику" енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

Матеріалами справи підтверджується, що за умов п. 7.6. договору про постачання електричної енергії №15 від 01.11.2005р. сторони узгодили, у разі заборгованості споживача за електричну енергію, уповноваженими представниками сторін складається графік погашення заборгованості, що є додатком № 3 до цього договору.

У разі порушення споживачем графіка погашення заборгованості Постачальник електричної енергії має право в порядку, визначеному п. 6.3. цього договору, припинити постачання електричної енергії споживачу до повного погашення заборгованості.

ПАТ "Донецькобленерго" не було надано, узгоджених сторонами, на виконання п. 7.6. договору, графіків погашення заборгованості.

Висновок судів попередніх інстанцій, що перевищення договірних величин споживання електричної енергії, у розумінні ст. 26 Закону України „ Про електроенергію" та п. п. 2.2.2., 4.2.2. договору є правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії, є вірним.

Діючим законодавством в сфері електроенергетики не передбачено такої підстави для розірвання договору, як перевищення договірних величин споживання електричної енергії, як і не передбачено такої підстави для розірвання договору, як недопуск представників позивача та Держенергонагляду України до відключення електроустановок.

Крім того, не допуск представників позивача та Держенергонагляду України до відключення електроустановок є порушенням п. 2.2.5. договору та пп.15 п. 10.2. ПКЕЕ, яке не є законодавчо закріпленою підставою для розірвання договору.

Згідно до ч 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, суд першої та апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що законодавством в сфері електроенергетики не передбачена можливість розірвання договору про постачання електричної енергії з підстав неповної оплати за спожиту електроенергію, перевищення договірних величин споживання електроенергії, не допуску представників позивача Держенергонагляду України до відключення електроустановок, не передбачено відповідальності за зазначенні порушення у вигляді розірвання договору на електропостачання саме і в умовах договору, тому позовні вимоги про розірвання договору про постачання електричної енергії № 15 від 01.11.2005 р. з наведених підстав в позовній заяві не підлягають задоволенню.

Окрім того, ПАТ «Донецькобленерго»є суб'єктом природних монополій в сфері передачі та розподілі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами інше підприємство, з яким відповідач мав би можливість укласти договір про постачання електричної енергії, на ринку продажу електроенергії в Донецькій області відсутнє.

Позивачем, заявлені вимоги про зобов'язання ДП „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" припинити власне електроспоживання з дати набрання чинності рішенням суду по даній справі.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання.

Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтерес.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій, що позивач має право на захист своїх порушених прав в порядку і спосіб визначений законодавством, є вірним.

В даному випадку спір про право відсутній, тому як відповідач не здійснює власного енергоспоживання. Позивач не надав жодного документу в підтвердження таких дій відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд першої та апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого, що позивачем з допомогою належних та допустимих доказів не доведено суду наявності спору між сторонами, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання ДП „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" припинити власне електроспоживання з дати набрання чинності рішенням суду по даній справі, є такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального права, доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення. У зв’язку з наведеним колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011 р. у справі № 38/222 пд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка, Донецької області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. у справі 38/222пд залишити без задоволення.

2.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. у справі № 38/222 пд залишити без змін.

Головуючий А.Г. Полянський

Судді О.М. Сибіга

О.В. Яценко