Постанова № 18543759, 04.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"04" жовтня 2011 р. Справа № 5002-10/781-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,

суддів:Круглікової К.С.,

Жукової Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

Комунального підприємства "Житловик-1"

на рішення

та постановуГосподарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 року

Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року

у справі№5002-10/781-2011 Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Крименерго" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Крименерго")

доКомунального підприємства "Житловик-1"

простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

ВАТ "Крименерго" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Житловик-1" про стягнення з 18 208,96 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 року позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Житловик-1" на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 18 208,96 грн. та 418,09 грн. судових витрат.

Під час здійснення апеляційного провадження, на підставі вимог ст.25 ГПК України, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року позивача ВАТ "Крименерго" замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Крименерго".

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 року у частині стягнення 2 310,46 грн. боргу та судових витрат в цій частині скасовано. Прийнято нове рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ПАТ "Крименерго" 16 752,08 грн. боргу, 384,64 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням місцевого господарського суду, та постановою апеляційного господарського суду, Комунальне підприємство "Житловик" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, порушення процесуальних норм, просить рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року в частині стягнення з нього на користь позивача 13 892,60 грн. скасувати, постановивши нове рішення про відмову в цій частині позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова апеляційного господарського суду зміні з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними у справі матеріалами, 04.12.2003 року між сторонами у справі було укладено договір №1131 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язався забезпечувати постачання електричної енергії, а відповідач –сплачувати за фактично використану електричну енергію у строки та відповідно до умов, передбачених договором.

При виконанні умов договору, сторони зобов'язані керуватися Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією та іншими чинними законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником, правил користування електричною та тепловою енергією, виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно з п. 7.31 Правил користування електричною енергією (затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. за № 28 в редакції Постанови НКРЕ від 22.08.2002р. № 928, зареєстрованих в Міністерстві Юстиції України 14.11.2002р. № 903/7191), у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт, робиться запис про відмову.

Уповноваженим представником позивача під час проведення перевірок дотримання споживачем (відповідачем) правил користування електричною енергією на об'єктах відповідача було виявлено порушення правил користування електричною енергією, що полягали в:

1) самовільному підключенні стороннього вводу до електричного насосу потужністю 2,2 кВт, про що складено акт про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) №104957 від 30.01.2009 року, прийнято протокол №3340 від 24.03.2009 року та нараховано відповідачу 5 864,73 грн. вартості недоврахованої електроенергії;

2) самовільному бездоговірному включенні навантаження, перевищення договірної потужності КЛ-022 кВт, про що складено акт порушень ПКЕЕ №106386 від 30.06.2009 року, протоколом №3790 від 22.07.2009 року нараховано 8 027,87 грн. вартості недоврахованої електроенергії;

3) самовільному підключенні відповідачем токоприйомника (електролампи у кількості 20 штук потужністю 60Вт кожна), про що складено акт №106443 від 02.09.2009 року та комісією прийнято протокол №4162 від 23.09.2009 року і нараховано 2 560,73 грн. вартості недоврахованої електроенергії;

4) самовільному підключенні відповідачем токоприйомника (електролампи у кількості 9 штук потужністю 60Вт кожна) до електромережі, прибору обліку скритої електропроводки, про що постачальником складено акт №108657 від 16.08.2010 року, прийнято протокол №5365 від 25.08.2010 року та нараховано 1 152,33 грн. вартості недоврахованої електроенергії;

5) несправності лічильника електроенергії під час здійснення перевірки одного з об’єктів споживача, про що складено акт №109616 від 20.09.2010 року, прийнято протокол №36 від 29.11.2010 року та нараховано 603,40 грн. вартості недоврахованої електроенергії.

Всього нараховано вартості недоврахованої електроенергії за зазначеними актами про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією та порушенням умов договору №1131 про постачання електричної енергії від 04.12.2003 року 18 208,96 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач повністю обгрунтував заявлені у позові вимоги, всі зазначені акти складені згідно з вимогами Правил користування електричною енергією та Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1197 від 05.12.2001р.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та скасовуючи частково рішення місцевого господарського суду, Севастопольський апеляційний господарський суд обґрунтовано частково скасував рішення місцевого господарського суду, встановивши, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача 2 310,46 коп. Цей висновок не суперечить наявним в справі матеріалам.

Так, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено, що до прийняття рішення господарським судом першої інстанції, відповідач визнав та оплатив суму нараховану за недообліковану електричну енергію відповідно до акту порушень правил користування електричною енергією № 109616 від 20.09.2010 року у розмірі 603 грн.31 коп. Отже, ця сума не повинна була стягуватись рішенням суду.

Крім того, апеляційний господарський суд правильно зазначив, що за актом №106443 від 02.09.2009 року відповідач нарахував вартість недоврахованої електроенергії в сумі 2560, 72 грн., в той час як ця сума повинна складати 853 грн. 57 коп., оскільки, згідно з п. 2.6 Методики для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії має братись період з 29.04.2009 р. по 02.09.2009 р. Тобто, за вищевказаним актом була безпідставно стягнута судом першої інстанції сума 1 707 грн. 15 коп.

Таким чином, апеляційний господарський суд правильно визначив, що в частині стягнення 2 310,46 грн. в позові слід відмовити.

Відповідач погодився з зазначеними висновками апеляційного господарського суду, однак вважає, що у судів не було підстав для стягнення з нього сум за актами № 104 957 від 30.01.2009 р. в розмірі 5 864,73 грн. та № 106386 від 30.06.2009 р. в розмірі 8 027 грн.87 коп

Колегія суддів, з огляду на те, що відповідно до ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, вважає, що постанова господарського суду апеляційної інстанції грунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи та правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи касаційної скарги щодо арифметичної помилки, допущеної судом при визначенні загальної суми, що підлягає стягненню з відповідача і,відповідно, розподілення судових витрат.

Колегія суддів, у зв’язку з зазначеним, вважає за необхідне виправити помилку апеляційного господарського суду, змінивши постанову в цій частині.

Так, господарським судом першої інстанції була визначена сума , що підлягає стягненню, в розмірі 18 208,96 грн. Апеляційний господарський суд визначив, що з відповідача безпідставно стягнуто 2310 грн. 46 коп. Отже, з відповідача на користь позивача слід було стягнути 15 898 грн. 50 коп, а суд стягнув 16 752,08 грн. При вказаних обставинах колегія суддів вважає за необхідне змінити в цій частині постанову апеляційного господарського суду, зменшивши суму 16 752,08 грн. до 15 898,50 коп. Оскільки вказана арифметична помилка потягла за собою неправильне визначення судових витрат, колегія суддів вважає, що витрати на сплату державного мита, що підлягають стягненню з відповідача, слід зменшити з 167,52 грн. до 158,99 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зменшити з 217,12 грн. до 206,05 грн.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Житловик-1" частково задовольнити , постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року по справі № 5002-10/781-2011 змінити.

Викласти п.2.1 постанови в такій редакції :

"Стягнути з Комунального підприємства "Житловик-1" (м.Євпаторія, пр. Перемоги,10-а, АРК, 97400, ОКПО 32513271, р/р 26001054912552 КРУ "Приватбанк", м. Сімферополь МФО 384436) на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" ( м. Сімферополь, вул.Київська,74/6, м.Сімферополь, АРК, 95034, р/р 260323051142 у філії КРУ ВАТ "Ощадбанк" МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) 16 263, 54 грн. , у тому числі 15 898,50 грн. заборгованість, 158,99 грн. державного мита та 206,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ."

В іншій частині постанову залишити без змін.

Головуючий М.М. Малетич

Судді                                                                       К.С. Круглікова

Л.В. Жукова