Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-1403/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2011 року
Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Бурнусуса О.О.
при секретарі Петровій В.В.,
за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа комунальне підприємство «Ізмаїльське МБТІ», про встановлення факту прийняття спадщини, факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 спадщини після смерті ОСОБА_7, факт постійного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6 на час відкриття спадщини та визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом право власності на 6/7 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця не було подано заяви про прийняття спадщини та відсутня будинкова книга, у звязку з чим немає можливості встановити місце відкриття спадщини.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечує проти їх задоволення, підтвердив факт прийняття спадщини ОСОБА_6 спадщини після смерті ОСОБА_7 та факт постійного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6 на час відкриття спадщини.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечує проти їх задоволення, підтвердила факт прийняття спадщини ОСОБА_6 спадщини після смерті ОСОБА_7 та факт постійного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6 на час відкриття спадщини.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про необхідність явки в судове засідання, про причину неявки суду не повідомила. В судове засідання викликалась неодноразово, до суду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутністю, жодних зустрічних позовних вимог суду не надала.
Представник третьої особи КП «Ізмаїльське МБТІ» в судове засідання не зявився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 за обставинами справи пояснила, що ОСОБА_7 є її дядьком, ОСОБА_6 являється її бабусею. Вони проживали разом у спадковому домоволодінні. Після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_6 продовжувала проживати у спадковому домоволодінні та доглядала за ним. ОСОБА_4 також проживала у спадковому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, доглядала за ОСОБА_6 до дня її смерті та будинком.
Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 1/7 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину, виданим 22.03.1965 року нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Уманець Н.І. За даними технічного паспорту, виданого 06.11.2009 року КП «Ізмаїльське МБТІ», вказаний житловий будинок на теперішній час розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Крім цього встановлено, що 5/7 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину, виданим 22.03.1965 року нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Уманець Н.І., договором дарування, посвідченим 04.06.1965 року нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Уманець Н.І., договором дарування, посвідченим 27.10.1970 року нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Уманець Н.І., договором дарування, посвідченим 20.03.1975 року нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К. та договором дарування, посвідченим 25.06.1985 року старшим державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Пєліх А.В.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.09.2010 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
За загальним правило дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.
Після смерті ОСОБА_7 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/7 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) № 24874011 від 29.09.2010 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_7 відсутня.
Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_7 являється його мати ОСОБА_6.
Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.
Відповідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, вважається таким, що прийняв спадщину.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_7 проживала разом з ним, що підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_8 та відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судовому засіданні, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.
Не оформивши належним чином своїх спадкових прав, ОСОБА_6 померла 10 лютого 2010 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11.02.2010 року, виданим відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.
Після смерті ОСОБА_6 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 6/7 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до заповіту, посвідченого 15.01.2010 року приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_6 заповіла усе належне їй на день смерті майно, де б воно не було та з чого воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право ОСОБА_4.
Відповідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_6, що підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_8 та відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судовому засіданні, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.
Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори від 03.09.2010 року за № 1867/01-14 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця не було подано заяви про прийняття спадщини та відсутня будинкова книга, у звязку з чим немає можливості встановити місце відкриття спадщини.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст. 525, 529, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст. ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1268 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа комунальне підприємство «Ізмаїльське МБТІ», про встановлення факту прийняття спадщини, факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 спадщини після смерті ОСОБА_7.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6 на час відкриття спадщини.
Визнати право власності за ОСОБА_4 на 6/7 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Припинити право власності на 1/7 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_7.
Припинити право власності на 5/7 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за померлою ОСОБА_6.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. О. Бурнусус
Судове рішення № 18540905, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 19.09.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1403/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: