Вирок № 18537028, 29.09.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-780/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2011 Печерський районий суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака Р. В.

при секретаріЯщішеній Ю.М.

за участі прокурораВавренюка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2011 за ч. 1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження, на підставі ст. 75 КК України, звільненої від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 09.04.2010, в денний час доби, знаходячись в каб. № 14 Печерської гімназії № 75, що розташована по вул. А.Іванова, 11 в м. Києві, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману та діючи з корисливих мотивів, повторно, запропонувала раніше знайомій ОСОБА_4 придбати туристичні путівки для виїзду за кордон, не маючи ніякого відношення до реалізації путівок для поїздки. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння майном ОСОБА_4, ОСОБА_3 повторно, шляхом обману, під вигаданим приводом придбання путівок для виїзду на відпочинок за кордон, 21.04.2010, приблизно о 12:00 год., знаходячись в каб. №14 Печерської гімназії № 75, що розташована по вул. А.Іванова, 11 в м. Києві, отримала від ОСОБА_4 гроші в сумі 400 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становило 3168 грн., для оформлення туристичних путівок, якими заволоділа та привласнила. Після цього, 23.04.2010, приблизно о 14:00 год., ОСОБА_3, знаходячись в кабінеті №14 по вул. А.Іванова, 11 в м. Києві, повторно шляхом обману заволоділа грошима ОСОБА_4 в сумі 200 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становило 1584 грн., для оформлення туристичних путівок. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_3, 07.06.2010, приблизно о 16:00 год., знаходячись поряд з будинком № 47 по вул. Нагорна в м. Києві, під виглядом оформити путівку для виїзду за кордон повторно заволоділа грошовими коштами, що належать ОСОБА_4, а саме в сумі 210 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становило 1663,02 грн., які остання передала через свого чоловіка ОСОБА_5, для оформлення туристичних путівок.

А всього ОСОБА_3, в період часу з 09.04.2010 по 07.06.2010, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 на загальну суму 6415,02 грн., чим завдала потерпілій матеріальних збитків. В подальшому не виконала взяті на себе зобовязання, грошима розпорядилась на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_3, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману та діючи з корисливих мотивів під вигаданим приводом оформити і придбати туристичні путівки для виїзду на відпочинок за кордон, 15.04.2010, приблизно об 11:00 год., знаходячись в кабінеті №14 Печерської гімназії №75, що розташована по вул. А.Іванова, 11 в м. Києві, отримала від ОСОБА_4, якій не були відомі злочині наміри ОСОБА_3, гроші в сумі 7600 грн., які належать ОСОБА_6 для оформлення путівок на відпочинок за кордоном, якими заволоділа та привласнила, чим спричинила потерплому збитки на суму 7600 грн. В подальшому ОСОБА_3 не виконала взяті на себе зобов'язання, грошима розпорядилась на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_3, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману та діючи з корисливих мотивів під вигаданим приводом оформити і придбати путівки для виїзду на відпочинок, 15.04.2010, приблизно об 11:00 год., знаходячись в кабінеті №14 Печерської гімназії № 75, що розташована по вул. А.Іванова, 11 в м.Києві, отримала від ОСОБА_4, якій не були відомі злочині наміри ОСОБА_3, гроші в сумі 1800 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становило 14256 грн., які належали ОСОБА_7, для оформлення путівок на відпочинок за кордоном, якими заволоділа та привласнила. Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на повторне заволодіння шляхом обману чужим майном, ОСОБА_3, 07.06.2010, приблизно о 16:00 год., знаходячись поряд з будинком №47 по вул. Нагорна в м. Києві, під виглядом оформити путівку для виїзду за кордон повторно шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 570 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становило 4514,04 грн., для оформлення путівок на відпочинок за кордоном, які останній передав через ОСОБА_5, якому не були відомі злочині наміри ОСОБА_3, якими вона заволоділа та привласнила. Після цього, 16.06.2010, приблизно о 12:00 год., ОСОБА_3, знаходячись в кабінеті № 14 по вул. А.Іванова, 11 в м.Києві, шляхом обману повторно заволоділа грошима ОСОБА_7 в сумі 900 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становило 7119 грн., які останній передав для оформлення туристичних путівок на відпочинок за кордон, через ОСОБА_4, якій не були відомі злочині наміри ОСОБА_3, якими вона заволоділа та привласнила.

А всього ОСОБА_3, в період часу з 15.04.2010 по 16.06.2010, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 25889,04 грн., чим завдала потерпілому матеріальних збитків. В подальшому не виконала взяті на себе зобовязання, грошима розпорядилась на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_3, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману та діючи з корисливих мотивів під вигаданим приводом оформити придбати путівки для виїзду на відпочинок за кордон, 19.04.2010, приблизно о 14:00 год., знаходячись біля памятника Г.Сковороди розташованого на Контрактовій площі, 1 в м. Києві, отримала від ОСОБА_5, якому не були відомі злочині наміри ОСОБА_3, гроші в сумі 2000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становила 15840 грн., і належали ОСОБА_9,. для оформлення путівок на відпочинок за кордоном, якими вона заволоділа та привласнила. Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані повторне заволодіння шляхом обману чужим майном, ОСОБА_3, 07.06.2010, приблизно о 16:00 год., знаходячись поряд з будинком № 47 по вул. Нагорна в м. Києві, під виглядом оформити путівку для виїзду за кордон повторно заволоділа грошовими коштами в сумі 450 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становило 3564 грн., які належали ОСОБА_9 для оформлення путівок на відпочинок за кордоном, які останній передав через ОСОБА_5, якому не були відомі злочині наміри ОСОБА_3, якими остання заволоділа та привласнила.

А всього ОСОБА_3, в період часу з 19.04.2010 по 07.06.2010, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_9 на загальну суму 19404 грн., чим завдала потерпілому матеріальних збитків. В подальшому не виконала взяті на себе зобовязання, грошима розпорядилась на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_3, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману та діючи з корисливих мотивів під вигаданим приводом оформити і придбати путівки для виїзду на відпочинок за кордон, 19.04.2010, приблизно о 14:00 год., знаходячись біля памятника ім. Г. Сковороди розташованого на Контрактовій площі, 1 в м. Києві, отримала від ОСОБА_5, якому не були відомі злочині наміри ОСОБА_3, гроші в сумі 2000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становила 15840 грн., які належали ОСОБА_10, для оформлення путівок на відпочинок за кордоном, якими вона заволоділа та привласнила. Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на повторне заволодіння шляхом обману чужим майном, ОСОБА_3, 07.06.2010, приблизно о 16:00 год., знаходячись поряд з будинком № 47 по вул. Нагорна в м. Києві, під виглядом оформити путівку для виїзду за кордон повторно заволоділа грошовими коштами в сумі 450 доларів США, що згідно курсу НБУ на час вчинення злочину становило 3564,00 грн., які належали ОСОБА_10 для оформлення путівок на відпочинок за кордоном, які останній передав через ОСОБА_5, якому не були відомі злочині наміри ОСОБА_3, якими остання заволоділа та привласнила.

А всього ОСОБА_3, в період часу з 19.04.2010 по 07.06.2010, повторно заволоділа грошовими коштами які належали ОСОБА_10 на загальну суму 19404,00 грн., чим завдала потерпілому матеріальних збитків. В подальшому не виконала взяті на себе зобовязання, грошима розпорядилась на власний розсуд.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочину та цивільні позови визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному та повністю підтвердила покази, дані нею в ході досудового слідства та обставини викладені в обвинувальному висновку. Так остання пояснила, що в квітні-червні 2010 від ОСОБА_4 та її чоловіка отримала гроші для придбання нею туристичних путівок для їхньої родини та сімей їхніх друзів до Туреччини та Ізраїлю, однак путівки їм не надала, гроші витратила на власні потреби.

Не дивлячись на визнання своєї вини підсудною ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, її вина в інкримінованому їй злочині доведена повністю і стверджується зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в ході судового слідства по справі доказами.

Такі показання підсудної були перевірені судом, шляхом дослідження наявних у справі доказів під час судового слідства.

Незважаючи на визнання вини підсудною ОСОБА_3 по справі існує сукупність допустимих доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини підсудної в інкримінованому їй діянні.

Ця сукупність допустимих доказів безумовно вказує на здійснення ОСОБА_3 дій, які виразилися у заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчиненими повторно.

Суд, здійснюючи оцінку наявним у справі доказам, бере до уваги лише ті, що власне є доказами, тобто є допустимими фактичними даними в розумінні положень ст. 65 КПК України.

Так, потерпіла ОСОБА_4 в ході судового слідства показала, що підсудну вона знала, оскільки вона була класним керівником класу, в якому навчався син підсудної. Підсудна допомагала їм організовувати різноманітні поїздки на свята. Одного разу, десь за рік до даних подій, підсудна запропонувала їм поїздку в Туреччину. Її сімя погодилась, і вони з допомогою підсудної поїхали на відпочинок в Туреччину. А потім у 2010 році підсудна знову запропонувала допомогти з поїздкою в Туреччину. Вона знову не відмовилась. З ними захотіла поїхати сімя батьків, друзі та родичі. Їх разом зібралося 16 чоловік. Все почалось з її школи. Вони спочатку звязувались за допомогою телефону, підсудна приходила по суми, котрі вона передавала. Підсудна сказала, що краще все оформляти у квітні, оскільки потім буде дорожче. Отже, вона передала підсудній 1800 доларів США сімї ОСОБА_7 і 7600 грн. сімї ОСОБА_4. Через тиждень підсудна запропонувала поїздку в Ізраїль. Вона погодилась, оскільки сума була порівняно невеликою 420 доларів США на двох. Вона передала спочатку 400 доларів США в середині квітня. Підсудна сказала, що поїздка переноситься на 25 серпня. Отже, на початку серпня вона передала їй 900 доларів США сімї ОСОБА_7., бо було ще три місця. Щодо Туреччини, то 15 квітня 2010 року вона передала першу суму 1800 доларів США та 7600 грн. Потім її чоловік передав 4000 доларів США біля памятника Сковороді. Через місяць підсудна сказала їм, що треба змінити готель, бо там щось не виходить. Вони погодились, і їм слід було доплатити. Отже, її чоловік передав підсудній 570 доларів США від сімї ОСОБА_7, 210 доларів США від них, а від ОСОБА_10 і ОСОБА_9 по 400 доларів США, в сумі 1680 доларів США. Вони подзвонили підсудній, яка сказала, що все нормально, - 25 липня поїдуть. Проте 25 числа підсудна сказала, що не виходить і поїздка переноситься на 30 липня. Але 30-го їм сказали, що не виходить. 31 липня вони зустрілися біля памятника Сковороди о 14:00 год., куди підсудна не прийшла. Потім, коли вони зустрілися, підсудна сказала, що гроші поки що повернути не може, бо не може їх звідкись там перечислити. Гроші були позичені в однієї людини, і вони розраховували на те, що підсудна все поверне. Підсудна обіцяла повернути, щоразу казала, що поверне завтра. Але пройшов рік, а підсудна так нічого і не повернула. Каже, що не виходить. Підсудна вже допомагала їм з путівками. 2009 року вони їздили двома родинами. Сума теж була порівняно мала, оскільки вони зекономили приблизно 1500 доларів США. Схема дій була аналогічна. Паспорти вони робили самі, їм просто за день до відїзду приносили путівки. Вона не задавала підсудній ніяких запитань, бо їй довіряла. Підсудна запропонувала послуги сама. Підсудна завжди казала, що гроші будуть завтра, потім через тиждень, але завжди казала, що віддасть обовязково. На телефонні дзвінки підсудна майже завжди відповідала, казала, що не може перечислити гроші з якогось фонду, де ці гроші зберігаються. Підсудна написала розписку 30 липня, коли не змогла принести гроші.

Так, потерпілий ОСОБА_7 в ході судового слідства показав, що у квітні 2010 року йому зателефонувала ОСОБА_4 і запропонувала скористатися послугами ОСОБА_3, а саме отримати путівки на відпочинок у Туреччину. Його сімя погодилась, у звязку з тим, що минулого року вони вже їздили за допомогою підсудної на відпочинок. Крім того, підсудна пропонувала вигідні умови: треба було заплатити 1800 доларів США за його сімю, тобто за 4 чоловік. На наступний день чи через день, він точно не памятає, він передав гроші за свою сімю ОСОБА_4, яка передала їх підсудній. Через деякий час вони вирішили подивитись в Інтернеті на умови готелю, в якому вони повинні були жити по приїзді в Туреччину. Побачивши умови, вони вирішили запитати у ОСОБА_3, чи можливо змінити готель. Вони сказали про це ОСОБА_4, яка, в свою чергу запитала у підсудної, чи це можливо. Через день ОСОБА_4 повідомила їм, що підсудна дала позитивну відповідь, проте за готель з кращими умовами їм потрібно було доплатити 570 доларів США. Цю суму вони наступного дня знову передали через ОСОБА_4 підсудній. Пізніше, приблизно на початку червня, ОСОБА_4 подзвонила йому і сказала, що ОСОБА_3 пропонує поїздку в Ізраїль, на знову ж таки вигідних умовах. Вартість поїздки для трьох осіб становила 900 доларів США: він не міг тоді поїхати з сімєю, тому їхати збирались дружина з дітьми. Дана сума була знову передана ОСОБА_4, яка передала їх ОСОБА_3 Коли прийшов час їхати в Ізраїль, поїздка кілька разів відкладалася. Вони запропонували підсудній повернути гроші, сплачені за поїздку в Ізраїль, проте їх повернуто не було. Так само, як і гроші, сплачені за поїздку в Туреччину, котрі підсудна їм теж не повернула. Потім вони зустрілися на Подолі біля памятника Григорію Сковороді, де він вперше побачив підсудну. ОСОБА_3 їм повідомила, що путівок вона не може зробити, грошей також повернути не може. Тоді вони всі позичили гроші, щоб самостійно поїхати до Туреччини. По поверненню з відпочинку, його сімя з ОСОБА_3 особисто не спілкувалася: всі переговори відбувалися через ОСОБА_4 ОСОБА_4 повідомляла їм, що підсудна постійно обіцяє повернути гроші пізніше. Тому вони змушені були подати заяву до правоохоронних органів.

Так, потерпілий ОСОБА_10 в ході судового слідства показав, що на початку квітня 2010 року йому з сімєю запропонували поїздку до Туреччини. Так, як вони з сімями інших потерпілих не вперше відпочивали разом, вони погодилися. Через деякий час йому сказали, що це буде коштувати 2000 доларів США. Гроші його сімї, а також гроші ОСОБА_9 в сумі 4000 доларів США, були передані через ОСОБА_4 ОСОБА_3 На початку червня ОСОБА_4 сказала, що є можливість обрати готель з кращими умовами проживання, ніж у тому, який їм запропонували. ОСОБА_4 також повідомила, що це буде коштувати 400 доларів США. Гроші знову були передані підсудній через ОСОБА_4. За кілька днів до виїзду на відпочинок їм зателефонувала ОСОБА_4 і повідомила, що звязувалася з ОСОБА_3 і остання їй сказала, що була в турагенстві і оформляла їхні путівки і квитки. Вони повинні були вилітати в суботу. В четвер підсудна ні квитків, ані путівок їм не передала. В пятницю підсудна сказала, що їде оформляти в турагенстві їхні документи, які не встигла оформити в переддень, і все передасть увечері того ж дня. Проте цього також не сталося. В суботу при загальній зустрічі біля памятника Сковороді, ОСОБА_3 повідомила, що путівок немає і що грошей підсудна теж повернути не може, але поверне їх на наступний день, там же, біля памятника Сковороди. Проте на наступний день підсудна так і не зявилася на зустріч. Протягом року він телефонував підсудній, а коли вдавалося звязатися з підсудною, він пропонував зустрітися, аби вирішити питання, пропонував повертати гроші частинами. Проте підсудна відмовлялась. Щоразу обіцяла, що гроші через день, два, три, поверне, але так і не повертала. Підсудна не відповідала на телефонні дзвінки і не передзвонювала. На запитання, де поділися їхні кошти, підсудна не відповіла. І у вересні 2010 року вони з іншими потерпілими звернулися в міліцію.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в ході судового слідства показав, що 10 квітня 2010 року у нього в гостях були син і невістка, тобто сімя ОСОБА_4. Діти запропонували хоча б раз поїхати відпочивати за кордон. Коли прийшов час, ОСОБА_4 сказала, що потрібні гроші на документи для поїздки. Приблизно 15 квітня він передав за себе і за дружину 7600 грн. Далі всі дії вчинялися через ОСОБА_4 Спочатку ОСОБА_4 сказала, що поїздка переноситься, а потім повідомила, що поїздки не буде взагалі і, що гроші теж не повернули. ОСОБА_4 сказала, що підсудна обіцяла повернути гроші, проте так і не повернула. Він кошти передавав 1 раз. На готель з кращими умовами він грошей не передавав. На загальній зустрічі біля памятника Сковороді його не було. Всю інформації щодо ситуації він отримував через ОСОБА_4. Після того, як їм не дали ні путівок, ані грошей, вони позичили гроші і поїхали на відпочинок самостійно. Те, що грошей йому не повернуть, він зрозумів одразу. Він казав постійно ОСОБА_4, щоб вона дзвонила до підсудної, наполягала на поверненні грошей. А потім вони всі порадилися і вирішили звернутися до міліції.

Так, потерпілий ОСОБА_9 в ході судового слідства показав, що побачив підсудну вперше на загальній зустрічі біля памятника Сковороди, коли підсудна повинна була віддати їм путівки до Туреччини. Весною 2010 року ОСОБА_7 сказав, що є можливість недорого придбати путівки до Туреччини. Він погодився і запропонував поїхати ще й ОСОБА_10. Вони передали гроші через ОСОБА_4 підсудній. Гроші передавалися весною, щоб все оформити заздалегідь, оскільки так було б дешевше. Потім вони обрали готель з кращими умовами і передали 450 доларів США на готель. Після цього він з сімєю чекав на саму поїздку. Коли прийшов час їхати, якраз почалася відпустка. Вони всі разом зустрілися на Подолі біля памятника Сковороді, аби забрати документи, путівки, квитки. ОСОБА_3 повідомила, що путівок у неї немає, їх не вийшло оформити. Вони попросили повернути гроші, на що підсудна відповіла, що грошей на даний момент в неї теж немає. Вони також запитали, коли підсудна зможе їх повернути. Підсудна повідомила, що гроші зараз в неї на картці, вона їх зніме і на наступний день віддасть їм. Де знаходяться їхні гроші, підсудна так і не сказала. На наступний день ОСОБА_3 на зустріч не прийшла, і він з сімєю підсудну більше не бачив. Зимою, він не памятає точної дати, але памятає, що це була пятниця, він додзвонився до підсудної і запитав про борг, який вона має повернути. Підсудна пообіцяла, що поверне в понеділок. Але в понеділок підсудна вже не відповідала на його дзвінки. Він був у курсі ситуації лише завдяки впертості ОСОБА_10 котрий додзвонювався до підсудної. Іноді ОСОБА_10 телефонував йому і повідомляв, що підсудна виходила на зв'язок. Пройшов час, а підсудна нічого не робила, щоб повернути гроші, не давала ніяких пояснень. І вони вирішили звернутися до правоохоронних органів. Спочатку він передав 200 доларів США, а потім 450 доларів США за готель. На загальній зустрічі біля памятника Сковороді підсудна казала, що все може повернути на наступний день і щоб вони навіть не сумнівалися в цьому. Якби підсудна дала йому хоча б якісь пояснення, це не виправило б ситуацію, але підсудна б не втратила його довіру в перший же день. Він не памятає, хто саме був ініціатором звернення до міліції. Але памятає, що вони, порадившись, вирішили-таки звернутися до правоохоронних органів. Саме він наполіг на тому, щоб підсудна написала розписку, в якій зобовязувалася повернути загальну суму, яку винна всім 5 сімям.

В судовому засіданні потерпілі фактично підтвердили показання, надані ними на досудовому слідстві, про те, що підсудна заволоділа їхнім майном, шляхом обману.

Показання потерпілих в судовому засіданні суд вважає допустимими та обєктивними, такими що прямо викривають підсудну саме у заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчиненими повторно. Відповідні показання потерпілих узгоджуються з іншими доказами у справі.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що в середині квітня ОСОБА_4 їй зателефонувала і запропонувала поїздку до Туреччини, яку повинна була організувати підсудна. Вони погодилися. Поїздка для їхньої сімї обходилася в 1000 доларів США. Сімя складається з 4 чоловік: вона, чоловік і двоє дітей. Про дану пропозицію вона розповіла ОСОБА_10 і ОСОБА_9, які теж захотіли поїхати, про що вона розповіла ОСОБА_4 ОСОБА_4, в свою чергу запитала у ОСОБА_3, чи можна організувати поїздку так, щоб з ними поїхали ОСОБА_10 і ОСОБА_9. Підсудна дала позитивну відповідь і сказала, що для них це коштуватиме 2000 доларів США. Вкінці квітня ОСОБА_9 передав 4000 доларів США за себе і за ОСОБА_10 їй, а вона ці гроші передала чоловікові ОСОБА_4, який, у свою чергу, передав їх підсудній. Потім вони вирішили змінити готель на інший, - з кращими умовами,- на це, за словами підсудної, вони повинні були передати по 450 доларів США із ОСОБА_10 і ОСОБА_9, і 570 доларів США з них. Отже, на початку червня вона передала 900 доларів США за ОСОБА_10 і ОСОБА_9, і 570 доларів США за свою сімю ОСОБА_4 Потім їм запропонували поїздку в Ізраїль, що коштувала 900 доларів США. Вони погодилися і гроші були передані чоловікові ОСОБА_4 її чоловіком. Вкінці липня вони зустрілися біля памятника Сковороді і підсудна сказала, що поїздку організувати не виходить і гроші поверне вона їм завтра. Вона передавала гроші на поїздку ОСОБА_5. З підсудною вона безпосередньо не спілкувалася. Про всі події дізнавалася через ОСОБА_4, а гроші передавалися її чоловікові. Загальна сума коштів, які вона передала підсудній становить 4900 доларів США за сімї ОСОБА_10 і ОСОБА_9, і 3270 доларів США за свою сімю.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що підсудна запропонувала їм поїздку в Турречину на відпочинок. Вони погодилися і передали підсудній гроші. Але поїздки так і не відбулося. Він з дружиною двічі зустрічалися з підсудною - перший раз вкінці квітня біля памятника Сковороді вони передали їй 4000 доларів США, а вдруге в першій половині червня у нього на роботі, коли підсудній було передано 900 і 570 доларів США. Вперше підсудній було передано гроші за його сімю і за сімю сестри, а вдруге за кращі умови в готелі вони передали також кошти сестри і їхні власні. В день, коли вони зустрілися, щоб отримати їхні путівки, підсудна повідомила їм, що поїздки не буде, що її нібито хтось підставив, підвів, а тому немає ні грошей, ні путівок. Після даної події вони спілкувалися по телефону. B основному, з підсудною спілкувалася його дружина. ОСОБА_3 дуже довго обіцяла повернути все. Тому вони і вирішили звернутися до правоохоронних органів.

Показання вказаних свідків суд визнає обєктивними, так як вони повністю узгоджуються один з одним, відповідають показанням потерпілих, між ними відсутні будь-які суперечності. Свідки раніше з підсудною не знайомі, а тому підстав для обмови підсудної у них немає.

Окрім цього, вина підсудної доводиться наступними доказами по справі:

-копією заяви ОСОБА_4, відповідно до якої ОСОБА_4 в квітні 2010 передала ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 9930 доларів США для придбання останньою туристичних путівок, однак ОСОБА_3 путівки не надала, на неодноразові прохання гроші не повернула (а.с. 15);

-протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 02.09.2010, згідно якого, ОСОБА_4 повідомила, що наглядно знайома особа заволоділа шахрайським шляхом грошима (а.с. 19);

-поясненнями ОСОБА_4, відповідно до яких ОСОБА_4 в квітні 2010 передала ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 9930 доларів США для придбання останньою туристичних путівок до Турції та Ізраїлю, однак ОСОБА_3 путівки не надала, на неодноразові прохання гроші не повернула (а.с. 20-22);

-копією розписки від 28.07.2010 про те, що ОСОБА_3 зобовязується повернути гроші в сумі 9930 доларів США (а.с. 24);

-поясненнями ОСОБА_3, згідно яких ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_5 грошову суму для придбання туристичних путівок, однак у звязку з причинами, що не залежали від неї не змогла цього зробити (а.с. 25-26);

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 10.12.2010, відповідно до якого ОСОБА_4 в квітні 2010 передала ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 9930 доларів США для придбання останньою туристичних путівок для родини ОСОБА_4, однак ОСОБА_3 путівки не надала, на неодноразові прохання гроші не повернула (а.с. 29-33);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 14.07.2011, відповідно до якого ОСОБА_5 показав, що в квітні 2010 передав через свою дружину грошову суму ОСОБА_3, для придбання останньою туристичних путівок для родини ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_9, однак ОСОБА_3 путівки не надала, на неодноразові прохання гроші не повернула (а.с. 43-44);

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 11.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_9 в квітні 2010 передав через знайомих гроші, в сумі 4000 доларів США, ОСОБА_3 для придбання останньою туристичних путівок для його родини та родини ОСОБА_10 до Туреччини, однак ОСОБА_3 путівки не надала, на неодноразові прохання гроші не повернула (а.с. 46-47);

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 11.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_6 в квітні 2010 передав через ОСОБА_4 гроші в сумі 7600 грн. ОСОБА_3 для придбання останньою туристичних путівок для його родини до Туреччини, однак ОСОБА_3 путівки не надала, на неодноразові прохання гроші не повернула (а.с. 52);

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 18.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_10 в квітні 2010 передав через знайомих гроші в сумі 2450 доларів США ОСОБА_3 для придбання останньою туристичних путівок для його родини та родини ОСОБА_9 до Туреччини, однак ОСОБА_3 путівки не надала, на неодноразові прохання гроші не повернула (а.с. 56-57);

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 19.07.2011, відповідно до якого ОСОБА_7 в квітні 2010 передав через ОСОБА_4 гроші в сумі 3270 доларів США ОСОБА_3 для придбання останньою туристичних путівок для його родини та сімей їхніх друзів до Туреччини, однак ОСОБА_3 путівки не надала, на неодноразові прохання гроші не повернула (а.с. 62-63);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.07.2011, відповідно до якого її чоловік в квітні 2010 передав через ОСОБА_4 гроші в сумі 3270 доларів США ОСОБА_3 для придбання останньою туристичних путівок для його родини та сімей їхніх друзів до Туреччини, однак ОСОБА_3 путівки не надала, на неодноразові прохання гроші не повернула (а.с. 67-68);

-протоколами допиту підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_3 від 20.05.2011 та від 27.07.2011, відповідно до яких в квітні 2010 від ОСОБА_4 та її чоловіка отримала гроші для придбання останньою туристичних путівок для їхньої родини та сімей їхніх друзів до Туреччини та Ізраїлю, однак путівки їм не надала, гроші витратила на власні потреби (а.с. 72-73 та 149-151);

-висновком експерта № 353 від 19.07.2011, згідно якого рукописний текст в розписці від 28.07.2010, яку надала ОСОБА_4 та підпис в ній виконані громадянкою ОСОБА_3 (а.с. 113-121).

Суд, керуючись ст. 67 КПК України, аналізує наведені докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням з точки зору допустимості, достатності, обєктивності, неспростовності, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та обєктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності та приходить до висновку про доведеність предявленого ОСОБА_3 обвинувачення, оскільки на підставі допустимих та достатніх доказів, встановлено відсутність будь-яких істотних суперечностей стосовно обставин справи, що інкриміновані підсудній.

Таким чином, з урахуванням наведених допустимих, обєктивних та достатніх доказів у справі суд вважає винність підсудної у інкримінованому діянні доведеною повністю.

Умисні дії підсудної, які виразилися у заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчиненими повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України.

При призначенні міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного діяння підсудною, її особу, те, що на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога підсудна не перебуває, не працює, не заміжня, раніше судима вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2011 за ч. 1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудній є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудній - не встановлено.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання підсудній, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню інших злочинів.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудної ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та необхідність обрання їй міри покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті, з урахуванням вимог ст. 69-1 КК України, та остаточно призначити покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2011.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

По справі було заявлено цивільні позови ОСОБА_4 ОСОБА_7 ОСОБА_10 ОСОБА_6 ОСОБА_9, які підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позови визнані підсудною в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудної.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною в скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати ОСОБА_3 невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 10.06.2011 у виді 1 року обмеження волі та призначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили підписку про невиїзд з постійного місця проживання залишити без зміни.

Речовий доказ по справі, а саме: оригінал розписки ОСОБА_3 від 28.07.2010, що передана на зберігання потерпілій ОСОБА_4 залишити у останньої.

Позови ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 завдану майнову шкоду в сумі 6415 (шість тисяч чотириста пятнадцять) грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 користь ОСОБА_10 завдану майнову шкоду в сумі 19404 (девятнадцять тисяч чотириста чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 завдану майнову шкоду в сумі 25889 (двадцять пять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 завдану майнову шкоду в сумі 7600 (сім тисяч шістсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 завдану майнову шкоду в сумі 19404 (девятнадцять тисяч чотириста чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 вартість проведеної експертизи в сумі 759,78 грн. на користь: НДЕКЦ СТКЗР Печерського РУ відділу організації роботи з ТКЗ ОВС НДКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській обл., р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 «за проведення експертизи та дослідження».

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Р. В. Новак