Вирок № 18536074, 25.02.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-369/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Горбатовської С.А.

при секретаріБурдейній М. П.

за участю:

прокурораПоливача О. І.

адвокатаОСОБА_1

захисникаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня вечірньої шкоди (зі слів), неодруженого, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 13.11.2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на два роки; 28.04.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на два роки,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3, будучи раніше засудженим 28.04.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на два роки, на шлях виправлення не став та вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, який не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчинене повторно, при наступних обставинах.

Так, підсудний ОСОБА_3, 18.05.2010 року, приблизно о 04.10 год., маючи незаконний умисел на повторне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження дверей - ролету проник у гаражне приміщення по АДРЕСА_2, звідки намагався викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме:

- дві пляшки шампанського “Советское полусладкое”, вартістю 40 грн. за пляшку, на загальну суму 80 грн.;

- котушку зі шлангом для поливу, вартістю 700 грн.;

- котушку з переноскою, вартістю 800 грн.;

- пять пляшок червоного вина, вартістю 100 грн. за пляшку, на загальну суму 500 грн.;

- пластиковий ящик з дрилем “AEG”, вартістю 2500 грн.;

- пластиковий ящик з інструментами, вартістю 1000 грн.;

- газонокосарку, вартістю 1000 грн.;

- деревяний ящик з інструментами, вартістю 20 грн.,

Всього, на загальну суму 6600 грн.

Підсудний ОСОБА_3 свій злочинний намір, направлений на повторне викрадення чужого майна не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 18.05.2010 року, приблизно о 04 год., він проходив по АДРЕСА_2. Побачив будинок НОМЕР_1, в якому не горіло світло, у будинках, розташованих поряд світло також не горіло, тому він вирішив проникнути у гараж даного будинку з метою крадіжки. Двері до гаражу були з ролету, він, взявши ролет знизу, з силою почав піднімати двері вгору. Двері піднялись десь на півметра від землі. Він проліз до гаражу, в якому знаходився автомобіль. Навпроти входу він побачив дві пляшки шампанського “Советское”, які взяв та переніс до правої сторони гаражу біля виходу. Потім побачив довгу упаковку з клеєм, який поклав до лівої кишені своїх штанів. Після, він вирішив подивитись, що знаходиться за дверима у правому куті гаражу. Відкривши двері, він зайшов до маленького приміщення зі сходами наверх. В приміщенні він побачив два чемодани, ящик з картону з вином. Взявши чемодани та ящик, він переніс їх у гараж до шампанського. У гаражі побачив газонокосарку, яку здвинув до шампанського, чемоданів та ящика. Біля газонокосарки стояли 2 катушки, одна з яких була на колесах, інша без. Дані катушки він переніс до раніше складених речей. В цей час він почув розмову та забіг у приміщення, до якого з гаражу вели двері, це була сауна. Там, за кілька хвилин був затриманий працівниками міліції.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 пояснила, що підсудний ОСОБА_3 є її сином. Оскільки вона останні місяці за станом здоровя не може вільно пересуватись і працювати, то син сам веде домашнє господарство, допомагає їй по роботі, фактично, вона знаходиться на його утриманні.

Покази підсудного ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ст. 299 ч. 3 КПК України при дослідженні доказів по справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності та істинності їх позицій, розяснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності, суд вважає докази по справі належними і допустими, а вину підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України, доведеною, оскільки ОСОБА_3 вчинив некінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, який не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчинене повторно.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не був доведений до кінця, особу винного, раніше неодноразово судимого за злочини проти власності (а.с. 109, 111-116), вчинив злочин в період відбування покарання з випробуванням (а.с. 117), посередньо характеризується за місцем утримання (а.с. 120), на обліку у лікарів нарколога (а.с. 118) і психіатра (а.с. 119) не перебуває. При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд також враховує стан здоровя його матері.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено.

Таким чином, суд призначає для підсудного ОСОБА_3 міру покарання у виді позбавлення волі, яке, з урахуванням вищевикладених обставин, вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів

Питання про речові докази по справі суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

Згідно ст. 91 КПК України суд стягує з підсудного ОСОБА_3 судові витрати по справі.

За викладеним, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати ОСОБА_3 невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2010 року та остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді пяти років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 28 листопада 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві вартість дактилоскопічних експертиз в сумі 811,30 грн. (р/р 31253272210699 в ГУ ДК України в Київській обл., МФО 821018, ЄДРПОУ 25575285, послуги експерта.)

Речові докази по справі пакунок з пластиковим шприцом, який міститься у камері зберігання речових доказів Соломянського РУГУ МВС України в м. Києві знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом”янський районний суд м. Києва протягом пЧятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: