Рішення № 18535050, 05.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.11 Справа № 13/5009/5573/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна торфяна компанія", м. Запоріжжя

про стягнення 532 грн. 45 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 386 від 30.06.2011 р.

Від відповідача: не зявився

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком", м. Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна торфяна компанія", м. Запоріжжя 532 грн. 45 коп. заборгованості, у тому числі 503 грн. 30 коп. основного боргу, 8 грн. 01 коп. втрат від інфляції, 6 грн. 06 коп. 3 % річних, 15 грн. 08 коп. пені.

05.10.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові, просить суд стягнути з відповідача 503 грн. 30 коп. основного боргу, 8 грн. 01 коп. втрат від інфляції, 6 грн. 06 коп. 3 % річних, 15 грн. 08 коп. пені.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, його представник у судове засідання 05.10.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі Закону України “Про телекомунікації” та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., 28.05.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (Укртелеком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східна торфяна компанія" (споживач) укладено договір № 300010827 про надання ADSL - доступу до мережі ІНТЕРНЕТ.

Відповідно до розділу 1 договору Укртелеком надає споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, та інші додаткові послуги Інтернет, які абонент може самостійно замовити через систему самообслуговування.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, щомісячно надаючи відповідачу послуги ADSL - доступу до мережі ІНТЕРНЕТ, що підтверджується підсумковими деталізаціями нарахувань, обіговими відомостями та рахунками за телекомунікаційні послуги за відповідний період.

Відповідно до п. 435 Правил, система оплати послуг з доступу до Інтернет та форма розрахунків визначаються договором.

Пунктом 5.3.1 договору передбачено, що споживач проводить оплату за надані послуги щомісячно до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків ПАТ «Укртелєком», виставлених до 10 числа поточного місяця, що настає за звітним.

Згідно з п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, споживач зобов'язується своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Щомісяця, простою кореспонденцією позивачем направлялись рахунки за надані послуги електрозв'язку для оплати.

07 серпня 2011 року відповідачу повторно рекомендованим листом були направлені рахунки для сплати. Однак заборгованість до теперішнього часу сплачена не була.

Відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по оплаті за надані послуги, внаслідок чого за період з січня 2011 р. по травень 2011 р. утворилася заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна торфяна компанія", м. Запоріжжя перед Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком", м. Запоріжжя у розмірі 503 грн. 30 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки позивача виразились у наданні послуг, а обовязки позивача заключаються у оплаті отриманих послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На день розгляду справи, відповідач не сплатив 503 грн. 30 коп. основного боргу за договором № 300010827 від 28.05.2010 р.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна торфяна компанія", м. Запоріжжя 503 грн. 30 коп. основного боргу обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 грн. 08 коп. пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Відповідно до ст. 36 Закону "Про телекомунікації" ц разі несплати за надані послуги відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до договору пеня у розмірі 15 грн. 08 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 грн. 01 коп. втрат від інфляції та 6 грн. 06 коп. 3 % річних.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна торфяна компанія" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, б. 76-а, код ЄДРПОУ 36711245, р/р 26004203995601, МФО 313731) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385, р/р 26002364 у ЗОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Запоріжжя, МФО 313827) 503 (пятсот три) грн. 30 коп. основного боргу, 8 (вісім) грн. 01 коп. втрат від інфляції, 6 (шість) грн. 06 коп. 3 % річних, 15 (п'ятнадцять) грн. 08 коп. пені. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна торфяна компанія" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, б. 76-а, код ЄДРПОУ 36711245, р/р 26004203995601, МФО 313731) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385, р/р 26009408 у ЗОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Запоріжжя, МФО 313827) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 05.10.2011р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва