Рішення № 18535031, 21.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.11 Справа № 4/5009/3845/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Державної екологічної інспекції в Запорізькій області, (690351, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 72-А)

до відповідача Вільнянського міжрайонного управління водного господарства, (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 5)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

про стягнення 3 779,32 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства,

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 956/03 від 25.05.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 733 від 26.07.2011 р.;

від третьої особи ОСОБА_1 особисто (на підставі паспорту громадянина України, виданого 05.02.2002 р. Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області);

11.07.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Державна екологічна інспекція в Запорізькій області, м. Запоріжжя з позовною заявою до Вільнянського міжрайонного управління водного господарства, с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області (далі за текстом скорочено Вільнянське МУВГ) про стягнення з відповідача 3 779,32 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3845/11, судове засідання призначено на 03.08.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.20111 р. судом за клопотанням відповідача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжений процесуальний строк вирішення спору у справі № 4/5009/3845/11 на пятнадцять днів, до 26.09.2011 р., на підставі ст. 27 ГПК України за ініціативою суду до участі у справі № 4/5009/3845/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучений ОСОБА_1, с. Ульянівка Вільнянського району Запорізької області, з метою витребування у сторін і третьої особи додаткових документів і матеріалів, необхідних для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору по суті, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 21.09.2011 р.

В судовому засіданні 21.09.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін і третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем ґрунтуються на положеннях ст. 1172 ЦК України, ст., ст. 1, 4, 65, 67, 69, 105, 107 Лісового кодексу України, ст., ст. 20, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” і полягають в тому, що 04.02.2010 р. уповноваженою особою Державної екологічної інспекції в Запорізькій області був виявлений факт порушення природоохоронного законодавства працівниками Вільнянського МУВГ. Зокрема, було виявлено, що 04.02.2010 р. за вказівкою начальника дільниці № 2 Вільнянського МУВГ ОСОБА_1 працівниками дільниці № 2 в захисних насадженнях вздовж дороги між с. Грізне та с. Жовтневе Вільнянського району було знесено (вирубано) дерево акації діаметром 46 см. Роботи проводилися самовільно без спеціального дозволу (лісорубного квитка), що є порушенням ст. 69 Лісового кодексу України. За фактом порушення природоохоронного законодавства відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення від 04.02.2010 р. № 003181. На підставі ст. 651 КУпАП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. Відповідно до ст. 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини в порядку рубок головного користування; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Згідно зі ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квіток, що видається безоплатно. Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Статтею 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення. Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків. Внаслідок порушення з боку відповідача природоохоронного законодавства державі заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 3 799,32 грн., яка обрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р. “Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної лісу”. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 3 799,32 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідач позов не визнав, проти заявлених вимог заперечив з наступних підстав. Зокрема, відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для стягнення з Вільнянського МУВГ 3 799,32 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на підставі ст. 1172 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 хоча і перебував на момент незаконної вирубки дерев в захисних лісових насадженнях у трудових відносинах з відповідачем на посаді начальника експлуатаційної дільниці № 2, але в даному випадку не виконував трудових (службових) обовязків. Так, відповідно до Посадової інструкції начальника експлуатаційної дільниці № 2, затвердженої начальником МУВГ 24.09.2009 р., основним завданням начальника експлуатаційної дільниці № 2 є забезпечення подачі технічної води господарствам водокористувачам, фермерам, садово-городнім товариствам, облік води, перерозподіл і оформлення необхідної технічної документації. Також відповідач зазначає, що з наданих позивачем до позовної заяви матеріалів вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 003181/05 від 16.02.2010 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 651 КУпАП, накладено адміністративне стягнення та запропоновано в добровільному порядку відшкодувати шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Таким чином, відповідач вважає, що відсутні підстави для покладення на Вільнянське МУВГ відповідальності за шкоду, завдану державі внаслідок порушення ОСОБА_1 природоохоронного законодавства. Крім того, відповідач просить суд врахувати, що постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.04.2010 р. постанова про накладення адміністративного стягнення № 003181/05 від 16.02.2010 р. скасована, адміністративна справа відносно ОСОБА_1 закрита. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Присутній в судовому засіданні особисто ОСОБА_1 пояснив суду, що 04.02.2010 р. за його усною вказівкою працівниками експлуатаційної дільниці № 2 в захисних насадженнях вздовж дороги між с. Грізне та с. Жовтневе Вільнянського району було вирубано дерево акації для забезпечення підігріву насосної станції з метою недопущення її замерзання. Безпосередньо сам ОСОБА_1 діяв на підставі усного розпорядження начальника групи насосних станцій.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р. та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 р. за № 120/13387, та ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-ХІІ від 25.06.1991 р. Державна екологічна інспекція в Запорізькій області є спеціальним підрозділом Мінприроди, який, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання та охорону природних ресурсів; за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища; за додержанням умов виданих дозволів, лімітів, квот на спеціальне природокористування.

Для виконання покладених чинним законодавством завдань Державній екологічній інспекції в Запорізькій області надано право вживати у встановленому законом порядку заходів досудового врегулювання спорів та право подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як встановлено з матеріалів справи, 04.02.2010 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Петренко Р.В. був виявлений факт порушення природоохоронного законодавства Вільнянським МУВГ, а саме: знесення (спил) дерева в захисних насадженнях без спеціального дозволу (лісорубного квитка), що є порушенням ст. 69 Лісового кодексу України.

Виявлене порушення було зафіксоване Протоколом про адміністративне правопорушення № 003181 від 04.02.2010 р., в якому зазначено, що 04.02.2010 р. за вказівкою начальника дільниці № 2 Вільнянського МУВГ ОСОБА_1 працівниками дільниці № 2 в захисних насадженнях вздовж дороги між с. Грізне та с. Жовтневе Вільнянського району було знесено (вирубано) дерево акації діаметром 46 см. Роботи проводилися самовільно без спеціального дозволу на спилювання дерева.

Протокол про адміністративне правопорушення № 003181 від 04.02.2010 р. був підписаний ОСОБА_1, яким були надані пояснення, що з порушенням він погоджується, дерево було спиляне для забезпечення проїзду по дорозі з дозволу землекористувачів.

16.02.2010 р. Постановою № 003181/05 про накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 651 КУпАП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Як вказано в Постанові № 003181/05 від 16.02.2010 р. у результаті порушення ст. 69 Лісового кодексу України заподіяно шкоду на суму 3 779,32 грн., що розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р. “Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної лісу” згідно з Додатком № 1 “Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту”.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України “Про рослинний світ” заготівля деревини під час рубок головного користування, живиці на земельних ділянках лісового фонду здійснюється в порядку, що встановлюється Лісовим кодексом України. Інші види спеціального використання рослинних ресурсів на земельних ділянках лісового фонду здійснюються в порядку, що встановлюється цим Законом, Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісового фонду належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах відводу залізниць, захисними насадженнями на смугах відводу автомобільних доріг, захисними насадженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та водних обєктів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Частиною 3 ст. 1 Лісового кодексу України встановлено, що усі ліси на території України, незалежно від того на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. (стаття 4 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини в порядку рубок головного користування; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. (ст. 67 Лісового кодексу України).

Згідно зі ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квіток, що видається безоплатно.

Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 р. “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів” затверджено Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного оновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органами виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держкомлісгоспу на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

У відповідності до ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. (ст. 107 Лісового кодексу України).

Статтею 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

При цьому, статтею другою цього ж Кодексу визначено, що учасниками цивільних відносин, крім фізичних та юридичних осіб, є, зокрема, держава Україна.

Підставою виникнення цивільних прав та обовязків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобовязання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків(шкоди).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з приписами ст. 2 ЦК України до кола учасників цивільних відносин входить, в тому числі, і держава Україна.

Матеріалами справи доведено, що 04.02.2010 р. працівниками експлуатаційної дільниці № 2 Вільнянського МУВГ в захисних насадженнях вздовж дороги між с. Грізне та с. Жовтневе Вільнянського району було знесено (вирубано) дерево акації діаметром 46 см. Вирубка дерева була здійснення на підставі усної вказівки начальника експлуатаційної дільниці № 2 Вільнянського МУВГ ОСОБА_1 Роботи проводилися самовільно без спеціального дозволу на спилювання дерева, що є порушенням ст. 69 Лісового кодексу України. Зокрема, це підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення № 003181 від 04.02.2010 р. та Постановою про накладення адміністративного стягнення № 013181/05 від 16.02.2010 р.

Виходячи з приписів постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р. “Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної лісу” згідно з Додатком № 1 “Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту” позивачем була розрахована шкода, заподіяна державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, розмір якої склав 3 779,32 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність розрахунку шкоди, заподіяної державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та встановлено, що розрахунок виконано вірно.

Відповідач доказів отримання відповідної дозвільної документації (лісорубного квитка або лісового квитка) на знесення (спил) дерева в захисних насадженнях суду не надав.

Більш того, безпосередньо ОСОБА_1 в судовому засіданні надав суду пояснення, що дійсно 04.02.2010 р. працівниками експлуатаційної дільниці № 2 Вільнянського МУВГ в захисних насадженнях вздовж дороги між с. Грізне та с. Жовтневе Вільнянського району було вирубано дерево акації без спеціального дозволу на спилювання дерева.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу наведеної норми закону слідує, що вимога про відшкодування шкоди може предявлятися виключно у разі, якщо шкода є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Приписами статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом із тим, у випадках, визначених законом, обовязок відшкодувати завдану шкоду може покладатися на особу, яка не є завдачем шкоди.

Так, відповідно до ст. 1172 ЦК України що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на підставі наказу № 7-ок від 10.02.2003 р. ОСОБА_1 був прийняти на роботу до Вільнянського МУВГ на посаду начальника експлуатаційної дільниці № 2. Згідно наказу № 35-вк від 15.04.2011 р. ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що в момент знесення (спилу) 04.02.2010 р. дерева в захисних насадженнях вздовж дороги між с. Грізне та с. Жовтневе Вільнянського району ОСОБА_1 перебував з Вільнянським МУВГ у трудових відносинах.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 р. № 6 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Доводи відповідача, що ОСОБА_1 хоча і перебував на момент незаконної вирубки дерев в захисних лісових насадженнях у трудових відносинах з відповідачем на посаді начальника експлуатаційної дільниці № 2, але в даному випадку не виконував трудових (службових) обовязків спростовуються поясненнями ОСОБА_1, який пояснив суду, що 04.02.2010 р. знесення (спил) дерева в захисних насадженнях вздовж дороги між с. Грізне та с. Жовтневе Вільнянського району було здійснено для забезпечення підігріву насосної станції з метою недопущення її замерзання. Безпосередньо сам ОСОБА_1 надавав працівникам експлуатаційної дільниці № 2 вказівку на спил дерева на підставі усного розпорядження начальника групи насосних станцій.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються. В тому числі, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Вищенаведеними нормами діючого законодавства спростовуються також заперечення відповідача стосовно того, що відсутні підстави для покладення на Вільнянське МУВГ відповідальності за шкоду, завдану державі внаслідок порушення ОСОБА_1 природоохоронного законодавства, оскільки Постановою про накладення адміністративного стягнення № 003181/05 від 16.02.2010 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 651 КУпАП, накладено адміністративне стягнення та запропоновано в добровільному порядку відшкодувати шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 р. скасована постанова Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.04.2010 р., а Постанова про накладення адміністративного стягнення № 003181/05 від 16.02.2010 р. визнана такою, що винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вище викладене, суд вважає наявними підстави для стягнення з Вільнянського МУВГ 3 779,32 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на підставі ст. 1172 ЦК України.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Вільнянського МУВГ 3 779,32 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 1, 2, 11, 16, 22, 1166, 1172, 1188 ЦК України, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст., ст. 1, 4, 65, 67, 69, 105, 107 Лісового кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 р. № 6, ст., ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Вільнянського міжрайонного управління водного господарства, (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 5, код ЄДРПОУ 36415134) на користь Державного бюджету України (отримувач: місцевий бюджет Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 34677061, на р/р № 33118331700083, МФО 813015, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, код платежу: 24062100) 3 779 (три тисячі сімсот сімдесят девять) грн. 32 коп. шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Стягувач: Державна екологічна інспекція в Запорізькій області, (690351, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 72-А, код ЄДРПОУ 34975515). Видати наказ.

3. Стягнути з Вільнянського міжрайонного управління водного господарства, (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 5, код ЄДРПОУ 36415134) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку 095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

4. Стягнути з Вільнянського міжрайонного управління водного господарства, (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 5, код ЄДРПОУ 36415134) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “04” жовтня 2011 р.