Рішення № 18534757, 18.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.11 Справа № 24/5009/1983/11

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” (юр. адреса: 52500, Дніпропетровська область, с. Синельникове, вул. Космічна, 1; фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 47)

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: 69050, АДРЕСА_1)

про стягнення 10819,30 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 07.09.2011р. № б/н

від відповідача: ОСОБА_3, адвокат, свідоцтво від 28.11.2005р. № 531

СУТЬ СПОРУ:

15.04.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” (надалі - ТОВ “Атлантіс”) з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача 10 819,37 грн., з яких: 9 246,00 грн. основного боргу, 795,25 грн. пені та 778,12 грн. - 15% річних.

Ухвалою від 30.08.2010р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/1983/11, судове засідання призначено на 18.05.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалами від 18.05.2011р., від 08.06.2011р. розгляд справи відкладався відповідно на 08.06.2011р., на 06.07.2011р.

За клопотанням сторін строк розгляду спору продовжено.

В засіданні суду від 06.07.2011р. оголошено перерву до 18.07.2011р.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 18.07.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, та зазначав наступне. 03.08.2010р. між сторонами укладено договір поставки № 652 ОП/ОД, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу алкогольну продукцію на загальну суму 13 728,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 28.09.2010р. № 13957. Однак, відповідач свої зобовязання за договором у повному обсязі не виконав, за отриману продукцію розрахувався частково в сумі 4 482,00 грн. Таким чином, сума основного боргу становить 9 246,00 грн. За несвоєчасну оплату продукції відповідачу нарахована пеня у розмірі 795,25 грн. за період з 03.11.2010р. по 04.03.2011р. та 15 % річних в сумі 778,12 грн. з 03.11.2010р. по 04.03.2011р. Враховуючи викладене позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив та пояснив, що у відповідача відсутній договір поставки № 652 ОП/ОД від 03.08.2010 року з ТОВ “Атлантіс”. Також, відповідач стверджує, що за товар згідно накладної № 13957 від 28.09.2010р. з позивачем розраховано у повному обсязі. Просить суд в задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” (Постачальник) і фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки № 652 ОП/ОД, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується у зумовлені строки передавати (поставляти) у власність Покупця алкогольну продукцію відповідно до узгоджених (прийнятих до виконання) Постачальником Замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати вказаний товар у власність і сплачувати за нього зумовлену даним Договором грошову суму.

Відповідно до п. 2.4. договору, замовлення на поставку товарів передається Постачальнику попередньо не менш ніж за 2 календарні дні до дати поставки. Узгодження отриманого замовлення, здійснюється Постачальником шляхом надання Покупцю видаткової накладної в електронному вигляді (електронною поштою), в якій Постачальником зазначається асортимент і кількість Товарів з наданого Покупцем Замовлення, що фактично буде поставлена Постачальником, із зазначенням вартості таких Товарів, та загальної ціни поставки.

Пунктом 6.5. договору сторони передбачили, що підписуючи видаткові накладні та приймаючи Товар, Покупець підтверджує, що поставка Товару відбулась відповідно до попередньо узгодженого Сторонами асортименту та кількості товару по даній поставці.

Договір підписано уповноваженими особами Постачальника та Покупця.

Отже, між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності з нормами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця (…), а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору поставки є предмет і ціна.

Сторонами договору від 03.08.2010р. досягнуто згоди по усім істотним умовам, у звязку з чим судом не приймається до уваги твердження відповідача стосовно того, що у останнього відсутній договір поставки № 652 ОП/ОД від 03.08.2010р. з ТОВ “Атлантіс”.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Як зазначено вище до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ТОВ “Атлантіс” поставлено відповідачу товар на загальну суму 13 728,00 грн., що підтверджується, видатковою накладною № 13957 від 28.09.2010р. та товарно-транспортною накладною Серії 01 ААБЖ № 453323 від 28.09.2010р. (зазначені документи містяться в матеріалах справи).

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що Покупець зобов'язаний оплатити поставлений Постачальником Товар протягом 35 календарних днів з моменту передання Товару Покупцю.

Оплата за поставлений Постачальником Товар здійснюються Покупцем у гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.7.2.).

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар у повному обсязі в строк, визначений договором не здійснив.

Так, відповідачем перераховано на рахунок позивача 3 683,78 грн., а саме: 23.02.2011р. 200,00 грн., 24.02.2011р. 200,00 грн., 25.02.2011р. 200,00 грн., 02.03.2011р. 200,00 грн., 04.03.2011р. 250,00 грн., 26.04.2011р. 300,00 грн. 04.05.2011р. 1 000,00 грн., 06.05.2011р. 200,00 грн., 12.05.2011р. 250,00 грн., 24.05.2011р. 383,78 грн., 27.05.2011р. 500,00 грн., що підтверджується документами банку, які містяться в матеріалах справи.

До того ж, 15.02.2011р. повернуто товару на суму 3 432,00 грн., що підтверджено відповідачем.

Решта вартості товару в сумі 6 612,22 грн. відповідачем не сплачена.

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобовязання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобовязання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 6 612,22 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Судом досліджено документу, які надані відповідачем в обґрунтування сплати основного боргу, однак з наданих документів не вбачається, що за накладної від 28.09.2010р. № 13957 ФОП ОСОБА_1 перераховано позивачу грошові кошти за отриманий товар у повному обсязі (доказів суду не надано).

За таких обставин, твердження відповідача з цього приводу судом до уваги не приймаються.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості у повному обсязі, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення основного боргу доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом в сумі 6 612,22 грн. В іншій частині позову відмовляється.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. що діяла в період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу, та 15% річних у випадку прострочення оплати поставленого Товару на 10 (десять) і більше календарних днів.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.96 встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 795,25 грн., а саме: за період з 03.11.2010р. по 15.02.2011р. в сумі 599,64 грн., з 15.02.2011р. по 23.02.2011р. 34,60 грн., з 23.02.2011р. по 24.02.2011р. 4,24 грн., з 24.02.2011р. по 25.02.2011р. 4,16 грн., з 25.02.2011р. по 02.03.2011р. 20,36 грн., з 02.03.2011р. по 04.03.2011р. 7,98 грн., з 04.03.2011р. по 05.04.2011р. 124,27 грн.

Факт простроченная платежу матеріалами справи доведено, розрахунок пені здійснено вірно з урахуванням норм зазначеного вище законодавства, у звязку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Встановлено, що договором поставки від 03.08.2010р. № 652 ОП/ОД встановлений інший розмір відсотків. Так, відповідно до п. 9.3. договору, сторони домовились, що у випадку прострочення оплати поставленого товару на 10 і більше календарних днів Покупець сплачує Постачальнику 15 % річних.

Враховуючи наданий суду розрахунок позивача, розмір 15 % річних за період з 03.11.2010р. по 05.04.2011р. складає 778,12 грн. Вимогу в цій частині суд визнає доведеною та задовольняється судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 81,85 грн. державного мита та 178,55 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: 69050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариство з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” (юр. адреса: 52500, Дніпропетровська область, с. Синельникове, вул. Космічна, 1; фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 47, код ЄДРПОУ 30012937, п/р 26001900697155 ОФ “ПУМБ”, МФО 305813) 6 612 (шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 22 коп. основного боргу, 795 (сімсот девяносто пять) грн. 26 коп. пені, 778 (сімсот сімдесят вісім) грн. 15 % річних 81 (вісімдесят одну) грн. 85 коп. державного мита та 178 (сто сімдесят вісім) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 17.08.2011р.