Рішення № 18534717, 01.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.11 Справа № 24/5009/1630/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк” в особі Філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми” (40000, м. Суми, вул. Кірова, 20)

до відповідача: селянського (фермерського) господарства “Зустріч” (70536, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новояковлівка, вул. Кібенка, 22)

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 524 606,66 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1. ( дов. № 267 від 03.02.2011 р.).

від відповідача: ОСОБА_2. ( дов. № 01/06 від 01.06.2010 р.), в судове засідання 01.07.2011 р. не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

01.04.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк” в особі Філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми” до селянського (фермерського) господарства “Зустріч” про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 31-КЛ-04 від 16.06.2004р. в сумі 524 606,66 грн., з яких 500 000,00 грн. основного боргу, 21 030,11 грн. проценти за користування кредитом та 3 576,55 грн. пені.

Ухвалою від 01.04.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/1630/11, судове засідання призначено на 27.04.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалами від 27.04.2011р., від 23.05.2011р. розгляд справи відкладений відповідно на 23.05.2011р., 31.05.2011р. та 01.07.2011р.

Ухвалою від 26.05.2011р., у звязку з виробничою необхідністю, розгляд справи відкладений на 02.06.2011р.

Ухвалою від 16.06.2011р. за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладений на 01.07.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 01.07.2011р., на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач заявлені вимоги обґрунтовував доводами, викладеними у позовній заяві в якій зазначав наступне. 16.06.2004р. між сторонами було укладено кредитний договір № 31-КЛ-04 про відкриття кредитної лінії, за яким відповідач отримав кошти в сумі 500 000,00 грн. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит 09.06.2005р., сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 18% річних. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договору не виконав. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір № 136/1-3 застави урожаю 2005р. Крім того, 24.11.2004р. укладено іпотечний договір, за яким в іпотеку передано будівлю їдальні загальною площею 229,3 кв. м, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський р-н, с. Новояковлівка, вул. Центральна, 6-А. У зв'язку із невиконанням СФГ “Зустріч” зобов'язань за кредитним договором, Банк звертався до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про звернення стягнення на заставне майно (врожай озимої пшениці). Рішенням суду від 21.09.2005р. по справі № 4/202 позовні вимоги Банку задоволені. Наказ суду від 11.10.2005р. направлено на виконання до Оріхівського управління юстиції Запорізької області. Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа від 11.05.2006р. наказ повернено Банку без виконання у звязку з тим, що врожай пшениці 2005 року на полях СФГ “Зустріч” відсутній. Крім того, за заявою Банку 03.11.2005р. вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки № 3877 від 24.11.2004р. На даний час, в процесі виконавчого провадження реалізація заставного майна (будівля їдальні) не проведена. Отже, сума заборгованості відповідача за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 31-КЛ-04 від 16.06.2004р. становить 524 606,66 грн., в т.ч.: сума простроченої заборгованості по кредиту - 500 000, 00 грн.; сума нарахованих прострочених процентів за користування кредитними коштами - 21 030,11грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 3 576,55 грн. враховуючи викладене позивач просить на підставі ст. ст. 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 345 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 27.04.2011р. та зазначив, що дійсно, 16.06.2004р., між СФГ “Зустріч” та ЗАТ “АК ПІБ Промінвестбанк”, було укладено кредитний Договір №31-КЛ-04 про відкриття кредитної лінії. Договір укладався з юридичною особою ЗАТ “АК ПІБ Промінвестбанк” код ЄДРПОУ 00039002, від імені якої зі сторони банку підписано за довіреністю керуючим філією “Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області”. Але, позов про стягнення заборгованості за договором №31-КЛ-04 заявлено від імені Філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми” код ЄДРПОУ 09337273, з яким відповідач не мав кредитних відносин. Договір з ним не укладався, кошти від даної кредитної особи не отримувались. Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України, для заміни кредитора повинен існувати письмовий договір цесії, з повідомленням боржника. Однак позивач не надав жодного документа про передачу права вимоги за кредитним договором та розміру вимоги, що свідчить про відсутність у Філії права вимоги по спірному кредитному договору. Окрім того, заявлена сума не відповідає дійсності, а саме в 2006-2007 роках, після винесення судового рішення по справі № 4/202 від 21.09.2005р. відповідач добровільно сплатив заборгованість в сумі 377 748,44 грн. і станом на момент спору має заборгованість в сумі 161 300,00 грн. В 2004 році, до спірного кредитного договору були укладені договір застави урожаю 2005 року №136/1-з від 24.11.2004р. та договір іпотеки від 24.11.2004р. Філією “Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області” предявлено до виконання виконавчий надпис по іпотечному договору з стягненням заборгованості на суму 161 300,00 грн. Виконавче провадження відкрито 21.10.2010р. Тобто, своїми діями позивач підтверджує наявність заборгованості по кредитному договору лише в сумі 161 300,00 грн. Стягнення зазначеної суми заборгованості в судовому порядку суперечить положення Закону України “Про заставу”. У випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України. Тобто, закон не передбачає одночасного повторного стягнення заборгованості за договором, яка вже пред'явлена до стягнення за рахунок предмета застави. Враховуючи викладене, просить в задоволені позову відмовити. Крім того, відповідачем надано клопотання від 27.04.2011р. вих. № 27/04 про припинення провадження у справі, в якому відповідач зазначає, що позивачем має право бути саме юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, а позовна заява має бути підписана особою, повноважною на такі дії. На підставі ст. ст. 80, 81 ГПК України просить суд позовну заяву залишити без розгляду та припинити провадження у справі № 24/5009/1630/11.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.2004р. між АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області”, яка реорганізована в Шосткинське безбалансове відділення філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми” на підставі наказу Промінвестбанку від 24.12.2010р. № 635 о/с, (Банк) і СФГ “Зустріч” (Позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 31-КЛ-04, відповідно до п. 2.1. Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 500 000,00 грн.

Згідно п. 2.2. договору, дати повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту передбачені додатком № 1 графіком погашення кредитної заборгованості, що є невідємною частиною цього договору. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 09 червня 2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе за кредитним договором зобовязання виконав належним чином і у повному обсязі, відкрив відповідачу позичковий рахунок та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 500 000,00 грн.

Відповідач не заперечує факту отримання від позивача кредиту у повному обсязі, який зазначено в п. 2.1 Кредитного договору.

Відповідно до розділу 4 кредитного договору, відповідач зобовязався використовувати кредит згідно цільового призначення, повернути позивачу кредит не пізніше строку, який вказано в п. 2.2 кредитного договору, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом в розмірі і порядку, які визначені розділом 3 кредитного договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу відсотки за користування кредитом в розмірі 18 % річних.

Відповідно до ст. 199 цього кодексу, виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 24.11.2004р. між АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області” (Заставодержатель) і СФГ “Зустріч” (Заставодавець) укладено договір № 136/1-з застави урожаю 2005 року, за умовами якого (п. 1.2.) Заставодавець передає у заставу предмет застави майбутній врожай озимої пшениці 2005 року, який посіяно на полях: поле № 1а площею 60 га, поле № 1б площею 40 га, поле № 1в площею 70 га, поле IV площею 105 га, поле VІІІ площею 104 га; загальна площа посівів 455 га, планова урожайність 38 ц/га, очікуваний валовий збір 1729 тонн за ціною 550,00 грн. за 1 тонну на загальну суму 950 950,00 грн.

Предмет застави знаходиться за адресою: 70536, с. Новояківлівка Оріхівського району Запорізької області (п. 1.3.). Сторони оцінюють предмет застави в 950 950,00 грн. (п. 1.4.).

Згідно ст. 557 цього Кодексу, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За приписами ст. 1 Закону України “Про іпотеку”, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.

Вбачається, що з метою забезпечення зобовязань за кредитним договором від 24.11.2004р. між АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області” (Іпотекодержатель) і ОСОБА_3 (Іпотекодавець), що виступає майновим поручителем СФГ “Зустріч” (Боржник) укладено іпотечний договір № 3887, предметом якого є нерухоме майно: будівля їдальні (з вмонтованим обладнанням) з цегли, позначена в плані літ. “А”, загальною площею 229,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 161 300,00 грн. (п. 1.5.).

У звязку з тим, що відповідач взяті на себе зобовязання за кредитним договором належним чином і у встановлені строки не виконав, сплату кредиту і відсотків за користування кредитом на момент настання строку повернення кредиту 09.06.2005р. не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування заборгованості в розмірі 533 594,49 грн. за кредитним договором № 31-КЛ-04 від 16.06.2004р. шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідача: врожай озимої пшениці 2005 року, який посіяно на полях: поле № 1а площею 60 га, поле № 1б площею 40 га, поле № 1в площею 70 га, поле IV площею 105 га, поле VІІІ площею 104 га, який знаходиться за адресою: 70536, с. Новояківлівка Оріхівського району Запорізької області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.09.2005р. по справі № 4/202 позовні вимоги Банку задоволені, звернуто стягнення на заставлене майно Селянського (фермерського) господарства “Зустріч”, а саме: врожай озимої пшениці 2005 року на суму 533 594 грн. 49 коп., який знаходиться за адресою: 70536, с. Новояківлівка Оріхівського району Запорізької області, врожай посіяно на полях: поле № 1а площею 60 га, поле № 1б площею 40 га, поле № 1в площею 70 га, поле IV площею 105 га, поле VІІІ площею 104 га.

На виконання рішення видано наказ від 11.10.2005р. № 4/202.

Постановою ВДВС Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області від 09.11.2005р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 4/202.

У звязку з тим, що врожай озимої пшениці 2005р. на полях в с. Новояківлівка відсутній, Постановою ВДВС Оріхівського РУЮ від 11.05.2006р., виконавчий документ, виданий 11.10.2005р. господарським судом, повернуто.

Крім того, 03.11.2005р. приватним нотаріусом Шостинського міського нотаріального округу Сумської області вчинено виконавчий напис № 2178 на договорі іпотеки № 3877 від 24.11.2004р.

Постановою від 21.10.2010р. ВДВС Оріхівського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 2178 про звернення стягнення на будівлю їдальні (з вмонтованим обладнанням) з цегли, позначена в плані літ. “А”, загальною площею 229,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 11.06.2007р. встановлено, що в ході виконання виконавчого напису, будівля їдальні (з вмонтованим обладнанням) не була реалізована у звязку з відсутністю купівельного попиту, стягувач відмовився залишити за собою вищезазначене майно. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису повернуто до філії “Віділення Промінвестбанку”.

Також, Постановою від 20.10.2009р. при примусовому виконанні виконавчого напису № 2178 виданий 03.11.2005р. встановлено, що реалізація будівля їдальні (з вмонтованим обладнанням) в результаті проведення виконавчих дій не здійснена в звязку з відсутністю купівельного попиту. Виконавчий документ про звернення стягнення на будівлю їдальні (з вмонтованим обладнанням) з цегли на суму 161 300,00 грн. повернуто стягувану.

У звязку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 31-КЛ-04 від 16.06.2004р. в сумі 524 606,66 грн., з яких 500 000,00 грн. сума простроченої заборгованості за кредитом, 21 030,11 грн. проценти за користування кредитом за період з 29.04.2005р. по 01.08.2005р. та 3 576,55 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 24.03.2010р. по 24.03.2011р.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Встановлено, що у забезпечення своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків позичальником по Кредитному договору № 31-КЛ-04 від 16.06.2004р., між АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області” (заставодержатель) і СФГ “Зустріч” (заставодавець) укладено договір застави врожаю 2005 року № 136/1 та між АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Шостка Сумської області” (Іпотекодержатель) і ОСОБА_3 (Іпотекодавець), що виступає майновим поручителем СФГ “Зустріч” (Боржник) укладено іпотечний договір № 3887.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання у встановлений строк зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивачем реалізовано право на задоволення своїх майнових інтересів шляхом звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчих документів наказу господарського суду Запорізької області від 11.10.2005р., виданого на виконання рішення суду від 21.09.2005р. у справі № 4/202 та виконавчого напису від 03.11.2005р. № 2178.

Чинним законодавством не передбачено одночасне повторне стягнення заборгованості за договором, яка вже предявлена до стягнення за рахунок предмету застави.

Відтак, правових підстав для задоволення вимог в частині стягнення з відповідача 500 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 21 030,11 грн. процентів за користування кредитом за період з 29.04.2005р. по 01.08.2005р., суд не знаходить. Внаслідок чого в задоволені позову в цій частині відмовляється.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3 576,55 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 24.03.2010р. по 24.03.2011р. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом 5.3. кредитного договору сторони узгодили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту, та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно наданого позивачем розрахунку, пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахована за період з 24.03.2010р. по 24.03.2011р. в сумі 3 576,55 грн.

При цьому, ст. 258 Цивільного кодексу України визначено, що до позовів про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік (скорочена позовна давність).

Пункт 1 ст. 223 Господарського кодексу України встановлює, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати позовну давність в один рік, а також положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобовязання.

Також, у відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

Разом з тим, враховуючи норми зазначеного вище законодавства, задоволенню підлягає пеня у розмірі 1 625,37 грн. за період з 23.09.2010р. по 24.03.2011р. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі відхилено, оскільки судом не виявлено встановлених ст. 80 ГПК України обставин для припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 16,25 грн. державного мита та 0,73 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 69, 82, 84, 85, Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства “Зустріч” (70536, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новояковлівка, вул. Кібенка, 22, код ЄДРПОУ 24904657, рахунок № 96116301708143 в філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми” (40000, м. Суми, вул. Кірова, 20, код ЄДРПОУ 09337273, рахунок № 361919031 в філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми”) - 1 625 (одну тисячу шістсот двадцять пять) грн. 37 коп. пені, 16 (шістнадцять) грн. 25 коп. витрат на державне мито і 0,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 06.07.2011р.