Рішення № 18534632, 13.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.11 Справа № 24/5009/3288/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72318, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Чкалова, 47-А)

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул.Жовтнева, 4)

про стягнення суми 2 815,87 грн.,

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 04.01.2011р. № 7

від відповідача:

СУТЬ СПОРУ:

10.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольгаз” (надалі - ВАТ “Мелітопольгаз”) з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя про стягнення з відповідача 2 818,87 основного боргу за спожитий природний газ та послуги з його транспортування за жовтень-грудень 2010року, який отриманий відповідачем на підставі договору на постачання та транспортування природного газу бюджетним установам та організаціям №Б 003/10 від 29.01.2010р.

Ухвалою від 10.06.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/3288/11, судове засідання призначено на 24.06.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду справи.

Ухвалою від 24.06.2011р. розгляд справи відкладений на 13.07.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 13.07.2011р., на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступна та резолютивна частини рішення. Судом повідомлено про час складення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 29.01.2010р. між сторонами укладено договір № Б 003/10 на постачання та транспортування природного газу бюджетним установам та організаціям, на виконання умов якого в жовтні - грудні 2010р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 8,205 тис. куб. метрів на суму 24 657,77 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. Однак, відповідач, в порушення умов договору, не оплатив в повному обсязі його вартість у строки встановлені договором, сплатив лише частково, а саме у розмірі 21 841,90 грн. Таким чином, на час розгляду справи в суді сума основного боргу становить 2 815,87 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 525, 526, 610, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує та пояснив, що в грудні 2010 року КЕВ м. Запоріжжя здійснив оплату зазначеної заборгованості, але внаслідок того, що в договорі про надання послуг № Б003/10 в реквізитах позивача по справі була допущена описка (не вистачало одного нуля), банк в якому були відкриті рахунки позивача, повернув зазначену суму (через Управління державного казначейства в Жовтневому районі м. Запоріжжя) на рахунки КЕВ м. Запоріжжя. КЕВ м. Запоріжжя є бюджетною установою і повністю фінансується за рахунок державного бюджету на даний час не має змоги сплатити заборгованість оскільки вона є не бюджетною (за минулий рік). На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2010р. між ВАТ “Мелітопольгаз” (Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (Споживач) укладено договір на постачання та транспортування природного газу бюджетним установам та організаціям № Б003/10 з додатковими угодами, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобовязався передати Споживачу в 2010 році природний газ, а Споживач прийняти та оплатити вартість газу і послуги з його транспортування та постачання згідно чинного законодавства.

Згідно п. 2.1 договору Постачальник зобовязався передати споживачу у 2010 році 9,466 тис. куб м. газу.

Приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачеві у відповідному місяці оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які уповноважені представники сторін складають до 02 (другого) числа наступного за звітним місяця. Акти приймання-передачі газу є підставою для розрахунків (п. п. 3.4, 3.5 договору).

Згідно п. 5.1 договору ціна за 1 000 куб. м газу з урахуванням послуг на його постачання та транспортування становить 3005,213 грн.

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за газ може здійснюватись виключно грошовими коштами шляхом попередньої оплати на строк не більш одного місяця або 100% -ї поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, в жовтні - грудні 2010 р. Позивач передав, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 8,205 тис. куб. метрів на суму 24657 грн. 77 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу: від 31.10.2010 р. за жовтень 2010 р. в обсязі 0,937 тис. куб. метрів; від 30.11.2010 р. за листопад 2010 р. в обсязі 2,551 тис. куб. метрів; від 31.12.2010 р. за грудень 2010 р. в обсязі 4,717 тис. куб. метрів.

Таким чином, позивач виконав умови договору на постачання та транспортування природного газу бюджетним установам та організаціям № Б003/10 від 29.01.2010р. належним чином та в повному обсязі.

Однак, відповідач, в порушення умов договору, прийняв газ, але оплатив його вартість та вартість послуг з його транспортування та постачання частково в сумі 21 841,90 грн.

Судом встановлено, що на час розгляду справи в суді відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 2 815,87 грн., яка не була сплачена у встановлений договором строк.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення умов, визначених змістом зобовязання, та факт несплати у визначений зобовязанням термін поставленого природного газу на суму 2 815,87 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 815,87 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4), код ЄДРПОУ 07809992, р/р №35217001002835 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) на користь Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72318, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Чкалова, 47-А, код ЄДРПОУ 05535349; р/р № 2600303020582 в філії Запорізьке обласне управління ВАТ “Державний ощадний банк”, МФО 313957) 2 815 (дві тисячі вісімсот пятнадцять) грн. 87 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 13.07.2011р.