Рішення № 18534450, 16.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.11 Справа № 24/5009/1197/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: Закритого акціонерного товариства “Хортиця Лада” (69093, м. Запоріжжя, вул. Хакаська, буд. 1)

до відповідача: Приватного підприємства “Оргдорпроект” (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 37, кв. 203).

про стягнення11 931,71 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 29.04.2011р. б/н

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

14.03.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося Закрите акціонерне товариство “Хортиця Лада” з позовною заявою до Приватного підприємства “Оргдорпроект” про стягнення з відповідача 11 931,71 грн., з яких: 6 197,60 грн. заборгованості з орендної плати, 5 290,90 грн. пені, 330,87 грн. інфляції, 112,34 грн. 3% річних.

Ухвалою від 14.03.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/1197/11, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи, судове засідання призначено на 13.04.2011р.

Ухвалою від 13.04.2011р. розгляд справи відкладено на 16.05.2011р.

Розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.05.2011р., на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступна та резолютивна частини рішення. Судом повідомлено про час складення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив наступне. 01.05.2009р. між сторонами було укладено договір № 121 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого відповідачу передано у строкове володіння нежитлове приміщення площею 17 м2. Протягом дії договору Орендареві, з урахуванням положень п. п. 6.1, 6.4, 6.5 договору нарахована сума орендної плати - 5 204,00 грн. Однак, свої обов'язки щодо своєчасної сплати орендних платежів відповідач не виконав. Так, протягом дії договору відповідачем сплачено лише 2 050,00 грн. По закінченню строку дії договору № 121 від 01.05.2009р. між тими самими сторонами укладений договір № 195 від 01.05.2010р., дія якого 30.09.2010р. за згодою сторін припинена. Протягом дії цього договору оренди Орендарю була нарахована орендна плата у розмірі 3 043, 60 грн., однак відповідач не сплатив орендної плати навіть частково. Таким чином, сума боргу за оренду приміщення становить 6 197,60 грн. За прострочення платежу відповідачу нарахована пеня в сумі 5 290,90 грн., а саме за період з 06.06.2010р. по 06.12.2010р. в розмірі 2 901,68 грн. та за період з 06.10.2010р. по 11.03.2011р. 2 389,22 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобовязання відповідачу нараховані інфляційні витрати в сумі 330,87 грн. та 3 % річних в сумі 112,34 грн. Враховуючи викладене позивач просить суд на підставі ст. ст. 526, 625, 706, 712, Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив не скористався. Про дату, місце та час судового розгляду справи відповідача повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 розяснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлена на вказану у позові адресу. Таким чином, відповідача є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2009р. між Закритим акціонерним товариством ”Хортиця Лада” (Орендодавець) та Приватним підприємством “Оргдорпроект” (Орендар) було укладено договір № 121 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове володіння нежитлове приміщення за адресою: вул. Хакаська, 1, загальною площею 17 м2.

Згідно п. 3.1. договору, строк оренди становить один рік: з 01 травня 2009р. по 30 квітня 2010р.

За актом приймання-передачі від 01.05.2009р. ЗАТ “Хортиця Лада” передано, а ПП “Оргдорпроект” прийнято нежитлове приміщення загальною площею 17 м2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хакаська, 1.

За умовами п. 6.1. договору, розмір орендної плати складає договірну ціну в розмірі 410,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Орендна плата сплачується в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 дня поточного місяця.

Відповідно до п. 6.4. договору, розмір орендної плати може бути переглянутий за домовленістю сторін або у випадку зміни тарифів за комунальні послуги або земельні ресурси.

02.11.2009р. сторонами укладено додаткову угоду до цього договору, якою розділ 6 доповнено п. 6.5., згідно з яким Орендар кожного місяця до 10 числа наступного за розрахунковим компенсує Орендодавцю вартість спожитої електроенергії на підставі фактичних показників спожитої електроенергії.

З урахуванням додаткової угоди за грудень 2009 року та січень 2010 року орендна плата зі спожитою електроенергією становила 480 грн. за місяць.

Додатковою угодою від 21.01.2010р. сторони домовились про зміну п. 6.1. договору, встановивши орендну плату у розмірі 533,00 грн. з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору (до 01.05.2010р.) Орендарю, з урахуванням положень п. п. 6.1, 6.4, 6.5 договору нарахована орендна плата в розмірі 5 204,00 грн.

Однак, свої зобовязання щодо своєчасної сплати орендних платежів відповідач виконав частково в сумі 2 050,00 грн., внаслідок чого сума основного боргу з орендних платежів за договором від 01.05.2009р. № 121 становить 3 154,00 грн.

Оскільки строк дії договору № 121 від 01.05.2009р. закінчився, 01.05.2010р. між сторонами укладений договір № 195 на аналогічних договору № 121 умовах (окрім розділу 6, в якому була встановлена орендна плата у сумі 535,00 грн. з урахуванням ПДВ).

За згодою сторін дія договору № 195 від 01.05.2010р. припинена 30.09.2010р.

Між тим, протягом дії договору оренди № 195 від 01.05.2010р. відповідачу нарахована орендна плата у розмірі 3 043, 60 грн., яка останнім не сплачена.

Таким чином, сума боргу відповідача за оренду приміщення за договором від 01.05.2010р. № 195 становить 3 043,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Положеннями ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Зокрема, ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює обовязок орендарів державного майна вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обовязком для виконання сторонами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за орендоване приміщення в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору від 01.05.2009р. № 121 та від 01.05.2010р. № 195.

Так, заборгованість відповідача з орендних платежів за спірними договорами становить 6 197,60 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

21.06.2010р. позивачем ПП “Оргдорпроект” особисто вручено вимогу про сплату суми боргу, яка залишена останнім без відповіді. Також 27.09.10 р. відповідачу була вручена вимога про сплату суми боргу, однак, від підпису про отримання її відповідач відмовився, борг не погасив.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобовязання.

Зобовязання відповідача оплатити орендну плату та податок на землю не припинено.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязань за договорам оренди від 01.05.2009р. № 121 та від 01.05.2010р. № 195, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 6 197,60 грн. обґрунтованими, правомірними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

За умовами п. 6.3 договорів оренди, у разі порушення п. 6.2 договору Орендар сплачує пеню Орендодавцю в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючиа пеня з 06.06.2010р. по 06.12.2010р. в сумі 2 901, 68 грн. та за договором № 195 від 01.05.2010р. пеня із суми боргу 3 046,60 грн., за період часу з 06.10.2010р. по 11.03.2011р. 2 389, 22 грн. Всього - 5 290,90 грн.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, разом з тим, за розрахунком суду (з урахуванням норм вищезазначеного законодавства) розмір пені за договором № 121 від 01.05.2009р. складає 260,23 грн. за період з 06.06.2010р. по 06.12.2010р., а за договором № 195 від 01.05.2010р. з 06.10.2010р. по 11.03.2011р. 203,12 грн. Всього 463,35 грн.

За таких обставин, вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 463,35 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, становить 330,87 грн. за період з серпня 2010р. по лютий 2011р., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, складає 112,34 грн., а саме: за період з 06.06.2010р. по 11.03.2011р. 72,32 грн., за період з 06.10.2010р. по 11.03.2011р. 39,02 грн.

Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 60,73 грн. державного мита та 140,51 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Оргдорпроект” (юр. адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, б. 37, кв. 203, код ЄДРПОУ 31953064, р/р 26002869501 в АБ “Металург”, МФО 313582) на користь Закритого акціонерного товариство “ХОРТИЦЯ ЛАДА” (юр. адреса: 69093, м. Запоріжжя, вул. Хакаська, б. 1, код ЄДРПОУ 13609004, р/р 26002313497091 в Донецькій ОФ ПАТ “Укрсоцбанк”, МФО 334011) 6 197 (шість тисяч сто девяносто сім) грн. 60 коп. суму основного боргу, 463 (чотириста шістдесят три) грн. 65 коп. пені, 330 (триста тридцять) грн. 87 коп. - інфляційні втрати , 112 (сто дванадцять) грн. 34 коп. три відсотки річних, 60 (шістдесят) грн. 73 коп. державного мита та 140 (сто сорок) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 25.05.2011р.