Постанова № 1853203, 05.05.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

05 травня 2008 р.                                                                                    Справа № 2-а-2413/08

                                                                                                                             м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна,

При секретарі судового засідання:   Пивовар Інні Михайлівні 

За участю представників сторін:

позивача      :   Костєлєй К.Л., представник за довіреністю

відповідача :   не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про день, час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином

розглянувши матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Торгово-універсальна фірма "ФЕРІДЕ""  

до:   Управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України у Вінницькій області 

про: визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від дій

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство “Торгово-універсальна фірма “ФЕРІДЕ””звернулось до суду з позовом до Управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України у Вінницькій області про визнання протиправними дій направлених на проведення перевірки позивача згідно виданих направлень №№ 77, 82  та зобов’язати відповідача утриматись від дій, що перешкоджають здійсненню ПП “ТУФ “ФЕРІДЕ””підприємницької діяльності, в тому числі і в галузі капітального будівництва.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

06 лютого 2008 року службовими особами відповідача керівництву ПП “ТУФ “ФЕРІДЕ”було пред'явлене направлення на проведення перевірки суб'єкта господарської діяльності № 77 від 06.02.2008 р., термін перевірки з 06.02.2008 р. по 26.02.2008 р. У вказаному направленні вид перевірки визначався як позапланова, підстава - матеріали зібрані міліцією, проте номер та дата реєстрації вказаних матеріалів, а також мета перевірки на дату вручення копії направлення, в оригіналі документа вказані не були.  Листом № 27 від 06.02.2008 року позивача, відповідачу було відмовлено в допуску до перевірки підприємства з посиланням на невідповідність наданого направлення № 77 від 06.02.2008 року  вимогам абз. ІІ п.24 ст. 11 ЗУ “Про міліцію”, а також нормам ст. 19 Конституції України. 08 лютого 2008 року службовими особами відповідача керівництву ПП “ТУФ “ФЕРІДЕ”було пред'явлене направлення на перевірку № 82 від 07.02.2008 року, в якому визначено, що перевірка суб’єкта господарської діяльності проводиться з 07.02.2008 р. по 27.02.2008 р. У направленні № 82 від 07.02.2008 року вид перевірки визначався як позапланова, підстава - письмове доручення начальника відділу прокуратури області зареєстроване 01.02.08р. за № 172, мета перевірки - дотримання чинного законодавства під час виконання будівельно-монтажних робіт по спорудженню торгівельно-офісного центру “Феріде - Плаза”. У наданні копії письмового доручення начальника відділу прокуратури області зареєстрованого 01.02.08 р. за № 172 представником відповідача було відмовлено. Позивач вважає, що дії відповідача спрямовані на проведення перевірки ПП “ТУФ “ФЕРІДЕ””являються протиправними, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства, а саме ч. II ст. 19, ст.ст. 41, 42, ч. III ст. 62 Конституції України, абз. І п. 24 ст. 11 ЗУ “Про міліцію”, п. 3 ч. І ст. 8 ЗУ “Про оперативно-розшукову діяльність”. Крім того, практично у всіх документах, які відповідач просив надати для проведення перевірки міститься комерційна інформація та інформація, що становить банківську таємницю.

За таких підстав, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та  посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі. Про день, час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином. Відповідачем були надані заперечення проти позову, згідно яких останній діяв у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, до ст. 4 Закону України “Про міліцію”. Позивачу були пред’явлені направлення на перевірку, оформленні у відповідності до п. 24 ст. 11 Закону України “Про міліцію”, підписані керівником підрозділу міліції, скріплені печатками. Враховуючи викладене, на думку відповідача, законом передбачено що міліція має право здійснювати перевірку суб’єктів господарської діяльності за наявності лише одного документа –направлення на перевірку. Необхідність проведення перевірки позивача була зумовлена відповідним дорученням прокуратури Вінницької області. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що направлення на перевірку мають всі необхідні реквізити, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 144139, серії А 00 від 11.05.1999 року, приватне підприємство “Торгово-універсальна фірма “ФЕРІДЕ””зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код –30362449.

У відповідності до довідки № 2585 від 21.09.2005 року, приватне підприємство “Торгово-універсальна фірма “ФЕРІДЕ””внесено до ЄДПРПОУ.

Вказане підприємство діє на підставі статуту, зареєстрованого 15.09.2005 року державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради, та змінами внесеними до нього.

Згідно договору про оренду земельної ділянки, укладеного Вінницькою міської радою з приватним підприємством торгово-універсальною фірмою “ФЕРІДЕ”, Вінницька міська рада на підставі рішення від 06.07.2005 року  № 1351 та рішення від 12.04.2005 року № 1156 надає ПП “ТУФ “ФЕРІДЕ””в оренду земельну ділянку 0,1940 га, із них площею 0,1598 га для комерційного використання, площею 0,0342 га на період будівництва у такому якісному стані без техногенної забрудненості. Вказана земельна ділянка розташованого по вул. Пирогова, 23а, м. Вінниця. Термін дії договору 10 років, з моменту прийняття рішення міською радою. Отримання вказаної в договорі оренди земельної ділянки позивачем підтверджено актом прийому-передачі земельної ділянки від 28.10.2005 року.

Згідно дозволу № 001/А від 03.01.2006 року, позивач отримав дозвіл на проведення будівельних робіт, а саме спорудження торгово-офісного комплексу по вул. Пирогова, 23а, строк дії дозволу до 01.12.2007 року.

Відповідно до дозволу № 347/А від 29.12.2007 року позивач отримав дозвіл на проведення будівельних робіт, а саме спорудження торгово-офісного комплексу по вул. Пирогова, 23 а, строк дії дозволу до 01.12.2008 року.

У відповідності до направлення №77 від 06.02.2008 року на перевірку ПП Торгово-універсальної фірми “ФЕРІДЕ”, підписаного начальником УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, зареєстрованого у журналі реєстрації направлень на перевірку суб’єктів господарської діяльності УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, проводиться позапланова перевірка з 06.02.2008 року по 26.02.2008 року, на підставі матеріалів зібраних міліцією.

Згідно направлення №82 від 07.02.2008 року на перевірку ПП Торгово-універсальної фірми “ФЕРІДЕ”, підписаного начальником УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, зареєстрованого у журналі реєстрації направлень на перевірку суб’єктів господарської діяльності УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, проводиться позапланова перевірка з 07.02.2008 року по 27.02.2008 року, з метою дотримання чинного законодавства під час виконання будівельно-монтажних робіт по спорудженню торгівельно-офісного комплексу “Феріде - Плаза”. Перевірка проводиться на підставі письмового доручення начальника відділу прокуратури області, яке зареєстровано 01.02.2008 року № 172.

     Згідно п. 1 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 510, відповідач,  у своїй діяльності керується Конституцією і законами  України, постановами Верховної  Ради  України,  указами  і  розпорядженнями Президента   України,   актами  Кабінету  Міністрів  України,  цим Положенням, в також нормативними актами МВС.

Відповідно до п.  3 вказаного вище Положення, головними  завданнями   Державної служби боротьби   з економічною злочинністю є: своєчасне  припинення  злочинів у галузі економіки та запобігання їм; аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасне інформування про них органів  виконавчої влади; виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності; виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню  правопорушень у галузі економіки, та вжиття заходів до їх усунення.

Як видно з п. 4 Положення, державна  служба  боротьби  з   економічною   злочинністю відповідно до покладених на неї завдань: 1) виявляє і розкриває господарські, посадові та інші злочини в галузі економіки на підприємствах, в  організаціях, комерційних структурах, фінансово-кредитній та банківській системах і вживає заходів до запобігання їм; 2) здійснює оперативне обслуговування об'єктів господарювання різних форм власності; 3) аналізує стан  злочинності,  визначає  основні  напрями  і тактику оперативно-службової діяльності, пов'язаної  з  виявленням правопорушень у державному,  колективному  і  приватному  секторах економіки; 4)  проводить  в  установленому  законом  порядку перевірку матеріалів про  корисливі  зловживання,  дізнання  у  кримінальних справах  щодо  злочинів  у  галузі  економіки,  виконує   письмові доручення   слідчих,   прокурорів   і   суддів    відповідно    до Кримінально-процесуального кодексу. 5) забезпечує захист фінансованих Кабінетом Міністрів України програм розвитку галузей економіки України або окремих регіонів та сфери  обслуговування населення від злочинних посягань; 6)  проводить  в  установленому  порядку оперативно-розшукові заходи,  у  тому  числі пов'язані з установленням фактів порушення прав  інтелектуальної  власності; 7) виявляє факти хабарництва, корупції та інших зловживань, у тому числі пов'язаних  з  приватизацією  державної  власності,  та вживає заходів до запобігання їм; 8) виявляє осіб, які  займаються підробленням грошей, чекових книжок, акцій, векселів та інших цінних паперів, а також проводить профілактичну роботу серед них; 9) готує інформаційно-аналітичні документи з питань боротьби із злочинністю у галузі економіки для органів  виконавчої влади; 10)  проводить  серед  населення  роботу щодо роз'яснення законодавства з питань відповідальності  за  вчинення  злочинів  у галузі економіки; 11) висвітлює у засобах масової інформації  стан  економічної злочинності.

Згідно п. 24 ст.11 Закону України “Про міліцію”, міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право вимагати від керівників   підприємств, установ  і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена  до  компетенції  міліції, а також  у порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів  України,  проводити перевірки  по  фактах   порушення   законодавства,   контроль   за додержанням  якого  віднесено  до  компетенції  міліції,  вимагати проведення   інвентаризацій і ревізій відповідних    сфер фінансово-господарської діяльності. Органи міліції  вправі  приступити  до  проведення  перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності  направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються  дата  його видачі,  назва підрозділу міліції,  мета, вид,  підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та  прізвища  посадових  осіб  підрозділу  міліції,  які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є  дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції. Органи міліції  вправі  приступити  до  проведення  перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності  направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються  дата  його видачі,  назва підрозділу міліції,  мета, вид,  підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та  прізвища  посадових  осіб  підрозділу  міліції,  які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є  дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.

Відповідно до п. 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 510, підрозділи  Державної  служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими  законами  України "Про  міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом. Зокрема, за  наявності  даних  про  порушення законодавства, що  регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку  діяльність,  які  тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної   служби   боротьби   з економічною злочинністю мають право: 1) безперешкодно входити до приміщень  підприємств,  установ, організацій  незалежно  від форм   власності   (крім   іноземних дипломатичних представництв), до виробничих  приміщень,  складів, сховищ, що використовуються громадянами для заняття підприємництвом; 2) проводити за участю власника, його  представників огляд виробничих, складських, торговельних,   службових приміщень, транспортних засобів  та  інших  місць  зберігання майна і його використання; 3) вилучати необхідні матеріали  про  кредитні  та  фінансові операції,  матеріальні  цінності,  кошти,  а  також сировину і продукцію  в  установленому  законодавством  порядку;  опечатувати каси,  приміщення  і  місця  зберігання   документів,   грошей   і товарно-матеріальних цінностей; 4) проводити контрольні закупки; 5) вимагати    обов'язкового проведення     перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої та фінансової  діяльності підприємств, установ і організацій; одержувати  від посадових  і матеріально-відповідальних осіб відомості й  пояснення  про факти порушення законодавства; 6) вилучати у громадян і посадових  осіб документи, що мають ознаки  підроблення,  а  також  речі, предмети і речовини,  які вилучені  з  цивільного  обігу  і  перебувають у громадян без спеціального  дозволу, а також   безгосподарне  майно і в установленому  порядку  вирішувати  питання  про   його   подальшу належність; 7)   одержувати безкоштовно   від   підприємств, установ, організацій і громадян інформацію, за  винятком  випадків, коли законом встановлений спеціальний порядок її одержання; 8) перевіряти  у міністерствах, інших центральних і місцевих органах  виконавчої  влади,  державних фондах, на підприємствах, в установах  і  організаціях  грошові  та  бухгалтерські  документи, звіти,  кошториси, інші документи, що підтверджують надходження та витрачання  коштів і матеріальних цінностей; 9)  проводити   перевірку   фактичної   наявності   цінностей (грошових  сум,  цінних  паперів,  сировини,  матеріалів,  готової продукції, устаткування); 10) залучати для здійснення ревізій і  перевірок  працівників Державної  контрольно-ревізійної  служби,   фахівців   відповідних міністерств,  інших  центральних  і  місцевих  органів  виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій; 11) одержувати  в  установленому  порядку  від  Національного банку та його  установ,  комерційних  банків  та  інших  кредитних установ  необхідні  відомості,  копії  документів,   довідки   про банківські операції та залишки коштів  на  рахунках  об'єктів,  що перевіряються, а від інших підприємств і організацій незалежно від форм власності -  довідки  і  копії  документів  про  операції  та розрахунки з підприємствами, установами і організаціями.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно розшукової  діяльності  при   наявності    передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право, зокрема, порушувати  в  установленому  законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств,  установ, організацій незалежно від форм власності та осіб,  які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської  діяльності  індивідуально,  та  брати  участь  в їх проведенні.

Статтею 6 Закону України “Про оперативно – розшукову діяльність”, визначені підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, якими є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку,  що потребує перевірки   за   допомогою оперативно-розшукових  заходів  і  засобів,  про: - злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;  - осіб, які готують або вчинили злочин;  - осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від   відбування  кримінального покарання; -  осіб  безвісно  відсутніх; - розвідувально-підривну діяльність   спецслужб  іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;  -  реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також  особам,  які  беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам,  з метою створення необхідних умов   для   належного   відправлення  правосуддя;  співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із  службовою  діяльністю цих  осіб,  їх близьких родичів,  а також осіб,  які конфіденційно співробітничають або співробітничали  з  розвідувальними  органами України,   та   членів  їх  сімей  з  метою  належного  здійснення розвідувальної  діяльності;

     2)  запити  повноважних  державних  органів,    установ    та організацій  про  перевірку  осіб  у  зв'язку  з  їх  допуском  до державної  таємниці  і  до  роботи  з  ядерними  матеріалами та на ядерних  установках;

3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в  інтересах безпеки суспільства і держави.

Зазначені підстави можуть міститися в  заявах,  повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації,  у  письмових  дорученнях  і  постановах слідчого, вказівках прокурора,  ухвалах  суду  в  кримінальних  справах,  що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав,  а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними  матеріалами  та  на  ядерних установках.

Забороняється    приймати    рішення  про проведення оперативно-розшукових заходів    при    відсутності    підстав, передбачених у цій статті.

 Як видно з матеріалів справи, фактично, підставою для видачі направлень № 77 від 06.02.2008 року, № 82 від 07.02.2008 року став лист начальника відділу прокуратури Вінницької області Загороднюка А.Г. від 31.01.2008 року. Відповідно до вказаного листа, прокуратурою області в ході перевірки законодавства щодо дотримання господарюючими суб’єктами будівельних норм та правил встановлено, що 08.08.2007 року  міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю за порушення ст. 1 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”винесена постанова про накладення на ПП ТУФ “ФЕРІДЕ” штрафу у розмірі 50% незаконно проведених робіт у сумі 1470 грн. Підставою для накладення штрафу стала довідка підприємства від 07.08.2007 року, згідно якої вартість виконаних будівельно-монтажних робіт по спорудженню торгівельно-офісного комплексу “Феріде-Плаза”становить 2940 грн. Враховуючи викладене начальник відділу прокуратури області просив провести по даному факту перевірку в ході якої встановити чи відповідає дійсності інформація підприємства про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт по спорудженню торгівельно-офісного комплексу “Феріде-Плаза”, чи не порушується цільове призначення земельної ділянки, на якій проводяться будівельні роботи.

З наведених вище норм видно, що законодавством чітко визначений перелік підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності і основою з них є наявність достатньої інформації про злочини що готуються або вчинені (ст. 6 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”). Вказане підтверджується також п. 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 510, яким визначено перелік заходів, які мають право здійснювати працівники підрозділу Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю лише за  наявності  даних  про  порушення законодавства,  що  регулює  фінансову,   господарську   та   іншу підприємницьку  діяльність,  які  тягнуть  за  собою   кримінальну відповідальність. Натомість лист начальника відділу прокуратури Вінницької області Загороднюка А.Г. від 31.01.2008 року не містить достатньої інформації про наявність ознак злочину в діях позивача. В даному листі також відсутня вказівка щодо проведення перевірки позивача з питань дотримання чинного законодавства під час виконання будівельно-монтажних робіт по спорудженню торгівельно-офісного комплексу “Феріде-Плаза”. Відповідно вказаний лист не може бути підставою для проведення перевірки суб’єкта господарювання щодо дотримання ним законодавства при виконанні будівельно-монтажних робіт по спорудженню торгівельно-офісного комплексу “Феріде –Плаза”.

Крім того, відповідачем при вчиненні дій направлених на проведення перевірки ПП “ТУФ “ФЕРІДЕ””також порушено вимоги п. 24 ст. 11 Закону України “Про міліцію”. Вказаною нормою міліції надано право вимагати від керівників  підприємств, установ  і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена  до  компетенції  міліції, а також  у порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів  України,  проводити перевірки  по  фактах   порушення   законодавства,   контроль   за додержанням  якого  віднесено  до  компетенції  міліції,  вимагати проведення   інвентаризацій і ревізій відповідних    сфер фінансово-господарської діяльності. Як видно з матеріалів справи, за допущене порушення ст. 1 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”позивач вже поніс відповідальність у вигляді штрафу. Крім того, перевірка даного правопорушення не віднесена до компетенції міліції. Відносно проведення перевірки господарської діяльності, то наведеною вище статтею визначено, що така перевірка проводиться, по фактах порушення законодавства, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно листа № 5/1252 від 17.03.2005 року начальника Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Скалозуба Л., у зв’язку із введенням в дію Закону України № 2322 від 12.01.2005 року, яким внесено зміни до п. 24 ст. 11 Закону України “Про міліцію”, Міністерством внутрішніх справ з метою впорядкування проведення перевірок підприємств незалежно від форм власності, дотримання законності розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів України “Про Порядок проведення органами внутрішніх справ перевірок підприємств, установ і організацій за фактами порушення законодавства, а також здійснення контрольних функцій віднесених до їх компетенції”, який направлено до Кабінету Міністрів України.

 На даний час Кабінетом Міністрів України не встановлено порядку, проведення органами внутрішніх справ перевірок підприємств по фактах порушення законодавства, такі дії  регулюються Законами України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”.

Окрім того, в направленнях № 77 від 06.02.2008 року, № 82  від 07.02.2008 року визначено що перевірка ПП ТУФ “ФЕРІДЕ”являються позаплановою. Проте, норми вищевказаних законів не містять таких видів перевірок, як планова або позапланова, оскільки перевірки у визначені п. 24 ст. 11 Закону України “Про міліцію”проводяться за фактами порушення законодавства. В свою чергу, визначення планових та позапланових перевірок міститься в нормах Законів України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, “Про державну податкову службу в Україні”, які не поширюються на відносини, що виникли між сторонами.

Таким чином, судом встановлено, що дії відповідача, спрямовані на проведення перевірки позивача згідно виданих направлень №№ 77, 82, являються необґрунтованими, протиправними, оскільки вони вчинені не на підставі, не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, необґрунтовано.

     Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

     Як свідчать заперечення проти позову надані відповідачем, останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Однак, відповідачем не виконано обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій, а також не виконано вимоги ухвал суду від 14.02.2008 року, від 06.03.2008 року щодо надання доказів.

     У відповідності до ч. 6 ст. 71 КАС України,  якщо особа,  яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для  підтвердження  обставин, на  які  вона  посилається,  суд  вирішує справу на основі наявних доказів.

     Враховуючи викладене, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Позовна вимога про зобов’язання відповідача утриматись від дій, що перешкоджають здійсненню позивачем підприємницької діяльності, в тому числі і в галузі капітального будівництва, задоволенню не підлягає, як необґрунтована, з наступних підстав.

Позивачем не наданого суду доказів того, що своїми діями відповідач перешкоджає позивачу здійснювати підприємницьку діяльність, хоча ч. 1 ст. 71 КАС України, визначено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Крім того, згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень.

При вирішенні справи суд також керувався наступним.

 Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно  до  якого  органи  державної  влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Суд також бере до уваги, що згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;

3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та сукупності зібраних доказів, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Відповідно до квитанції № 15 від 11.02.2008 року документально підтверджено сплату позивачем судових витрат в розмірі 3,40 грн., тому частина даної суми, а саме 1,70 грн. підлягає відшкодуванню з Державного бюджету.

Також суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення адміністративного позову вжиті ухвалою суду від 14.02.2008 року.

Керуючись ст.ст.2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 118, 128, 158 - 163, 167, 186, 256, 257  Кодексу адміністративного судочинства  України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

1.Адміністративний позов приватного підприємства “Торгово-універсальна фірма “ФЕРІДЕ””до Управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання утриматись від дій, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України у Вінницькій області направлені на проведення перевірки приватного підприємства “Торгово-універсальна фірма “ФЕРІДЕ””згідно виданих направлень № 77 від 06.02.2008 року, № 82 від 07.02.2008 року.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Торгово-універсальна фірма “ФЕРІДЕ””документально підтверджені судові витрати в розмірі 1,70 грн.

5.Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову вжиті ухвалою суду від 14.02.2008 року.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Постанова в повному обсязі виготовлена 05.05.2008 року о 17 год. 00 хв.

Суддя/підпис/                                                        Мельник-Томенко Жанна Миколаївна