Вирок № 18530156, 23.09.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-646/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2011 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарі Годинській К.Л.,

з участю прокурора Амельченка В.В.,Безрук А.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, уродженця с. Колонщина Макарівського

району Київської області, українця, громадянина

України, не одруженого, не працюючого, освіта

середня-технічна, зареєстрованого та проживаючого

за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:

-30.09.2010 року Святошинським районним судом

м. Києва по ст. 190 ч.1 КК України до штрафу в розмірі

850 гривень, який на даний час не сплачений, -

в скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 389, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 121 КК України,

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 року

народження, уродженця м. Глухів Сумської області,

українця, громадянина України, не одруженого,

не працюючого, освіта незакінчена вища,

зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2, раніше

не засудженого, -

в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, знаходячись 11.10.2010 року по місцю проживання свого знайомого ОСОБА_5 вАДРЕСА_3, разом з останнім розпивав алкогольні напої. Там ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_5 скоїти крадіжку чужого майна, на що останній погодився. З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, прослідували до буд. № 5-Г по вул. Академіка Туполєва в м. Києві, де побачили моторолер «Сузукі», який стояв біля підїзду та належить гр. ОСОБА_6. Діючи погоджено між собою ОСОБА_3 з ОСОБА_5, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно, таємно викрав моторолер «Сузукі», ціною 3 000 гривень, в баку якого було три літри бензину А 95+ загальною ціною 25 гривень, а всього майна на загальну суму 3025 гривень. З викраденим чужим майном ОСОБА_3 з ОСОБА_5 з місця скоєння втекли, завдавши потерпілому громадянину ОСОБА_6 матеріальну шкоду.

Крім цього, ОСОБА_3 30.09.2010 року був засуджений Святошинським районним судом м. Києва за вчинення злочину передбаченого ст. 190 ч.1 КК України і йому було призначено основне покарання у вигляді сплати штрафу в сумі 850 гривень, який він мав сплатити у місячний строк. Однак ОСОБА_3, будучи зареєстрованим в АДРЕСА_1, ухилився від покладеного на нього вироком суду обовязку і у встановлений строк не сплатив штраф в розмірі 850 гривень.

Крім цього, ОСОБА_3, 19.01.2011 року, на протязі дня, знаходячись разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на території парку «Нивки», розташованого по вул. Бабушкіна, 23 в м. Києві, розпивали спиртні напої. Після вживання спиртних напоїв ОСОБА_3, запропонував ОСОБА_4 заволодіти майном перехожих громадян, суть якого полягала в тому, що ОСОБА_3 підійде до нічого не підозрюючого громадянина та попросить показати свій мобільний телефон, мотивуючи це тим, що нібито щойно пограбували його знайому, а тим часом ОСОБА_4, знаходитиметься поряд, спостерігаючи за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки бути затриманими на місці скоєння злочину, попередити про це останнього, а також в разі необхідності підтвердить факт нібито скоєння неіснуючого злочину, назвавши модель мобільного телефону, який предявить потерпілої особи, після чого ОСОБА_3 повинен буде викрасти даний мобільний телефон. На дану пропозицію ОСОБА_4 погодився, чим вступив з ОСОБА_3 в попередню злочинну змову.

Цього ж дня, приблизно в 15 годині 45 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, разом ОСОБА_4, проходячи по території парку «Нивки», розташованого по вул. Бабушкіна, 23 в м. Києві, побачив раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_9 Тоді ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 викрасти чуже майно у неповнолітнього ОСОБА_9, на що той погодився.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном неповнолітнього ОСОБА_9, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, діючи погоджено з ОСОБА_4, нічого не попереджаючи про свої наміри ОСОБА_7 та ОСОБА_8, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_9 та попросив показати йому свій мобільний телефон, мотивуючи це тим, що нібито щойно пограбували його знайому. В цей час ОСОБА_4 знаходився поруч і спостерігав за навколишньою обстановкою. Не підозрюючи про дійсні наміри ОСОБА_3 та ОСОБА_4, неповнолітній ОСОБА_9 дістав з кишені куртки, свій мобільний телефон «НОКІА 5130»та став показувати його ОСОБА_3 В цей час ОСОБА_4, перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_3 і, діючи погоджено з останнім, з метою особистого збагачення та обернення чужого майна на свою користь, сказав, що якщо телефон «НОКІА», то це саме той мобільний телефон, який викрадено. Тоді ОСОБА_10, перебуваючи в стані алкогольного спяніння і, діючи узгоджено з ОСОБА_4, з метою обернення чужого майна на свою користь і особистого збагачення, вихопив з правої руки неповнолітнього ОСОБА_9 мобільний телефон «НОКІА 5130», ціною 940 гривень, в якому знаходилася не представляюча для потерпілого матеріальної цінності сім-картка оператора мобільного звязку «Лайф»на рахунку якої грошей не було. Після цього неповнолітній ОСОБА_9 став просити ОСОБА_3, повернути викрадений у нього мобільний телефон, однак останній, з метою утримання викраденого ним майна і доведення свого злочинного умислу до кінця, долаючи опір неповнолітнього ОСОБА_9, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, рукою, стиснутою в кулак, наніс удар в голову неповнолітнього ОСОБА_9, спричинивши останньому сильний фізичний біль.

Відкрито викравши у неповнолітнього ОСОБА_9 чуже майно, що належить матері останнього громадянці ОСОБА_11, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з місця скоєння злочину втекли, завдавши потерпілій громадянці ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 940 гривень. В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпорядились викраденим майном на власний розсуд.

Також, ОСОБА_3, 07.02.2011 року, приблизно в 17 годині 15 хвилин, знаходячись разом з громадянином ОСОБА_12 біля будинку АДРЕСА_1, розпивав спиртні напої. В цей час до останніх підійшов гр. ОСОБА_13, який став спілкуватись з гр. ОСОБА_12 Тим часом ОСОБА_3 став конфліктувати з гр. ОСОБА_13 В ході даної сварки ОСОБА_3, відчуваючи до громадянина ОСОБА_13 раптово виниклі неприязні стосунки, умисно наніс один удар долонею лівої руки в голову громадянина ОСОБА_13, від якого той впав на землю, спричинивши тим самим сильний фізичний біль. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_13 розійшлись по домівкам.

07.02.2011 року, приблизно в 17 годин 45 хвилин, громадянин ОСОБА_13 з метою зясування стосунків з ОСОБА_3, прослідував разом з ОСОБА_12 за місцем проживання ОСОБА_3, а саме до першого підїзду будинку АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_13 попросив громадянина ОСОБА_12 покликати ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_14 пішов до квартири АДРЕСА_1, та повідомив ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного спяніння, про те, що до будинку прийшов ОСОБА_13 для зясування стосунків. Тоді ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, взяв в приміщенні квартири АДРЕСА_1, невстановлений слідством предмет схожий на биту і, сховавши його за куртку, вийшов на подвіря будинку. Знаходячись на подвірї будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, підійшов до громадянина ОСОБА_13 та відчуваючи до останнього раптово виниклу неприязнь, дістав із-за поли куртки невстановлений слідством предмет схожий на биту і, утримуючи його в своїх руках, став умисно наносити ним громадянину ОСОБА_13 удари в по голові, руках та тулуб, заподіявши останньому тілесні ушкодження, у вигляді:

·закритої черепно-мозкової травми: перелому кісток носа зі зміщенням уламків зліва; перелому виличної кістки, уламкового вдавленого перелому по типу компресії правої тімяної кістки, з зануренням уламків у порожнину черепа на товщину склепіння; гострої двобічної епідуральної гематоми, розмірами 10х3х6 см, у лобних ділянках; з зміщенням назад та стисненням передніх рогів бокових шлуночків та зміщенням утворень середньої лінії вправо на 1 см явищ компресії та дислокації головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 461 від 18.04.2011 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень ( за критерієм небезпеки для життя);

·закритої травми лівого передпліччя: уламкових зі зміщенням, переломів діалізів лівої променевої та ліктьової кісток, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 461 від 18.04.2011 року, відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоровя на строк понад 21 добу ( за критерієм тривалості розладу здоровя);

Після цього ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втік, а потерпілий громадянин ОСОБА_13 з вказаними тілесними ушкодженнями був доставлений до Київської міської клінічної лікарні № 17, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 25.02.2011 року.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 389 КК України визнав , а за ч.1 ст. 121 КК України не визнав та суду показав, що 30.09.2010 року був засуджений Святошинським районним судом м. Києва за ст. 190 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, однак штраф так і не сплатив.

Крім цього, 10.10.2010 року приблизно о 23 годині 00 хвилин він прийшов в гості до свого знайомого ОСОБА_5, що проживає по АДРЕСА_4, де вони вживали спиртні напої. Коли приблизно о 02 годині 30 хвилин він з ОСОБА_5 вийшли з квартири на подвіря, щоб покурити, то побачили біля підїзду буд. № 5-Г по вул. Туполєва в м. Києві припаркований моторолер «Сузукі», який вирішили викрасти. Підійшовши до вказаного моторолера, він з ОСОБА_5 відкотив моторолер до підїзду АДРЕСА_4, де залишили його на зберігання, а самі розійшлись по домам. Кілька разів вони з ОСОБА_5 катались по території Святошинського району м. Києва, а потім залишили його в гаражному кооперативі, що по вул. Туполєва, 3 в м. Києві, який не охороняється. Через деякий час він був затриманий працівниками міліції та зізнався в тому, що разом з ОСОБА_5 викрав моторолер та показав, де він стоїть.

Крім цього, 19.01.2011 року вдень він разом зі своїми знайомими ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на території парку «Нивки»пили пиво. Коли вони йшли з парку, то назустріч їм йшов потерпілий ОСОБА_9 Він підійшов до ОСОБА_9 та попросив показати мобільний телефон, а коли останній його дістав, то він вихопив телефон та почав тікати. Ніякої змови з ОСОБА_4 у нього не було і ніякої участі останній в пограбуванні не брав. Коли він почав тікати, ОСОБА_4 теж побіг за ним. В подальшому на радіоринку продав викрадений мобільний телефон за 300 гривень, а отримані гроші витратив на алкогольні напої. Крім цього, 07.02.2011 року ввечері, коли був дома - в АДРЕСА_1, то до нього прийшов знайомий ОСОБА_12, який сказав, що на нього в дворі будинку чекає ОСОБА_13, щоб поговорити. Перед цим вдень у нього і ОСОБА_13 був невеликий конфлікт, бо останній був у стані алкогольного спяніння. Вийшов на подвіря будинку і побачив, як на нього біжить ОСОБА_13, в руках якого була деревяна бита. ОСОБА_12 наказав йому втікати. Він розвернувся і почав тікати, але ОСОБА_13 його наздогнав та вдарив ззаду по правій нозі. Тоді він з метою самозахисту вибив з рук ОСОБА_13 биту, але потерпілий продовжив на нього нападати вже без бити. Тоді з метою самозахисту він наніс ОСОБА_13 кілька ударів кулаком по різним частинам тіла. Після цього він забрав з землі биту і пішов додому.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 186 КК України не визнав та суду показав, що 19.01.2011 року вдень він разом зі своїми знайомими ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на території парку «Нивки»пили пиво. Коли вони вже йшли з парку в сторону ст. м. «Нивки», то назустріч їм йшов потерпілий ОСОБА_9 Побачивши його, ОСОБА_3 сказав йому, що ОСОБА_9 схожий на хлопця, який викрав мобільний телефон у його дівчини. Після цього ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_9, а він тим часом стояв поруч на відстані приблизно 3 метрів та лише спостерігав. Він звичайно хотів допомогти знайти викрадений у дівчини телефон і сказав ОСОБА_3, що якщо в ОСОБА_9 телефон «НОКІА», то, мабуть, це мобільний телефон його дівчини, який шукав ОСОБА_3 Потім ОСОБА_9 дістав з кишені свій мобільний телефон і в цей момент ОСОБА_3 вдарив останнього рукою по обличчю та забрав у нього мобільний телефон. Після цього ОСОБА_3 почав бігти в сторону вул. Щербакова і вони всі побігли за ним. Після цього разом ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 сіли в маршрутне таксі та поїхали до радіоринку, що біля залізничної станції «Караваєві Дачі»в м. Києві, де ОСОБА_3 зайшов ненадовго на територію ринку. Після цього разом з ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пішли до гуртожитку, розташованого по вул. Дегтярівській, 49 в м. Києві. ОСОБА_3 купив спиртні напої, які вони всі разом вживали.

Крім власних показів підсудних ,їх вина в повному обсязі підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_9, який під час судового слідства суду показав, що 19.01.2011 року вдень, коли він йшов по території парку «Нивки»та слухав музику, то побачив, як назустріч йдуть четверо незнайомих хлопців, як потім йому стало відомо, то були ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Він звернув на них увагу, тому що вони стали показувати пальцем на нього, тому вийняв з вух навушники. Потім до нього підійшов підсудний ОСОБА_3 і попросив його показати мобільний телефон, пояснивши це тим, що тільки що пограбували його дівчину і він схожий на грабіжника. Підсудний ОСОБА_4 при цьому стояв поруч. Тоді він дістав з кишені своєї куртки мобільний телефон «Нокіа 5130»та показав його ОСОБА_3, а ОСОБА_4 сказав, що якщо телефон «НОКІА», то це точно він. Після цих слів ОСОБА_3 вихопив у нього з руки мобільний телефон «Нокіа 5130». Тоді він став просити ОСОБА_3 повернути йому мобільний телефон, але останній вдарив його кулаком по обличчю, але телефон так і не повернув. Після цього ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 втекли. Він розповів про подію своїм батькам, які звернулись із заявою до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві;

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який під час судового слідства суду показав, що він є власником моторолера «Сузукі». 10.10.2010 року ввечері після роботи залишив свій моторолер біля підїзду свого буд. № 5-Г по вул. Туполєва в м. Києві. Пішов додому, а вранці наступного дня виявив, що його моторолера немає на місці. Після цього викликав працівників міліції. Через три дні побачив свій моторолер на вулиці. Він був в руках підсудного ОСОБА_3 та ще одного хлопця. Тоді він зателефонував слідчому, розповів про це та попросив останнього затримати грабіжників та повернути йому моторолер;

- показаннями потерпілого ОСОБА_13, який під час судового слідства суду показав, що 07.02.2011 року приблизно о 18 годині йшов зустрічати свою дружину на зупинку і по дорозі біля АДРЕСА_1 зустрів свого знайомого ОСОБА_16, який стояв разом з підсудним ОСОБА_3 Він підійшов до них і почав з ними спілкуватись. В ході розмови ОСОБА_3 вдарив його кулаком по обличчю, від чого він впав на асфальт та відчув сильний фізичний біль. Коли підвівся, то ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_12 поряд вже не було. Пішов додому та передягнувся, а потім знову зустрів на вулиці ОСОБА_12 та запитав у нього, чи знає він, де проживає ОСОБА_3, щоб зясувати причину агресивної поведінки останнього по відношенню до нього. ОСОБА_12 провів його до будинку,де він попросив останнього покликати ОСОБА_3 на вулицю, щоб поспілкуватись. Через кілька хвилин ОСОБА_3 вийшов на подвіря будинку і без пояснень наніс йому удар, від якого впав і втратив свідомість. Прийшов до тями вже в Київській міській клінічній лікарні № 17, де перебував на стаціонарному лікуванні до 25.02.2011 року з діагнозом: гематома, трепанація черепа.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який під час судового слідства суду показав, що 19.01.2011 року вдень він разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на території парку «Нивки»пили пиво. Коли вони вже йшли з парку в сторону ст. м. «Нивки», то він з ОСОБА_7 йшов попереду і розмовляв, а ОСОБА_4 і ОСОБА_3 йшли ззаду на відстані кількох метрів від них. Так вони йшли кілька хвилин, потім він помітив, що хлопців ззаду немає. Він розвернуся назад і побачив, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 біжать в їх сторону і вони побігли за останніми. Після цього він разом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 сіли в маршрутне таксі та поїхали до радіоринку, що біля залізничної станції «Караваєві Дачі»в м. Києві, де ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зайшли ненадовго на територію ринку. Після цього разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пішли до гуртожитку, розташованого по вул. Дегтярівській, 49 в м. Києві, і ОСОБА_3 купив спиртні напої, які вони всі разом вживали;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який під час судового слідства суду дав свідчення аналогічні свідку ОСОБА_8;

- показаннями свідка ОСОБА_18, які згідно ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні про те, що 27.10.2010 року, приблизно в 10 годині 10 хвилин, він був запрошений працівниками міліції в якості понятого до відділу дізнання Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованого по пр. Перемоги, 128/2 в м. Києві, де в його присутності та присутності ще одного понятого було проведено слідчу дію, а саме відтворення обстановки і обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_3, в ході якого останній вказав працівникам міліції, коли де і з ким він вчинив крадіжку моторолера;

- показаннями свідка ОСОБА_19, який під час судового слідства суду показав, що 07.02.2011 року ввечері йому зателефонував знайомий ОСОБА_12 і вони зустрілися, щоб погуляти. На вулиці до них підійшов потерпілий ОСОБА_13, який попросив ОСОБА_12 показати йому, де живе ОСОБА_3 Коли вони підійшли до будинку ОСОБА_3, ОСОБА_13 попросив ОСОБА_12 зайти до ОСОБА_3 додому та покликати останнього на вулицю, тому що ОСОБА_13 необхідно було з ним поспілкуватися. Через кілька хвилин на подвіря будинку вийшов спочатку ОСОБА_12, а потім ОСОБА_3

Дальше свідок ОСОБА_19 на думку суду дав неправдиві показання, намагаючись пом»як- шити вину підсудного , а тому свідчення про те, що ОСОБА_13 з рукава дістав биту та наніс ОСОБА_3 удар битою ззаду по нозі, після чого ОСОБА_3 вирвав биту у ОСОБА_13 і вони почали битися руками, суд не бере до уваги;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який під час судового слідства суду показав, що 07.02.2011 року ввечері зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_19, щоб погуляти. На вулиці до них підійшов потерпілий ОСОБА_13, який попросив його показати, де живе ОСОБА_3, бо ОСОБА_13 хотів з останнім переговорити. Коли вони підійшли до будинку ОСОБА_3, ОСОБА_13 попросив його зайти до ОСОБА_3 додому та покликати останнього на вулицю, щоб поговорити. Він зайшов до ОСОБА_3, передав останньому, що ОСОБА_13 хоче з ним поговорити і повернувся до ОСОБА_13 і ОСОБА_19, а ОСОБА_3 сказав, що зараз вийде. Через кілька хвилин на подвіря будинку вийшов ОСОБА_3.

Дальше свідок ОСОБА_16 на думку суду дав неправдиві показання, намагаючись пом»як- шити вину підсудного , а тому свідчення про те, що ОСОБА_13 з рукава дістав биту,а ОСОБА_3 почав тікати, але ОСОБА_13 наніс останньому удар битою ззаду по нозі,після цього ОСОБА_3 вирвав биту в ОСОБА_13, вдарив останього в обличчя і вони почали битися руками, суд не бере до уваги;

- протоколом огляду місця події від 11.10.2010 року, згідно якого було оглянуто ділянку місцевості, розташовану біля будинку № 5-Г по вул. Академіка Туполєва в м. Києві, звідки було викрадено моторолер «Сузукі»; (т. 1 а.с. 167-169);

- протоколом явки з повинною ОСОБА_3 від 26.10.2011 року, в якому останній зазначив обставини скоєння ним та ОСОБА_5 крадіжки моторолера «Сузукі», що мало місце 11.10.2010 року, біля будинку № 5-Г по вул. Академіка Туполєва в м. Києві; (т. 1 а.с. 177);

- протоколом огляду місця події від 26.10.2010 року, згідно якого з приміщення гаража, розташованого по вул. Академіка Туполєва, 3 в м. Києві, було вилучено моторолер «Сузукі»синього кольору та фототаблицею до нього; (т. 1 а.с. 167-169);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 27.10.2010 року за участю підозрюваного ОСОБА_3; (т. 1 а.с. 214-219);

- постановами про визнання та прилучення до справи речових доказів від 26.10.2010 р. (т. 1 а.с. 228-229);

- вироком Святошинським районним судом м. Києва 30.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 було засуджено по ст. 190 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень; (т. 2 а.с. 188; 191);

- довідкою із Святошинського районного суду м. Києва від. 01.02.2011 року, згідно якої засуджений по ст. 190 ч. 1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень ОСОБА_3 у добровільному порядку не сплатив штраф; (т. 2 а.с. 187; 290);

- протоколом огляду місця події від 19.01.2011 року, згідно якого було оглянуто ділянку парку «Нивки», розташованого по вул. Бабушкіна, 23 в м. Києві, де ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пограбували неповнолітнього ОСОБА_20; (т. 2 а.с. 17-18);

- явкою з повинною ОСОБА_4 від 02.03.2011 року, в якій останній зазначив обставини скоєння ним та ОСОБА_3 пограбування неповнолітнього ОСОБА_20, що мало місце, 19.01.2011 року в парку«Нивки», розташованого по вул. Бабушкіна, 23 в м. Києві; (т. 2 а.с. 24);

- протоколом предявлення для впізнання по фотографіях від 02.03.2011 року, згідно якого серед представлених фото осіб потерпілий ОСОБА_9 вказав на фото ОСОБА_3 як на особу, яка разом з ОСОБА_4 викрала в нього мобільний телефон; (т. 2 а.с. 17);

- протоколом предявлення осіб для впізнання від 02.03.2011 року, згідно якого серед представлених фото осіб підозрюваний ОСОБА_4 вказав на ОСОБА_21 як на особу, в якої він разом з ОСОБА_3 викрали мобільний телефон; (т. 2 а.с. 108-110);

- протоколом предявлення осіб для впізнання від 02.03.2011 року, згідно якого серед представлених фото осіб свідок ОСОБА_8 вказав на ОСОБА_21 як на особу, в якої ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 викрали мобільний телефон; (т. 2 а.с. 111-113);

- протоколом виїмки та огляду від 21.01.2011 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_9 було вилучено копію товарного чеку на викрадений у нього мобільний телефон «НОКІА 5130»; (т. 2 а.с. 123-124);

- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 21.01.2011 року; (т.2 а.с. 125);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 17.02.2011 року проведеним за участю підозрюваного ОСОБА_3, в ході якого останній показав як саме він діяв тілесні ушкодження гр. ОСОБА_13; (т. 1 а.с. 71-80);

- висновком судово-медичної експертизи 461/Е від 18.04.2011 року згідно якого у гр. ОСОБА_13 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: перелому кісток носа зі зміщенням уламків зліва; перелому виличної кістки, уламкового вдавленого перелому по типу компресії правої тімяної кістки, з зануренням уламків у порожнину черепа на товщину склепіння; гострої двобічної епідуральної гематоми, розмірами 10х3х6 см, у лобних ділянках; з зміщенням назад та стисненням передніх рогів бокових шлуночків та зміщенням утворень середньої лінії вправо на 1 см явищ компресії та дислокації головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя); закритої травми лівого передпліччя: уламкових зі зміщенням, переломів діалізів лівої променевої та ліктьової кісток, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоровя на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоровя) (т. 1 а.с. 112-116) (т. 2 а.с. 125).

Покази підсудного ОСОБА_3 про те, що під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 він захищався і бита була потерпілого, на думку суду не відповідають дійсності, оскільки спростовуються показами потерпілого, висновками судово-медичної експертизи, сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів і дані ним з метою уникнення кримінальної відповідальності.

В свою чергу покази ОСОБА_4про те, що попередньої змови в нього з підсудним ОСОБА_3 про пограбування потерпілого ОСОБА_20 не було, як і покази ОСОБА_3 в цій частині, на думку суду не відповідають дійсності, оскільки їх дії характеризуються узгодженістю ,а покази підсудних протирічать показам потерпілого, які послідовні,не протирічні і підстав не вірити йому в суда немає.

Таким чином, аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 389 КК України вірна, оскільки він за попередньою змовою групою осіб, повторно, таємно викрав чуже майно; будучи особою, засудженою до покарання не повязаного з позбавленням волі, ухилився від сплати штрафу; за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, повторно, відкрито викрав чуже майно; умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.2 ст. 186 КК України вірна, оскільки він за попередньої змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, відкрито викрав чуже майно.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий. Згідно ст. 66 КК України, помякшуючих його відповідальність обставин, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів . На підставі викладеного суд приходить до висновку, що останньому необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Призначаючи підсудному ОСОБА_4 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особи підсудного, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст. 66 КК України, обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання останнього, є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного спяніння. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість перевиховання підсудного ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, в звязку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 на чуму 1500 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки злочинними діями підсудного ОСОБА_3 останньому було завдано матеріальну шкоду на зазначену суму.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_11 на суму 940 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки злочинними діями підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 останній було завдано матеріальну шкоду на зазначену суму.

Цивільний позов заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 17 на суму 5745 гривень 06 копійок, які були витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_13, підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 389 КК України і призначити покарання:

- за ч.1 ст. 121 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК України у виді 5 (пяти) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 389 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 15 лютого 2011 року.

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 (два) роки та у відповідності до ст. 76 КК України, зобовязати його в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання, періодично зявлятись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 задовольнити, стягнувши із засудженого ОСОБА_3 1500 гривень матеріальної шкоди на користь останнього.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_11 задовольнити, стягнувши солідарно із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 940 гривень матеріальної шкоди на користь останньої.

Цивільний позов заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 17 задовольнити, стягнувши із засудженого ОСОБА_3 5745 гривень 06 копійок матеріальної шкоди на користь останньої (р/р № 35423005001329 в ГУДК в м. Києві, МФО 820019, код ЕДРПОУ 03319759).

Речові докази: моторолер «Сузукі», талон та два ключі до вказаного моторолеру, які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 залишити в останнього; товарний чек на мобільний телефон «Нокіа 5130»- залишити при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: