Рішення № 18530080, 23.09.2011, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-5741/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

"23" вересня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді:Дубаса В.А.,

при секретарі:Іващенко К.В., Сокуренко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного банку «Київська Русь»до ОСОБА_1, третя особа: дочірнє підприємство «Торговий дім «АВВ»про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2011 року Акціонерний банк «Київська Русь»(далі-банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 836 578 грн. 06 коп. та судові витрати у справі. Обґрунтовуючи позовну заяву посилався на те, що 28.05.2008 року між АБ «Київська Русь»та дочірнім підприємством «Торговий дім «АВВ»було укладено кредитний договір № 20739-20/8-1, а також додаткові договори до нього, згідно умов якого ДП «Торговий дім «АВВ»отримало від позивача кредит у сумі 700 000 грн., зі сплатою 25 % річних, строком до 31.03.2011 року.

Для забезпечення виконання відповідачем зобовязання за вказаним кредитним договором між АБ «Київська Русь»та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 31.03.2010 року, відповідно до якого відповідач поручився перед банком за виконання ДП «Торговий дім «АВВ»зобовязань за кредитним договором від 28.05.2008 року.

Зважаючи на те, що ДП «Торговий дім «АВВ»умови кредитного договору належним чином не виконує та має заборгованість перед позивачем на загальну суму 836 578 грн. 06 коп., банк звернувся до суду з позовом до поручителя ОСОБА_1

Ухвалою суду (протокольною) від 26.07.2011 року за ініціативою суду залучено до справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет позову ДП «Торговий дім «АВВ».

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання також зявився, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову про стягнення саме з нього заборгованості за кредитним договором, оскільки в забезпечення виконання згаданого кредитного договору було укладено договір застави від 06.07.2009 року між банком та ОСОБА_2, згідно якого у заставу передано 8 автомобілів, на які зараз вже звернено стягнення згідно виконавчого листа № 9143 від 02.11.2010 року (постанова про відкриття виконавчого провадження ВДВС Ірпінського МУЮ від 11.11.2010 року). Крім того посилався, що в заставі у банку є різноманітні товари (ламінат, лінолеум, паркетна дошка тощо) на які можливо звернути стягнення згідно договору застави від 09.04.2010 року, який укладено банком з третьою особою у справі та згідно договору застави від 24.06.2009 року, який укладено між тими ж особами.

Представник третьої особи у судове засідання зявилась, проти задоволення позову заперечувала, вказувала на те, що постановою господарського суду м. Києва від 27.04.2011 року у справі № 42/373 визнано банкрутом ДП «Торговий дім «АВВ», відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду від 11.02.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута, до якого включено в т.ч. зобовязання за кредитним договором від 28.05.2008 року № 20739-20/8-1, тому даний спір вже фактично вирішено господарським судом м. Києва в межах розгляду справи про банкрутство.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2008 року між АБ «Київська Русь»та дочірнім підприємством «Торговий дім «АВВ»було укладено кредитний договір № 20739-20/8-1, згідно умов якого ДП «Торговий дім «АВВ»отримало від позивача кредит у сумі 700 000 грн., зі сплатою 25 % річних, строком до 31.03.2011 року (а.с. 21-22). До вказаного кредитного договору внесено зміни згідно договорів від 21.11.2008 року, від 20.03.2009 року, від 27.05.2009 року та від 31.03.2010 року (а.с. 23-32).

Для забезпечення виконання відповідачем зобовязання за вказаним кредитним договором між АБ «Київська Русь»та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 31.03.2010 року, відповідно до якого відповідач поручився перед банком за виконання ДП «Торговий дім «АВВ»зобовязань за кредитним договором від 28.05.2008 року (а.с. 33).

Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, що встановлено ст. 625 ЦК України.

Зважаючи на те, що ДП «Торговий дім «АВВ»умови кредитного договору належним чином не виконує та має заборгованість перед позивачем на загальну суму 836 578 грн. 06 коп., банк звернувся до суду з позовом до поручителя ОСОБА_1

Розрахунок суми заборгованості за кредитним договором наявний у матеріалах справи та перевірений судом (а.с. 37).

Суд відхиляє вищезазначені доводи відповідача та представника третьої особи в заперечення позовних вимог банку з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 Цивільного кодексу України визначає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. За наявності декількох осіб-поручителів вони несуть солідарну відповідальність перед кредитором, якщо інший вид відповідальності не передбачений договором поруки.

Судом встановлено, що постановою господарського суду м. Києва від 27.04.2011 року у справі № 42/373 визнано банкрутом ДП «Торговий дім «АВВ», відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду від 11.02.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута, до якого включено в т.ч. зобовязання за кредитним договором від 28.05.2008 року №20739-20/8-1.

З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору банком було укладено договір застави від 06.07.2009 року з ОСОБА_2, згідно якого у заставу передано 8 автомобілів, на які зараз вже звернено стягнення згідно виконавчого листа № 9143 від 02.11.2010 року (постанова про відкриття виконавчого провадження ВДВС Ірпінського МУЮ від 11.11.2010 року); договір застави від 09.04.2010 року, який укладено банком з третьою особою у справі (згідно якого у за ставу передано ламінат, лінолеум, паркетну дошку тощо); договір застави від 24.06.2009 року, який укладено між тими ж особами.

Разом з тим, з огляду на те, що ДП «Торговий дім «АВВ»умови кредитного договору належним чином не виконує, не зважаючи на те, що рішенням господарського суду ДП «Торговий дім «АВВ»визнано банкрутом, а також на те, що зобовязання за згаданим кредитним договором від 28.05.2008 року забезпечено низкою договорів застави з іншими поручителями, суд приходить до висновку, що все зазначене не звільняє поручителя ОСОБА_1 від відповідальності у повному обсязі перед банком за порушення третьою особою у справі умов кредитного договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас ні відповідачем ні третьою особою у справі суду не надано доказів на підтвердження погашення (часткового погашення) заборгованості за кредитним договором від 28.05.2008 року, у т.ч. за рахунок інших поручителів.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 10, 11,57-61, 208 - 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Акціонерного банку «Київська Русь»(код ЄДРПОУ 24214088, розташованого у м. Києві по вул. Хорива, 11-А) заборгованість за кредитним договором у сумі 836 578 грн. 06 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 700 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: