увійти
УКР
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| Від "15" травня 2008 р. | Справа № 6/215 Господарський суд Житомирської області у складі: Головуючого судді судді Терлецької-Байдюк Н.Я. судді за участю представників сторін від позивача Чуйко А.В. - довіреність від 19.04.2008р. від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тідісі Україна" (м. Київ) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(м. Житомир) про стягнення 11408,25 грн.
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 11408,25грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 8775,58грн. - основний борг, 2632,67грн. - штрафні санкції. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Відповідо до ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами. Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ: Між ТОВ "Тідісі Україна" (Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач) було укладено договір поставки №73 від 21.03.06р. (а.с.7-9). Відповідно до п.1.1 договору Постачальник (позивач) зобов'язується поставити Покупцеві (відповідач) автомобільні товари згідно асортименту, вказаного у специфікації до даного договору, а покупець зобов'язується придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов даного договору. Оплата за товар здійснюється наступним чином: авансове перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 1384,57грн., наступна помісячна оплата, відповідно з графіком, визначеним додатком -1 до цього договору. Підставою для оплати є рахунок, видаткова та податкові накладні, які надаються постачальником покупцю. Відповідач отримав від позивача товар по видатковій накладній від 17.03.06р. №ЕБК-03170004 на загальну суму 9692,00грн. (а.с.11). Однак, своєчасної повної оплати отриманого по накладній товару відповідач не здійснив. Позивачем 04.07.06р. на адресу відповідача була направлена претензія про сплату боргу, яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с.12). Станом на 12.12.07р. внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8775,58грн. Додатковою угодою №1 від 21.03.06р. до договору поставки №73 від 21.03.06р. сторони узгодили, що за покупцем рахується борг в сумі 8775,58грн., яку покупець зобов'язується сплатити на користь постачальника протягом 6 (шести) місяців з моменту підписання даної угоди (а.с.30). Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Позивач, посилаючись на п.10.2 договору, крім суми основного боргу просить стягнути з відповідача 2632,67грн. штрафу. Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що поставка товару 17.03.06р. здійснювалась на підставі рахунку-фактури №ЕБК-0317008 від 17.03.06р., в якому посилання на договір відсутнє, а тому вимога позивача про стягнення штрафу на підставі договору задоволенню не підлягає. Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позов не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 8775,58грн. основного боргу, в частині стягнення штрафу в розмірі 2632,67грн. суд відмовляє за безпідставністю. Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог. Керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд ВИРІШИВ: 1. Позов задоволити частково. 2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тідісі Україна (02089, м.Київ, вул.Радистів, 73а, код 33780248) - 8775,58грн. боргу за поставлений товар, а також 87,75грн. сплаченого державного мита та 90,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття.
|
