Ухвала суду № 18526686, 27.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2626/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б., Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Мартинівський спиртовий завод" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Мартинівський спиртовий завод" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області №0000172301/0 від 21.03.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року адміністративний позов ДП "Мартинівський спиртовий завод" було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції №0000172301/0 від 21.03.2011 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні вимог ДП "Мартинівський спиртовий завод".

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що постанова від 18.07.2011 року є незаконною та необґрунтованою оскільки прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права.

Жодних письмових заперечень від ДП "Мартинівський спиртовий завод" стосовно обставин, викладених в апеляційній скарзі, до суду апеляційної інстанції не надходило.

В судовому засіданні представники Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

Представник ДП "Мартинівський спиртовий завод" в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідача, заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, державна реєстрація ДП "Мартинівський спиртовий завод" згідно свідоцтва №1151120000000133 від 15.04.2003 року проведена рішенням Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області.

На податковий облік позивача взято Жмеринською ОДПІ з 22.03.1992 року.

Як платник податку на додану вартість позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.04.2003 року №01376398, зареєстрований з 10.07.1997 року.

На підставі направлення від 18.03.2011 року за №79, виданого Жмеринською ОДПІ, головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби 1 рангу, відповідно до наказу Жмеринської ОДПІ від 18.03.2011 року № 156, було проведено позапланову виїзну перевірку ДП "Мартинівський спиртовий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 21.03.2011 року № 100/23/05459128 де зафіксований факт порушення позивачем пункту 1.8 ст. 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 220199 грн. (в тому рахунку за листопад 2010 року в сумі 61202 грн. і за грудень 2010 року в сумі 158997 грн.).

На підставі висновків акту перевірки Жмеринською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 21.03.2011 року № 0000172301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування позивачу з податку на додану вартість в сумі 220199 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ДП "Мартинівський спиртовий завод", визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції №0000172301/0 від 21.03.2011 року, виходив з того, що висновки перевірки податкового органу жодним чином не аргументовані з правової точки зору, не містять жодних правових підстав для позбавлення саме позивача права на отримання податкового кредиту та бюджетного відшкодування, не містять конкретних фактів протиправності дій ДП "Мартинівський спиртовий завод", так як зроблені на аналізі дотримання податкового законодавства його контрагентами, що на думку суду, порушує права платника податків, гарантовані йому чинним законодавством, відновлення яких відповідно до статті 162 КАС України можливе шляхом скасування податкового повідомлення рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією у справі суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ДП "Мартинівський спиртовий завод", виходячи з наступного.

Станом на час виникнення правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливостей оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначались виключно положеннями Закону України "Про податок на додану вартість".

Визначення податкового кредиту наведене у п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), де визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Водночас аналогічне визначення надається і пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин) (далі Закон про ПДВ), зокрема, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

Згідно із підпунктом 1.8 статті 1 Закону про ПДВ, передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Положеннями Податкового кодексу України, зокрема п. 14.1.18 ст. 14, бюджетне відшкодування визначене як - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 7.7.1, 7.7.2 "а", 7.7.4, 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо ж у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

В свою чергу, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи предметом дослідження податкового органу під час проведення перевірки позивача слугували декларації з податку на додану вартість та додатки до них, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, договори купівлі-продажу, зовнішньоекономічні контракти, вантажно митні декларації, первинні документи, банківські виписки та платіжні доручення, головна книга. В ході вивчення останніх податковий орган, фіксуючи порушення позивачем норм чинного податкового законодавства, як причину вказаного, зазначив неможливість дослідження ланки постачання товару до виробника.

Судом першої інстанції в ході розгляду даної справи було встановлено факт відсутності взаємовідносини ДП "Мартинівський спиртовий завод" з платниками податків, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними.

До того ж, судовою колегією було оглянуто наявні в матеріалах справи документи щодо реєстрації частини контрагентів як платників податків на додану вартість, реєстрацію в Єдиному державному реєстрі як юридичних осіб, копії декларацій з податку на додану вартість контрагентів, що підтверджують на разі факт включення зобовязань по ДП "Мартинівський спиртовий завод" та відображення їх у своїй податковій звітності.

Крім того, судом першої інстанції в ході розгляду даної справи було підтверджена фактичність здійснення договірних операцій позивача із контрагентами, перелік яких визначений у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, зокрема щодо транспортування товару та проведення по договорам оплати.

Судова колегія не бере до уваги посилання відповідача в обґрунтуваннях доводів апеляційної скарги на положення п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), де визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, оскільки вказаний нормативний акт не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення п. 1.8 ст. 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальниками.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно, з урахуванням всіх обставин справи, прийшов до висновку щодо неправомірності та необґрунтованості висновків Жмеринської об'єднаної податкової інспекції зроблені за наслідками перевірки ДП "Мартинівський спиртовий завод".

З підстав вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 та ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар