Ухвала суду № 18526408, 16.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 р.Справа № 2а-6585/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ювента" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2011р. по справі№2а-6585/10/1670

за позовом Приватного підприємства "Ювента"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Ювента", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішенння № 0001871702/0 від 17.06.2010 року, № 0001871702/1 від 20.08.2010 року, № 0001871702/2 від 26.10.2010 року та № 0001871702/3 від 11.01.2011 року про визначення податкового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 55404 грн., в тому числі основний платіж 18 468 та штрафні (фінансові) санкції 36936 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні транспортно експедиційні послуги, які надавалися суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 приватному підприємству “Ювента” мали реальний характер і, оскільки СПД ОСОБА_1 є окремим платником податків, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, сума отриманої ним виручки за цими операціями вже була оподаткована, тому нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на доходи найманих працівників у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на посаді директора ПП “Ювента”позивач вважає неправомірним.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є штатним працівником приватного підприємства “Ювента”, працює на посаді директора із повною зайнятістю 8 годин на добу. Згідно даних бази 1 ДФ приватний підприємець ОСОБА_1 у своїй діяльності найманих працівників не використовує, а тому не мав реальної можливості надавати позивачу транспортно експедиційні послуги. Крім того, в актах виконаних робіт відсутня необхідна інформація щодо обсягів виконаних робіт та їх описова частина. На момент перевірки товарно - транспортні накладні не надавалися.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Ювента" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 929, 932, ЦК України, Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року № 128/2568, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Представником відповідача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 11.05.2010 року по 01.06.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі ДПІ у м. Полтаві) проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства “Ювента”(далі ПП “Ювента”) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено акт № 5478/23-2/21077030 від 04.06.2010 року.

На підставі акта перевірки а також за наслідками адміністративного оскарження ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення рішення № 0001871702/0 від 17.06.2010 року, № 0001871702/1 від 20.08.2010 року, № 0001871702/2 від 26.10.2010 року та № 0001871702/3 від 11.01.2011 року про визначення податкового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 55404 грн., в тому числі основний платіж 18 468 та штрафні (фінансові) санкції 36936 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що акти виконаних робіт про надання позивачу транспортно експедиційних послуг не відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, оскільки не містять обсягу та одиниці виміру господарської операції (надання послуг). Незважаючи на можливість обчислення зазначених послуг лише у грошовому вимірі, акти не містять ні переліку наданих послуг, ні посилання на договір, відповідно до якого вони надавалися, внаслідок чого неможливо підтвердити надання цих послуг іншими документами.

Під час перевірки товарно транспортні накладі перевіряючому не надавалися.

Беручи до уваги відсутність зв'язку між актами виконаних робіт та товарно транспортними накладними, а також зважаючи на відсутність товарно транспортних накладних під час проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем товарно транспортні накладні не є належними доказами спірних господарських операцій.

Таким чином, враховуючи невідповідність актів виконаних робіт вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також беручи до уваги відсутність необхідних умов для виконання СПД ФО ОСОБА_1 транспортно експедиційних послуг на користь ПП “Ювента”, суд першої інстанції дійшов висновку про непідтвердження фактичного виконання господарських операцій з надання транспортно експедиційних послуг та правомірність визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 17160 грн.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при визначенні ПП “Ювента”податкового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 55404 грн., в тому числі основний платіж 18 468 та штрафні (фінансові) санкції 36936 грн. податкова діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги є необгрунтованими, неправомірними і не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено перевіркою, ПП “Ювента” укладено договори про надання підприємству транспортно експедиційних послуг з СПД ФО ОСОБА_1

ОСОБА_1, в свою чергу є штатним працівником ПП “Ювента” та працює на посаді директора з повною зайнятістю 8 годин на добу. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності та перебуває на спрощеній системі оподаткування (свідоцтво про сплату єдиного податку НОМЕР_1 від 01.01.2008 року). Згідно бази 1 ДФ СПД ФО ОСОБА_1 у своїй діяльності найманих працівників не використовував.

В 2009 році ПП “Ювента”перерахувало СПД ФО ОСОБА_1 кошти в сумі 114000 грн. згідно актів виконаних робіт про надання транспортно експедиційних послуг: платіжним доручення № 545 від 27.02.2009 року в сумі 58600 грн.; платіжним дорученням № 516 від 07.08.2009 року в сумі 200 грн.; платіжним дорученням № 695 від 24.09.2009 року в сумі 55600 грн.

В актах виконаних робіт, що надані позивачем на підтвердження спірних операцій від 27.02.2009 року, від 28.07.2009 року, від 18.08.2009 року та від 23.09.2009 року зазначено, що ПП “Ювента”отримало від СПД ФО ОСОБА_1 транспортно експедиційні послуги на визначені суми.

Акти виконаних робіт підписані від ПП “Ювента”- директором ОСОБА_1 та від СПД ФО ОСОБА_1 особисто ним.

Зазначені акти не містять інформації щодо обсягів виконаних робіт та одиниці виміру господарських операцій, а також посилання на договір, на підставі якого надавалися послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг), який повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, або інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”надано визначення терміну “одиниця виміру”- це фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Окремі послуги мають лише грошову форму вимірювання. Приписами ст. 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”встановлено, що у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності застосовується єдиний грошовий вимірник. Відповідно до п. 12.3, 12.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року у разі, якщо послуги не мають таких показників, як одиниця виміру послуг, кількість, об'єм, обсяг, а вимірюються лише у вартісному вираженні, застосовуються такі покажчики, як “послуга/проценти”, “грн.”.

Разом з тим, акти виконаних робіт про надання позивачу транспортно експедиційних послуг не відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, оскільки не містять обсягу та одиниці виміру господарської операції (надання послуг). Незважаючи на можливість обчислення зазначених послуг лише у грошовому вимірі, акти не містять ні переліку наданих послуг, ні посилання на договір, відповідно до якого вони надавалися, внаслідок чого неможливо підтвердити надання цих послуг іншими документами.

Під час перевірки товарно транспортні накладі перевіряючому не надавалися.

Згідно наданих суду товарно транспортних накладних СПД ФО ОСОБА_1 здійснював перевезення товару (кукурудзи) на підставі видаткової накладної №РН - 0000002 від 27.02.2009 року від ТОВ “Фіорентина Імпекс” на ПП “Ювента”27.02.2009 року, 28.02.2009 року, 02.03.2009 року, 03.03.2009 року, 04.03.2009 року, 05.03.2009 року та 06.03.2009 року. При цьому акт виконаних робіт № 15 було складено 27.02.2009 року, тобто ще до виконання робіт.

Враховуючи цей факт та беручи до уваги відсутність зв'язку між актами виконаних робіт та товарно транспортними накладними, а також зважаючи на відсутність товарно транспортних накладних під час проведення перевірки, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що надані позивачем товарно транспортні накладні не є належними доказами спірних господарських операцій.

Згідно п. п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, що діяв на момент спірних правовідносин, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 цього Закону, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Підпунктом 20.3.2. п. 20.3 ст. 20 встановлено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Враховуючи невідповідність актів виконаних робіт вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також беручи до уваги відсутність необхідних умов для виконання СПД ФО ОСОБА_1 транспортно експедиційних послуг на користь ПП “Ювента”, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про непідтвердження фактичного виконання господарських операцій з надання транспортно експедиційних послуг та правомірність визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 17160 грн.

Перевіркою також встановлено, що в порушення п.п 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”№ 889 ІV від 22.05.2003 року позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб із суми доходу отриманого у вигляді додаткового блага, а саме: з коштів перерахованих за рахунок прибутку підприємства за проживання фізичної особи, яка не знаходиться з підприємством в трудових відносинах. Перевіркою встановлено, що в ІV кварталі 2009 року позивачем здійснювалося перерахування за проживання в готелі ОСОБА_2

Позивач факту перерахування коштів за проживання ОСОБА_2 в готелі не заперечив, як і факту неперебування з ним у трудових відносинах.

Згідно п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), зокрема у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування.

Підпунктом 19.2. ст. 19 цього Закону встановлено обов'язок осіб, які відповідно до цього закону мають статус податкових агентів, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; а також надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що податковий орган правомірно визначив позивачу податкове зобов`язання з доходів фізичних осіб в сумі 1308 грн.

За викладених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ДПІ у м. Полтаві при визначенні ПП “Ювента” податкового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 55404 грн., в тому числі основний платіж 18 468 та штрафні (фінансові) санкції 36936 грн. діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги є необгрунтованими, неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року по справі№2а-6585/10/1670 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ювента" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2011р. по справі №2а-6585/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.