Ухвала суду № 18524564, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р.Справа № 2а-12152/10/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий Водолажська Н.С.,

Суддя Тацій Л.В., Суддя Макаренко Я.М.

при секретарі Боришполець Я.В.

за участю:

представника позивача Діденко Л.А.

представника відповідача Уваров В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від16.11.2010р. по справі№2а-12152/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТДК»

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «ТДК», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після зміни позовних вимог просив скасувати рішення Дергачівської МДПІ у Харківській області № 189/29-040 від 02.09.10 р. про анулювання реєстрації його платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 327969120118, зобовязати відповідача поновити ТОВ «ТДК»в реєстрі платників ПДВ з 02.09.10 р. по 15.09.10 р. за індивідуальним податковим номером 327969120118.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.10 р. по справі № 2а-12152/10/2070 позов був задоволений в повному обсязі: скасоване рішення Дергачівської МДПІ у Харківській області № 189/29-040 від 02.09.10 р. про анулювання реєстрації платником ПДВ, індивідуальний податковий № 327969120118, ТОВ фірма «ТДК», код ЄДРПОУ 32796917; зобовязано Дергачівську МДПІ у Харківській області поновити ТОВ фірма «ТДК»(код ЄДРПОУ: 32796917, юридична адреса: 62300, Харківська обл., Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163) в реєстрі платників ПДВ з 02.09.10 р. по 15.09.10 р. за індивідуальним податковим № 327969120118.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.10 р. по справі № 2а-12152/10/2070 та винести нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але його представник в судовому засіданні наполягав на законності судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ фірма «ТДК»зареєстровано Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області 24.12.03 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, взяте на податковий облік 14.01.04 р., зареєстроване як платник ПДВ, про що Дергачівською МДПІ у Харківській області видане свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 27818781 від 19.01.04 р. на бланку ф. № 2-Р серії НБ № 176686 та присвоєно індивідуальний податковий № 327969120118.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що 13.09.10 р. позивачем було отримано рішення Дергачівської МДПІ у Харківській області № 189/29-040 від 02.09.10 р., прийняте в.о. начальника Дергачівської МДПІ у Харківській області після розгляду акту № 189/29-040 від 02.09.10 р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 27818781, індивідуальний податковий № 327969120118, на бланку ф. № 2-Р серії НБ № 176686, здійснене на підставі п. 9.8 «е»ст. 9 Закону України «Про ПДВ».

В подальшому відповідачем позивачу було видане нове свідоцтво про реєстрацію його платником ПДВ № 100301420 від 15.09.10 р. на бланку ф. 2-ПДВ серії НБ № 224290, індивідуальний податковий № 327969120118, тобто із збереженням реквізитів попередньої реєстрації.

Проміжок часу, протягом якого позивач не мав відповідної реєстрації платником ПДВ, становить 13 днів з 02.09.10 р. по 15.09.10 р., що обумовило його звернення з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що в ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади щодо анулювання свідоцтва реєстрації осіб як платників ПДВ регулюються Законом України «Про ПДВ», в п. 9.8 «е»ст. 9 якого встановлено, що у випадку, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням, відбувається анулювання реєстрації такої особи, як платника ПДВ.

За твердженням відповідача причиною для анулювання свідоцтва платника ПДВ щодо позивача були, перш за все, акт від 19.08.10 р. про відсутність ТОВ фірма «ТДК»за юридичною адресою: м. Дергачі, вул. Петровського, 163; запит до відділу податкової міліції № 36 від 19.08.10 р. про встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ фірма «ТДК», на який була отримана відповідь від 19.08.10 р. про те, що місцезнаходження ТОВ фірма «ТДК»не встановлено. На підставі наведених фактів відділом реєстрації та обліком платників податків було прийнято рішення від 19.08.10 р. про направлення державному реєстратору повідомлення Ф 18-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, на яке Дергачівська МДПІ отримала 26.08.10 р. відомість із ЄДР щодо юридичної особи ТОВ фірма «ТДК»про внесення змін про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону, виступають від її імені. В абз. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи, а в ч. 5 вказаної статті зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. З сукупного аналізу даних норм випливає, що для визначення місцезнаходження юридичної особи слід брати до уваги саме місце її державної реєстрації.

Як вбачається з наданої позивачем копії договору оренди № 2 від 28.12.07 р., позивач для розміщення керівних органів підприємства орендував у ТОВ «Компанія Опціон»приміщення загальною площею 5,0 кв.м., що розташоване за адресою: 62300, Харківська обл., Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, будинок 163 на строк до 31.12.08 р. Додатковими угодами № 1 від 28.12.08 р. та № 2 від 28.12.09 р. строк договору оренди був подовжений до 31.12.10 р.

Відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.09.10 р. місцезнаходженням ТОВ фірма «ТДК»є Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163. В листі № 3108 від 31.08.10 р. позивач повідомляв податковий орган про наявність адрес, де розташовані керівні органи товариства юридичної адреси, та фактичної адреси.

З матеріалів справи судом першої інстанції було зясовано, що відповідач пересвідчився про наявність ТОВ фірма «ТДК»за юридичною адресою під час проведення виїзної планової документальної перевірки, результати якої оформлені актом (аркуші справи 14-18), де зазначена фактична адреса позивача.

На підставі наведених вище доказів суд першої інстанції дійшов висновку, що юридична адреса позивача: 62300, Харківська обл., Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163 і є місцезнаходженням його керівних органів. За два дні до винесення оскаржуваного рішення податковий орган був проінформований про фактичне місцезнаходження позивача (лист від 31.08.10 р.).

В обґрунтування судового рішення суд першої інстанції послався на Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом ДПА України N 80 від 19.02.98 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.03.98 р. за N 172/2612, в п. п. 11.1-11.5 якого вказано, що з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів ДПС з обліку платників податків повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами ДПС після здійснення їх державної реєстрації, перереєстрації, реорганізації та внесення змін до реєстраційних чи статутних документів. Підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи. У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб. У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), то замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням. Щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб вносяться дані про подання запиту. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 17) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 19-ОПП (додаток 18).

З урахуванням вище зазначеного суд першої інстанції визнав безпідставними посилання відповідача на дотримання вказаного Порядку, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності проведення перевірки місцезнаходження позивача, проведення такої перевірки взагалі, оскільки фізично неможливо провести ряд заходів з перевірки місцезнаходження позивача та встановлення його фактичного місцезнаходження за один день - 19.08.10 р., до заперечень не додано ні акт про незнаходження ТОВ фірма «ТДК»за юридичною адресою, ні запит № 36 до відділу податкової міліції, ні відповіді податкової міліції, повідомлення Ф 18-ОПП.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що в апеляційній скарзі апелянт наполягає на тому, що перелічені в постанові суду першої інстанції документи були надані представником відповідача в судовому засіданні, але не залучені до матеріалів справи. Проте доказів того, що документи надавалися в належно оформлених копіях, а представник відповідача наполягав на їх залученні до справи, до апеляційної заяви не надані. Також не надані копії акту про незнаходження ТОВ фірма «ТДК»за юридичною адресою, запит № 36 до відділу податкової міліції, відповіді податкової міліції, повідомлення Ф 18-ОПП, що спростовує твердження апелянта про їх наявність на час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки у запереченні на позов відповідач та його представник не посилалися на вказані документи.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником відповідача були надані копія розпорядження начальника Дергачівської МДПІ Харківської області № 63-р від 16.08.10 р., в якому заступнику начальника інспекції Кривобоку А.В. та начальнику управління оподаткування юридичних осіб Удовенко доручено здійснити перевірки щодо знаходження позивача за юридичною адресою. Проте даних про проведення такої перевірки вказаними особами, або за їх участю, або за їх дорученням (наказом) до матеріалів справи відповідачем не надано. Також представником відповідач наданий запит № 35 за серпень 2010 р. (представник відповідача наполягав на тому, що запиту № 36 не існує, але про це в суді першої інстанції не вказувалося), але на наданій копії цього документу відсутні календарна дата складання, а пояснення з цього приводу представник відповідача не надав.

Також слід відмітити, що в наданій в судовому засіданні суду апеляційної інстанції копії акту № 78/15-229 від 19.08.10 р. незнаходження за юридичною адресою підприємства позивача вказано, що він складений головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ та головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток. Вказаний акт не містить даних про особу, яка уповноважила працівників Дергачівської МДПІ Харківської області здійснити таку перевірку, оскільки, судячи з наданого запиту № 35, встановлення місцезнаходження платника податків доручалося працівника ВПМ Дергачівської МДПІ Харківської області.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні були надані копії карток та конвертів поштових відправлень на адресу позивача з поясненнями того, що вони мають підтвердити незнаходження підприємства за юридичною адресою. Проте на вказаних копіях відсутні дані про те, коли поштові відправлення направлялися, які вкладення в них були і чи підтверджують вони факт відсутності платника податків за юридичною адресою станом на 19.08.10 р. За таких підстав колегія суддів не приймає їх як належні та допустимі докази по даній справі.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника ПДВ визначений в Положенні про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.00 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.00 р. за № 208/4429, відповідно п. 25.2.2 якого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою N 6-ПДВ, який складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення.

Суд першої інстанції вказав на те, що оскаржуване рішення прийнято одноособово в.о. начальника Дергачівської МДПІ у Харківській області. В рішенні від 02.09.10 р. є посилання на акт про анулювання реєстрації платника ПДВ від 02.09.10 р., який відповідачем не був наданий в суді першої інстанції.

В суді апеляційної інстанції представником відповідача була надана копія акту про анулювання реєстрації платника ПДВ № 189/29-040 від 02.09.10 р., в якому є посилання на рішення комісії, але даний акт підписаний лише заступником начальника Дергачівської МДПІ у Харківській області. Прізвищ, посад та підписів інших членів комісії в акті не вказано, що спростовує твердження представника відповідача про комісійне складання акту.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржене рішення прийняте всупереч наведеному Порядку, не за формою № 6-ПДВ, тобто не у вигляді акту про анулювання реєстрації платника ПДВ. Також в оскарженому рішенні невірно вказана назва позивача ТОВ «ТДК»тоді як назва підприємства позивача ТОВ фірма «ТДК», що також свідчить про неправомірність рішення Дергачівської МДПІ у Харківській області № 189/29-040 від 02.09.10 р.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено і це не спростовано відповідачем, що позивачу було видане нове свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100301420 від 15.09.10 р. на бланку Ф № 2-ПДВ серії НБ № 224290. Такі дії відповідача суд першої інстанції розцінив як визнання відповідачем протиправності прийнятого рішення.

В поясненнях в суді апеляційної інстанції представник відповідача вказав на те, що нова реєстрація позивача платником ПДВ була здійснена на заявою останнього, але відмовився надати суду апеляційної інстанції копію цієї заяви.

За таких підстав колегія суддів вважає необхідним відмітити, що ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі відповідач не надав пояснення діям по реєстрації підприємства позивача платником ПДВ з тими ж реквізитами, без подачі відповідної заяви субєктом господарювання. Оскільки в ст. 9 визначений вичерпний перелік підстав для реєстрації господарюючого субєкта платником ПДВ і така реєстрація за ініціативою органу ДПС не передбачена, то видача нового свідоцтва позивачу з тими ж реквізитами не можлива, а поновлення реєстрації має відбуватися з дати безпідставного анулювання свідоцтва.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.10 р. по справі № 2а-12152/10/2070 прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від16.11.2010р. по справі№2а-12152/10/2070 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від16.11.2010р. по справі№2а-12152/10/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТДК»до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської областіпро скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Н.С. Водолажська

Судді Л.В. Тацій

Я.М. Макаренко

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.04.2011 року.