Ухвала суду № 18524441, 07.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 р.Справа № 2а-13757/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник позивача: Кириченко Н.В.

представник відповідача: Долошко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2011р. по справі№2а-13757/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Будагроспектр"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова №0000751540/0 від 27.05.2010 року (№0000751540/1 від 25.06.2010 року, №0000751540/2 від 02.08.2010 року, №0000751540/3 від 14.10.2010 року) про визначення податкового зобов'язання ПП «Будагроспектр» з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування заявлених вимог стверджував про невідповідність висновків, які викладені в акті перевірки, фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, оскільки укладений ним договір з ТОВ «Релан» мав реальний характер.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по контрагенту ТОВ „Релан", які не підтверджено податковими накладними та іншими документами фінансово - господарської звітності за січень 2009 року на загальну суму ПДВ 76398,33 грн. В обгрунтування вимог про скасування судового рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позову, посилався на отриману інформацію стосовно контрагента ТОВ «Релан», який перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, щодо пояснень ОСОБА_3

Позивач заперечує проти вимог та доводів поданої відповідачем апеляційної скарги, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення. Просить залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а прийняту постанову суду без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, дійшла до висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є обгрунтованими, з огляду на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами проведеної фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 18.05.2010 року документальної невиїзної перевірки ПП «Будагроспектр» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Релан» за період з 01.02.2009 року по 31.02.2009 року було складено акт від 18.05.2010 року №1671/15-409/24338689.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки ним було безпідставно включено до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „Релан" за лютий 2009 року у розмірі 76398,33 грн. Єдиною підставою для таких висновків відповідачем зазначено пояснення директора ТОВ "Релан" ОСОБА_3 від 06.02.2009 року, відбраними працівниками податкової міліції.

На підставі висновків акту перевірки 27.05.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення рішення №0000751540/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 114597,00 грн., з яких: 76398,00 грн. оснований платіж, 38199,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення було винесено податкові повідомлення-рішення №0000751540/1 від 25.06.2010 року, №0000751540/2 від 02.08.2010 року, №0000751540/3 від 14.10.2010 року, відповідно до яких сума податкового зобовязання залишилася без змін.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що правочин, який було вчинено між позивачем та ТОВ «Релан» є правомірним, реальним та таким, що відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, його недійсність прямо не заборонена законом, недійсним судом не визнаний.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, зважаючи на вимоги діючого на час спірних правовідносин сторін законодавства України та фактичні обставини справи.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, який діяв на час спірних правовідносин (далі - Порядок №165) усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Пунктами 2 та 5 Порядку №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі та не є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Релан» було укладено Договір №1/СП-2009/РМР від 12.01.2009 року на виконання ремонтно-будівельних робіт приміщення ХТС, котельних, теплотраси, ремонт приміщень та будівель по вулиці Шевченко, 2 в місті Харкові, у відповідності до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації.

Зазначений договір від імені підприємства ТОВ «Релан» підписано виконуючим обовязки директора Мельник А.В. та скріплено печаткою підприємства.

Також, податкові накладні №20291 від 02.02.2009 року, №902091 від 09.02.2009 року, №1202091 від 12.02.2009 року, №1602091 від 16.02.2009 року, №1902091 від 19.02.2009 року та №2802097 від 28.02.2009 року підписані виконуючим обовязки директора Мельником А.В. та скріплені печаткою ТОВ «Релан».

На підтвердження відповідних повноважень Мельника А.В. позивачем надано протокол загальних зборів учасників ТОВ «Релан» від 15.09.2008 року, наказ від 15.09.2008 року, заява ОСОБА_5, засвідчена 21.08.2009 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зі змісту яких вбачається фактичне виконання обовязків директора ТОВ «Релан» з 15.09.2008 року Мельником Анатолієм Валерійовичем, в тому числі щодо реалізації наданих йому повноважень на підписання фінансово-господарських документів товариства.

Таким чином, ствердження відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Релан", зважаючи на підписання податкових накладних та інших документів взаємовідносин з таким контрагентом невідомою особою, яка не уповноважена на вчинення таких дій, є необгрунтованими.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством субєкти господарювання не наділені повноваженнями щодо перевірки своїх контрагентів під час укладення та виконання цивільно-правових угод за обсягом дієздатності та правоздатності, тому суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що наявність належно оформлених податкових накладних (в яких чітко зазначено посаду особи, зроблено її підпис, відтиск печатки) було достатньою підставою для формування позивачем за такими документами спірних сум податкового кредиту.

Крім того, на час укладення та виконання договору №1/СП-2009/РМР від 12.01.2009 року ТОВ «Релан» знаходилось на обліку ДПІ у Приморському районі м. Одеси як платник податку на додану вартість, який мав право складати податкові накладні за здійсненими господарськими операціями, що підтверджується свідоцтвом №100031831 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Релан» від 29.02.2007 року.

Зважаючи на наявні у матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку, зокрема: договір від 12.01.2009 року, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, банківські виписки про здійснені розрахункові операції безготівковим шляхом, податкові накладні, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, колегія суддів дійшла до висновку про реальний характер здійснених господарських операцій з ТОВ «Релан», їх виконання у повному обсязі. Підстав для визнання таких правочинів нікчемними матеріали справи не містять.

Окремо колегія суддів звертає увагу на наявну у матеріалах справи копію ліцензії, отриманої ТОВ "Релан" 03.08.2007 року про право здійснення будівельної діяльності у період з 03.08.2007 року по 03.08.2012 року, що свідчить про наявність у контрагента відповідних умов для надання відповідних будівельних послуг, в тому числі позивачу.

Посилання апелянта на пояснення ОСОБА_3 від 06.02.2009 року спростовуються наявною у матеріалах справи (а.с. 63) нотаріально засвідченою заявою того ж ОСОБА_3 від 21.08.2009 року, в якій підтверджується фінансово-господарська діяльність ТОВ "Релан" під його керівництвом. Також, колегія суддів звертає увагу на відсутність порушеної кримінальної справи у відношенні посадових осіб ТОВ "Релан", в тому числі щодо фіктивного підприємництва.

Отже, в ході судового розгляду не було встановлено належних та допустимих доказів на підтвердження доводів податкового органу про безтоварність господарських операцій. При цьому слід зауважити, що відповідач не заперечує проти реальності виконання (фактичної наявності результатів) будівельних робіт за спірними господарськими операціями з ТОВ "Релан".

Щодо обставин отримання позивачем податкових накладних ТОВ "Релан" у лютому 2009 року, то вони підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Зазначені обставини зумовили включення таких податкових накладних до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані, що відповідає вимогам п.п.7.4.5 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо періоду формування податкового кредиту.

Крім того, діюче на час спірних правовідносин податкове законодавство не ставило у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Виходячи з наведених вище обставин та норм діючого податкового законодавства, діючого на час спірних правовідносин, суд дійшов до вірного висновку про обґрунтованість віднесення позивачем у лютому 2009 року сум податку на додану вартість, фактично сплаченого позивачем у складі вартості отриманих будівельних робіт, до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Релан». Відсутність порушень з боку позивача положень податкового законодавства свідчить про безпідставність нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 76398,00 грн.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані судом першої інстанції норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2011р. по справі№2а-13757/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 12.04.2011 р.