Ухвала суду № 18523892, 13.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 р. Справа № 39841/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

при секретарі судового засідання Нацуличу І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області до Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2008 року позивач Державна податкова інспекція в Сокальському районі Львівської області звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» про стягнення коштів в розмірі 1696 778,08 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Сокалському районі направила відповідачу першу та другу податкові вимови, а боржником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості. А згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. КП «Сокальжитлокомунсервіс» має податковий борг по ПДВ, який самостійно визначений в деклараціях за липень 2005-червень 2008 року в сумі 1251466,00 грн.

Ухвалою суду від 01.04.09 року розєднано позовні вимоги у самостійні провадження про стягнення податкового боргу по ПДВ визначеного відповідачем в деклараціях за липень 2005- червень 2008 року в сумі 1251 466,00 грн. та провадження щодо стягнення податкового боргу з ПДВ визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях та нарахованої пені в сумі 445 312,80 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено. Постановлено стягнути з Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» в дохід державного бюджету 1 251 466,00 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що заборгованість по ПДВ відповідача є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в

_______________

Головуючий у 1-й інст. суддя Кухар Н.А. ряд. ст. зв. № 8.2.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-2063/08/1370 справа № 39841/09/9104.doc

апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що у звязку з відсутністю його представника в судовому засіданні він був позбавлений права доказування, а відтак був позбавлений можливості заперечити предявлений позов. Комунальне підприємство «Сокальжитлокомунсервіс» постійно звітувалося до податкового органу податковими деклараціями з податку на додану вартість та сплачувало податкові зобов'язання, визначені податковими деклараціями, що відображено в обліковій картці. Однак, значна частина податкового боргу по податку на додану вартість перед бюджетом, що становить суть позовних вимог, КП «Сокальжитлокомунсервіс» погашена, про що свідчать додані копії платіжних доручень, що є підставою для висновку про те, що з поданням до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум ПДВ обов'язок щодо сплати податку в цих сумах припинився. Позивач ДПІ у Сокальському районі зараховує поточні платежі в залік раніше нарахованих фінансових санкцій, не беручи до уваги вказане призначення платежу на платіжному документі.

Апелянт звертає увагу на те, що підприємство є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі й визначати призначення платежів, а ДПІ у Сокальському районі, зараховуючи своєчасно сплачені податки в рахунок податкового боргу, фактично перешкоджало КП «Сокальжитлокомунсервіс», як платнику податків, своєчасно сплачувати податки за періоди, вказані в платіжних дорученнях, що призвело до необґрунтованого порушення визначених податкових зобов'язань.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 вищезазначеного Закону контролюючий орган державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що КП «Сокальжитлокомунсервіс» 14.03.2003 року зареєстроване Сокальською районною державною адміністрацією і в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України присвоєно код 31963156.

При здійсненні аналізу облікової картки КП «Сокальжитлокомунсервіс», яка ведеться в ДПІ у Сокальському районі, встановлено, що борг (основний платіж і пеня) КП «Сокальжитлокомунсервіс» перед бюджетом по податку на додану вартість станом на 13.08.2008 року становить 1696778,08 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість по ПДВ відповідача є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, визнається сумою податкового боргу та підлягає стягненню до державного бюджету.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області до Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» про стягнення коштів, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року у справі № 2а-2063/08/1370 за позовом Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області до Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» про стягнення коштів без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.09.2011 року.