Ухвала суду № 18523299, 29.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17129/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Геос»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі відповідач) подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, службовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Геос»(далі - позивач) щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині податку на додану вартість при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ»за період травень, червень 2010 року, за наслідками якої було складено акт від 02.09.2010 року № 2283/23-03/33156172.

Згідно висновків вказаного акта перевірки, перевіряючими було встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п. 7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97, чинний на момент виникнення спірних правовідносин). Внаслідок вказаних порушень позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 508168,00 грн. при продажу цінних паперів.

За наслідками висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 року № 0006902303/0, яким позивачу визначено до сплати податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 682 214 грн. (508168,00 грн. основний платіж, 174046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ»було укладено договір підряду на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Велика Китаївська , 55-57 в Голосіївському районі м. Києва від 02.04.2010 р. № 02/04. Згідно зазначеного договору позивач доручав, а товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ»виконувало, відповідно до проектно-кошторисної документації, роботи на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Велика Китаївська, 55-57 в Голосіївському районі м. Києва, факт виконання яких підтверджується двосторонніми актами приймання виконаних будівельних робіт, що містяться в матеріалах справи. За вказані послуги позивач перераховував грошові кошти на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ», за що останній виписав позивачу податкові накладні.

У відповідності до п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону № 168/97, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97 встановлено, що Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як свідчать матеріали справи, підставою для відмови у прийнятті суми податкового кредиту за господарськими операціями позивача з ТОВ«ФІРМА-ТЕПЛИЙ ДІМ»стало те, що останній не подавав податкові декларації за вказаний період.

Колегія суддів вважає, що вказані порушення з боку контрагента позивача не впливають на правомірність формування ним податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 року № 0006902303/0 є неправомірним.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.