Постанова № 18516131, 02.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2011 року 15:50 № 2а-7408/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Кибало А.Я.

від відповідача: Готрі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфа ТрейдінгК»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення - рішення від 13 січня 2011 року № 0010322310/0,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейдінг К»(далі позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення - рішення та скасування податкового повідомлення - рішення від 13 січня 2011 року № 0010322310/0.

В судовому засіданні від 02 вересня 2011 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 13 січня 2011 року № 0010322310/0.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за наслідками операцій з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», оскільки на момент виписки податкових накладних ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було зареєстровано платником ПДВ, податковий кредит було сформовано на підставі наданих контрагентом оригіналів податкових накладних, які оформлені відповідно до вимог закону.

Позивач також вказував на необґрунтованість висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», як таких, що порушують публічний порядок, оскільки рішенням суду вказані договори не були визнані недійсними, а несплата контрагентом податків не може бути підставою для нікчемності таких правочинів.

Крім того, позивач посилався на те, що укладання договорів було спрямоване на реальне створення правових наслідків, оскільки документами, що були надані під час перевірки, повністю підтверджується фактичне виконання робіт та подальше використання результату робіт в господарській діяльності позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем було неправомірно задекларовано податковий кредит у розмірі 29564,20 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», оскільки відповідно до матеріалів кримінальної справи № 69-107, що надійшли до ДПІ у Печерському районі м. Києва, засновник та директор ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_4 не має жодного відношення до діяльності цього підприємства, фінансово-господарської діяльності не здійснював та жодних документів не підписував.

З пояснень ОСОБА_4, наданих під час розслідування кримінальної справи, вбачається, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було створене без мети здійснення справжньої господарської діяльності та мало ознаки фіктивного підприємства.

Враховуючи те, що документи фінансово - господарської діяльності, в тому числі договори з ТОВ «Альфа ТрейдінгК»від імені ТОВ «С.Дж.Р.Груп»були підписані неуповноваженою особою (не директором ОСОБА_4.), вказані правочини, на думку відповідача, є такими, що не відповідають загальним умовам щодо чинності правочину, а саме ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідач зазначав, що під час перевірки було встановлено, що операції по взаємовідносинам між ТОВ «Альфа Трейдінг К» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не мали реального характеру, кошти за вказаними правочинами перераховувались позивачем з метою заниження обєкту оподаткування.

Відтак, формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «С.Дж.Р.Груп», на думку відповідача, суперечить пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 10.11.2010 р. по 12.11.2010 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Альфа ТрейдінгК»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2010 р. по 30.04.2010 року при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «С.Дж. Р.Груп».

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 917/23-10/31406701 від 15.11.2010 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) а.с. 11 21.

13 грудня 2010 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення рішення № 0010322310/0, яким Позивачу за порушення пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було нараховано суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 44346,00 грн., в тому числі основного платежу у розмірі 29564,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14782,00 грн. (а.с. 10).

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код за ЄДРПОУ 34981754) знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, відносно керівника порушено кримінальну справу № 69-107 за ознаками злочину передбаченого ст. 191 ч. 5, ст. 205 ч. 2 КК України.

Враховуючи зазначену обставину, відповідач прийшов до висновку, що угода, укладена ТОВ «Альфа ТрейдінгК» з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», була спрямована не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже діяло з метою, спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування. Оскільки, на думку відповідача, така мета суперечить одному з принципів існуючого суспільного ладу, вона є суперечною інтересам держави та суспільства та підлягає визнанню недійсною із застосуванням, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України.

Відповідач вважає, що наведена інформація свідчить про відсутність факту придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та підтверджує неможливість її фактичного отримання ТОВ «Альфа ТрейдінгК».

Далі по тексту Акта перевірки відповідач, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, встановив нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», та неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі таких нікчемних правочинів.

За таких підстав в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 29564,20 грн., а саме по періодах: за березень 2010 року на 12833,00 грн., за квітнень 2010 року 16730,87 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що 02 березня 2010 року між ТОВ «Альфа ТрейдінгК»(замовник) та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(підрядник) укладено Договір № 0203/10 на виконання робіт з реконструкції індивідуального теплового пункту гуртожитку по вул. Туполєва 16 І (а.с. 42 43). Вартість робіт за вказаним договором становить 177385,20 гривень, в т.ч. ПДВ 29564,20 грн. (п. 6.1.).

На виконання договору, підрядником були виконані будівельні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1 за квітень 2010 року форми № КБ-2в, згідно якого загальна вартість виконаних робіт складає 177385,20 грн. (ПДВ- 29564,20 грн.) - а.с. 114 117.

В оплату за виконані підрядні роботи ТОВ «Альфа Трейдінг К»перерахувало на поточний рахунок ТОВ «С.Дж.Р.Груп»грошові кошти на загальну суму 177385,00 грн. згідно наступних платіжних доручень: № 324 від 24.03.2010 року 60000,00 грн. (ПДВ 10000,00 грн.); № 329 від 29.03.2010 року 17000,00 грн. (ПДВ 2833,00 грн.); № 334 від 07.04.2010 року 100385,20 грн. (ПДВ 16730,87 грн.) а.с. 182 184.

Матеріалами справи підтверджується, що «С.Дж.Р.Груп»були виписані на користь ТОВ «Альфа Трейдінг К»наступні податкові накладні: № 2015 від 25.03.2010 року - 60000,00 грн. (ПДВ 10000,00 грн.); № 2106 від 30.03.2010 року - 17000,00 грн. (ПДВ 2833,00 грн.); № 2322 від 08.04.2010 року - 100385,20 грн. (ПДВ 16730,87 грн.), які були складені у момент виникнення податкових зобовязань ТОВ «С.Дж.Р.Груп», тобто в момент оплати робіт позивачем.

Суми ПДВ за вищевказаними операціями віднесені позивачем до складу податкового кредиту в сумі 29564,20 грн.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також у листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Вказаний Закон втратив чинність з 01.01.2011 року у звязку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки він був чинним на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та на момент формування позивачем спірного податкового кредиту.

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ «Альфа Трейдінг К»до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів (робіт, послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у звязку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість»передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5. пункту 7.4. статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «С.Дж.Р.Груп»- був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100039671 від 08.05.2007р. (а.с. 129), яке було анульоване 28 квітня 2011 року відповідно до рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 165/15-3 від 28.04.2011 р. (а.с. 130 - 132).

Тобто на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних (листопад-грудень 2009 року та квітень 2010 року) вказане свідоцтво було чинним і ТОВ «С.Джи.Р.Груп»мало право видавати податкові накладні на кожну поставку робіт.

Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «С.Дж.Р.Груп»до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (чинного на момент оформлення податкових накладних) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту.

Крім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Довідка № 10647992 та витяг № 10648107 від 27.07.2011 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджують, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»станом на момент вчинення господарських операцій з позивачем було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 197-201).

Вирішуючи питання про реальність виконання робіт та отримання позивачем виконаних робіт, придбання таких робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначає господарську діяльність як будь - яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За даними витягу № 10143120 від 06.06.2011 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Альфа Трейдінг К» (а.с. 50 - 51) здійснює наступні види діяльності: будівництво будівель; інші роботи з завершення будівництва; оптова торгівля будівельними матеріалами; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; інші спеціальні будівельні роботи (а.с. 50-51).

Матеріали справи свідчать, що роботи, виконані ТОВ «С.Дж.Р.Груп», фактично замовлялися позивачем з метою виконання ним договору підряду № 0411/09 від 11 листопада 2009 року, укладеного з ВАТ «Трест «Київміськбуд 2», згідно якого позивач виступав підрядником будівельних робіт по реконструкції індивідуального теплового пункту гуртожитку по вул. Туполєва, буд. 16 І (а.с. 169 - 170). Виконання вказаного договору підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт № б\н за липень 2010 року, копії якого залучено до матеріалів справи (а.с. 175 - 181).

Крім того, на запит суду Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було надано відповідь № 7/26-4463/12 від 19.07.2011р. про те, що ТОВ «С.Джи.Р.Груп»видавалась ліцензія на виконання будівельних робіт серії АВ № 316541 від 04.06.2007р. строком дії до 04.06.2012 р. (а.с. 152), що свідчить про наявність у контрагента позивача спеціальної правосубєктності, що необхідна для здійснення певного виду господарської діяльності виконання будівельних робіт.

Згідно довідки за Формою № 1ДФ за 1 квартал 2010 року у трудових відносинах з «С.Джи.Р.Груп»перебувало 8 осіб (а.с. 133), що свідчить про наявність у контрагента позивача необхідних трудових ресурсів для виконання підрядних робіт.

За даними витягу № 10648107 від 27.07.2011 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основними видами діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп» є будівництво інших споруд; будівництво будівель; оптова торгівля будівельними матеріалами; інші спеціалізовані будівельні роботи; діяльність у сфері інжинірингу; електромонтажні роботи (а.с. 197-198).

Відтак, виконувані ТОВ «С.Дж.Р.Груп»роботи здійснювались останнім в межах його звичайної господарської діяльності та на підставі виданої у встановленому порядку ліцензії.

Враховуючи вказані вище договори про виконання робіт та вид діяльності позивача і його контрагента, з огляду на характер виконаних ТОВ «С.Дж.Р.Груп»робіт та надані позивачем документи, у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище роботи ТОВ «Альфа ТрейдінгК»були використанні у власній господарській діяльності.

Не приймаються судом до уваги доводи відповідача про порушення кримінальної справи відносно керівника ТОВ «С.Дж.Р.Груп», оскільки, на переконання суду, порушення кримінальної справи відносно керівника юридичної особи - контрагента не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Крім того, на запит суду Слідчим управлінням податкової міліції ДПА України було повідомлено, що кримінальну справу, порушену відносно директора ТОВ «С.Джи.Р.Груп»ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 105 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України було закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України та надано суду копію відповідної постанови (а.с. 192-196).

Як вбачається з постанови про закриття кримінальної справи в частині від 27 квітня 2011 року, в матеріалах кримінальної справи немає жодних даних, які вказують на скоєння злочину ОСОБА_4 передбаченого ч.2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Суд також звертає увагу, що порушення кримінальної справи відносно особи не є доказом її вини у вчиненні злочину. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Що стосується посилання відповідача на нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»суд дійшов висновку, що зміст зазначених угод не суперечить актам цивільного законодавства; а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного обєкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

З приводу пояснень представника відповідача про відсутність акту приймання передачі виконаних робіт за березень 2010 року суд зазначає, що Договором № 0203/10 від 02.03.2010 року не передбачене поетапне прийняття робіт, отже акт виконаних робіт може складатися після прийняття всього обєму робіт.

В даному випадку загальний обсяг виконаних робіт було прийнято позивачем згідно акту приймання-передачі за квітень 2010 року, відповідно до якого прийнято роботи на суму 177385,20 грн., що повністю відповідає загальній вартості робіт, визначеній у договорі підряду.

Таким чином, господарські операції позивача з ТОВ «С.Дж.Р.Груп» були належним чином документально оформлені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Альфа ТрейдінгК»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за періоди березень - квітень 2010 року, а висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпунктів 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є помилковим, відтак визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 29564,00 грн. є протиправним.

Відповідно до пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Аналогічні норми закріплено також у Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, статями 111, 113 якого встановлено, що фінансова відповідальність (в тому числі штрафні (фінансові) санкції) застосовуються за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14782,00 грн., є також протиправним.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13 січня 2011 року № 0010322310/0 є протиправним та має бути скасоване.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення - рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Альфа ТрейдінгК»підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 13 січня 2011 року № 0010322310/0.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Трейдінг-К»судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 07 вересня 2011 року.