Постанова № 18516106, 17.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 серпня 2011 року           15:58           № 2а-5108/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лакігрейн"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення №0000782303/1 від 23.11.2010

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 29.03.2011 №6/03-11)

від відповідача 1: ОСОБА_2 (дов.від 26.04.11 №1859/9/10)

від відповідача 2: представник прокуратури не з’яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.08.2011 року о 15 год. 58 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду справи №2а-8918/11/2670 та 2а-5108/11/2670 об’єднанні і спільне провадження, яким присвоєно номер: №2а-5108/11/2670.

          В обґрунтування на заявлений позов, представник позивача зазначив, що вважає віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відбулось на підставі належним чином оформлених податкових накладних, наявність та дійсність яких не оспорювалась відповідачем, відтак дії позивача щодо включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів у 2008 році були на думку позивача правомірними, а прийняті податкові повідомлення-рішення є безпідставними та неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»призвели до правомірного винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень. Тому, на його думку виявлені порушення за актом перевірки відповідають дійсності, а заявлені позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду про наступне.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва (надалі –відповідач) було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн»(надалі-позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2010р. за період з 01.04.2008р. по 31.03.2008р.

За результатами перевірки складено акт №3890/23-322-31570873 від 08.09.2010р, яким встановлено порушення:

п. 5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5294 грн. у тому числі за IV квартал 2009р. на суму 5294 грн.

пп. 7.2.6., п. 7.2., п.п.7.4.5 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість, на загальну суму 1018750,00 грн., в тому числі за червень 2008 року в сумі 367848 грн., липень 2008 р. в сумі 37416 грн., серпень 2008 року в сумі 609170 грн., жовтень 2008 р. в сумі 4316 грн., та зменшено значення рядка 26 з ПДВ на суму 147368грн.

За результатами виявлених порушень відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 21.09.2010р. №0000472303/0, яким визначено суму податкового зобов’язання 1528125 грн. та від 23.11.2010р. №0000792303/0.

Згідно з пп.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (в тому числі у разі їх імпорту) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), в тому числі у разі їх імпорту, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами пп. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, нарахування податкового кредиту звітного періоду можливе лише за наявності права на податковий кредит та визначених Законом підстав.

Підставою для нарахування платником податку податкового кредиту за Законом України «Про податок на додану вартість»є, зокрема, податкові накладні, що отримані таким платником податку.

Отже, отримані протягом звітного періоду податкові накладні є підставою для реалізації платником податку у такому звітному періоді законного права на нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних в документальному або електронному вигляді за його вибором, в якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до п.7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних,

затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 p. N 244, зі змінами доповненнями, який діяв на момент включення позивачем податкових накладних, складених в передніх періодах, до податкового кредиту звітних періодів, та на момент проведення перевірки, є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно п. 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, в розділі І реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Підставою складання звітності з податку на додану вартість є реєстр отриманих та виданих податкових накладних, який формується відповідно до Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 30.06.2005 p. N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 р. за N 11050.

Тобто звітність з податку на додану вартість допускала розбіжності між датою виписки податкової накладної та датою включення податку на додану вартість за такою накладною до податкового періоду –саме періоду, в якому підприємство отримало таку податкову накладну, не в періоді її виписки.

Отже, за умови виконання норм п.7.4.1.п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач має право відображати такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість в поточному періоді.

Також, наявність оригіналу податкової накладної є належним доказом факту її отримання і достатньою підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, відповідно до вимог пп.7.2.6. вищезазначеного Закону України, тобто суд погоджується з позицією позивача оскільки у останнього було право включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

          З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог. На думку суду, відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняті податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 21.09.2010р. №0000472303/0 та від 23.11.2010р. №0000792303/0.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 І.А. Качур