Постанова № 18515854, 12.09.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/8629/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.

при секретаріПарамей А. Ю.

за участі:представника позивача Макорти М. Д.

представника відповідача Драчука С. Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >ВАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" <3-тя особа >до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції <3-тя особа >про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000592300 від 20.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення 0000592300 від 20.06.2011 року, яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 19838,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішення - повідомлення винесено Старокостянтинівською ОДПІ за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року. Перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року на суму 19838,00 грн. та від'ємного значення в сумі 79875 грн. Дані висновки ґрунтуються на встановлені відсутності підтверджуючих документів, які б підтверджували факт здійснення операцій з поставки послуг від ПП "Агрофірма "Кобзар".

Не погоджуючись з актом перевірки та податковим повідомленням рішенням, позивач вказав, що висновки зроблені податковим органом не відповідають дійсності та фактичним обставинам, а реальність правовідносин позивача із вказаними контрагентами підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а тому ВАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" має право на бюджетне відшкодування ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити в його задоволенні. Заперечення мотивував тим, що при проведенні перевірки позивача встановлено порушення ст. 200 ПК України, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за березень місяць 2011 року на суму 19838,00 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що посадовими особами Старокстянтинівської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року, за результатами перевірки складено акт від 15.06.2011 року № 670/231/0547/1885.

Висновками акту встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року на суму 19838,00 грн. та від'ємного значення в сумі 79875 грн.

Перевіркою зафіксовано відсутність факту здійснення операцій з надання послуг ПП "Агрофірма "Кобзар" по оплаті транспортування щебеневої продукції позивача.

За результати розгляду матеріалів перевірки керівником Старокостянтинівської ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.06.2011 року № 0000592300, яким встановлено суму зменшення бюджетного відшкодування в сумі 19838,00 грн.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ПК України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України встановлено при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 3 Закону України від 16.07.99 № 996 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Досліджуючи матеріали справи суд не погоджується з позицією відповідача, щодо відсутності фактичності здійснення операцій позивача з ПП "Агрофірма "Кобзар". Суд вважає, що позивачем правомірно визначено суму податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року в сумі 19838,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем укладено договір з Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" договір № 498 від 05.05.2009 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання залізницею послуг для Вантажовласника - ВАТ Старокостянтинівський спецкар"єр", пов'язаний з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.п. 2.4.2, 3.1, 3.2 договору приймання до перевезення вантажів Вантажовласника проводиться за умови отримання Залізницею попередньої оплати за перевезення вантажів.

Враховуючи сезонність виробництва, дефіциту обігових коштів на кінець зимового початок весняного періоду та необхідності постійного транспортування продукції, позивачем з ПП "Агрофірма "Кобзар" укладено договір про надання послуг від 15.03.2010 року, яким визначено, що виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: Перераховувати на рахунок ЄТехПД ДТГО "Південно - Західна залізниця", за послуги з перевезенням продукції замовника, в сумі зазначеній замовником, а останній зобов'язується протягом 15 календарних днів, з моменту підписання сторонами Акту прийому - передачі наданих послуг, компенсувати перераховану суму.

На виконання договору ПП "Агрофірма "Кобзар" в лютому місяці 2011 року передали, а ВАТ Старокостянтинівський спецкар"єр" прийняло та оплатило залізничні тарифи, які сплачувались зазначеним вище контрагентом, за транспортування продукції позивача. Фактичне надання послуг по оплаті залізничного тарифу підтверджено залізничними накладними, відповідно до яких відправником є ВАТ Старокостянтинівський спецкар"єр", а розрахунки проведено ПП "Агрофірма "Кобзар", яке отримувало дозвіл залізниці на проплату таких платежів.

Компенсація витрат залізничного тарифу позивачем здійснювалась на підставі актів здачі приймання робіт від 16.02.2011 року № 0010 та від 18.02.2011 року № 0011 та підтверджується податковими накладними та банківськими виписками.

Твердження відповідача про відсутність документів, що підтверджують факт надання послуг зазначеним контрагентом, спростовується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, що належно оформлені, а саме договорами, податковими накладними, накладними на перевезення, банківськими виписками. Також судом не встановлено, а відповідачем не доведено обставин, на які посилається останній, щодо можливості подвійного відшкодування податку на додану вартість по зазначеним вище операціям.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача відповідають вимогам закону, відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі, а відповідачем безпідставно встановлено порушення Податкового кодексу України, щодо завищення бюджетного відшкодування, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 року № 0000592300.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 99, 104, 158-163, 167, 254, 255 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.06.2011 року № 0000592300.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >І.І. Тарновецький

< для копії >< для копії >