Постанова № 18515577, 30.09.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2011 р. Справа № 2-а-3767/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімов О.В.,

при секретарі: Бєрьозка Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Іоніді Е.В.,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 <3-я особа >про повернення коштів матеріального забезпечення,

встановив:

Херсонський міський центр зайнятості (далі по тексту - позивач або ХМЦЗ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач або ОСОБА_2) про повернення коштів матеріального забезпечення у розмірі 1711,37 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтовував їх наступним.

Так, до ХМЦЗ звернулась ОСОБА_2 із заявою про надання статусу безробітного до вирішення питання її працевлаштування. Згідно із наказом №НТ090128 від 28.01.2009 відповідачу присвоєно статус безробітного, в той же день її ознайомлено з правами та обов'язками, які вона має у зв'язку із наданням такого статусу. Крім цього, їй призначено виплату державної соціальної допомоги у зв'язку із безробіттям.

Відповідно до вимог Положення про порядок надання Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерством освіти і науки від 13.02.2001 року, №53/59, укладено договір №212009122300178 від 23.12.2009 року між ХМЦЗ та відповідачем щодо підвищення кваліфікації за навчальною програмою «Основи садової майстерності та ландшафтного дизайну» строком на 22 дн. (176 год.). Згідно корінця направлення на навчання №139і-0901 від 23.12.2009 року ОСОБА_2 направлено на навчання до Херсонської міської громадської організації «Ліга ділових та професійних жінок» до складу навчальної групи. Наказом №НТ100218 від 18.02.2010 року ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 15.02.2010 року. Наказом №100311 від 11.03.2010 року ОСОБА_2 знято з обліку з 09.03.2010 року у звязку із працевлаштуванням безробітної.

Згідно із актом перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №65/р-2 від 12.01.2011 (далі по тексту - акт, акт перевірки) встановлено, що відповідно до відповіді ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД» від 11.01.2011 року, №453, копії цивільно-правового договору від 15.01.2010 р., №Ехі-203П ОСОБА_2 працювала з 15.01.2010 року по 12.03.2010 року за цивільно-правовим договором у ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД» та перебувала на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної. Виходячи з цього, на думку позивача, відповідач неправомірно отримала кошти матеріального забезпечення: як допомогу по безробіттю у сумі 330 грн. 65 коп., як матеріальну допомогу в період професійної підготовки в розмірі 193 грн. 55 коп. та вартість навчання в розмірі 1187 грн. 17 коп., а всього на суму 1711 грн. 37 коп.

Листом № 08-11/2301 від 08.06.2011, направленим рекомендованою поштою, ОСОБА_2 запропоновано добровільно повернути кошти Херсонському міському центру зайнятості протягом пятнадцяти календарних днів від дня отримання поштового відправлення. Однак, відповідач у добровільному порядку не сплачує зазначену заборгованість, на підставі чого позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Крім цього, представником позивача суду надано довідку про вартість професійного навчання безробітних, відповідно до якої вартість навчання ОСОБА_2 в Херсонській міській громадській організації «Ліга ділових та професійних жінок» складає 1187 грн. 17 коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі. Зокрема, вважає, що позивачем при зверненні до суду пропущений шестимісячний строк звернення до суду передбачений ст.99 КАС України. Так, ХМЦЗ про факт існування договору від 15.01.2010 року стало відомо 11.01.2011 року, а 12.01.2011 року складено акт №65/р-2. У звязку з цим, вважає, що строк звернення до суду сплив 11.07.2011 року. Також, зазначає, що згідно змісту договору від 15.01.2010 року, №Ехі-203П (який було укладено в період припинення виплати допомоги по безробіттю) послуги щодо опитування виборців надавалися лише один день 07.02.2010 року, тобто у день проведення другого туру виборів Президента, а не протягом трьох місяців, як зазначає позивач. За виконання передбаченої договором послуги нею отримано у квітні 2010 року 135 грн., відповідно до акту від 12.03.2010 року.

Крім цього, зазначає, що відповідно до змісту п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 року, №307 виплата допомоги по безробіттю у разі виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами припиняється з дня виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами. Виконання робіт по договору від 15.01.2010 року, №Ехі-203П відбулось 07.02.2010 року, а виплата допомоги по безробіттю була припинена 14.02.2010 року. У звязку з цим, вважає, що позивачем безпідставно предявлена до стягнення допомога по безробіттю з 27.01.2010 року по 14.02.2010 року та матеріальної допомоги в період професійної підготовки з 15.01.2010 року по 26.01.2010 року. Також, вважає, що до матеріалів справи позивачем не надано доказів на підтвердження вартості навчання в сумі 1187,17 грн. та не наведено обставин і законодавчого обґрунтування стягнення цієї суми.

На питання, суду чи знайомилась вона зі змістом листа від 28.01.2009 року на імя директора ХМЦЗ, відповідно до якого вона зобовязувалась протягом трьох днів з моменту укладання цивільно-правового договору сповіщати про це службу зайнятості, ОСОБА_2 відповіла, що так, а також пояснила, що його особисто підписувала. При цьому, зазначила, що не вважала за необхідним повідомляти ХМЦЗ про відпрацювання одного дня на підставі цивільно-правового договору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи із наступного.

Законами України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року, №803-ХІІ (далі по тексту Закон №803) та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі по тексту - Закон №1533І) встановлено правовий статус центрів зайнятості, безробітних, умови надання статусу безробітного та їх соціальний захист.

Згідно із ст. 12 Закону №1533 виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Пунктом 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 (далі по тексту - Порядок), обов'язок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення виконують районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Таким чином, з вищевикладеного слідує, що ХМЦЗ має право проводити перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, приймати відповідні рішення за результатами перевірок та звертатись до адміністративного суду з позовом про повернення коштів матеріального забезпечення.

Відповідно до ст. 2 Закону №803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Згідно із ст. 6 Закону №1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі по тексту - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Порядок реєстрації осіб як безробітних та умови надання їм забезпечення встановлені розділом V Закону №1533.

ОСОБА_2 28.01.2009 звернулась до ХМЦЗ із заявою, відповідно до змісту якої просила до вирішення питання щодо її працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Крім цього, у зазначеній заяві відповідач підтвердила те, що на той момент не була зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займалась, пенсії не отримувала, на отримання пенсії за віком, в тому числі і на пільгових умовах, а також пенсії за вислугою років не мала права. Допомогу по безробіттю просив виплачувати два рази на місяць. Також, ОСОБА_2 28.01.2009 року подала на імя директора ХМЦЗ лист-розписку, відповідно до якої інформувала, що не має заробітку та інших передбачених законодавством доходів, не є найманим працівником, не укладала договір цивільно-правового характеру та зобовязувалась у разі зміни зазначених умов своєчасно (протягом трьох днів) сповістити про це службу зайнятості. Крім цього, відповідно до листа-розписки ОСОБА_2 ознайомлена зі своїми правами та обовязками.

Наказом ХМЦЗ від 28.01.2009 №НТ090128 ОСОБА_2 присвоєно статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. Наказом ХМЦЗ від 30.12.2009 року, №НТ091230 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 у звязку з проходженням нею професійної перепідготовки за направленням державної служби зайнятості. Професійну перепідготовку проведено на підставі договору №212009122300178 від 23.12.2009 року між ХМЦЗ та ОСОБА_2 про підвищення кваліфікації за навчальною програмою «Основи садової майстерності та ландшафтного дизайну» строком на 22 дні (176 год.), який в силу положень ч.3 ст.72 КАС України судом не досліджувався. Відповідно до розрахунку суми позову та довідки про вартість професійного навчання безробітних вартість навчання ОСОБА_2 за договором №212009122300178 від 23.12.2009 року склала 1187,17 грн.

Крім цього, відповідно до наказу ХМЦЗ від 14.01.2010 року, №НТ100114 ОСОБА_2 призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання з 24.12.2009 року по 26.01.2010 року, яку виплачено у розмірі 193 грн. 55 коп. Наказом №НТ100218 від 18.02.2010 року ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 15.02.2010 року. Наказом №100311 від 11.03.2010 року ОСОБА_2 знято з обліку з 09.03.2010 року у звязку із працевлаштуванням безробітної.

12.01.2011 року ХМЦЗ проведено перевірку достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2 відповідно до Закону №1533, за наслідками якої складено акт №65/р-2 від 12.01.2011 року. Відповідно до змісту акту встановлено, що ОСОБА_2 працювала з 15.01.2010 року по 12.03.2010 року за цивільно-правовим договором у ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД» та перебувала на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної. У звязку з цим, наказом ХМЦЗ від 07.06.2011 року, №НТ110607 її було зобовязано повернути матеріальне забезпечення, яке складалося із суми боргу по виплаченій їй допомоги по безробіттю у розмірі 303,65 грн., суми матеріальної допомоги у період професійної підготовки безробітного у сумі 193,55 грн. та вартості навчання у сумі 1187,17 грн., а всього 1711,37 грн.

Суд вважає, що ХМЦЗ при зобовязанні ОСОБА_2 повернути суми матеріального забезпечення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб встановлений законами України.

Так, дослідженням матеріалів справи, а саме цивільно-правового договору №Ехі-203п від 15.01.2010 року укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД», листів ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД» №01 від 04.01.2011 року та №55 від 09.09.2011 року встановлено, що ОСОБА_2 дійсно виконувала роботи за цивільно-правовим договором, за що отримала відповідну грошову винагороду.

Відповідно до п.3.2 цивільно-правового договору №Ехі-203п від 15.01.2010 року між ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД» та ОСОБА_2, договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та закінчується після виконання сторонами своїх обовязків.

Згідно пп.«в» п.2.2 цього договору замовник, в даному випадку ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД», зобовязується сплатити виконавцю, в даному випадку ОСОБА_2 за виконану роботу винагороду згідно обєму виконаних робіт, після проведення незалежного польового контролю та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт обома сторонами. Тобто, виконання сторонами своїх обовязків по цивільно-правовому договору №Ехі-203п від 15.01.2010 року закінчується оплатою замовником винагороди виконавцю. Дослідженням акту здачі-приймання робіт від 12.03.2010 року встановлено, що замовник оплатив ОСОБА_2 винагороду за виконання умов договору у сумі 135 грн. 12.03.2010 року, тобто саме в цей день сторонами були виконанні всі умови (в т.ч. обовязки) по цивільно-правовому договору №Ехі-203п від 15.01.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Отже строком цивільно-правового договору №Ехі-203п від 15.01.2010 року між ТОВ «Київський міжнародний інститут соціології ЛТД» та ОСОБА_2 є період часу, який тривав з 15.01.2010 року по 12.03.2010 року і саме протягом цього періоду часу ОСОБА_2 перебувала в стані сторони, яка несе відповідні зобовязання по договору. При цьому, суд зазначає, що момент виконання предмету договору не обмежує строки дії договору.

Згідно із ст. 36 Закону №1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Про зазначений обовязок ОСОБА_2 було відомо, що підтверджується листом-розпискою від 28.01.2009 року поданою нею на імя директора ХМЦЗ, відповідно до якої вона зобовязувалась сповістити службу зайнятості про укладання договору цивільно-правового характеру. Однак ОСОБА_2 не повідомила ХМЦЗ про укладання нею цивільно-правового договору.

Відповідно до п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 року, №307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами, з дня працевлаштування та виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами. Роботи (послуги) по цивільно-правовому договору №Ехі-203п від 15.01.2010 року ОСОБА_2 виконувала з 15.01.2010 року по 12.03.2010 року, тобто протягом дії договору, за що отримала відповідну нагороду.

Відповідно до ч.3, ст.36 Закону №1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Таким чином, оскільки зазначені обставини, виникли з 15.01.2010 року, тобто з моменту укладання цивільно-правового договору №Ехі-203п та тривали до 12.03.2010 року, сума матеріального забезпечення, виплачена ОСОБА_2, повинна бути повернута нею за період часу, починаючи з 15.01.2010 року.

За таких обставин, суд вважає, що розрахунок суми позову відповідно до якого ОСОБА_2 зобовязана повернути ХМЦЗ отриману нею допомогу по безробіттю з 27.01.2010 року по 14.02.2010 року у сумі 330,65 грн., матеріальну допомогу в період професійної підготовки з 15.01.2010 по 26.01.2010 року в сумі 193,55 грн. та вартість навчання з 15.01.2010 року по 26.01.2010 року у сумі 1187,55 грн. є вірним та обґрунтованим відповідно до нормативних актів та наказів ХМЦЗ.

Відповідно до п. 7 Порядку протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Зазначене повідомлення направлене ОСОБА_2 09.06.2011 та отримане нею 18.06.2011, про що свідчить копія поштового повідомлення з відміткою про вручення у матеріалах справи. Однак, станом на момент подачі позову зазначений борг відповідачем не погашено.

Щодо позиції відповідача з приводу пропущення ХМЦЗ шестимісячного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.99 КАС України строк звернення до адміністративного суду складає шість місяців та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Крім цього, ч.3 цієї статті КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Тобто у разі наявності спеціального строку звернення до суду в інших законах, застосовуються норми цих законів, які по відношенню до КАС України є спеціальними.

Згідно ч.4 ст.38 Закону №1533 строки давності в разі стягнення штрафних санкцій, адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується. Зазначена норма по відношенню до ст.99 КАС України є спеціальною, а отже вона підлягає застосування в даних правовідносинах.

ОСОБА_2 має перед ХМЦЗ заборгованість, а отже в даному випадку строки давності щодо її стягнення не застосовуються.

Щодо позиції відповідача стосовно відсутності доказів на підтвердження вартості її навчання в Херсонській міській громадській організації «Ліга ділових та професійних жінок» суд зазначає, що представником позивача надано суду довідку про вартість професійного навчання безробітних, відповідно до змісту якої вартість навчання ОСОБА_2 складає 1187 грн. 17 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача з повернення коштів матеріального забезпечення підлягає стягненню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення коштів матеріального забезпечення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та користь Херсонського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 35219574) суми коштів матеріального забезпечення у розмірі 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 37 коп. на р/р 37173001004936, ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 жовтня 2011 р.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 10.2.3