Постанова № 18515560, 29.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 вересня 2011 р. №2а-3377/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

суддів - Піскун В.О., Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Антоненка Д.О., Попова С.І.,

представника відповідача - Сірої Л.Г., Єсіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000502310/0 від 26.07.2010р., №0000502310/1 від 20.08.2010р., №0000502310/2 від 28.10.2010р., № 0000502310/3 від 12.01.2011р.

В обґрунтування позовних вимог послався на той факт, що під час проведення перевірки було встановлено віднесення товариством до складу валових витрат в перевіряємому періоді витрат з агентських послуг, наданих Amcor Rentsch Rickenbach AG, Швейцарія, в сумі 2805965,26 грн. відповідно до агентської угоди від 01.07.2008р. В розділі 3.1.2 акту перевірки відповідач зазначив, що ці витрати були включені позивачем до складу валових витрат із порушенням п.1.32 ст.1 та п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого було зроблено висновок про завищення на відповідну суму валових витрат товариства та донараховано основний платіж з податку на прибуток у сумі 701491,32 грн.

Позивач зазначає, що викладені в акті перевірки відповідачем доводи не свідчать про порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1 та п.5.1 ст.5 Закону України №334/94, який передбачає можливість віднесення до складу валових витрат лише витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В ході перевірки позивачем були надані відповідачу документи, які свідчать не тільки про використання агентських послуг в господарській діяльності позивача, а, взагалі, про неможливість досягнення позивачем без використання таких послуг тих доходів від господарської діяльності, які він отримав в перевіряємому періоді та продовжує отримувати на цей час.

З позиції позивача, щомісячна виплата комісійної винагороди повністю відповідає умовам агентської угоди, не суперечить вимогам законодавства України та є загальноприйнятою практикою при укладанні агентських угод. Позивач вважає, що ним обґрунтовано віднесено витрати на придбання агентських послуг від "Amcor Rentsch Rickenbach AG" у розмірі 2 805 965,26 грн. до валових витрат на підставі п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94.

Також позивач вказав, що в акті перевірки відповідач стверджує, що товариство неправомірно (з порушенням вимог п.п.5.1, п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94) включило до складу валових витрат вартість послуг з питань управління, що надавалися "Amcor Rentsch Rickenbach AG" за угодою про надання послуг з питань управління б/н від 1 липня 2008р. та угодою про надання послуг з питань управління №2 від 01.07.2009р. у сумі 3040993,08 грн., оскільки послуги, за твердженням відповідача, не повязані з господарською діяльністю товариства та не підтверджені належними документами. На підставі вказаного порушення відповідачем було визначено позивачу основне зобовязання в частині 760248,27 грн.

Позивач посилається на той факт, що акти, якими оформлювався факт отримання послуг від Amcor Rentsch Rickenbach AG, містять всі обовязкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів, в тому числі назву послуг (зміст господарської операції), їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб. Таким чином, твердження відповідача, що акти приймання передачі послуг не містять належних реквізитів і не можуть вважатися первинними документами, не ґрунтується на чинному законодавстві й не відповідають дійсності.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що в процесі надання послуг з питань управління сторонами складені всі необхідні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, відповідають вимогам до первинних документів та дають підстави товариству віднести понесені витрати до складу валових витрат.

Крім цього, позивач посилається на той факт, що в порушення вимог абз. "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181-ІІІ, наказу ДПА України від 11.09.2008 р. № 584 "Про затвердження зразків актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення" та "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, при перевірці товариства відповідачем було враховано лише заниження суми його податкових зобовязань, але не враховано їх завищення внаслідок неповного відображення валових витрат в періодах, за які здійснювалася перевірка. Так, товариством помилково не були відображені в складі валових витрат проценти за борговими зобовязаннями по кредиту в іноземній валюті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Дергачівської МДПІ Харківської області - у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач вказує, що під час проведення перевірки встановлено порушення ТОВ "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" вимог п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р.(зі змінами та доповненнями), у звязку з чим податковим органом правомірно та обґрунтовано винесено рішення про донарахування податкових зобовязань.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності ТОВ "Амкор Ренч Україна" (код ЄДРПОУ 32796990, з 10.03.2010 року змінено назву на ТОВ "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" нова редакція статуту 10.03.2010 року №14561050018000522) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №848/23-104/32796990 від 13.07.2010 року.

Проведеною перевіркою ТОВ "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" встановлено порушення: п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р.(зі змінами та доповненнями) завищено валові витрати на загальну суму 5 846958 грн., в тому числі: за 1 квартал 2009р. 347446 грн., II квартал 2009р. 453718 грн., - ІІІ квартал 2009 року 1 339756 грн., ІV квартал 2009 року 2 511445 грн. , за І квартал 2010 року в сумі 1 194593 грн. За результатами перевірки було донараховано податок на прибуток всього у сумі 1461 740 грн., в т.ч. за І квартал 2009 року 89862 грн., за II квартал 2009 року 113429 грн., за III квартал 2009 року 334939 грн., за ІV квартал 2009 року 627861 грн., за І квартал 2010 року 298649 грн.

На підставі встановлених порушень та висновків акту перевірки №848/23-104/32796990 від 13.07.2010р., Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000502310/0 від 26.07.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 534 180,90 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1461740,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями на суму 1072440,90 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, та не погодившись з винесеними рішенням, звернувся зі скаргами до органів державної податкової служби. Рішеннями Дергачівської МДПІ №4706/10/25-014 від 20.08.2010р., Державної податкової адміністрації у Харківській області №3946/10/25-103 від 22.10.2010р. та ДПА України №87/6/25-0115 від 05.01.2011р., прийнятими за результатами адміністративного оскарження, скарги платника податків залишено без задоволення, а винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

На виконання приписів абз.3 пункту 5.3 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №253 від 21.06.2001р., з метою доведення до платника граничних строків сплати податкових зобовязань, Дергачівською МДПІ були винесені та направлені на адресу платника податкові повідомлення-рішення №0000502310/1 від 20.08.2010р., №0000502310/2 від 28.10.2010р., № 0000502310/3 від 12.01.2011р.

В частині висновків акту перевірки №848/3-104/32796990 від 13.07.2010р. відносно завищення валових витрат за рахунок включення до них агентських послуг, що надавались Amcor Rentsch Rickenbach AG, Швейцарія за угодою №б/н від 01.07.2008р. в сумі 2805965,26 грн., суд виходить із наступних обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2008р. ТОВ "Астрон" (Принципал) було укладено агентську угоду від 01.07.2008 року (та додаткові угоди у звязку зі зміною назв підприємств) з Amcor Rentsch Rickenbach AG, Швейцарія, Industriestrasse West, 6,4613 Rickenbach.

З умов укладеної угоди вбачається, що Amcor Rentsch Rickenbach AG, Швейцарія, є головною компанією (штаб-квартирою) підрозділу Amcor Rentsch, до сфери діяльності якого входить виробництво упаковки тютюнових виробів та високоякісної гнучкої картонної упаковки для європейського ринку, він дозволяє використання відділу міжнародної торгівлі. Принципал є компанією групи Amcor Rentsch та використовує послуги відділу продаж Rentsch AG та отримує вигоду від всесвітніх ділових зв'язків та від подальшого розвитку ділових стосунків. Щоб дати можливість Принципалу отримати прибуток від ділових стосунків на ринку упаковки тютюнових виробів, Rentsch AG як агент для всіх компаній групи Amcor Rentsch, виконує обов'язки по організації та укладнню угод по реалізації продукції. Централізована реалізація спільно з Rentsch AG є менш витратною, ніж якщо б ці послуги виконувались самими компаніями групи Amcor Rentsch.

Згідно статті 2 Агентської угоди, Rentsch AG повинен на постійній основі відвідувати дійсних покупців в Європі за свій рахунок та залучати нових клієнтів.

Положеннями статті 4 угоди передбачено, що Принципал виплачує комісійну винагороду у розмірі 1,5% від загальної суми вартості продаж. Звіт про комісійну винагороду надсилається в Rentsch AG щомісяця після підведення висновків про суму місячних продаж. Оплата рахунку, який виставляє Rentsch AG, проводиться в місячний термін.

Термін угоди складає 3 роки та автоматично продовжується на кожен наступний рік (стаття 5 Агентської угоди).

Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 10.10.2008р. в звязку зі зміною юридичної назви ТОВ "Астрон" на ТОВ "Амкор Ренч Україна". За Додатковою угодою №2 від 17.02.2010р. було змінено юридичну назву Агента "Amcor Rentsch Rickenbach AG" на "Amcor Tobacco Packaging Switzerland GmbH". Згідно Додаткової угоди №3 від 23.03.2010р. проведено зміну юридичної назви Принципала на ТОВ "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна".

За період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. ТОВ "Амкор Тобакко Пекенджинг Україна" відвантажило продукцію виробникам табачної продукції Tobacco Company (Прилуки), JN Inernational Ukrain (Полтава), Philip Morris Ukraine (Харків) та сплатило винагороду по агентських послугах за реалізацію продукції Amcor Rentsch Rickenbach AG (Швейцарія) в сумі 2805965,26 грн., вартість якої на підставі актів виконаних робіт віднесло до складу валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток в сумі 2160720,89 грн. та по рядку 05.2 декларації в IV кварталі 2009 року в сумі 645244,37 грн.

Суд враховує, що відповідно до статті 297 ГК України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Згідно положень пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32 ст.1 цього Закону під господарською діяльністю розуміють будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Відповідно до пункту 19 цього Положення, витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) та інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Зазначені норми Закону свідчить про те, що підставою для включення витрат, в тому числі витрат на сплату посередницьких послуг, до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

В свою чергу, факт безпосереднього звязку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б одночасно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Згідно угоди на агентські послуги "Amcor Rentsch Rickenbach AG" повинен надавати можливість ТОВ "Амкор Тобакко Пекенджинг Україна" отримати прибуток від ділових стосунків на ринку упаковки тютюнових виробів, а також Rentsch AG як агент для всіх компаній групи Amcor Rentsch, виконує обов'язки по організації та укладанню угод по реалізації продукції. Централізована реалізація спільно з Rentsch AG є менш витратною, ніж якщо б ці послуги виконувались самими компаніями групи Amcor Rentsch.

Відповідно до поданих позивачем обґрунтувань правомірності віднесення до складу валових витрат сплачених сум за агентські послуги Amcor Rentsch Rickenbach AG, вказана юридична особа діє як агент з організації укладення угод та реалізації продукції для всіх компаній групи Amcor. При цьому, позивач уклав вказану агентську угоду з економічно обґрунтованою метою розширення ринку збуту, отримання замовлень на постачання продукції від тютюнових виробників, які контролюються міжнародними тютюновими компаніями, збільшення доходів товариства та зменшення витрат на збут продукції.

Суд зазначає, що за своєю суттю маркетинг для підприємства це система організації його праці, за якою виробничі рішення приймаються спеціальним вивченням вимог ринку, прогнозуванням та управлінням їх. У систему маркетингу входить вивчення конюктури та динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що виробляється (збувається) підприємством; аналіз зміни цін на продукцію та її замінники; прогнозування доходів потенційних споживачів і їх потреб у певному товарі; використання реклами як основного способу нецінової боротьби з конкуруючими фірмами, стимулювання збуту продукції; планування товарного асортименту з урахуванням соціально психологічних настанов різних груп споживачів; спеціальна організація обслуговування споживачів, яка передбачає максимальне наближення товару до потенційного споживача.

Будь які докази одержання за вказаними договорами і актами способів чи методів позиціювання товарів, вивчення сегментації ринку тощо позивачем не надані ні під час перевірки, ані в судовому процесі.

Як вбачається із акту перевірки та встановлено під час судового засідання, ТОВ "Амкор Тобакко Пекенджинг Україна" у перевіряємий період мало стабільні господарські відносини з виробникам табачної продукції Tobacco Company (Прилуки), JN Inernational Ukrain (Полтава), Philip Morris Ukraine (Харків), які були основними покупцями виготовляємої продукції.

При цьому, позивачем не надано будь яких доказів ні під час перевірки, ані в судовому процесі, які б свідчили, що завдяки отриманню агентських послуг від підприємства "Amcor Rentsch Rickenbach AG", починаючи з 01.07.2008 року постійно збільшувалась кількість контрагентів позивача, яким останній реалізував продукцію.

Суд зазначає, що позивачем по справі не спростовано той факт, що незважаючи на укладену угоду на агентські послуги ТОВ "Амкор Тобакко Пекенджинг Україна" не було задекларовано податок на прибуток в ІІ півріччі 2008 року та за 9 місяців 2009 року, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, вказані агентські послуги не виплинули на збільшення отримання прибутку підприємства, а навпаки призвели до збільшення валових витрат підприємства.

Колегія суддів погоджується з правом підприємства замовляти та оплачувати будь які послуги на власний вибір, проте, віднесення їх оплати до складу валових витрат може здійснюватись лише за умови використання у власній господарській діяльності, тобто, з метою отримання прибутку.

Таким чином, суд погоджується із позицією податкового органу, що в порушення п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством завищено валові витрати на загальну суму 2160720,89 грн. по агентських послугах за реалізацію продукції з Amcor Rentsch Rickenbach AG (Швейцарія).

Щодо встановлених в акті перевірки №848/3-104/32796990 від 13.07.2010р. порушень - завищення валових витрат за рахунок віднесення до їх складу винагород з питань управління, що надавались Amcor Rentsch Rickenbach AG (Швейцарія) за угодами про надання послуг з управління, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з угодами про надання послуг з питань управління б/н від 01.07.2008р. та №2 від 01.07.2009р., ТОВ "Амкор Тобакко Пекенджинг Україна" віднесено до складу валових витрат вартість наданих "Amcor Rentsch Rickenbach AG" (Швейцарія) послуг з питань управління в сумі 3040993,00 грн., з яких: до складу валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток віднесено 2443705,00 грн. (в тому числі: за III квартал 2009 року - 825387,00 грн., IV квартал 2009 року - 839238,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі - 779080,00 грн.); до складу валових витрат по рядку 05.2 декларації в IV кварталі 2009 року у сумі 597288,00 грн.

Відповідно до п.2.5 п.2 Угоди про надання послуг з питань управління передбачено, що для визначення на кожному етапі детального обсягу роботи, необхідної для компанії на будь-якій стадії цієї угоди, компанія (ТОВ Амкор ТП Україна) може надавати виконавцю (Amcor Rentsch Rickenbach AG) перелік відповідних питань для розгляду, разом із необхідною інформацією. Такий перелік складається у письмовій формі та вважається невід'ємною частиною цієї угоди та додатків до неї, що визначають взаємодію сторін на кожному окремому етапі.

Пунктом 2.6 вищевказаної угоди передбачено, що порядок надання послуг та представлення результатів компанії за цією угодою визначається за згодою сторін та описується в додатках до цієї угоди, що становлять невід'ємну частину цієї угоди.

Послуги з питань управління в актах виконаних робіт рахуються почасово, згідно Розрахунку щомісячної винагороди у відповідності з угодою про надання послуг по питанням управління від 01.07.2008 року (розрахунок від 01.07.2008) щомісячна винагорода за надання послуг складає 170 годин за ставкою 162,02 Євро. Всього 27543,0 Євро на місяць, з липня 2009 року згідно Розрахунку щомісячної винагороди у відповідності з угодою про надання послуг по питанням управління №2 від 01.07.2009 року (розрахунок від 01.07.2009) щомісячна винагорода за надання послуг складає 149,07 годин за ставкою 160 Євро. Всього 23852 Євро на місяць. (Для розрахунку використовується ринковий курс гривня-євро на кінець звітного періоду).

Згідно з актами виконаних робіт за період липень-вересень 2008 року, липень 2009 року - березень 2010 року послуги з питань управління складаються з послуг з маркетингу, підтримці та контролю якості виробництва та логістики, планування закупівель, розвитку кадрових ресурсів, підтримці інформаційних технологій, безпеки здоров'я, політики у сфері навколишнього середовища, бюджетного та фінансового планування, консультації з питань оподаткування, підтримки корпоративного розвитку та зв'язків із інвесторами, управління процесами зовнішнього аудиту, корпоративні зв'язки, внутрішній аудит (допомога в питаннях бухгалтерського обліку, підготовці фінансової звітності).

Суд зазначає, що проведення вищезазначених заходів та дій є характерним для будь-якої юридичної особи в межах здійснення господарської діяльності, оскільки управління підприємством здійснюється його керівними органами відповідно до визначених повноважень. При цьому, під час розгляду справи позивачем не було доведено перед судом неможливість самостійного здійснення вказаних функцій керівними органами чи структурними підрозділами юридичної особи та необхідність залучення до управління підприємством інших субєктів господарювання на договірній основі.

Відповідно до положень статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Тобто, законом визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, може бути акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

З наданих позивачем до суду актів виконаних робіт не зазначено: яку саме роботу здійснено виконавцем, неможливо встановити відповідність цифрових даних щодо обсягів реалізованої продукції після надання послуг та реальність використання платником податків результатів консультаційних послуг у власній господарській діяльності для збільшення прибутку підприємства.

Таким чином первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, щодо результатів наданих послуг з детальним та повним описом усіх питань до узгоджених напрямів відсутні, що не дає змоги зробити висновок яким чином вказані послуги поліпшили роботу підприємства та вплинули на її позитивний результат (фінансової діяльності підприємства).

Розрахунки чи інші документи, які давали б розуміння про надані послуги, перелік осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і за правильність її оформлення, ТОВ "Амкор Тобакко Пекенджинг Україна" до перевірки та під час судового розгляду справи не надано. Також, відсутні будь-які звіти, що дають змогу підтвердити вплив на підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутків підприємства.

При цьому, як вбачається із вказаних актів вони носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору про надання послуг стосовно зобовязань виконавця за цими договорами.

З наданих договорів та Актів про надання послуг не можна зробити висновок яким чином вони свідчать про виконані роботи які пов'язані з компенсацією вартості виробничої діяльності підприємства та збільшенням доходів, отриманням прибутку.

Таким чином, висновки Дергачівської МДПІ про порушенням позивачем вимог п.5.1 ст.5, п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок неправомірного віднесення до складу валових витрат у перевіряємому періоді ТОВ "Амкор Тобакко Пекенджинг Україна" витрат по послугам з питань управління наданим Amcor Rentsch Rickenbach AG на суму 3040993 грн., є документально підтвердженими та обґрунтованими.

Щодо посилання позивача на висновки цінової експертизи, проведеної ДП "Державний інформаційно аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", за №1/2896 від 20.05.2009р., №1/8837 від 14.12.2009р., №1/2705-1 від 20.04.2010р., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи той факт, що висновки цінової експертизи, проведеної ДП "Державний інформаційноаналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" суперечать іншим матеріалам справи та встановленим судом фактичним обставинам, зазначені висновки не є належними та допустими доказами відсутності в діях позивача порушень вимог податкового законодавства.

При цьому, помилковим є також твердження позивача про порушення відповідачем вимог підпункт "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, наказу ДПА України від 11.09.2008р. №584 "Про затвердження зразків актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення" та "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, що полягало у врахуванні відповідачем лише заниження суми податкових зобовязань, та не враховані їх завищення внаслідок неповного відображення валових витрат в періодах, за які здійснювалася перевірка.

Позивач вказує, що товариством помилково не були відображені в складі валових витрат відсотки за борговими зобовязаннями по кредиту в іноземній валюті, внаслідок чого відповідач повинен був врахувати і фактичне заниження суми податкових зобовязань.

Суд враховує, що під час розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що відповідні документи, повязані із витратами підприємства за борговими зобов'язаннями за договором з Amcor UK Finance Limited, були надані перевіряючим під час перевірки та помилково не були враховані ними при проведенні перевірки.

Згідно приписів п.п.5.5.2 п.5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", для платників податку, зазначених у підпункті 5.5.3 цього пункту, віднесення витрат на виплату або нарахування процентів за борговими зобов'язаннями у будь-якому податковому періоді дозволяється у сумі, що не перевищує суми доходів такого платника податку протягом звітного періоду, отриманих у вигляді процентів, збільшеної на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми отриманих процентів.

Таким чином, включення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобовязаннями не носить обовязковий характер і прийняття рішення щодо включення зазначених витрати до складу валових витрат самостійно має право лише платник податків.

При цьому, згідно положень п.п.5.5.5 п.5.5 статті 5 вказаного Закону, витрати на сплату процентів, які відповідають вимогам підпункту 5.5.1, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями підпункту 5.5.2 протягом звітного періоду, підлягають перенесенню на результати майбутніх податкових періодів із збереженням обмежень, передбачених пунктом 5.5.2.

Керуючись вимогами п.п.5.2.7 п.5.2 та п.п.5.5.5 п.5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач не позбавлений можливості включити проценти за борговими зобовязаннями по кредиту в іноземній валюті, отриманому від Amcor UK Finance Limited, до складу валових витрат майбутніх податкових періодів, у випадку їх належного документального підтвердження.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями - рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову про скасування вказаних рішень суб'єкта владних повноважень необхідно відмовити.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Тобакко Пекеджинг Україна" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити у повному обсязі. <Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06.10.2011 року.

Головуючий суддя Ізовітова-Вакім О.В.

СуддіПіскун В.О.

Заічко О.В.