Постанова № 18515437, 03.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" жовтня 2011 р. № 2а- 7454/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Видавництво «Харків» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд скасувати податкові повідомлення рішення відповідача № 0002252302/0 від 16.11.10 та № 0002262302/0 від 16.11.10.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

Позивач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд даної справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову та клопотання від представника відповідача про розгляд даної справи без його участі в порядку письмового провадження.

В своїх запереченнях проти позову відповідач - Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, посилається на те, що акт перевірки позивача складений у встановленому законом порядку, а його висновки щодо порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Проподаток на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 та п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94 ґрунтуються виключно на даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за якими встановлено розбіжності в задекларованих сумах між позивачем та його контрагентами ТОВ«Двелінг», ТОВ«Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» та ТОВ«СКЖитлобуд», а також обумовлюються тим, що позивач, під час перевірки, не довів економічну вигоду від робіт, виконаних ТОВ«Двелінг» та не довів факт використання таких робіт у власній господарській діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Таким чином, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 03.11.10 № 5084/23-212/05905728 про результати планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Видавництво «Харків» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» (код ЄДРПОУ 05905728) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 по 30.06.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 30.06.10 (арк. справи 39-80 том 1) та ухвалив податкове повідомлення-рішення від 16.11.10 №0002252302/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 42 215,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002262302/0 від 16.11.10 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 476 094,00 грн. (арк. справи 8-9 том 1).

Не погоджуючись із сумами нарахувань в податкових повідомленнях-рішеннях, позивач звернувся до відповідача з первинною скаргою за №246/10 від 23.11.10 (арк. справи 102-109 том 1).

Відповідач за результатами розгляду первинної скарги рішенням від 20.01.11 за №641/10/25-013 залишив без змін податкове повідомлення-рішення від 16.11.10 №0002252302/0 (податок на прибуток) та скасував податкове повідомлення - рішення від 16.11.10 №0002262302/0 в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 215250,00 грн. (основний платіж 143500,00 грн., фінансова санкція 71750,00 грн.), в іншій частині залишив це рішення без змін (арк. справи 10-17 том 1).

Продовжуючи процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, позивач 28.01.11 звернувся з повторною скаргою № 115 до ДПА в Харківській області про перегляд та скасування податкових повідомлень-рішень №0002252302/0 та №0002262302/0, які були складені відповідачем 16.11.10 (арк. справи 93-100 том 1).

Державна податкова адміністрація у Харківській області рішенням за результатами розгляду скарги №1203/10/25-103 від 24.03.11 скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0002262302/0 від 16.11.10 в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1941,00грн. (основний платіж 1294,00грн., штрафні санкції 647,00 грн.) та в цій частині рішення №641/10/25-013 від 20.01.11 про результати розгляду первинної скарги, в іншій частині вказані рішення та повідомлення-рішення №0002252302/0 від 16.11.10 залишила без змін, а скаргу голови правління ПАТ «Видавництво «Харків» Коробка С.В. - без задоволення (арк. справи 18-24 том 1).

Не погоджуючись з рішенням ДПА у Харківській області позивач звернувся зі скаргою до ДПА України (арк. справи 82-90 том 1), яка розглянула скаргу та залишала без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 16.11.10 №0002252302/0 та №0002262302/0 з урахуванням рішень ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова №641/10/25-013 від 20.01.11 та ДПА у Харківській області №5084/23 212/05905728 від 03.11.10, прийнятих за розглядом скарг, а скаргу позивача - без задоволення (арк. справи 25-29 том 1). РішенняДПАУкраїни №10853/6/25-0115 від 10.06.11 було отримано позивачем 15.06.11.

Як вбачається з висновків акту, перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Проподаток на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та виявлено порушення п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями у редакції Закону України від 22.05.1997 № 286/97-ВР).

Визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток здійснювалось відповідачем у зв'язку з недоведеністю економічної вигоди від робіт, виконаних ТОВ«Двелінг» та недоведеність факту використання таких робіт у власній господарській діяльності. Також за результатами аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні інформаційних баз ДПА України, в задекларованих сумах між ТОВ «Двелінг» (код за ЄДРПОУ 36050281) та ВАТ «Видавництво «Харків» (код за ЄДРПОУ 05905728), встановлені розбіжності, тобто не задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ по ТОВ«Двелінг» (код за ЄДРПОУ 36050281) на загальну суму 85666,67 грн., в тому числі за квітень 2010 в сумі 25000,00 грн., за травень 2010 в сумі 35166,67 грн., за червень 2010 в сумі 25500,00 грн.

Нарахування податкового зобов'язання з ПДВ позивачу відбулось тому, що під час перевірки за результатами аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні інформаційних баз ДПА України, встановлено розбіжності в задекларованих сумах між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Двелінг» (кодзаЄДРПОУ 36050281), ПФ«Будівельні матеріали» (код 21261704), ЗАТ «Київське агентство повітряних сполучень «Кий Авіа» (код 1130578), ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» (код 33885850), ТОВфірма «Снарк, ЛТД» (код 24139808), ТОВ«Побутелектротехніка», (код 24136939), ТОВ«СКЖитлобуд» (код 36588707).

При цьому правильність оформлення податкових накладних та первинних документів, факти оплати товарів (робіт, послуг), а також реальність (дійсність) укладених правочинів відповідач під сумнів не ставив.

Під час процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень податковими органами частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0002262302/0 від 16.11.10 стосовно ПДВ по контрагентах ТОВфірма «Снарк, ЛТД», ТОВ «Побутелектротехніка», ВКФ «Промтехком» у формі ТОВ та ЗАТ «Київське агентство повітряних сполучень «КийАвіа», мотивуючи відсутністю розбіжностей в задекларованих сумах. Зазначене податкове повідомлення-рішення залишилося без змін в сумі 258903,00 грн.: основний платіж - 172602,00 грн. та фінансова санкція 86301,00 грн., тобто фактично не визнаний податковий кредит за операціями з ТОВ «Двелінг», ТОВ«Спеціалізованепідприємство «Волинські торгові ряди» та ТОВ«СКЖитлобуд».

Також повністю без змін залишилося податкове повідомлення-рішення №0002252302/0 від 16.11.10, тобто відповідачем не визнані валові витрати, фактично понесені позивачем по операціях з ТОВ «Двелінг».

Перевіряючи висновки акту перевірки та прийнятті на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що від ТОВ«Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» за період, охоплений перевіркою, позивачем відповідно до накладних №РН-0000138 від 01.03.10, №РН-0000190 від 29.03.10 (арк. справи 209а-209б том 1), була придбана сировина папір марки «Д» 45 г. 594 мм та папір марки «Б» 45 г/м2840 формат у рулонах з метою використання її у власній господарській діяльності, а саме надання поліграфічних послуг з друкування газет, листівок, бюлетенів, за рахунок чого, на підставі отриманих від ТОВ«Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» податкових накладних №64 від 01.03.10, №80 від 29.03.10 (арк. справи 208-209 том 1), позивач сформував податковий кредит в загальній сумі 11651,56грн. Позивач повністю розрахувався з ТОВ«Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» за отриманий товар, що випискою по рахунку та актом звірки взаємних розрахунків (арк. справи 210, 205 том 1).

Факт поставки паперу до позивача підтверджено товарно-транспортними накладними серія 1-03 СП №215681 від 01.03.10, серія №1-03 СП №215682 від 29.03.10 (арк. справи 193-194 том 1).

З приводу правильності оформлення податкових накладних, первинних документів позивача, наявності в них всіх обовязкових реквізитів відповідач зауважень не висловив. Відповідач не заперечує проти факту сплати позивачем податку в сумах, задекларованих у складі податкового кредиту за березень 2010 року і проти правильності формування податкового кредиту за цей період та підтверджує фактичне отримання позивачем товару від ТОВ«Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди».

Натомість, в акті перевірки фахівці відповідача посилаються на те, що відповідно до матеріалів інформаційних баз даних АІС «Аудит», АІС «РПП», ВЕ8Т 2УІТ встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість та додатки до неї надані ТОВ«Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» до ДПІ у Соломянському районі м.Київ за березень 2010 року відсутні.

Судом з'ясовано, що від ТОВ«СКЖитлобуд» за період, охоплений перевіркою, позивачем відповідно до накладної №РН 00000004 від 31.04.10 (арк. справи 219 том 1), були придбані поліграфічні матеріали (пластини офсетні та краски) з метою надання поліграфічних послуг, за рахунок чого, на підставі отриманої від ТОВ«СКЖитлобуд» податкової накладної №65 від 31.05.10 (арк. справи 221б том 1), позивач сформував податковий кредит в загальній сумі 49403,20 грн.

Факт поставки поліграфічного матеріалу від ТОВ «СК Житлобуд» до позивача підтверджується товарно-транспортною накладною (арк. справи 153 том 2).

За матеріалами справи вбачається, що ТОВ «СК Житлобуд» поставив позивачу товар неналежної якості, що підтверджує акт позивача, претензія позивача №140 від 30.04.11 та №147 від 12.05.10 (арк. справи 222-222б том 1). ТОВ«СКЖитлобуд» вимоги позивача задовольнило, і на підставі поворотної накладної №26 від 30.06.10, довіреності № 8 від 30.06.11 (арк. справи 227б, 231 том 1), самотужки вивезло товар зі складу позивача про що вказує товарно-транспортна накладна (арк. справи 154 том 2). Позивач скоригував податковий кредит шляхом включення вартості повернутого товару до складу своїх податкових зобовязань, що підтверджується податковою накладною №1454 від 30.06.10 (арк. справи 227 том 1) і не заперечується відповідачем.

З приводу правильності оформлення податкових накладних, первинних документів позивача, наявності в них всіх обовязкових реквізитів відповідач зауважень не висловив. Відповідач не заперечує проти факту сплати позивачем податку в сумах, задекларованих у складі податкового кредиту за квітень 2010 року і проти правильності формування податкового кредиту за цей період та підтверджує фактичне отримання позивачем товару від ТОВ«СКЖитлобуд».

Проте, в акті перевірки відповідач посилається на те, що відповідно до матеріалів інформаційних баз даних АІС «Аудит», АІС «РПП», ВЕ8Т 2УІТ встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість та додатки до неї надані ТОВ«СКЖитлобуд» до ДПІ у Печерському районі м.Київ за квітень 2010 року відсутні.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Двелінг» судом було встановлено, що відповідно до умов договору №76/3-10 від 01.03.10 ТОВ «Двелінг» - виконавець, у період що перевіряється, виконував для позивача - замовника - дрібний та середній ремонт, роботи з заміни запчастин, з налаштування та регулювання вузлів та механізмів, діагностики технічного стану обладнання. При цьому, відповідно до норм пункту 1.1Договору, перелік, склад (кількість) та загальний обсяг виконаних робіт, зазначається у актах виконаних робіт та специфікаціях до цього Договору (арк. справи 116117 том 1).

Позивач на підставі актів прийому-передачі робіт (послуг) (арк. справи 151-161, 165-168 том 1) та податкових накладних (арк. справи 139-150, 162-164 том 1), виписаних ТОВ«Двелінг», відніс до складу валових витрат та до складу податкового кредиту такі суми:

- до складу валових витрат у 1 кварталі 2010 року - у розмірі 129 400,00 грн. та до складу податкового кредиту у березні 2010 року - сума ПДВ у розмірі 129 400,00 грн. по:

акту виконаних робіт від 29.03.2010 та п/н № 411 від 29.03.2010 на загальну суму 36 030,00 грн. (ут.ч. ПДВ 6 005,00 грн.);

акту від 29.03.2010 та п/н № 410 від 29.03.2010 на загальну суму 34350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5 725,00 грн.);

акту від 31.03.2010 та п/н № 412 від 31.03.2010 на загальну суму 34 920,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5 820,00 грн.);

акту від 31.03.2010 та п/н№413від31.03.2010 на загальну суму 49 980,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8 330,00 грн.).

- до складу валових витрат у II кварталі 2010 року - у розмірі 129 400,00 грн. та до складу податкового кредиту у: квітні 2010 року - 25 000,00 грн. по:

акту виконаних робіт від30.04.2010 та п/н № 400 від 30.04.2010 на загальну суму 66 000,00 грн. (ут.ч.ПДВ11000,00 грн.);

акту від 30.04.2010 та п/н № 402 від 30.04.2010 на загальну суму 45000,00грн. (у т.ч. ПДВ 7 500,00 грн.);

акту від 30.04.2010 та п/н № 399 від 30.04.2010 на загальну суму 39 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6 500,00 грн.);

в травні 2010 року відповідно до акту виконаних робіт від 30.05.2010 та п/н № 396 від 30.05.2010 до складу валових витрат на загальну суму 21 000,00 грн.

- до складу податкового кредиту у: травні 2010 року 35166,66 грн. по:

акту виконаних робіт від30.05.2010 та п/н № 395 від 30.05.2010 на загальну суму 36 000,00 грн. (ут.ч.ПДВ6000,00 грн.);

акту виконаних робіт від30.05.2010 та п/н № 396 від 30.05.2010 на загальну суму 21 000,00 грн. (ут.ч.ПДВ3500,00 грн.);

акту виконаних робіт від30.05.2010 та п/н № 397 від 30.05.2010 на загальну суму 39 000,00 грн. (ут.ч.ПДВ6500,00 грн.);

акту виконаних робіт від30.05.2010 та п/н № 398 від 30.05.2010 на загальну суму 25 000,00 грн. (ут.ч.ПДВ4 166,66 грн.);

акту виконаних робіт від30.05.2010 та п/н № 399 від 30.05.2010 на загальну суму 18 000,00 грн. (ут.ч.ПДВ3000,00 грн.);

акту виконаних робіт від30.05.2010 та п/н № 394 від 30.05.2010 на загальну суму 72 000,00 грн. (ут.ч.ПДВ12 000,00 грн.).

- до складу податкового кредиту у: червні 2010 року 25500,00 грн. по:

акту виконаних робіт від30.06.2010 та п/н № 294 від 30.06.2010 на загальну суму 75 000,00 грн. (ут.ч.ПДВ12 500,00 грн.);

акту виконаних робіт від30.06.2010 та п/н № 293 від 30.06.2010 на загальну суму 78 000,00 грн. (ут.ч.ПДВ13 000,00 грн.).

З приводу правильності оформлення податкових накладних, наявності в них всіх обовязкових реквізитів відповідач зауважень не надав.

Однак, в акті перевірки зазначено, що у позивача відсутня документація, яка підтверджує обсяг проведених ТОВ «Двелінг» робіт (кількість робочого часу та витрачених виконавцем робіт коштів, включаючи витрати на оренду займаного виконавцем приміщення, відрядження); звіти про проведену діагностику, модернізацію, тестування обладнання з визначенням параметрів функціонування обладнання; дефектні акти; дослідження (скільки коштує одна людино-година такої роботи), а також встановлено, що за результатами аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні інформаційних баз ДПА України, в задекларованих сумах між ТОВ «Двелінг» та позивачем, встановлені розбіжності, тобто не задекларовані податкові зобовязання по ТОВ «Двелінг» на загальну суму 85666,67 грн., в тому числі за квітень 2010 в сумі 25000 грн., за травень 2010 в сумі 35166,67 грн., за червень 2010 в сумі 25500 грн.

Внаслідок викладеного вище, а також з урахуванням наданих позивачем до перевірки угод купівлі-продажу, угод оренди, актів виконаних робіт, послуг, прибуткових накладних, актів приймання передачі, авансових звіти, реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних, прибуткових накладних, банківських виписок, журналів-ордерів по бухгалтерських рахунках 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 301 «Каса в національній валюті», 701.1 «Доходи від реалізації основної продукції», 701.2 «Доходи від реалізації шир потреба», 701.3 «Доходи від реалізації культ бита», 701.4 «Доходи від порізки паперу», 702.2 «Доходи від реалізації товарів у їдальні», 702.3 «Доходи від реалізації макулатури», 70.3 «Доходи від реалізації пільгової продукції», 703.1 «Доходи від зберігання та обробки паперу», 712 «Доход від реалізації матеріалів», 71.3 «Доход від надання послуг оренди», 713.0 «Доход від надання орендарям комунальних послуг», 71.9 «Інші доходи операційної діяльності», 71.7 «Інші доходи», журналів-ордерів по бухгалтерських рахунках 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 201 «Сировина та матеріали», 203 «Паливо», 207 «Запасні частини», 205 «Будівельні матеріали», 209 «Інші матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 281 «Товари», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 644.1 «Податковий кредит», 641.5 «Податок на додану вартість» та інших документів, в акті зроблено висновок про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту в загальній сумі 317396,00 грн. (стор. 17 акту перевірки) та встановлено безпідставне включення до валових витрат витрати, які не підтверджені первинними документами та не можливо підтвердити повязаність цих витрат з їх подальшого використання у власній господарській діяльності в загальній суму 271900 грн. (стор. 8 акту перевірки).

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються податковими накладними контрагентів, які відповідають вимогам п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», видатковими накладними, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.99, договором про виконання робіт №76/3-10 від 01.03.10, укладеним з ТОВ«Двелінг»; товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, специфікаціями, внутрішньою документацією позивача (службовими записками, доповідними записками, заявками, прибутковими накладними, дорожніми листами, наказами, картками складського обліку, тощо), журналом реєстрації довіреностей, оригінал, якого оглядався в судовому засіданні, платіжними дорученнями, які свідчать про сплату ТОВ«Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» та ТОВ «Двелінг» коштів за отримані товар та роботи; відомостями про подальше використання отриманих матеріалів від ТОВ«Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» в процесі основної діяльності виготовлення поліграфічної продукції, про що свідчать копії накладних на здачу багатотиражних газет (арк. справи 199-211 том 2) та копіями накладних на відпуск готової продукції та актами прийому-здачі наданих послуг (арк. справи 212-248 том 2).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинні на час виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущенні одним платником податків у відображенні в податковому обліку певних господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Виняток із викладеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні субєктами господарювання нікчемних правочин з метою, суперечною інтересами держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України).

Під час перевірки відповідач не виявив ознаки, які можуть свідчить про те, що укладені правочини з ТОВ «Двелінг», з ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» та з ТОВ «СК Житлобуд» є нікчемними.

Згідно зі ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Виходячи з цього, Верховний Суд України в постанові від 13.01.09 №21-1578 зазначив, якщо продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, то за таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

Також під час розгляду справи судом було встановлено, що ТОВ «Двелінг» та ТОВ«Спеціалізоване підприємство «Волинські торгові ряди» направляли до відповідних ДПІ декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, за квітень 2010 року, за травень 2010 року та за червень 2010 року, в яких зазначили податкові зобовязання по операціям з позивачем (арк. справи 200-202, 206-207 том 1, 9-46 том 2).

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлюють, що платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобовязань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Судом встановлено, що позивач і його контрагенти на час вчинення правочинів були належним чином зареєстрованими платниками ПДВ, мали відповідні свідоцтва, а податкові накладні, виписані контрагентами, оформлені належним чином.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами, у звязку з придбанням позивачем матеріалів (робіт), які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях, а тому суд не погоджується з позицією відповідача з мотивів, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми Закону України «Проподаток на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002262302/0 від 16.11.10 прийнято необґрунтовано та не на підставі закону, а тому воно є протиправне та підлягає скасуванню.

Щодо встановленого відповідачем порушення п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94, слід зазначити наступне.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що акти виконаних робіт (арк. справи 151-161, 165-168 том 1), які були складені ТОВ «Двелінг» відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.99, тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Суд вважає, що твердження акту перевірки про відсутність у позивача документації, яка підтверджує обсяг проведених ТОВ «Двелінг» робіт (кількість робочого часу та витрачених виконавцем робіт коштів, включаючи витрати на оренду займаного виконавцем приміщення, відрядження); звіти про проведену діагностику, модернізацію, тестування обладнання з визначенням параметрів функціонування обладнання; дефектні акти; дослідження (скільки коштує одна людино-година такої роботи) не є підставою для висновків про будь-які порушення законодавства з боку позивача, адже згадана інформація є виключно внутрішніми відомостями виконавця та її надання замовнику (позивачу) не передбачене ні договором, ні законом.

В абз. 4 п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03. №134 дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач правомірно та обґрунтовано до складу валових витрат включив витрати, повязані з виконанням робіт ТОВ «Двелінг», оскільки податкові накладні (арк. справи 139-150, 162-164 том 1), акти прийому-передачі робіт (послуг) (арк. справи 151-161, 165-168 том 1), специфікації (арк. справи 128-143 том 2), які були виписані ТОВ «Двелінг», мають всі обовязкові реквізити, які передбачені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що позивачем отримані роботи завдяки своїм властивостям використовувались виключно в здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування ПДВ були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з контрагентами.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Харків» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» до Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова №0002252302/0 від 16.11.2010 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова №0002262302/0 від 16.11.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Піскун В.О.