Постанова № 18515436, 04.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 11414/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції

до Релігійної громади Святителя Іоанна Златоуста Харківської єпархії Української Православної Церкви,

третя особа - "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві

простягнення коштів за податковим боргом з розрахункового рахунку,-

В С Т А Н О В И В :

Субєкт владних повноважень, Дергачівська МДПІ Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з рахунків відповідача, Релігійної громади Святителя Іоанна Златоуста Харківської єпархії Української Православної Церкви, кошти у розмірі 2.550,00грн. в рахунок погашення його податкового боргу.

В обґрунтування заявлених вимог субєкт владних повноважень зазначив, що у спірних правовідносинах ДПІ відносно платника податків були винесені податкові повідомлення рішення, котрі є діючими. Проте, платник податків податкового зобовязання за цими рішеннями не виконав, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. За таких обставин, субєкт владних повноважень вважає за необхідне звернути стягнення на кошти платника податків на розрахункових рахунках в установах банків.

Відповідач, Релігійна громада Святителя Іоанна Златоуста Харківської єпархії Української Православної Церкви, письмових заперечень проти позову не подав, до суду свого уповноваженого представника не направив.

Представник третьої особи, "Райффайзен Банку Аваль" у м. Києві, до суду не прибув, надав клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом субєкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обовязковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи заявлена субєктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на податкових повідомленнях-рішеннях №0000641511/0 від 04.06.2010 р. про застосування штрафу в розмірі 2.040,00 грн. та №0002671531/0 від 09.09.2010 р. про застосування штрафу в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок виконання платником податків податкового зобовязання за згаданими правовими актами індивідуальної дії був визначений нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до 31.12.2010 р. та нормами Податкового кодексу України з 01.01.2011 р.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені податкові повідомлення-рішення, суд відзначає, що за формою, змістом, підставами прийняття оглянуті рішення узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст.4 і 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та способом реалізації наданих ним владних повноважень, визначеним Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

У матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували, що перелічені податкові повідомлення-рішення втратили юридичну дії внаслідок застосування платником податків процедури судового або позасудового оскарження рішень контролюючих органів, або що за вказаними правовими актами індивідуальної дії відсутній податковий обовязок внаслідок дефектів форми, змісту або підстав походження правових актів індивідуальної дії.

Суд відзначає, що перебіг визначених ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обовязку у спірних правовідносинах скінчився.

Доказів виконання платником податків у спірних правовідносинах податкового обовязку за правилами ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» або за правилами ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України сторонами до справи не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявлено.

З долученої до матеріалів справи картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обовязку з боку відповідача вбачається наявність заборгованості в розмірі, заявленому до стягнення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою субєктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у субєкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов Дергачівської МДПІ Харківської області до Релігійної громади Святителя Іоанна Златоуста Харківської єпархії Української Православної Церкви про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з Релігійної громади Святителя Іоанна Златоуста Харківської єпархії Української Православної Церкви (ідентифікаційний код - 33337808; місцезнаходження - 62341, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, ХДЗВА, буд. 5) на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 2.550 (дві тисячі п"ятсот п"ятдесят) грн.00 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.