ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/2329/2011
26 липня 2011 року 14год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник Масюк Оксана Іванівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач - Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів - звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені на загальну суму 4940,70 гривень.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, з мотивів викладених у позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав та подав письмові заперечення, у яких зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" в 2010 році було виділено та створено робоче місце для працевлаштування інваліда та надано позивачу відповідну інформацію про вільне робоче місце для працевлаштування інвалідів в межах нормативу, визначеного відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Таким чином, відповідальність за не працевлаштування інвалідів не може бути покладена на відповідача, а тому адміністративний позов є безпідставним, необґрунтованим та не підлягає до задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні, з мотивів викладених у письмових запереченнях, в задоволенні позову просила відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Відповідно до наказу керуючого Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 94 від 30.05.2011 року було проведено невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" щодо дотримання ним вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (а.с. 7).
Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03. 1991 року. До кола таких обов'язків віднесено: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03. 1991 року, для підприємств, установ, організацій - роботодавців, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Обчислення середньооблікової чисельності працюючих здійснюється відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, яка затверджена наказом Міністерства статистики України № 286 від 28.09. 2005 року.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03. 1991 року та даними про середньооблікову кількість штатних працівників відповідача у 2010 році, норматив для працевлаштування інвалідів для відповідача у 2010 році становив - 1 робоче місце, на яке не було працевлаштовано інваліда.
Згідно наказу директора товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" № 01 від 05 січня 2011 року було створено робоче місце та посаду менеджера з реклами для інваліда ІІ, ІІІ групи (а.с. 34).
Звітність за формою № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. № 42, з відповідними показниками у встановлений законодавством період відповідач подав Рівненському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів (а.с.3, 18).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03. 1991 року, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
За даними дослідженої судом звітності відповідача за формою № 10-ПІ (річна), середня річна заробітна плата в 2010 році складала 9750,00 грн., відповідно сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (код рядка 06) становить 4875,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
А в силу вимог ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03. 1991 року, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Розрахунок пені, здійснений позивачем повністю відповідає положенням ч. 2 ст. 20 вищезазначеного Закону та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05. 2007 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 року за № 552/13819 (а.с. 4).
Згідно з ч. 5 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03. 1991 року, у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Враховуючи, що Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991 року не є процесуальним законом, а тому не може визначати підсудність справ за публічно-правовими спорами за участю органів Фонду соціального захисту інвалідів, стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, тобто за рішенням адміністративного суду.
Таким чином, у судовому засіданні судом встановлено, що відповідач на виконання ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03. 1991 року здійснив виділення та створення робочого місця для працевлаштування інваліда, здав звіт до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" не було надано державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інваліда.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Частиною 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" не було подано суду жодного доказу щодо реєстрації у центрі зайнятості за його місцезнаходженням як платника збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та подання цьому центру адміністративних даних у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, то суд дійшов висновку про не виконання відповідачем обов'язку передбаченого ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо подання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інваліда.
Вищезазначені висновки суду підтверджено листом Рівненського міського центру зайнятості № 05-1585 від 16.05. 2011 року, згідно якого, товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" протягом 2010 року звітів за формою № 3-ПН "Про наявність вакансій" до центру зайнятості не подавало (а.с. 23).
Лист-повідомлення № 14 від 18.02. 2010 року надісланий товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" на адресу Рівненського міського центру зайнятості розцінюється судом, як не передбачений законом спосіб подання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інваліда та не береться до уваги (а.с. 24, 33).
Крім того, суду слід зазначити, що відповідачем не надано жодного доказу щодо отримання вищезазначеного листа Рівненським міським центром зайнятості та вчинення ним будь-яких дій щодо працевлаштування інваліда.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" не вчинено всіх необхідних дій щодо працевлаштування інваліда згідно нормативу, передбаченого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03. 1991 року.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" (33022, вул. Гагаріна, 6, м. Рівне, код ЄДРПОУ 31430755) на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (33028, вул. Замкова, 10 а/1, м. Рівне, код ЄДРПОУ 22586331) адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році та пені на суму 4940 (чотири тисячі дев'ятсот сорок) грн. 70 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя <Підпис >Зозуля Д. П.
Постанова складена в повному обсязі 27.07.11р.
Судове рішення № 18513314, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 26.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/2329/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: