Постанова № 18512927, 06.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3656/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іванова Е.А.

судді Колесниченко О.В.

судді Марина П.П.

секретар Чиженко А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю)

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК»ЗЕКТЕР»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «Зектер»звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000551510 від 18.05.2011 року про визначення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 11074774 грн. та штрафних санкцій 2768693,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000561510 від 18.05.2011 року про визначення суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 13960597 грн. та штрафних санкцій 3490149,25 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що за результатами проведення відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕК Зектер»був складений акт на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються. Податкові повідомлення-рішення прийняті у звязку з виявленням в ході перевірки порушень позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», в результаті чого відбулося заниження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Підставою для висновку відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток стала встановлена відповідачем нікчемність договорів, укладених відповідачем з контрагентами. Позицію щодо нікчемності договорів відповідач обґрунтовував тим, що підприємства, з якими позивач укладав договори не могли виконати умов договорів у звязку з відсутністю основних фондів, матеріальних запасів, незначних витрат на оплату праці, відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності. Проте позивач не погоджується з твердженнями відповідача та зазначає, що всі договори відповідають основним вимогам, встановленим ЦК України для визнання угод дійсними, ніхто із сторін договорів не звертався до суду з вимогою щодо визнання таких угод недійсними та в судовому порядку договори недійсними не визнавалися, а тому позивач цілком правомірно відніс витрати, повязані з виконанням договору до складу валових, отже заниження податку на прибуток підприємств не відбулося. Що стосується податку на додану вартість, то всі податкові накладні, суми ПДВ з яких віднесені до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, складені у відповідності до діючого законодавства, що встановлює вимоги щодо складання податкових накладних. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем неправомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення та просить їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та надав заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що договори, укладені ТОВ «ТЕК Зектер»з контрагентами ТОВ «Вимпел МТ», ТОВ «Салют Трейд», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Серія Проект», ТОВ ПФ «Добробут», ТОВ «Аверспром», ТОВ «Маркет Стандарт», ТОВ «Імпорт Ком»та ТОВ «АВ Скайт»є нікчемними, такими, що не спричинили настання реальних наслідків, оскільки предметом означених договорів є надання послуг по підготовці та відправки вантажів, надання послуг по організації транзитних перевезень через територію України, проте у всіх вищевказаних контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів, що підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності згідно зі ст.. 3 ГК України, отже всі вищевказані підприємства не мали реальної можливості виконати послуги згідно договорів. Оскільки договори, укладені позивачем ТОВ «ТЕК Зектер»з вищевказаними підприємствами є нікчемними, вони не спричиняють ніяких наслідків, крім тих, що повязані з їх нікчемністю, тому віднесення позивачем витрат, повязаних з виконанням означених договорів до складу валових є безпідставним, а також безпідставним є віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ зазначених у податкових накладних, що видавалися вищевказаними підприємствами. На підставі викладеного, відповідач вважає, що позивачем завищена сума податку на прибуток підприємств та податку на додані вартість у перевіряємому періоді, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, вивчивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Транспортно-Експедиторської Компанії «Зектер»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт від 26.04.2011 року № 180/15-1/33506789/2, відповідно до якого встановлено завищення валових витрат та податкового кредиту, що потягнуло за собою заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість на суму відповідно 13960597 грн. та 11074774 грн. Вказані порушення, як зазначено в акті перевірки відбулися в результаті того, що позивачем - ТОВ «ТЕК «Зектер»були укладені договори з контрагентами, які не мають необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, а саме: відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів, що унеможливлює виконання контрагентами позивача умов укладених договорів (Т.1 а.с.3-105).

Не погодившись з актом перевірки ТОВ «ТЕК Зектер»подав заперечення до акту перевірки від 04.05.2011 року № 0405/01, яке мотивоване тим, що предметом укладених договорів між позивачем та його контрагентами є надання послуг з організації підготовки відправлення вантажів, які не повязані з матеріальним виробництвом та не потребують наявності певної кількості працівників, обладнання та матеріальних запасів, тому відсутність вище переліченого у контрагентів позивача не є підставою для визнання укладених договорів недійсними.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі у своїй відповіді на вищевказані заперечення до акту зазначила, що висновки акту перевірки щодо виявлених перевіркою порушень залишаються без змін, а заперечення ТОВ «ТЕК «Зектер»без задоволення.

На підставі вказаного акту СДПІ по роботі з ВПП були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0000561510, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 13960597 грн. основного платежу та 3490149,25 грн. за штрафними санкціями (Т.1 а.с.1) та від 18.05.2011 року № 0000551510, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість на суму 11074774 грн. основного платежу та 2768693,5 грн. штрафних санкцій (Т.1 а.с.2).

По податковому повідомленню рішенню від 18.05.2011 року № 0000561510, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 13960597 грн. основного платежу та 3490149,25 штрафних санкцій слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Судом встановлено, що позивачем - ТОВ «ТЕК «Зектер»були укладені договори підряду з ТОВ «Серія Проект»від 30.09.2009 року № 41 (Т.1 а.с.157-159), ТОВ «Аверспром»від 09.02.2010 року № 7 (Т.1 а.с.210-212), ТОВ «Маркет стандарт»від 06.01.2010 року № 9 (Т.1 а.с.221-223), ТОВ «Імпорт Ком»від 06.01.2010 року № 8 (Т.2 а.с.18-20), ТОВ «АВ Скайт»від 05.01.2010 року № 1 (Т.2 а.с.55-57), ТОВ «Промисловий форум «Добробут» від 16.07.2009 року № 24 (Т.2 а.с.104), ТОВ «Салют Трейд»від 27.04.2009 року № 17 (Т.2 а.с.180-182), ТОВ «Вимпел МТ»від 28.01.2009 року № 4 (Т.2 а.с.215-217).

Предметом вказаних договорів є те, що підрядник зобовязується на свій ризик виконати за завданням замовника роботи з підготування та відправки вантажу замовника, а також роботи з організації транзитних перевезень через територію України вантажів замовника. Відповідно до п.п. 5.1.1. п. 5 вказаних договорів, підрядник своїми силами та засобами виконати всі роботи в обсязі та у строки та передати роботи замовнику, відповідно до акту виконаних робіт. Відповідно до п.п. 5.1.2. п. 5 договорів до організації підготування до відправки вантажу Замовника, входять наступні дії: здійснення замовлення вагонів, забезпечення всіх дозвільних документів, оформлення залізничних накладних, усіх сертифікатів від імені замовника, розрахунок ставки на території України, надання замовнику рахунків, необхідних до сплати, контроль за подачею і збиранням вагонів, контроль за зважуванням вагонів, контроль за якістю відвантаженої продукції, на вимогу замовника повідомлення його про виконані відвантаження тощо.

Відповідно до ч 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Факт виконання робіт підрядниками за вищевказаними договорами підтверджується відповідними актами:

-по договору підряду, укладеному між ТОВ «ТЕК «Зектер»та ТОВ «Серія Проект»від 30.09.2009 року № 41 актами про прийняття робіт № 1 від 31.10.2009 року, № 2 від 31.10.2009 року, № 3 від 31.10.2009 року, № 4 від 30.11.2009 року, № 5 від 30.11.2009 року, № 6 від 31.12.2009 року, № 7 від 31.12.2009 року, № 8 від 31.12.2009 року, № 9 від 31.01.2010 року, № 10 від 31.01.2010 року, № 11 від 31.01.2010 року, відповідно до яких представниками підрядника виконані послуги по підготуванню та відправленню вантажів (Т.1 а.с.160-172).

-по договору підряду, укладено між ТОВ «ТЕК «Зектер»та ТОВ «Аверспром»від 09.02.2010 року № 7 актами про прийняття робіт № 1 від 18.02.2010 року, № 2 від 18.02.2010 року, відповідно до яких представниками підрядника виконані послуги по підготуванню та відправленню вантажів (Т.1 а.с.213-214).

-по договору підряду, укладеному між ТОВ «ТЕК «Зектер»та ТОВ «Маркет Стандарт»від 06.01.2010 року № 9, актами про прийняття робіт № 1 від 28.02..2010 року, № 2 від 28.02.2010 року, № 3 від 31.03.2010 року, № 4 від 31.03.2010 року, № 5 від 30.04.2010 року, № 6 від 30.04.2010 року, № 7 від 30.04.2010 року, відповідно до яких представниками підрядника виконані послуги по підготуванню та відправленню вантажів (Т.1 а.с.224-230).

-по договору підряду, укладеному між ТОВ «ТЕК «Зектер»та ТОВ «Імпорт Ком»від 06.01.2010 року № 8 актами про прийняття робіт № 1 від 28.02.2010 року, № 2 від 28.02.2010 року, № 3 від 31.03.2010 року, № 4 від 31.03.2010 року, № 5 від 31.05.2010 року, № 6 від 31.05.2010 року, № 7 від 30.06.2010 року, № 8 від 30.06.2010 року відповідно до яких представниками підрядника виконані послуги по підготуванню та відправленню вантажів (Т.2 а.с.21-28).

-по договору підряду, укладеному між ТОВ «ТЕК «Зектер»та ТОВ «АВ Скайт»від 05.01.2010 року № 1 актами про прийняття робіт № 1 від 31.01.2010 року, № 2 від 31.01.2010 року, № 3 від 28.02.2010 року, № 4 від 28.02.2010 року, № 5 від 31.03.2010 року, № 6 від 31.03.2010 року, № 7 від 30.04.2010 року, № 8 від 31.05.2010 року, № 9 від 31.05.2010 року, № 10 від 21.06.2010 року, відповідно до яких представниками підрядника виконані послуги по підготуванню та відправленню вантажів (Т.2 а.с.58-67).

-по договору підряду, укладеному між ТОВ «ТЕК «Зектер»та ТОВ «Промисловий форум «Добробут»від 16.07.2009 року № 24 актами про прийняття робіт № 1 від 31.07.2009 року, № 2 від 31.07.2009 року, № 3 від 31.08.2009 року, № 4 від 31.08.2009 року, № 5 від 30.09.2009 року, № 6 від 30.09.2009 року, № 7 від 31.10.2009 року, № 8 від 31.10.2009 року, № 9 від 30.11.2009 року, № 10 від 30.11.2009 року, № 11 від 31.12.2009 року, № 12 від 31.12.2009 року, № 13 від 18.01.2010 року, відповідно до яких представниками підрядника виконані послуги по підготуванню та відправленню вантажів (Т.2 а.с.107-120).

-по договору підряду, укладеному між ТОВ «ТЕК «Зектер»та ТОВ «Салют Трейд»від 27.04.2009 року № 17 актами про прийняття робіт № 5 від 31.07.2009 року, № 6 від 31.07.2009 року, № 7 від 31.07.2009 року, № 8 від 31.08.2009 року, № 9 від 30.09.2009 року, № 10 від 30.09.2009 року відповідно до яких представниками підрядника виконані послуги по підготуванню та відправленню вантажів (Т.2 а.с.183-189).

-по договору підряду, укладеному між ТОВ «ТЕК «Зектер»та ТОВ «Вимпел МТ»від 28.01.2009 року № 4 актами про прийняття робіт № 9 від 14.07.2009 року, № 10 від 14.07.2009 року відповідно до яких представниками підрядника виконані послуги по підготуванню та відправленню вантажів (Т.2 а.с.218-219).

З вищевказаних актів про прийняття виконаних робіт вбачається, що підрядником виконувалися роботи не по навантаженню вантажів, а лише послуги по підготуванню та відправленню вантажів.

Факти здійснення господарських операцій контрагентами ТОВ «ТЕК Зектер»з виконання робіт по наданню послуг по підготуванню та відправленню вантажів на підставі укладених договорів, підтверджуються відповідними податковими накладними, виданими ТОВ «Серія Проект»(Т.1 а.с.173-186), ТОВ «Аверспром»(Т.1 а.с.215-217), ТОВ «Маркет Стандарт»(Т.1 а.с.231-240, Т.2 а.с.1-3), ТОВ «Імпорт-Ком»(Т.2 а.с.29-41), ТОВ «АВ Скайт»(Т.2 а.с.68-85), ТОВ «Промисловий форум «Добробут»(Т.2 а.с.121-133), ТОВ «Салют Трейд»(Т.2 а.с.189-194), ТОВ «Вимпел МТ»(Т.2 а.с.220-221).

Судом встановлено, що всі надані на підставі укладених договорів підряду, послуги з організації підготування та відправлення вантажів були оплачені позивачем, шляхом перерахуванням коштів на банківські рахунки контрагентів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями про перерахування коштів на банківські рахунки ТОВ «Серія Проект»(Т.1 а.с.187-209), ТОВ «Аверспром»(Т.1 а.с.218-220), ТОВ «Маркет Стандарт» (Т.2 а.с.4-17), ТОВ «Імпорт Ком»(Т.2 а.с.86-103), ТОВ «Промисловий форум «Добробут»(Т.2 а.с.134-179), ТОВ «Салют Трейд»(Т.2 а.с.195-214), ТОВ «Вимпел МТ»(Т.2 а.с.222-227).

Представник відповідача не заперечував, та це підтверджується актом перевірки, що суми ПДВ по накладним були включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних та відображені в деклараціях з ПДВ.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори підряду укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується актами виконаних робіт, здійснення господарських операцій контрагентами підтверджується виданими податковими накладними, про здійснення оплати послуг за договорами свідчать платіжні доручення про перерахування коштів на банківські рахунки контрагентів, а тому робить висновок, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.. 3 ГК України та п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином укладені угоди відповідають загальним вимогам, встановленим Цивільним кодексом України та додержання яких необхідно для чинності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В даному випадку договори підряду, як вже зазначалося вище відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також дані договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Суд не погоджується з посиланням відповідача на той факт, що контрагенти ТОВ «ТЕК «Зектер»за договорами підряду не мали можливості виконати договори у звязку з відсутністю управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів, оскільки предметом договорів підряду є не навантаження та вивантаження вантажів, а організація підготування відправлення вантажів, що не потребує наявності великої кількості персоналу, основних фондів та транспортних засобів.

Що стосується віднесення позивачем витрат по оплаті послуг за договорами підряду до складу валових, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в редакції, що діяла у перевіряє мий період, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 вищевказаного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2. Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки судом встановлено, що договори підряду є дійсними, спрямованими на досягнення економічних результатів та отримання прибутку, всі витрати, повязані з оплатою послуг за даними договорами підтверджені відповідними платіжними документами, суд приходить до висновку про відсутність порушень позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які регулюють питання щодо віднесення витрат до складу валових та визначення часу їх збільшення, а тому позивач цілком правомірно відніс витрати по оплаті послуг, наданих за договорами підряду ТОВ «Серія Проект», ТОВ «Аверспром», ТОВ «Маркет Стандарт», ТОВ «Імпорт-Ком», ТОВ «АВ Скайт», ТОВ «Промисловий форум «Добробут», ТОВ «Салют Трейд», ТОВ «Вимпел МТ»до складу валових.

Судом також встановлено, що позивачем ТОВ «ТЕК «Зектер»був укладений договір з ТОВ «Укрвтометагро»№ 01/10/2008 від 01.10.2008 року на перевалку експортних та транзитних зернових вантажів, предметом якого є перевалка та внутрішньо портове експедирування експортних та транзитних зернових вантажів. Відповідно до п. 3.1. Розділу 3 договору в обовязки ТОВ «Укрвтометагро», що є виконавцем договору покладено виконання та внутрішньопортове експедирування вантажних робіт, регулювання вантажних робіт у відповідності з оперативною обстановкою, перевалку експортних зернових вантажів, розміщення вантажів у трюмах судна тощо (Т.1 а.с.106-110).

Виконання робіт за зазначеним договором підтверджується актами виконаних робіт (Т.1 а.с.111-124), з яких вбачається, що ТОВ «Укрвторметагро»виконував роботи з навантаження та внутрішньо портовому експедируванню вантажів.

Здійснення господарської операції, відповідно до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підтверджено виданими ТОВ «Укрвторметагро»податковими накладними (Т.1 а.с.125-139), про здійснення оплати виконаних робіт свідчать відповідні платіжні доручення (Т.1 а.с.140-156).

Тобто вказаний договір, відповідно до норм ЦК України також спрямований на досягнення економічних результатів та отримання прибутку та не суперечить вимогам ст.. 203 ЦК України, встановленим щодо дійсності правочинів.

Судом не приймаються до уваги твердження позивача стосовно того, що ТОВ «Укрвторметагро»не мало можливості виконати умови договору, тому, що має у своєму складі лише шість працюючих, оскільки п. 1.3. договору встановлено, що виконавець виконує свої зобовязання, використовуючи стівідорну компанію «Олімпекс Купе Інтернешнл», яка здійснює вантажно-розвантажувальні роботи.

Що стосується віднесення позивачем витрат по оплаті послуг за договорами підряду до складу валових, то слід зазначити, що позивачем не було допущено порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та виконані всі його вимоги, що стосуються валових витрат та їх збільшення.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 13960597 грн. основного платежу та 3490149,25 грн. штрафних санкцій є таким, що прийнято безпідставно, оскільки порушень позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»судом не встановлено.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000551510 від 18.05.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 11074774 грн. основного платежу та 2768693,5 грн. штрафних санкцій, то слід зазначити наступне.

У п. 3.2.2 акту перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ «ТЕК «Зектер»завищило суму податкового кредиту за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року на суму 11074774 грн. (Т.1 а.с.69).

Таке завищення на думку перевіряючих відбулося в результаті того, що ТОВ «ТЕК «Зектер»до складу податкового кредиту віднесено ПДВ по податковим накладеним, виданим ТОВ «Серія Проект», ТОВ «Аверспром», ТОВ «Маркет Стандарт», ТОВ «Імпорт Ком», ТОВ «Промисловий форум «Добробут», ТОВ «Салют Трейд», ТОВ «Вимпел МТ», ТОВ «Укрвторметагро»та оформлених з порушенням діючого законодавства, а саме постачальником визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ. Крім того, як зазначає відповідач у акті перевірки, оскільки угоди ТОВ «ТЕК «Зектер»з вищевказаними контрагентами не мають реального товарного характеру, то позивач не мав права відносити суми ПДВ, зазначені у податкових накладних до складу податкового кредиту.

Проте суд не погоджується з означеними висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв у перевіряємий період, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.2.6. п. 7.2. ст.. 7 Закону зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проте Закон України «Про податок на додану вартість»не визначає наявності обовязкових реквізитів податкової накладної та не встановлює обставин за яких податкова накладна вважається недійсною.

Підстава недійсності податкової накладної визначається Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, відповідно до п. 5 якого податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Пунктом 2 даного Порядку визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Представник відповідача не заперечував, що вагони з продукцією, що відображені в актах прийнятті робіт були доставлені в порти України для навантаження на судна та завантажені на них. Докази щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача відносно виконання договорів підряду відповідачем до суду не надавались.

Судом встановлено, що всі контрагенти ТОВ «ТЕК Зектер»за договорами підряду є платниками податку на додану вартість, що не заперечується представником відповідача, отже податкові накладні видавалися саме особами, зазначеними у п. 2 вищевказаного Порядку. Крім того, як вбачається з копій податкових накладних, усі вони оформлені з дотриманням вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 та жодного доказу, що це спростовують суду надано не було.

Таким чином, всі податкові накладні, що видавалися ТОВ «ТЕК «Зектер»його контрагентами за договорами підряду є дійсними, та відповідно до зазначених норм з моменту оплати коштів за надані послуги ТОВ «Серія Проект», ТОВ «Аверспром», ТОВ «Маркет Стандарт», ТОВ «Імпорт Ком», ТОВ «Промисловий форум «Добробут», ТОВ «Салют Трейд», ТОВ «Вимпел МТ», ТОВ «Укрвторметагро»у позивача виникло право на віднесення сум ПДВ по цим операціям в загальному розмірі 11074774 грн. до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Що стосується недійсності правочинів, то як уже зазначалося вище, судом встановлено відсутність підстав для визнання їх недійсними.

Отже, суд приходить до висновку, щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, виданих контрагентами ТОВ «ТЕК «Зектер»за договорами підряду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені обставини, докази, що їх підтверджують та нормативно-правові акти, що регулюють дані відносини, суд робить висновок про те, що позовні вимоги ТОВ «ТЕК «Зектер»обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яке не є обєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки, позивачем були здійснені судові витрати, що підтверджується відповідною квитанцією, та позов підлягає задоволенню, то з державного бюджету слід стягнути 3,40 грн.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК»ЗЕКТЕР»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одеси задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одеси від 18.05.2011р. : №0000551510, та №0000561510.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК»ЗЕКТЕР»витрати по сплаті судового збору 3,40грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлений 06 жовтня 2011 року

Суддя Е.А.Іванов

СуддяО.В.Колесниченко

СуддяП.П. Марин

06 жовтня 2011 року